Рішення

від 22.05.2019 по справі 826/11458/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 травня 2019 року № 826/11458/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., за участі секретаря судового засідання Яцеленко Ю.О., представника позивача Цвєткова Ю.Г. (довіреність від 16.07.2018 року), представника відповідача Борозни М.П. (довіреність від 26.11.2018 року №2716/26-15-10-02-17), вирішивши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства "Пегас-Пріор" доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, провизнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Пегас-Пріор" (далі також - позивач, ДП Пегас-Пріор ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС від 04.05.2018 року №00004961402 (далі також - оскаржуване ппр), видане на підставі Акту перевірки.

Позов обґрунтовано тим, що за результатами повторної перевірки ДП Пегас-Пріор відповідачем встановлено порушення позивачем вимог пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пунктів 5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , пунктів 6,7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , що призвело до заниження позивачем належної до сплати суму податку на прибуток на 1 528 920 грн., на підставі чого винесено оскаржуване ппр.

Позивач вважає ппр протиправним та безпідставним, оскільки під час повторної перевірки позивачем надано ГУ ДФС у м. Києві усі необхідні первинні документи на підтвердження реальності операцій з контрагентами, вироків щодо яких у кримінальних справах не існувало на момент здійснення цих операцій. Також, позивач зазначає, що безоплатно отримані послуги, які споживаються у момент надання не підлягають включенню до доходів підприємства згідно з чинними стандартами бухгалтерського обліку.

Крім того, на думку позивача, відповідачем допущено грубі процедурні порушення під час перевірки, які впливають на об'єктивність, обґрунтованість та правомірність ппр, оскільки ГУ ДФС у м. Києві перевірку проведено вибірково, без аналізу господарських операцій щодо яких позивачем сплачено донараховані податкові зобов'язання та штрафи; позивача не повідомлено вчасно про розгляд заперечень на акт перевірки; ГУ ДФС у м. Києві не правомірно розцінено неможливість надання документів позивачем на запит відповідача як відмову, оскільки ці документи вилучено самим ГУ ДФС у м. Києві раніше та не повернуто позивачу; повторну перевірку, на підставі якої складено акт та винесено оскаржуване ппр, проведено посадовими особами, щодо яких розпочато службові розслідування.

Вважаючи, зокрема, що у відповідача взагалі не було підстав для проведення повторної перевірки, позивач звернувся до суду та просить задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправним та скасування ппр від 04.05.2018 року №00004961402.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 15.10.2018 року.

Через канцелярію суду 22.08.2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Відповідач проти позову заперечує з підстав фіктивності контрагентів позивача ТОВ Амрон Плюс , ТОВ Кромпа-Трейд , ТОВ Брайд , оскільки щодо керівників вказаних підприємств винесено вироки у кримінальних справах, що на думку відповідача, є підставою вважати нереальними господарські операції між позивачем та цими підприємствами.

Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Через канцелярію суду 29.08.2018 року позивачем подано відповідь на відзив, в якій проти доводів у відзиві заперечує та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2018 року призначено попереднє судове засідання на 05.12.2018 року.

Через канцелярію суду 18.09.2018 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що відповідачем проведено повторну перевірку не вибірково , як стверджує позивач, а виключно з питань, які оскаржувалися позивачем у запереченнях від 06.03.2017 року №23/17 на Акт перевірки від 27.02.2017 року № 72/26-15-14-02-01-14/24575567 за результатами проведення планової перевірки. Крім іншого, відповідачем зазначено, що позивача повідомлено про розгляд заперечень вчасно, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та фіскальним чеком ПАТ Укрпошта від 19.04.2018 року.

Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Через канцелярію суду 04.12.2018 року позивачем подано заяву про надання додаткових пояснень щодо окремих питань.

У підготовче засідання 05.12.2018 року прибули представники сторін.

У підготовчому судовому засіданні 05.12.2018 року судом поставлено на обговорення питання про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду. Сторони проти закінчення підготовчого провадження не заперечували.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2018 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 13.02.2019 року.

У судове засідання 13.02.2019 року прибули представники сторін.

Під час слухання розгляду справи по суті судом оголошено перерву у судовому засіданні до 07.03.2019 року з метою надання часу представнику відповідача надати додаткові пояснення та докази щодо правомірності проведення повторної перевірки позивача.

Через канцелярію суду 27.02.2019 року відповідачем подано додаткові пояснення, в яких зазначено, що відповідачем проведено службове розслідування стосовно головних державних ревізорів - інспекторів, які здійснювали первинну планову перевірку позивача, яким не встановлено у діях останніх підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Крім іншого, відповідачем зауважено, що під час проведення службового розслідування цих посадових осіб не було відсторонено від виконання своїх службових обов'язків, з огляду на що, ними правомірно проведено повторну перевірку позивача у період проведення службового розслідування відносно них.

