Ухвала

від 13.05.2019 по справі 754/6487/18

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/754/1334/19

Справа № 754/6487/18

У Х В А Л А

Іменем України

13 травня 2019 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Зотько Т.А.

за участю секретаря судових засідань Гайворонського В.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання судових експертів М.В. Голіян, В.М. Чепак, на виконанні у яких перебуває призначене судом експертне дослідження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа №754/6487/18-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за договором позики.

Ухвалою від 25.05.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 25.06.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні.

В судовому засіданні, що відбулось 20.12.2018 року представником відповідача було подано до суду клопотання про призначення по справі судово-почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 20.12.2018 року зупинено провадження у справі, у зв`язку з призначенням судово-почеркознавчої експертизи.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 72 ЦПК України, експерт має право заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків, якщо експертиза призначена судом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України Про судову експертизу , експерт має право подавати клопотання про надання додаткових матеріалів, якщо експертиза призначена судом або органом досудового розслідування або ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи.

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону, судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження. Згідно з абз. 5 ст. 4 цього ж Закону, незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються в тому числі створенням необхідних умов для діяльності судового експерта.

18.02.2019 року на адресу суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист з доданим клопотання судових експертів М.В. Голіян, В.М. Чепак, на виконанні у яких перебуває призначене судом експертне дослідження. Відповідно до даного клопотання, експерти просять суд надати: вільні зразки почерку (у тому числі цифрового) та підпису ОСОБА_3 , які можуть знаходитись в оригіналах документів з місця роботи чи проживання (заява на видачу паспорта/Форма №1/, автобіографії, договори, посвідчення, заяви, листи, квитанції, нотаріально посвідчені документи, особисті записники, тощо), у тому числі зіставлюваних за часом виконання з досліджуваним документом (за 2016-2017 роки); експериментальні зразки почерку та підпису ОСОБА_3 , у вигляді рукописного тексту досліджуваної розписки.

У зв`язку з вищевикладеним ухвалою суду від 27.02.2019 року провадження по справі поновлено та призначено справу до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін для вирішення вищезазначеного клопотання.

В судові засідання, що були призначені на 15.03.2019 року та 28.03.2019 року відповідач та його представник не з`являлись, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, зокрема і вирішення клопотання експертів про надання додаткових матеріалів для проведення судово-почеркознавчої експертизи.

У судовому засіданні, що відбулось 19.04.2019 року представником відповідача - ОСОБА_4 було заявлено клопотання, про витребування від ТОВ ФІРМА СЕРВІС оригінали всіх наявних документів з оригіналом підпису ОСОБА_3 , складені за період 2016-2017 років. Заявлене клопотання представник мотивував тим, що оскільки без надання запрошуваної експертом документації експертиза проведена не буде, представник звернувся із вказаним клопотанням про витребування доказів для забезпечення виконання експертного дослідження, так як самостійно надати вищевказані докази сторона відповідача не в змозі.

Як наслідок, ухвалою суду від 19.04.2019 року клопотання представника відповідача ОСОБА_4 було задоволено. Зокрема, вказаною ухвалою суду витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА СЕРВІС оригінали всіх наявних документів з оригіналом підпису ОСОБА_3 , складені за період 2016 - 2017 років.

В судове засідання, що відбулось 13.05.2019 року з`явився представник позивача.

Відповідач та його представник у свою чергу не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Зокрема, представник відповідача повідомлявся про дату та час судового засідання шляхом проставлення свого особистого підпису в розписці про день та час слухання справи, що міститься в матеріалах цивільної справи.

У відповідності до ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази ; з`являтись в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно положень ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суб`єктивні процесуальні права мають здійснюватися в найбільш економічний спосіб. Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню правильного рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні схожі на ті юридичні факти, з якими пов`язується настання необхідного результату.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом, (ч. 4 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 214 ЦПК України, головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

У відповідності до ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Відповідно до принципу 2 Рекомендацій № К (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів цивільного судочинства, спрямованих на вдосконалення функціонування правосуддя, ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи на 367 засіданні заступників міністрів 28 лютого 1984 року, коли в ході судового провадження сторона поводиться недобросовісно і явно зловживає процедурою з очевидною метою затягти провадження, суд має бути наділений повноваженнями або невідкладно винести рішення по суті справи, або застосувати санкції, такі як накладення штрафу, відшкодування завданих збитків або позбавлення права на процесуальну дію; в особливих випадках суд має бути у змозі стягнути судові витрати з адвоката.

