Постанова

від 15.05.2019 по справі 908/1101/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 908/1101/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Баранець О.М., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Бойка В.С.,

представників учасників справи

позивача - Щаслива М.О.,

відповідача - Здоронюк Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.01.2019

(головуючий суддя - Кузнецов В.О., судді Березкіна О.В., Вечірко І.О.)

у справі № 908/1101/17 Господарського суду Запорізької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф.С.Б. Плюс"

до Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач"

про визнання недійсними рішень наглядової ради від 19.09.2016, від 31.10.2016, від 16.11.2016, оформлених протоколами засідань наглядової ради № б/н від 19.09.2016, № б/н від 31.10.2016 та документом під назвою рішення наглядової ради ПрАТ "Запорізький завод "Перетворювач" № б/н від 16.11.2016,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ф.С.Б. Плюс" (далі - ТОВ "Ф.С.Б. Плюс) звернулося до Господарського суду Запорізької області із позовом, в якому просило визнати недійсними рішення наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" від 19.09.2016, оформлені протоколом засідання наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" № б/н від 19.09.2016; визнати недійсними рішення наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" від 31.10.2016, оформлені протоколом засідання наглядової ради №б/н від 31.10.2016; визнати недійсними рішення наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" (далі - ПАТ "Запорізький завод "Перетворювач") від 16.11.2016, оформленого документом під назвою "рішення наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" б/н від 16.11.2016.

1.2. Позовні вимоги мотивовані посиланням на те, що ТОВ "Ф.С.Б. Плюс" є акціонером ПАТ "Запорізький завод "Перетворювач" з часткою у 23,9323% статутного капіталу та володільцем 682 561 простих іменних акцій бездокументарної форми випуску. Наглядовою радою Приватного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" 19.09.2016, 31.10.2016 та 16.11.2016 проведено засідання, що оформлені відповідними протоколами та документом під назвою рішення наглядової ради Приватного акціонерного товариства Запорізький завод Перетворювач б/н від 16.11.2016.

1.2.1. Позивач вважає рішення наглядової ради, прийняті на зазначених засіданнях, незаконними, оскільки повноваження членів наглядової ради, що були призначені загальними зборами акціонерів 26.01.2011 на п`ять років, закінчились 27.01.2016.

1.2.2. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.03.2017 у справі №908/1323/16 визнано недійсним рішення загальних збрів акціонерів ПАТ "Запорізький завод "Перетворювач" від 03.05.2016 про зміну найменування (типу) товариства з публічного на приватне.

Таким чином, оскільки річні збори ПАТ "Запорізький завод "Перетворювач" не були проведені у строк, встановлений ст. 32 Закону України "Про акціонерні товариства", а саме до 30.04.2016, рішення про зміну найменування (типу) товариства є недійсним, тому повноваження наглядової ради ПАТ "Запорізький завод "Перетворювач" станом на 19.09.2016 були припинені, крім повноважень з підготовки, скликання і проведення річних зборів товариства.

Правовою підставою для таких тверджень позивач вказав ч.1 ст.53 Закону України "Про акціонерні товариства".

1.2.3. Документ під назвою "рішення наглядової ради приватного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач", датованого 16.11.2016, підписаний лише однією особою, що раніше входила до складу наглядової ради - ОСОБА_6. Разом з цим, підписи інших членів наглядової ради, що начебто були присутніми (ОСОБА_5, ОСОБА_1 ), всупереч п.13 розділу 11 Положення про наглядову раду у рішенні відсутні.

2. Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.01.2018 у задоволенні позову відмовлено.

2.1.1. Суд встановив, що рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "Запорізький завод "Перетворювач", оформленим протоколом № 10 від 24.01.2011, згідно з п.п. 3, 4 порядку денного шляхом кумулятивного голосування, зокрема, обрано голову правління - ОСОБА_6 та п`ять членів наглядової ради у складі: ОСОБА_5 (голова), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

25.01.2011 з головою та кожним з членів наглядової ради укладено відповідний договір. Згідно з п. 8.1 вказаних договорів, вони набирають чинності з моменту підписання і діють до обрання нового складу наглядової ради. На підставі пояснень відповідача, які не заперечувались позивачем, суд вказав у рішенні, що член наглядової ради ОСОБА_2 помер.

Відповідно до ст. 10 Статуту ВАТ "Запорізький завод "Перетворювач" у редакції, затвердженій загальним зборами акціонерів від 28.04.1998, яка діяла станом на 24.01.2011 Спостережна Рада обирається загальними зборами з числа акціонерів терміном на п`ять років та складається з п`яти членів. Аналоігчне положення відображено і у п. 2.1 положення про Спостережну Раду ВАТ "Запорізький завод "Перетворювач", затвердженого протоколом № 1 від 28.04.1998 (у редакцій, чинній на час обрання спостережної (наглядової) ради 24.01.2011).

2.1.2. Суд першої інстанції відхилив посилання позивача на приписи ч. 1 ст. 53 Закону України "Про акціонерні товариства", зазначивши таке.

Зміни до ч.1 ст. 53 Закону України "Про акціонерні товариства" внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" № 289-VІІІ від 07.04.2015. У Прикінцевих положеннях вказаного Закону, а саме у п. 2, зокрема, визначено, що вимоги абзацу четвертого підпункту 26 пункту 10 розділу І цього Закону до 1 січня 2018 року застосовуються до публічних акціонерних товариств, акції яких включені до біржового реєстру.

Вимоги щодо припинення повноважень членів наглядової ради у разі не проведення річних загальних зборів у встановлений строк встановлені саме у абзаці четвертому підпункту 26 пункту 10 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів", а отже, застосовуються лише до тих публічних акціонерних товариств, акції які включені до біржового реєстру.

Позивачем не доведено та судом не встановлено, що відповідач відноситься до публічних акціонерних товариств, акції яких включені до біржового реєстру. Отже, зазначені нові вимоги закону на відповідача до 01 січня 2018 не застосовуються.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки повноваження посадових осіб товариства припиняються їх переобранням, під час прийняття оскаржуваних рішень засідань наглядової ради від 19.09.2016, 31.10.2016 вищевказаний склад наглядової ради був правомочним.

2.1.3. Щодо неможливості підписання протоколів наглядової ради від 19.09.2016, 31.10.2016 та 16.11.2016 у ці дні, оскільки всі члени наглядової ради не знаходились у місті Запоріжжі, суд зазначив, що законом не встановлено, що рішення наглядової ради повинні бути підписані всіма членами наглядової ради, що прийняли участь у засіданні саме у цей день. При цьому закон не зобов`язує підписання протоколу саме в тому місці, де знаходиться акціонерне товариство або в будь-якому іншому місці та не визначає наслідків порушення цього строку, відведеного законом на підписання протоколу. Отже, протокол наглядової ради може бути підписний членами наглядової ради будь-яким способом, а підписання його поза спливом п`яти днів після проведення засідання наглядової ради не є підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на засіданні наглядової ради.

Суд врахував, що недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним якщо інше не передбачено законодавством.

2.1.4. Щодо спірного засідання наглядової ради відповідача від 16.11.2016 суд зазначив таке.

З пояснень відповідача слідує, що оскільки засідання наглядової ради 16.11.2016 проводилось за допомогою засобів зв`язку, була відсутня можливість оформити протокол засідання терміново. Саме тому для оголошення реєстраційній комісії та іншим акціонерам рішення наглядової ради був виготовлений документ під назвою "Рішення наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" від 16.11.2016, який був підписаний членом наглядової ради Пішеніною О.І., на яку покладається обов`язок з підготовки забезпечення проведення засідань ради, та яка була присутня 16.11.2016 у місці проведення реєстрації акціонерів відповідача. В подальшому відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" та статуту відповідача було виготовлено протокол засідання наглядової ради від 16.11.2016.

Суд дослідив, що текст рішення наглядової ради від 16.11.2016 є автентичним тексту протоколу засідання наглядової ради від 16.11.2016, проте позивач оскаржує саме рішення наглядової ради, яке не оформлено протоколом. Зі змісту ст. 55 Закону України "Про акціонерні товариства" випливає, що рішення наглядової ради оформлюється протоколом, що також узгоджується зі ст. 46 Статуту ПАТ "Запорізький завод "Перетворювач".

Отже, рішення наглядової ради від 16.11.2016, оформлене документом під назвою "рішення наглядової ради ПАТ "Запорізький завод "Перетворювач" б/н від 16.11.2016", не передбачено чинним законодавством, не відноситься до актів, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов`язковий характер для учасників правовідносин, що виникають, змінюються чи припиняються з прийняттям такого акту. Цей документ не породжує для сторін будь-яких прав та обов`язків.

2.1.5. За висновком місцевого господарського суду, обов`язковою умовою подання позову про визнання недійсними рішень наглядової ради є порушення прав та законних інтересів позивача цими рішеннями. Проте позивач, звернувшись з позовом, не зазначив у чому конкретно полягає порушення корпоративних прав позивача на управління акціонерним товариством прийняттям наглядовою радою оскаржуваних рішень та не навів відповідних доказів.

2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.01.2019 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Визнано недійсними рішення наглядової ради ПАТ "Запорізький завод "Перетворювач" від 19.09.2016, оформлені протоколом засідання наглядової ради ПАТ "Запорізький завод "Перетворювач" №б/н від 19.09.2016. Визнано недійсними рішення наглядової ради ПАТ "Запорізький завод "Перетворювач" від 31.10.2016, оформлені протоколом засідання наглядової ради №б/н від 31.10.2016. Визнано недійсними рішення наглядової ради ПАТ "Запорізький завод "Перетворювач" від 16.11.2016. Стягнуто з ПАТ "Запорізький завод "Перетворювач" на користь ТОВ "Ф.С.Б. Плюс" судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 600,00 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 2 400,00 грн.

2.2.1. Апеляційний господарський суд дійшов висновку про невірне тлумачення судом першої інстанції ст.53 Закону України "Про акціонерні товариства", нова редакція якої викладена Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" № 289-VІІІ від 07.04.2015.

Так, суд зазначив, що зміст підпункту 26 пункту 10 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" свідчить про те, що вимоги щодо припинення повноважень членів наглядової ради у разі не проведення річних загальних зборів у встановлений строк визначені у абзаці третьому, а не у абзаці четвертому, як помилково зазначено судом першої інстанції. При цьому, Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" не містять жодних обмежень щодо застосування абзацу 3 підпункту 26 пункту 10 розділу І цього Закону. Таким чином, наведена правова норма діяла з 01.05.2016.

Крім того, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" внесено зміни до ст. 52 Закону України "Про акціонерні товариства", зокрема, доповнено частиною п`ятою такого змісту: "5.Якщо кількість членів наглядової ради, повноваження яких дійсні, становитиме половину або менше половини її обраного відповідно до вимог закону загальними зборами товариства кількісного складу, наглядова рада не може приймати рішення, крім рішень з питань скликання позачергових загальних зборів акціонерного товариства для обрання решти членів наглядової ради, а в разі обрання членів наглядової ради акціонерного товариства шляхом кумулятивного голосування - для обрання всього складу наглядової ради, а саме питань, зазначених у підпунктах 2 і 3, 12 та 15 частини другої цієї статті".

Наведена правова норма регулює правовідносини, що стосуються повноважень наглядової ради всіх акціонерних товариств без виключення.

Взявши до уваги зазначене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що станом на день прийняття спірних рішень, повноваження членів наглядової ради відповідача були припинені, крім повноважень з підготовки, скликання і проведення річних або позачергових загальних зборів товариства. Врахувавши те, що на думку суду, рішення наглядової ради прийняті неправомочним складом, суд задовольнив позовні вимоги позивача про визнання їх недійсними.

2.2.2. Водночас, суд апеляційної інстанції зазначив, що участь у засіданні наглядової ради за допомогою інтернет-конференції не суперечить вимогам чинного законодавства, статутним документам товариства та не змінює визначений статутом товариства порядок прийняття радою рішень, оскільки забезпечує участь членів ради у реальному часі. Разом з тим, згідно з п.13 ст.11 Положення про наглядову раду в протоколі засідання наглядової ради зазначаються місце, дата та час проведення засідання. За відсутності дати та часу проведення засідання в протоколі, відповідач взагалі не довів факту проведення засідання наглядової ради, а отже, суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

2.2.3. Апеляційний господарський суд не погодився з висновком суду першої інстанції про те, що спірні рішення наглядової ради не порушують прав позивача.

Таким чином, рішення господарського суду прийнято з порушення норм матеріального права, що є підставою для його скасування та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

3.1. Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.01.2019 скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Запорізької області від 12.01.2018.

3.2. В обґрунтування зазначених вимог скаржник посилається на таке.

3.2.1. У судовому рішенні апеляційного господарського суду відсутні відомості про те, що суд встановив факт порушення прав позивача спірними рішеннями наглядової ради. Той факт, що позивач є акціонером не може розглядатись як наявність порушення прав позивача.

Рішення наглядової ради, що прийняті на засіданнях 19.09.2016, 31.10.2016 та 16.11.2016 не порушують та не можуть порушувати будь-яких прав позивача. Ніяких негативних наслідків для позивача зазначені рішення наглядової ради не спричинили. Судом апеляційної інстанції таке не встановлено. Докази таких негативних наслідків у судовій справі відсутні. Натомість суд першої інстанції встановив факт відсутності таких наслідків для позивачів.

Таким чином, скаржник вважає, що під час ухвалення постанови суд апеляційної інстанції порушив вимоги норм процесуального права, а саме ст. 1 ГПК України, п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", п. 38, 39 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" та п. 2 Роз`яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів".

3.2.2. Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції зроблено неправильний висновок про сплив строку повноважень членів наглядової ради на час прийняття ними рішень, що оскаржуються.

Відповідач посилається на неправильне застосування апеляційним господарським судом ч.1 ст.53 та ч.5 ст.52 Закону України "Про акціонерні товариства".

У зазначеному аспекті скаржник погоджується з висновком місцевого господарського суду в цій частині. Вимоги щодо припинення повноважень членів наглядової ради у разі не проведення річних загальних зборів у встановлений строк встановлені саме у абзаці четвертому підпункту 26 пункту 10 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів", а отже, до 01.01.2018 застосовувались лише до тих публічних акціонерних товариств, які включені до біржового реєстру (згідно з п.2 Розділу ІІ "Прикінцеві положення" зазначеного закону).

Відповідач не внесений до біржового реєстру жодної фондової біржі України, а позивач не довів іншого. Таким чином, зазначені вимоги закону на відповідача не поширювались.

Щодо застосування судом приписів ч.5 ст.52 Закону України "Про акціонерні товариства" скаржник зазначає таке. У зазначеній нормі йдеться про випадки, коли кількість членів наглядової ради, чиї повноваження дійсні, стає менше половини від обраної кількості та не може приймати рішення. Згідно з протоколом загальних зборів акціонерів відповідача № 10 від 24.01.2011 було обрано наглядову раду у складі 5 осіб. І лише один член наглядової ради помер, тобто припинив свої повноваження без рішення загальних зборів відповідно до ст. 57 Закону України "Про акціонерні товариства". Отже, на день прийняття оскаржуваних рішень наглядова рада складалась із 4-х членів замість 5-ти обраних загальними зборами, тобто її склад не становив менше половини обраного. Враховуючи вищенаведене, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані норми ч.5 ст. 52 Закону України "Про акціонерні товариства".

3.2.4. Скаржник вважає безпідставним висновок суду про не доведення факту проведення спірних засідань наглядової ради (п.2.2.2 цієї постанови), оскільки факт проведення засідань наглядової ради відповідача сторонами не оспорюється, при цьому позивач не обґрунтовує свої позовні вимоги зазначеними доводами.

Протоколи наглядової ради, складені за результатами проведення засідань, є достовірними та допустимими доказами, що всі члени наглядової ради взяли участь у проведенні засідань 31.10.2016, 19.09.2016 та 16.11.2016.

Таким чином, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, а саме ст. ст. 77, 78, 269 ГПК України.

3.2.5. У порушення вимог підпункту "в" пункту 3 ч.1 ст. 282 ГПК України постанова, що оскаржується, не містить мотивів відхилення жодного аргументу, викладеного ПАТ "Завод "Перетворювач" у відзиві на апеляційну скаргу.

3.3. 09 квітня 2019 року позивач подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання відзиву. Розглянувши доводи позивача, наведені у клопотанні, Суд визнав їх поважними.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Доводи та аргументи, наведені у відзиві, в цілому ґрунтуються на висновках, здійснених судом апеляційної інстанції у постанові, що оскаржується.

3.4. Під час розгляду справи у суді касаційної інстанції склад суду було змінено, що підтверджується наявним у справі протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2019.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

4.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

4.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.1.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст. 300 ГПК України).

4.2. Щодо суті касаційної скарги

4.2.1. Предметом позову у цій справі є вимоги позивача про визнання недійсними рішень наглядової ради ПАТ "Запорізький завод "Перетворювач", оформлених протоколами засідань наглядової ради відповідача від 19.09.2016, 31.10.2016, а також визнання недійсним рішення наглядової ради від 16.11.2016, оформленого документом під назвою "рішення наглядової ради ПАТ "Запорізький завод "Перетворювач" б/н від 16.11.2016".

Як зазначено вище у п.п.1.2.1, 1.2.2 цієї постанови, позивач вважає, що спірні рішення наглядової ради є незаконними, оскільки прийняті неповноважними членами наглядової ради ПАТ "Запорізький завод "Перетворювач", зважаючи на те, що строк їх повноважень сплив у січні 2016 року.

4.2.2. Суд апеляційної інстанції у постанові, що оскаржується, погодився з такими доводами позивача, про що зазначено у п.2.2.1 постанови, а саме, що станом на день прийняття спірних рішень, повноваження членів наглядової ради відповідача були припинені, крім повноважень з підготовки, скликання і проведення річних або позачергових загальних зборів товариства. Врахувавши те, що на думку суду, рішення наглядової ради прийняті неправомочним складом, суд задовольнив позовні вимоги позивача про визнання їх недійсними. Апеляційний господарський суд дійшов висновку про невірне тлумачення судом першої інстанції ст.53 Закону України "Про акціонерні товариства", нова редакція якої викладена Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" № 289-VІІІ від 07.04.2015.

Проте такий висновок суду апеляційної інстанції є помилковим з огляду на таке.

4.2.3. Судами обох інстанції правильно зауважено, що згідно з підпунктом 26 пункту 10 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" № 289-VІІІ від 07.04.2015 статтю 53 Закону України "Про акціонерні товариства" викладено у новій редакції. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" набрав чинності з 1 травня 2016 року, крім пунктів 4 і 5 розділу I, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.53 Закону України "Про акціонерні товариства" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) члени наглядової ради публічного акціонерного товариства обираються акціонерами під час проведення загальних зборів товариства на строк до наступних річних зборів товариства. Якщо річні збори публічного акціонерного товариства не були проведені у строк, встановлений статтею 32 цього Закону, або не було прийнято рішення, передбачені пунктами 17 та 18 частини другої статті 33 цього Закону, повноваження членів наглядової ради припиняються, крім повноважень з підготовки, скликання і проведення річних зборів товариства. Особи, обрані членами наглядової ради, можуть переобиратися необмежену кількість разів.

Відповідно до п.2 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" від 07.04.2015 №289-VІІІ вимоги абзацу другого підпункту 11, абзаців четвертого , восьмого та двадцятого підпункту 26, підпункту 27, абзацу третього підпункту 32 пункту 10 розділу I цього Закону до 1 січня 2018 року застосовуються до публічних акціонерних товариств, акції яких включені до біржового реєстру.

Абзацом четвертим підпункту 26 пункту 10 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" є: "Якщо річні збори публічного акціонерного товариства не були проведені у строк, встановлений статтею 32 цього Закону, або не було прийнято рішення, передбачені пунктами 17 та 18 частини другої статті 33 цього Закону, повноваження членів наглядової ради припиняються, крім повноважень з підготовки, скликання і проведення річних зборів товариства". Твердження апеляційного господарського суду про те, що зазначене положення є не четвертим, а третім абзацом помилкове, про що обґрунтовано вказав відповідач у своїй касаційній скарзі (п.3.2.2 постанови).

Тобто абзац четвертий підпункту 26 пункту 10 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" у період з 1 травня 2016 року до 1 січня 2018 року застосовувався до публічних акціонерних товариств, акції яких включені до біржового реєстру.

Акціонерні товариства, акції яких станом на 01.05.2016 не були включені до біржового реєстру, мали здійснювати свою діяльність відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" (з урахуванням змін, передбачених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів", крім вимог, встановлених абзацом другим підпункту 11, абзацами четвертим , восьмим та двадцятим підпункту 26 , підпунктом 27, абзацом третім підпункту 32 пункту 10 розділу I Закону), починаючи з 01.05.2016.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем не доведено, що станом на дату прийняття наглядовою радою спірних рішень ТОВ "Запорізький завод "Перетворювач" було віднесено до публічних акціонерних товариств, акції яких включені до біржового реєстру. Зазначений висновок судом апеляційної інстанції не спростовано. Матеріали справи також не містять документів, які б підтверджували зазначені обставини.

Місцевий господарський суд встановив, що згідно з п.8.1 укладених ВАТ "Запорізький завод "Перетворювач" договорів з членами наглядової ради, вони набирають чинності з моменту підписання і діють до обрання нового складу наглядової ради.

Судом також досліджено зміст ст. 10 Статуту ВАТ "Запорізький завод "Перетворювач" (в редакції, затвердженій загальним зборами акціонерів від 28.04.1998, яка діяла станом на 24.01.2011), згідно з яким Спостережна Рада обирається загальними зборами з числа акціонерів терміном на п`ять років та складається з п`яти членів.

Таким чином, обґрунтованими є доводи скаржника про те, що станом на момент прийняття спірних рішень, які є предметом оскарження у цій справі, вимоги законодавства щодо припинення повноважень членів наглядової ради у разі не проведення річних загальних зборів у встановлений строк (ч.1 ст.53 Закону України "Про акціонерні товариства" та абз.4 підпункту 26 пункту 10 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів") до наглядової ради ПАТ "Запорізький завод "Перетворювач" не застосувались.

Відтак висновок місцевого господарського суду про те, що під час прийняття спірних рішень засідань наглядової ради від 19.09.2016, 31.10.2016 склад наглядової ради був правомочним є правильним та ґрунтується на вимогах закону. Натомість, протилежний висновок апеляційного господарського суду є помилковим, оскільки здійснений внаслідок неправильного застосування приписів ст.53 Закону України "Про акціонерні товариства" та підпункту 26 пункту 10 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів".

4.2.4. Суд касаційної інстанції вважає необґрунтованим посилання суду апеляційної інстанції на приписи ч.5 ст.52 Закону України "Про акціонерні товариства", про що правильно вказав скаржник у своїй касаційній скарзі (п.3.2.3 постанови). Так, у зазначеній нормі йдеться про випадки, коли кількість членів наглядової ради, чиї повноваження дійсні, стає менше половини від обраної кількості та не може приймати рішення. Зазначена ситуація відмінна від обставин, встановлених судами у цій справі.

4.2.5. Суди обох інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про можливість проведення засідань наглядової ради за допомогою Інтернет - конференцій (скайп-конференцій), оскільки реалізація членами ради своїх прав, передбачених договорами, щодо участі у засіданні наглядової ради за допомогою Інтернет - конференції не суперечить вимогам чинного законодавства, статутним документам товариства, та не змінює визначений статутом товариства порядок прийняття радою рішень, оскільки забезпечує участь членів ради в засіданні у реальному часі.

Водночас, переконливими є доводи скаржника, відображені у п.3.2.4 постанови, щодо того, що сам факт проведення засідань наглядовою радою відповідача сторонами не оспорюється. Позивач не обґрунтовує свої позовні вимоги зазначеними доводами. Відтак безпідставними є твердження апеляційного господарського суду про не доведення відповідачем факту проведення спірних засідань наглядової ради (п.2.2.2 постанови).

4.2.6. Отже, зважаючи на помилковість висновку апеляційного господарського суду про неправомочність наглядової ради відповідача, висновок суду про порушення спірними рішеннями наглядової ради корпоративних прав позивача як акціонера ПАТ "Запорізький завод "Перетворювач" є необґрунтованим.

5. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційних скарг

5.1. Відповідно до ст.312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.ч.2, 5 ст.236 ГПК України).

5.2. За наведених вище у розділі 4 цієї постанови обставин, висновки суду апеляційної інстанції здійснені внаслідок неправильного застосування приписів ст.53 Закону України "Про акціонерні товариства" та положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" (у редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин), що свідчить про наявність підстав для скасування постанови, що оскаржується.

5.3. В свою чергу, надаючи правову кваліфікацію доказам, поданим учасниками справи з урахуванням фактичних і правових підстав позовних вимог і заперечень на них, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог позивача, як наслідок, прийняв обґрунтоване та законне судове рішення, помилково скасоване апеляційним господарським судом.

Таким чином, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги відповідача, скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення місцевого суду.

6. Судові витрати

6.1. Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

6.2. Керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, визначеними у статті 129 ГПК України, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції задовольняє касаційну скаргу відповідача, обов`язок з відшкодування понесених скаржником судових витрат за розгляд справи у суді касаційної інстанції покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" задовольнити.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.01.2019 у справі №908/1101/17 скасувати.

3. Рішення Господарського суду Запорізької області від 12.01.2018 у справі №908/1101/17 залишити в силі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф.С.Б. Плюс" (ідентифікаційний код 35504013, адреса місцезнаходження: 65044, Одеська обл., місто Одеса, ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР, будинок 33) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" (ідентифікаційний код 05755571, адреса місцезнаходження: 69069, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Дніпровське шосе, будинок 9) 9 600,00 (дев`ять тисяч шістсот гривень 00 копійок) судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді О. Баранець

Л. Стратієнко