Постанова

від 15.05.2019 по справі 910/16293/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2019 р. Справа№ 910/16293/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Петрик М.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Приходько Я.М.;

від відповідача: Юхименко Д.Ю.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕРІЯ ГРУП"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2019

у справі № 910/16293/18 (суддя - Чинчин О. В.)

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕРІЯ ГРУП"

про стягнення заборгованості у розмірі 1 352 037,70 грн.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕРІЯ ГРУП" про стягнення заборгованості у розмірі 1 352 037,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Попереднім договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №02.5-14-65 від 11.01.2017 року.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.02.2019 у справі № 910/16293/18 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕРІЯ ГРУП" на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" заборгованість у розмірі 60 510,77 грн., 3% річних у розмірі 760,19 грн., інфляційні у розмірі 1 593,60 грн., пеню у розмірі 9 122,27 грн., неустойку у розмірі 1 151 098,08 грн. та судовий збір у розмірі 18 346,27 грн.

В іншій частині позову - відмовлено.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідач, в порушення норм Цивільного кодексу України та умов договору, не здійснив оплату орендних платежів, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, та не повернув орендоване майно у передбачений договором строк, у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок з оплати орендної плати за період з 01.08.2018 р. по 10.10.2018 р. та нарахованих штрафних санкцій у вигляді пені, інфляційних втрат, 3 % річних та неустойки на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/16293/18 від 07.02.2019 та направити справу для розгляду до суду першої інстанції за встановленою підсудністю, а саме Господарського суду Київської області.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апелянт вказав, що судом першої інстанції були порушені норми виключної підсудності, оскільки даний спір повинен був розглядатись за місцезнаходженням орендованого майна, та порушені норми процесуального права, а саме було відмовлено у задоволенні клопотання про допит свідків та не залучено до участі у справі ТОВ Вог Кафе в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Апелянт зазначає, що в розумінні норм ГК України та ЦК України між сторонами договір найму не укладався, а існував і діяв лише попередній договір, а тому застосування ч. 2 ст. 785 ЦК України до даних правовідносин є безпідставним. Крім того, протягом січня - серпня 2018 року між сторонами підписувались акти приймання - передачі послуг, що свідчить про належне виконання відповідачем умов договору, а тому неустойка нарахована незаконно. Також зазначив, що після фактичної передачі приміщень Товариству з обмеженою відповідальністю "ВОГ КАФЕ", відповідач не використовував приміщення, а тому позивач безпідставно зарахував суму завдатку в рахунок оплати ненаданих послуг за серпень - жовтень 2018 р., на підтвердження чого надав акт від 05.09.2018 р.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/16293/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/16293/18 та призначено справу до розгляду на 24.04.2019.

У судовому засіданні 24.04.2019 було оголошено перерву до 15.05.2019.

Позиції учасників справи

21.03.2019 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Позивач, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, вказав, що висновки суду першої інстанції, викладені в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, зроблені за результатами повного та всебічного дослідження доказів, якими позивач обґрунтовував заявлені позовні вимоги.

Явка представників сторін

У судовому засіданні 15.05.2019 відповідач апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні 15.05.2019 проти апеляційної скарги заперечував, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

11.01.2017 року між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТЕРІЯ ГРУП" (Орендар) укладено Попередній договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №02.5-14-65, відповідно до якого Балансоутримувач передає, а Орендар приймає в строкове платне користування: приміщення №175, 176 та частину приміщення в„– 226 загальною площею 47,0 кв. м на 3 поверсі пасажирського терміналу "D" (інв. № 47578).

Майно знаходиться на балансі Балансоутримувача та розміщене за адресою: м. Бориспіль, Київська область, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", 08307. (п.1.2 Договору)

Відповідно до п. 1.4 договору майно передається в оренду для розміщення торгівельного об`єкту з реалізації товарів відповідно до Додатку №1.

Згідно з п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування Майном на термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та Акту передачі приймання орендованого Майна. Акт передачі - приймання орендованого Майна підписують Балансоутримувач та Орендар.

Відповідно до п.2.4 договору у разі припинення дії або розірвання договору, орендар зобов`язаний протягом 10 діб з дати повідомлення про припинення договору або з дати, зазначеної у повідомленні, або набрання чинності рішення про розірвання договору повернути майно балансоутримувачу у належному стані, з урахуванням нормального зносу. При поверненні майна, балансоутримувач та орендар підписують Акт передачі - приймання орендованого Майна. Орендар повертає майно балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому Договором при передачі майна орендарю. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання Акту передачі - приймання орендованого майна, який підписується балансоутримувачем та орендарем.

Згідно з п.3.1 договору оплата здійснюється орендарем з дати підписання сторонами акту передачі-приймання орендованого майна в оренду і припиняється з дати фактичного звільнення орендарем майна, що підтверджується підписанням сторонами акту передачі - приймання орендованого Майна.

Розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами та доповненнями) і за базовий місяць розрахунку - грудень 2016 року без врахування ПДВ становить: 66 311 гривень 60 копійок. (п.3.2 Договору)

Зобов`язання Орендаря щодо сплати орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку у розмірі, не меншому, ніж подвійна орендна плата за базовий місяць, який вноситься в рахунок орендної плати за останні два місяці оренди. Завдаток повинен бути внесений Орендарем протягом двох тижнів з дати укладання Договору. (п.3.4 Договору)

Пунктом 3.9 Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, або при відсутності передоплати в перший робочий день поточного місяця, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у відповідності до чинного законодавства України, з нарахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Пеня нараховується до моменту повного погашення простроченої заборгованості за цим Договором.

У п.3.10 Договору зазначено, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за Актом передачі - приймання орендованого Майна включно. Закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Відповідно до п.5.3 Договору Орендар зобов`язаний в перший робочий день поточного місяця перераховувати на рахунок Балансоутримувача орендну плату за поточний місяць в розмірі, рівному орендній платі за базовий місяць. З 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії Балансоутримувача рахунок та Акт приймання - здачі виконаних послуг. Орендар несе відповідальність за вчасне отримання рахунку та Акту приймання - здачі виконаних послуг. Датою отримання рахунку та Акту приймання - здачі виконаних послуг вважається 10 число кожного місяця незалежно від дати його фактичного отримання. Сплата рахунку здійснюється Орендарем до 15 числа того ж місяця (Орендар сплачує різницю в орендній платі, якщо така виникла після індексації). Підписаний Акт приймання - здачі виконаних послуг Орендар зобов`язаний повернути в бухгалтерію Балансоутримувача протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти робочих днів Акт приймання - здачі виконаних послуг не буде повернутий Балансоутримувачу, він вважається підписаним Сторонами.

Додатком до Попереднього договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №02.5-14-65 від 11.01.2017 року сторони узгодили розташування приміщень, переданих в оренду. (а.с.33)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Попереднього договору оренди нерухомого майна, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування: приміщення №175, 176 та частину приміщення №226 загальною площею 47,0 кв. м на 3 поверсі пасажирського терміналу "D" (інв. № 47578), що підтверджується Актом передачі - приймання орендованого майна від 11.01.2017 року.

Додатковою угодою №1 від 30.06.2017 року до Попереднього договору сторони виклали пункт 5.21 Договору в наступній редакції: " 5.21 Укласти основний договір оренди майна з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області з дотриманням всіх процедур згідно з вимогами діючого законодавства до 30.12.2017", пункт 12.1 Договору виклали в наступній редакції: " 12.1 Даний Договір набуває чинності з дати підписання його Сторонами та є чинним до дати укладення основного договору оренди з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області, але в будь-якому випадку до 30.12.2017 року включно, в залежності від того яка дата наступить раніше. Після цього Договір припиняє свою дію."

Позивач надіслав на адресу Відповідача лист №01-22-3837 від 04.10.2017 року про повідомлення про стан проходження процедури укладення договору оренди, а також зазначив, що попередній договір припиняє свою дію 30.12.2017 р. та продовжуватись на новий термін не буде, який був отриманий відповідачем 09.10.2017, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення.

Листом №01-22-63 від 09.01.2018 року позивач просив відповідача повернути майно на умовах та в строки, передбачені договором, який був отриманий 10.01.2018 року відповідачем, що підтверджується відповідним записом на звороті листа.

13.08.2018 року в газеті "Відомості приватизації" №65 (1189) розміщено оголошення про підсумки конкурсу на право оренди нерухомого державного майна, що відбувся 06.08.2018 р., за результатами якого переможцем конкурсу на право оренди приміщень №175, 176 та частини приміщення №226 загальною площею 47,0 кв. м на 3 поверсі пасажирського терміналу "D", що перебувають на балансі Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОГ КАФЕ".

14.08.2018 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОГ КАФЕ" укладено Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №2139, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - приміщення №№ 175, 176 та частину приміщення в„– 226 на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D", площею 47,00 кв. м, що розміщені за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт та перебувають на балансі Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

На виконання умов Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №2139 від 14.08.2018 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - приміщення №№ 175, 176 та частину приміщення в„– 226 на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D", площею 47,00 кв. м, що розміщені за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт, що підтверджується Актом приймання - передачі орендованого майна від 15.08.2018 року.

