Ухвала

від 17.01.2020 по справі 754/6487/18

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

6/754/96/20

Справа № 754/6487/18

У Х В А Л А

Іменем України

17 січня 2020 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши подання Приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Ахметової Ліни Едуардівни про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, -

В С Т А Н О В И В :

Приватний виконавець Виконавчого округу м. Києва Ахметова Л.Е. звернулась до суду з поданням про обмеження боржника - ОСОБА_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, мотивуючи свої вимоги тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ахметової Л.Е. перебуває виконавче провадження № 60799714 з примусового виконання виконавчого листа Деснянського районного суду м. Києва № 754/6487/18 від 09.10.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики від 10.11.2017 року в загальному розмірі 654 454, 00 грн.

05.12.2019 у відповідності до вимог ЗУ Про виконавче провадження , розпочато примусове виконання рішення, про що винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. На виконання норм закону виконавцем було надіслано на адресу боржника постанову про відкриття виконавчого провадження № 60799714 від 05.12.2019 та інші документи рекомендованим поштовим відправленням № 0104228207101, що підтверджується чеком Укрпошти від 06.12.2019 про відправку даного листа. Таким чином боржник був належним чином повідомлений про початок примусового виконання рішення відносно нього.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей, проте боржником дану вимогу виконавця не виконано, запитуваної інформації не надано. У ході примусового виконання рішення виконавцем було вжито низку заходів, більш того було здійснено вихід за місцем проживання ОСОБА_1 з метою перевірки майнового стану боржника, однак потратити в квартиру не вдалось.

Отже, рішення до теперішнього часу боржником не виконано, а заборгованість за судовим рішенням складає суму 654 454 грн. та не погашена навіть частково, у боржника відсутні будь- які активи на які можливо звернути стягнення для погашення боргу, а сам боржник - ОСОБА_1 не вживає жодних заходів для погашення заборгованості, а тому Приватний виконавець Виконавчого округу м. Києва Ахметова Л.Е. звернулась до суду із вимогою про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа.

У відповідності до ч. 4 ст. 441 ЦПК України суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного (приватного) виконавця.

Приватний виконавець Виконавчого округу м. Києва Ахметова Л.Е. до суду не з`явилась. Суд, з урахуванням вимог ч. 13 ст. 7 та ст. 441 ЦПК України, вважає за можливе провести розгляд даного подання за наявними в матеріалах справи доказами без проведення судового засідання.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з вимогами ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Судом встановлено, що заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 14.08.2019 року було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивачки заборгованість за договором позики від 10.11.2017 року у загальному розмірі 654 454,00 грн.

На підставі заяви від 26.09.2019 поданої представником позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , останній 09.10.2019 було вручено виконавчий лист по справі № 754/6487/18, на підставі якого 05.12.2019 року приватним виконавцем Виконавчого округу м. Києва Ахметовою Л.Е. було відкрито виконавче провадження № 60799714 з примусового виконання вказаного виконавчого листа по вищевказаній справі.

В процесі виконання вище зазначеного виконавчого листа виконавцем було накладено арешти на грошові кошти боржника, направлені запити, щодо наявності нерухомого майна боржника та транспортних засобів, наявності коштів на банківських рахунках. Окрім того, виконавцем 17.12.2019 здійснено вихід за місцем проживання ОСОБА_1 з метою перевірки майнового стану боржника, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , однак потрапити до квартири не вдалось, про що складено відповідний акт.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 року Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, а саме - подання готується на бланку відповідного відділу державної виконавчої служби за підписом начальника цього відділу та обов`язково має містити: найменування суду, до якого направляється подання; реквізити виконавчого документа, який перебуває на виконанні; реквізити виконавчого провадження; прізвище, ім`я та по батькові особи (боржника), дату народження (число, місяць, рік); підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань.

Також, у поданні, мають бути визначені заходи (тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого), найменування органів, які мають їх здійснити. У разі тимчасового обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа зазначаються вид паспортного документа (для громадян України - дипломатичний паспорт, службовий паспорт, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідчення особи моряка тощо; для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ, що підтверджує громадянство іноземця або посвідчує особу без громадянства), його серія та номер, а також найменування та місцезнаходження державного органу, до якого повинен надсилатися вилучений паспортний документ. До подання додаються копії виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження та копії інших документів (за потреби). У поданні також можуть зазначатися адреса місця проживання боржника та інші відомості, які відомі про цю особу державному виконавцю. Про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду державний виконавець повідомляє боржника.

Разом з тим, в долучених до подання документах відсутні будь-які докази про направлення на адресу боржника повідомлення про направлення до суду подання, щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника.

Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

Згідно з вимогами ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 6 Закону Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов`язань.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) , вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-XIV, означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України .

Таким чином, аналіз перелічених норм законів дає підстави стверджувати, що необхідною умовою для застосування видів тимчасового обмеження у виїзді за кордон є встановлення факту умисного ухилення боржника - фізичної особи від виконання зобов`язань за рішенням суду.

Слід зазначити, що у поданні приватного виконавця безпосередньо вказано, що боржник в період з 14.12.2019 по 19.12.2019 та з 27.12.2019 по 03.01.2019 виїздив за межі України.

Разом з тим, приватним виконавцем до вищевказаного подання додано копію акту виходу за місцем проживання боржника від 17.12.2019 року, з якого вбачається, що двері з інтервалом у 10 хвилин ніхто не відкрив.

Проте, аналізуючи інформацію викладену безпосередньо у поданні та доданих до нього документах, суд дійшов висновку, що на момент виходу приватного виконавця за місцем проживання особи, боржник ОСОБА_1 перебував за межами України, що в свою чергу не є підтверджуючою обставиною умисного ухилення боржника від виконання зобов`язань, а саме по собі невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом встановленого строку не може свідчити про ухилення від виконання покладених на нього рішенням обов`язків, а наявність лише самого зобов`язання не наділяє приватного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Відповідно до імперативних вимог Цивільного процесуального кодексу України особа, яка звертається в суд із позовом, заявою, скаргою чи поданням зобов`язана не тільки викласти всі обставини на підтвердження своїх вимог, але й зазначити відповідні докази на їх підтвердження.

Подання не може ґрунтуватися на припущеннях. Матеріали подання не містять посилання на докази ухилення боржника від виконання рішення суду.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях Голдер проти Великої Британії від 21.02.1975 року, Де Жуффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку будь-яка особа при зверненні до суду із заявою, скаргою чи поданням повинна дотримуватися норм процесуального законодавства.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, задоволенню не підлягає.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 258, 260, 441 ЦПК України, на підставі Закону України Про виконавче провадження , Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання Приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Ахметової Ліни Едуардівни про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Суддя: