Ухвала

від 08.05.2019 по справі 202/1015/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/493/19 Справа № 202/1015/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2019 року про продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні щодо

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Біла Калитва Ростовської області Російської Федерації, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 189 КК України,

за участю:

секретаря ОСОБА_7 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_8 , -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2019 року клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_5 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 189 КК України задоволено.

Продовжено строк тримання ОСОБА_6 , під вартою до06 квітня 2019 року включно та визначено щодо підозрюваного заставу у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає384 200 гривень.

Мотивуючи ухваленерішення слідчийсуддя посилавсяна вагомістьдоказів напідтвердження обґрунтованостіпідозри ОСОБА_6 у вчиненнізлочинів,передбачених ч.2ст.146,ч.2ст.186,ч.3ст.189КК України,та наявність ризиківпередбачених ст.177КПК України,які неприпинили існувати.Разом ізцим, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення у провадженні щодо ОСОБА_6 застави.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06 квітня 2019 року, без визначення розміру застави.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги прокурор посилається на те, що слідчий суддя не надав належної оцінки обставинам провадження та тяжкості злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 . На переконання прокурора, слідчий суддя неправильно тлумачить вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України, а тому безпідставно дійшов висновку про визначення підозрюваному розміру застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який апеляційну скаргу підтримав, захисника та підозрюваного, які просили ухвалу залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до вимог ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, вказаних в ст. 184 КПК України повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, або з`явився новий ризик, який виправдовує утримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового слідства до закінчення дій попередньої ухвали про утримання під вартою.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалене слідчим суддею рішення ґрунтується на фактичних обставинах провадження та на вимогах кримінального процесуального закону.

Як видно з матеріалів провадження, Індустріальним ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019042630000020, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 189 КК України. 06 лютого 2019 року за підозрою у вчиненні цих злочинів затримано ОСОБА_6 та 07 лютого 2019 року повідомлено його про підозру.

Поряд із цим, клопотанням слідчого та наданими до нього матеріалами підтверджується обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 189 КК України, що учасниками провадження не заперечується.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08 лютого 2019 року до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

18 березня 2019 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 189 КК України.

На переконання колегії суддів, розглядаючи клопотання слідчого та продовжуючи строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 слідчий суддя обґрунтовано послався на те, що заявлені слідчим у клопотанні ризики, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, продовжують існувати та виправдовують необхідність продовження строку тримання підозрюваного під вартою.

Разом із цим, слідчий суддя дійшов також й до обґрунтованого висновку про необхідність визначення підозрюваному застави.

Відповідно до ч. 4, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Разом із цим, ч. 4 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, метою застосування яких є досягнення дієвості цього провадження.

Виходячи зі змісту наведених вимог кримінального процесуального закону, право визначення застави у кримінальному провадженні належить до повноважень того слідчого судді або суду, яким вирішується питання про обрання запобіжного заходу, а так само й його продовження.

Як видно з матеріалів провадження, застосування при продовженні строку тримання під вартою щодо ОСОБА_6 застави є альтернативним запобіжним заходом, а отже правом її визначення був наділений слідчий суддя при вирішенні питання про якє йдеться в клопотанні.

Отже, колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані належним чином, у зв`язку з чим доводи прокурора про необґрунтоване визначенні слідчим суддею застави є безпідставними. На переконання колегії суддів, ухвалюючи рішення слідчий суддя з достатньою повнотою врахував всі обставини провадження, які в силу вимог ч.4,п.2ч.5ст.182КПК Україниможуть вплинутина висновкислідчого судді.

Окрім того, згідно з вимогами ст. 193 КПК України, строк діїухвали слідчогосудді,суду протримання підвартою абопродовження строкутримання підвартою неможе перевищуватишістдесяти днів.

Матеріалами провадження встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було продовжено ОСОБА_6 на строк до 06 квітня 2019 року включно.

Вирішуючи питання законності рішення слідчого судді, колегія суддів виходить також й з того, що станом на день розгляду провадження судом апеляційної інстанції строки застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу та строки досудового розслідування, закінчились.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги прокурора й з цих підстав.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2019 року про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_6 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4