У ч. 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ застосовує положення, передбачене частиною третьою статті 35 Європейської Конвенції з прав людини, де вказано, що Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви.

Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується Судом у кожному конкретному випадку окремо. Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі Миролюбов та інші проти Латвії (рішення від 15.09.2009 року), про зловживання правом у розумінні пункту третього статті 35 Конвенції мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до Суду, порушує встановлений порядок роботи Суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ.

Крім того, врато зауважити, що положенням пункту 32 Копенгагенської Декларації, схваленої 12-13 квітня 2018 року у Комітеті міністрів Ради Європи, згідно з яким схвалюється суворе та послідовне застосування критеріїв стосовно прийнятності заяви у судовому процесі та в повному обсязі використання можливості оголосити заяву неприйнятною, якщо заявники не постраждали від значної шкоди.

Згідно позиції ЄСПЛ, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі Colder v. the United Kingdom від 21.02.1975 року № 4451/70. пункт 57 рішення у справі Ashingdane v. the United Kingdom від 28.05.1985 року № 8225/78. пункт 37 рішення у справі Guerin v. France від 29.07.1998 року № 25201/94. пункт 96 рішення у справі Krombach v. France від 13.02.2001 року № 29731/96, пункти 53, 55 рішення у справі Воловік проти України від 06.12.2007 року № 15123/03, пункт 27 рішення у справі Пелевін проти України від 20.05.2010 року № 24402/02, пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьев проти України від 21.12.2010 року № 45783/05, ухвала щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі Скорик проти України ); такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, що може змінюватися відповідно до потреб і ресурсів суспільства; держава вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі (рішення у справах Osman v. The United Kingdom від 28.10.1998 року № 23452/94 та Kreuz v. Poland від 19.06.2001 року № 28249/95).

На думку суду, дії відповідача та представника відповідача, а саме: систематичні неявки відповідача, неявка представника відповідача в судові засідання, будучи завчасно та належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляд справи, беззаперечна обізнаність представника відповідача про те, що провадження по справі поновлено та призначено справу до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін для вирішення клопотання судових експертів про надання додаткових матеріалів для проведення судово-почеркознавчої експертизи, призначеної у вказаній справі, у тому числі і вільних зразків почерку та підпису ОСОБА_3 , зважаючи на терміни перебування справи в провадженні суду понад усі розумні строки, спрямовані лише на свідоме невиправдане затягування судового процесу, всупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи, порушує права інших учасників судового процесу, суперечить вимогам статей 6, 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку та недопустимість зловживання процесуальними правами.

Враховуючи вищевикладене, з метою створення необхідних умов для виготовлення судовим експертом висновку експертизи на основі повного та б`єктивного дослідження всіх обставин, що мають для цього значення, суд ввжає за необхідне визнати явку відповідача в судові засідання по вказаній справі обов`язковою, для відібрання зразків почерку та підпису ОСОБА_3

Згідно зі ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку про достатність підстав для постановлення ухвали про стягнення з відповідача ОСОБА_3 в дохід державного бюджету України штрафу в розмірі 576,30 грн., оскільки на думку суду дії відповідача, а саме: його систематичні неявки в судові засідання та як наслідок неможливість відібрання від нього зразків підпису та почерку позбавляють суд розглянути клопотання судових експертів про надання додаткових матеріалів для проведення судово-почеркознавчої експертизи, призначеної у справі. Крім того, суд вважає, що такі дії відповідача та неявка його представника в судове засідання, будучи завчасно та належним чином повідомленим про розгляд справи, спрямовані на свідоме невиправдане затягування судового процесу всупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи, порушує права інших учасників судового процесу, суперечить вимогам статей 6, 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку та недопустимість зловживання процесуальними правами.

Керуючись ст.ст. 12, 43, 44, 72, 81 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відкласти розгляд клопотання судових експертів по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики на 05 червня 2019 року , призначивши її розгляд на 15:30 годину у залі суду за адресою: м. Київ, пр-т Маяковського, 5-В, каб.13.

Викликати у судове засідання відповідача ОСОБА_3 , визнавши його явку до суду обов`язковою.

Роз`яснити, що відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід державного бюджету України штраф в розмірі 576, 3 грн.

Стягувач Державна судова адміністрація України - м. Київ, вул. Липська, 18/5, Код ЄДРПОУ 26255795.

Боржник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 - АДРЕСА_1 .

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи.

Повний текст ухвали виготовлено 16.05.2019 року.

Суддя: