Постанова

від 13.05.2019 по справі 640/21230/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 640/21230/18

Провадження № 22-ц/818/2671/19

13 травня 2019 року

м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого - Сащенко І.С.

суддів - Коваленко І.П., Овсяннікової А.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - фізична особа підприємець ОСОБА_2 ,

розглянув в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Київського районного суду міста Харкова від 28 лютого 2019 року (суддя Чередник В.Є.)

по справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої порушенням прав споживача, -

встановив:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , в якому просила розірвати договір купівлі-продажу одягу - взуття артикул 868893.00, розміром 39, вартістю 4300 грн. від 10.08.2018 року, укладений між нею та відповідачем; стягнути з відповідача сплачені грошові кошти за договором купівлі-продажу та моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

Свої вимоги мотивувала тим, що 10.08.2018 року у магазині ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташований в м. Харкові по вул. Г.Праці, 7, ТРЦ Караван , де свою господарську діяльність здійснював ФОП ОСОБА_2 , вона придбала взуття артикул 868892.00, розміром 39, вартістю 4300 грн. Примірявши взуття вдома, зрозуміла, що воно затісне та не підходить за розміром, фасоном, кольором, тому не може бути використане за призначенням. 13.08.2018 року позивачка звернулась до магазину з метою повернути товар та отримати гроші, проте їй відмовили. ОСОБА_1 неодноразово зверталась до відповідача з заявою про повернення товару та отримання грошових коштів однак відповідач пропонував безкоштовний обмін. Вказані дії відповідача, крім іншого, спричинили їй моральну шкоду, яку вона оцінює в 10000 грн.

Справа розглянута без участі сторін.

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 28 лютого 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

На це рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Рішення суду першої інстанції позивачка вважає незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом невірно застосовано вимоги Закону України Про захист прав споживачів .

Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався.

Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не надано доказів на підтвердження того, що вона, як споживач скористалась своїм правом на обмін товару належної якості на аналогічний, або того, що на момент обміну аналогічного товару не було у продажу, крім того, вона мала право придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується, оскільки вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що 10.08.2018 року у магазині ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташований в м. Харкові по вул. Г.Праці, 7, ТРЦ Караван , де свою господарську діяльність здійснював ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 придбала взуття артикул 868892.00, розміром 39, вартістю 4300 грн.

13.08.2018 року вона звернулась до магазину з метою повернути товар та отримати гроші.

На вказану заяву ФОП ОСОБА_2 направив відповідь, якою повідомив позивача, що вона може безкоштовно обміняти придбаний нею товар за умови відсутності пошкоджень, посилаючись на ст. 9 Закону України Про захист прав споживачів .

15.08.2018 року позивачка повторно звернулась до ФОП ОСОБА_2 із заявою про повернення грошових коштів в розмірі вартості придбаного товару, оскільки придбаний нею товар не підійшов за розміром та фасоном та повторно отримала аналогічну відповідь щодо можливості безкоштовно обміняти придбаний нею товар, зважаючи на відсутність недоліків у придбаному товарі.

21.08.2018 року ОСОБА_1 втретє звернулась із заявою, в якій зазначила, що у зв`язку з тим, що придбане нею взуття не задовольняє її вподобання за розміром, фасоном та кольором, затісне тому не може бути використане за призначенням, вона зверталась до магазину з метою повернути товар та отримати гроші. Від обміну позивач відмовилась та повідомила, що взяття даного розміру затісне, а іншого буде завелике. Інші моделі з асортименту магазину не підходять їй за кольором та фасоном, тому просила повернути їй гроші у сумі 4300 грн.

Відповідно до частини п`ятої статті 656 ЦК України особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Частиною третьою статті 698 ЦК України передбачено, що до відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Преамбулою Закону України Про захист прав споживачів установлено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Частинами першою та другою статті 9 Закону України Про захист прав споживачів передбачено, що споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром.

Виходячи з системного аналізу вимог Закону, в разі якщо товар не задовольнив покупця за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням, при цьому непродовольчий товар не має недоліків та його якість є належною, у продавця виникає обов`язок обміняти товар на аналогічний, а не прийняти назад та повернути гроші за придбаний товар.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що 30.08.2019 року вона втретє звернулася до магазину та хотіла скористатись своїм правом на обмін, сподіваючись, що магазин має новий асортимент товарів, але їй було безпідставно відмовлено, судовою колегією не приймаються.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Позивачкою не надано доказів на підтвердження того, що аналогічного товару у продавця на момент звернення не було і вона не мала можливості обміняти товар належної якості на інший, який би її задовольнив за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст.375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1, 375, 383, 384 ЦПК України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду міста Харкова від 28 лютого 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Сащенко І.С.

Судді

Коваленко І.П.

Овсяннікова А.І.