Як зазначає позивач, він неодноразово звертався до відповідача з листами (№01-22-4077 від 17.08.2018, № 01-22-4443 від 05.09.2018, 01-22-4533 від 11.09.2018) з вимогами звільнити приміщення та підписати акт передачі - приймання орендованого майна.

Листом №50-08-4623 від 19.09.2018 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області просило позивача вжити заходів щодо усунення перешкод Товариству з обмеженою відповідальністю "ВОГ КАФЕ" у користуванні майном, що є предметом договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОГ КАФЕ" листом №08/10 від 08.10.2018 р. просило позивача надати доступ до орендованого майна у порядку і на умовах, визначених договором до 10.10.2018 р.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість з орендної плати за період з 01.08.2018 р. по 10.10.2018 р. у розмірі 60 510 грн. 77 коп. за вирахуванням суми завдатку. Крім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕРІЯ ГРУП" 3% річних у розмірі 775,60 грн., інфляційні у розмірі 1593,60 грн., пеню у розмірі 9 307,18 грн. та неустойку за порушення строку повернення майна у розмірі 1 151 098,08 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що відповідач, в порушення норм Цивільного кодексу України та умов договору, не здійснив оплату орендних платежів, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, та не повернув орендоване майно у передбачений договором строк, у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок з оплати орендної плати за період з 01.08.2018 р. по 10.10.2018 р. та нарахованих штрафних санкцій у вигляді пені, інфляційних втрат, 3 % річних та неустойки на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтями 6, 627 ЦК унормовано, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК).

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір № 02.5-14-65 від 11.01.2017 є попереднім договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

Відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (п.5 ст.182 ГК України).

Згідно ч.1 ст.635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Статтею 182 ГК України визначено, що за попереднім договором суб`єкт господарювання зобов`язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі (ч.1 ст.635 ЦК України).

В той же час, як вбачається зі змісту укладеного між сторонами попереднього договору, окрім зобов`язання укласти основний договір оренди державного майна з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (п. 5.21 попереднього договору), сторони також домовилися про те, що відповідач може до моменту підписання основного договору використовувати нежитлові приміщення за цільовим призначенням, визначеним п. 1.4. (для розміщення торгівельного об`єкту з реалізації товарів) та визначили щомісячну оренду плату (розділ 3 попереднього договору).

Загальні положення про найм (оренду) регулюються Главою 58 Цивільного кодексу України .

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно статті 284 Цивільного кодексу України істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу. Оцінка об`єкта оренди здійснюється за відновною вартістю, крім об`єктів оренди державної та комунальної власності, оцінка яких здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення (ч.3 ст.635 ЦК України).

Правові наслідки припинення або розірвання договору оренди визначені статтею 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна , згідно якої у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених в договорі оренди.

Статтею 785 Цивільного кодексу України також передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Згідно частини 2 цієї статті ЦК якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

В той же час, вимоги Закону України Про оренду державного та комунального майна та Глави 58 ЦК України не поширюються на спірні правовідносини сторін, оскільки між сторонами у справі був укладений попередній договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, в силу правової конструкції якого, визначеної статтями 635 ЦК України та 182 ГК України, попередній договір лише встановлює обов`язок сторін протягом певного періоду (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Будь-які інші зобов`язання сторін попереднім договором встановлюватися не можуть.

Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Зокрема, відповідно до п. 12.1. попереднього договору (в редакції додаткової угоди № 1) даний договір набуває чинності з дати підписання його Сторонами та є чинним до дати укладення основного договору оренди з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області, але в будь-якому випадку до 30.12.2017 року включно, в залежності від того яка дата наступить раніше. Після цього Договір припиняє свою дію.

Таким чином, основна мета попереднього договору полягає у виконанні ним двох функцій: 1) спонукання до укладення основного договору, 2) фіксації умов основного договору.

Тобто, при укладенні попереднього договору сторони не мають права вимагати реального виконання зобов`язання, встановленого основним договором (передати майно, виконати роботу).

Так, попередній договір, який було укладено між сторонами, за своїм змістом не є договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, хоча й містить елементи договору оренди майна, а передбачав зобов`язання сторін укласти такий договір у майбутньому відповідно до законодавчо встановленої процедури передачі в оренду вказаного державного майна.

Отже, у даному випадку, усупереч зазначеним правовим нормам, з метою укладення договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, сторонами підписано попередній договір та фактично до укладення основного договору оренди державного майна відповідачу було надано право використовувати за плату нежитлові приміщення, які належать до державної власності.

Колегією суддів враховано, що Господарським судом Київської області розглядалась справа № 911/77/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Артерія Груп до Державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області про визнання частини правочину недійсною та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач, вважаючи, що попередній договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 02.05-14-65 від 11.01.2017 містить всі істотні умови, визначені ст. 10 Закону України Про оренду державного і комунального майна та укладається сторонами у порядку, встановленому статтями 179-181 Господарського кодексу України, з урахуванням особливостей укладення попередніх договорів, позивач вважає, що укладений з відповідачем попередній договір оренди по суті є не попереднім, а звичайним договором оренди майна і породжує обумовлені ним цивільні права та обов`язки, у зв`язку чим просив суд визнати недійсним пункт 12.1 Попереднього договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 02.5-14-65 від 11.01.2017 року, в редакції додаткової угоди №1, в частині слів але в будь-якому випадку до 30.12.2017 включно та зобов`язати Державне підприємство Міжнародний аеропорт Бориспіль безперебійно надавати Товариству з обмеженою відповідальністю Артерія Груп послуги, передбачені договором № 02.5-14/1-214 від 01.06.2017 року про відшкодування.

Так, рішенням Господарського суду Київської області від 23.04.2018 у справі № 911/77/18 було встановлено, що попередній договір породжує лише правовідносини щодо зобов`язання укласти основний договір, і не породжує жодних орендних правовідносин у сторін.

Також у вказаному рішенні було зазначено, що основний договір оренди не укладено між сторонами, а тому відсутні правові підстави для користування державним майном.

Крім того, рішенням Господарського суду Київської області від 23.04.2018 було також встановлено, що відносини сторін за попереднім договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №02.5-14-65 від 11.01.2017 року, у розумінні ч. 4 ст. 182 ГК України, ч. 3 ст. 635 ЦК України, п. 12.1. договору, є припиненими з 31.12.2017 у зв`язку з неукаденням основного договору оренди між відповідачем та Регіональним Фондом державного майна України по Київській області.

Колегією суддів також було враховано, що об`єктом оренди є майно державної власності, а тому до відповідних орендних правовідносин підлягають обов`язковому застосуванню норми Закону України Про оренду державного та комунального майна , стаття 9 якого визначає порядок укладення договору оренди, зокрема, на конкурсних засадах.

Також, Наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 № 1774 затверджено Типовий договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності .

Таким чином, з огляду на норми ст. 182 Господарського кодексу України та ст. 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна , попередній договір не породжує правових підстав для передачі державного майна в оренду, а лише засвідчує наміри сторін укласти відповідний договір оренди в майбутньому, для чого є обов`язковим дотримання процедури, визначеної ст. 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Крім того, ч. 2 ст. 182 Господарського кодексу України визначає, що до укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів.

Також, згідно з Рекомендаціями Антимонопольного комітету України від 16.03.2017 року № 9-к Про вжиття заходів, спрямованих на розвиток конкуренції , виходячи з того, що нерухоме майно, балансоутримувачем якого є ДП МА Бориспіль , належить до державної власності, а тому процедура передачі його в оренду регулюється Законом України Про оренду державного та комунального майна на конкурсних засадах.

Антимонопольний комітет України також наголошує, що попередній договір оренди є тимчасовою угодою, яка встановлює зобов`язання укласти основний договір і не може бути підставою орендних відносин. Також, об 'єкти ДП МА Бориспіль щодо яких укладені попередні договори оренди, включаються нарівні з іншими вільними потенційними орендними об`єктами до Переліку об`єктів державного нерухомого майна, які перебувають на балансі ДП МА Бориспіль та пропонуються для надання в оренду .

Дослідивши відповідність укладених ДП МА Бориспіль попередніх договорів вимогам законодавства про захист економічної конкуренції, Антимонопольним комітетом України було виявлено порушення у вигляді ухилення від проведення передбаченої законодавством процедури передачі в оренду об`єктів державної власності, у зв`язку з чим, Рекомендаціями Антимонопольного комітету України від 16.03.2017 року № 9-к Про вжиття заходів, спрямованих на розвиток конкуренції ДП МА Бориспіль вказано припинити дії, що можуть призвести до порушення законодавства про захист економічної конкуренції та полягають в передачі в оренду та/або користування приміщень аеропорту поза конкурсними процедурами.

Отже, нерухоме державне майно, позовні вимоги про стягнення орендних платежів, неустойки за не повернення якого пред`явлено позивачем у даній справі, передано відповідачу без законної на те підстави та всупереч чинному законодавству, яке регулює дані правовідносини, а саме не було дотримано порядку передачі майна в оренду, визначеного Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Також, колегією суддів було враховано, що 14.08.2018 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОГ КАФЕ" укладено Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №2139, за умовами якого Фонд державного майна України по Київській області передав Товариству з обмеженою відповідальністю "ВОГ КАФЕ" спірне нерухоме державне майно.

На виконання умов даного договору ТОВ ВОГ КАФЕ було передано в строкове платне користування державне нерухоме майно - приміщення №№ 175, 176 та частину приміщення в„– 226 на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D", площею 47,00 кв. м, що розміщені за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт, що підтверджується Актом приймання - передачі орендованого майна від 15.08.2018 року.

Отже, у період, за який позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати (серпень-жовтень 2018), спірне майно було передано у користування іншій юридичній особі - ТОВ ВОГ КАФЕ .

Відтак, оскільки між позивачем та відповідачем не виникло правовідносин з оренди, які урегульовані нормами Цивільного кодексу України та Законом України Про оренду державного та комунального майна , а існували лише правовідносини щодо попереднього договору, а тому, відповідно, позивачем не доведено законних підстав для стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати та неустойки за невиконання обов`язку зі своєчасного повернення приміщень, переданих йому в користування за попереднім договором, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 60 510,77 грн. заборгованості з орендних платежів та 1 151 098,08 грн. неустойки за порушення строків повернення нерухомого майна.

Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.05.2018 у справі № 926/225/17.

Оскільки вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 9 307,18 грн. пені, 775,60 грн. 3 % річних та 1 593,60 грн. інфляційних втрат є похідними від вимоги про стягнення з відповідача 60 510,77 грн. заборгованості зі сплати орендної плати, а тому такі вимоги задоволенню також не підлягають.

Стосовно посилання апелянта на порушення вимог виключної підсудності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 279 ГПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв`язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем при розгляді справи судом першої інстанції не було заявлено про непідсудність справи. Поважних причин не подання такого клопотання до суду першої інстанції апелянт не зазначив.

Територіальна юрисдикція (підсудність) господарських справ визначена §3 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Чинним процесуальним законодавством підсудність справ визначається як за предметними, так і за територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ.

Зокрема, частиною 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються за місцем знаходження даного майна.

Оскільки предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості з орендної плати та нарахованих пені, 3 % річних, інфляційних втрат і неустойки, що не є спором з приводу нерухомого майна, а є спором, що виникає при виконанні господарського договору, а тому до даного спору не може бути застосована частина 3 статті 30 ГПК України.

Таким чином, оскільки місцезнаходженням відповідача є місто Київ, а тому позивачем позовну заяву було подано з дотриманням правил територіальної підсудності.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Оскільки між позивачем та відповідачем не виникло правовідносин з оренди, які урегульовані нормами Цивільного кодексу України та Законом України Про оренду державного та комунального майна , а існували лише правовідносини щодо попереднього договору, а тому, відповідно, позивачем не доведено законних підстав для стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати та неустойки за невиконання обов`язку зі своєчасного повернення приміщень, переданих йому в користування за попереднім договором, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 60 510,77 грн. заборгованості з орендних платежів та 1 151 098,08 грн. неустойки за порушення строків повернення нерухомого майна.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 9 307,18 грн. пені, 775,60 грн. 3 % річних та 1 593,60 грн. інфляційних втрат є похідними від вимоги про стягнення з відповідача 60 510,77 грн. заборгованості зі сплати орендної плати, а тому задоволенню також не підлягають.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин, решту аргументів відповідача (апелянта) суд апеляційної інстанції вважає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття колегією суддів даної постанови.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕРІЯ ГРУП" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2019 року у справі № 910/16293/18 -скасуванню.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 278, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕРІЯ ГРУП" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2019 року у справі № 910/16293/18 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2019 року у справі № 910/16293/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

3. Стягнути з Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08300, Київська обл., Бориспільський район, село Гора, ВУЛИЦЯ БОРИСПІЛЬ-7, ідентифікаційний код юридичної особи 20572069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕРІЯ ГРУП" (01023, м. Київ, ПЕЧЕРСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 3, ідентифікаційний код юридичної особи 34586069) 27 523,92 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 910/16293/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 20.05.2019 р.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко