Ухвала

від 12.04.2019 по справі 202/1015/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/272/19 Справа № 202/1015/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровську, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 189 КК України,

за участю:

секретаря ОСОБА_8 ,

прокурора ОСОБА_9 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_10 ,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2019 року у задоволенні клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_11 , погодженого прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 відмовлено та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк 60 днів із застосуванням засобів електронного контролю, до 05 квітня 2019 року, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Мотивуючи ухваленерішення слідчийсуддя посилавсяна вагомістьдоказів напідтвердження обґрунтованостіпідозри ОСОБА_7 у вчиненнізлочинів,передбачених ч.2ст.146,ч.2ст.186,ч.2ст.189КК України,та наявність ризиківпередбачених ст.177КПК України.Разом ізцим,суд дійшов висновку, що слідчим не доведено того, що більш м`який запобіжний захід є недостатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні, тому, з урахуванням особи підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання та місце роботи, за якими характеризується позитивно, одружений, на його утриманні знаходяться три неповнолітні дитини, вважав за необхідне застосувати до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

В апеляційнійскарзі захисникв інтересахпідозрюваного ОСОБА_7 просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою застосувати щодо його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби строком на 60 діб з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Свої вимоги захисник обґрунтовує недоведеністю існування визначених слідчим суддею ризиків, а також відсутністю доказів на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Адвокат вказує на те, що з метою з`ясування фактичних обставин провадження органами досудового розслідування не проведено значний обсяг процесуальних дій, зокрема, не допитано всіх свідків, не знято інформацію з камер спостереження, не проведено огляд мобільного телефону підозрюваного та не отримано відомості про його місцезнаходження. Поряд із цим, з позиції захисника, матеріали провадження не містять також й доказів на підтвердження існування ризиків, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 чт. 177 КПК України. Адвокат зазначає, що ОСОБА_7 ніколи не перебував у розшуку, раніше не судимий, під час затримання не чинив опір, офіційно працевлаштований на керівну посаду, має на утриманні 3 неповнолітніх дітей, а також має намір довести свою невинуватість. При цьому, захисник зауважує, що всі речі та документи були вилучені в ході проведення обшуків, а ОСОБА_7 та ОСОБА_12 є друзями, які підтримують міцні стосунки між сім`ями, користуються спільним житлом та мають вільний доступ до автомобілів одне одного.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою застосувати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги прокурор посилається на те, що слідчий не надав належної оцінки даним про особу підозрюваного та обставинам кримінального провадження, внаслідок чого дійшов до необґрунтованого висновку, що запобігти визначеним ним ризикам та забезпечити належну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування альтернативного запобіжного заходу. Так, на переконання прокурора, слідчий суддя хоча і встановив наявність міцних соціальних зв`язків у ОСОБА_7 , однак не врахував тяжкість злочинів, у вчиненні яких він підозрюється, а також їх обставини. Прокурор зазначає, що ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування, впливати на свідків, а також знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які мають істотне значення, враховуючи те, що злочин вчинено в умовах очевидності та на сьогодні у кримінальному провадженні не проведено всіх процесуальних дій.

Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу сторони захисту, прокурора, який проти задоволення скарги захисника заперечував та підтримав скаргу прокурора у кримінальному провадженні, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до таких висновків.

Частиною першою статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані.

Апеляційним судом встановлено, що СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42019042630000020, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 189 КК України.

07 лютого 2019 року в межах цього провадження ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 186 КК України, а 07 лютого 2019 року про зміну раніше повідомленої підозри на ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України.

Як видноз матеріалівпровадження, під час судового розгляду слідчий суддя з`ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри причетності ОСОБА_7 до злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України. При цьому, обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні цих злочинів, підтверджуються доказами, доданими до клопотання.

Перевіряючи висновки слідчого судді на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів також вважає їх обґрунтованими, а ризики, визначені у п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, такими, що об`єктивно існують.

На переконання колегії суддів, цим обставинам слідчий суддя надав належну оцінку та з урахуванням особи підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання та роботи, за якими характеризується позитивно, одружений, має на утриманні трьох непонолітніх дітей, дійшов вірного висновку про необхідність застосування щодо нього альтернативного запобіжного заходу.

Окрім того, згідно з вимогами ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_7 07 лютого 2019 року повідомлено про підозру та про зміну раніше повідомленої підозри на ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України.

08 лютого 2019 року щодо ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, до 05 квітня 2019 року включно, про що постановлено оскаржувану ухвалу.

Вирішуючи питання законності рішення слідчого судді, колегія виходить також й з того, що станом на день розгляду провадження строки застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу закінчились.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг як сторони захисту, так і обвинувачення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2019 року про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4