У судове засідання 07.03.2019 року прибули представники сторін.

Дослідивши матеріали справи судом зобов'язано відповідача надати додаткові докази та оголошено перерву до 10.04.2019 року.

Через канцелярію суду 20.03.2019 року відповідачем подано клопотання про приєднання доказів.

Через канцелярію суду 09.04.2019 року позивачем подано заяву про надання додаткових пояснень щодо окремих питань.

Відповідно до Довідки секретаря судового засідання від 10.04.2019 року справи, призначені до слухання 10.04.2019 року знято з розгляду у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

У порядку, встановленому статтею 124 Кодексу адміністративного судочинства України судом повідомлено про призначення наступного судового засідання на 22.05.2019 року.

У судове засідання 22.05.2019 року прибули представники сторін.

Відповідно до частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 22.05.2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Наказом Державної фіскальної служби України від 03.03.2018 року №118 з метою виконання вимог підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв'язку із проведенням службового розслідування стосовно посадових осіб ГУ ДФС у м. Києві, які проводили перевірку відповідно до наказу ГУ ДФС у м. Києві від 31.01.2018 року №1598 Про проведення службового розслідування призначено провести документальну позапланову перевірку ДП Пегас-Пріор (код ЄДРПОУ 34575567) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.01.2015 року по 30.09.2016 року, терміном 10 робочих днів з 19.03.2018 року (далі також - позапланова перевірка).

Відповідно до направлення ГУ ДФС у м. Києві на перевірку від 19.03.2018 року №384/26-15-14-02-01 головному бухгалтеру ДП Пегас-Пріор Ласловій М.В. пред'явлено службове посвідчення уповноважених осіб, направлення та вручено копію наказу 20.03.2018 року.

Головними державними ревізорами-інспекторами відділу перевірок у сфері торгівлі управління аудиту у сфері торгівлі та послуг Департаменту аудиту ГУ ДФС у м. Києві Сацук Н.І. та Чикало А.В. складено Акт від 29.03.2018 року №444/26-15-14-02-01 про ненадання документів в ході перевірки посадовими особами ДП Пегас-Пріор , або його законними представниками.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ДП Пегас-Пріор з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.01.2015 року по 30.09.2016 року складено Акт від 06.04.2018 року №209/26-15-14-02-14/2457567 (далі також - акт перевірки), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пунктів 5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , пунктів 6,7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , що призвело до заниження позивачем належної до сплати суму податку на прибуток на 1 528 920 грн., у тому числі за 9 місяців 2016 року в сумі 1 528 920 грн.

На підставі Акту від 06.04.2018 року №209/26-15-14-02-14/2457567 ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 04.05.2018 року №00004961402 за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на загальну суму 1 911 150,00 грн. (за податковим зобов'язанням 1 528 920,00 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 382 230, 00 грн.).

Відповідно до рішення Державної фіскальної служби України від 04.07.2018 року №22392/6/99-99-11-02-25, ппр ГУ ДФС у м. Києві від 04.05.2018 року №00004961402 залишено без змін, а скаргу ДП Пегас-Пріор без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення - рішення від 04.05.2018 року №00004961402 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

У відповідності до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) (далі також - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 75.1. статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Абзацом четвертим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 ПК України контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що у лютому 2017 року ГУ ДФС у м. Києві в особі головних державних ревізорів-інспекторів відділу перевірок у сфері торгівлі управління аудиту у сфері торгівлі та послуг Департаменту аудиту ГУ ДФС у м. Києві Сацук Н.І. та Чикало А.В. проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.09.2016 року (далі також - планова перевірка), за результатами якої 27.02.2017 року складено акт та винесено відповідне податкове повідомлення-рішення від 21.03.2017 року №0001421402, яким донараховано позивачеві 3 046 279 грн. податку на прибуток підприємств. Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем до Державної фіскальної служби України, якою за результатами розгляду скарги скасовано останнє в частині донарахувань за операціями з ТОВ Амрон Плюс , ТОВ Кромпа-Трейд , ТОВ Брайд (на суму 1 528 920 грн.) своїм рішенням від 18.05.2017 року №10482/6/99-99-11-01-01-25.

З матеріалів справи встановлено, що Державною фіскальною службою України скасовано в частині донарахувань по операціях за період 2015 року - 2016 року податкове повідомлення-рішення від 21.03.2017 року №0001421402, винесене на підставі акту головних державних ревізорів-інспекторів відділу перевірок у сфері торгівлі управління аудиту у сфері торгівлі та послуг Департаменту аудиту ГУ ДФС у м. Києві Сацук Н.І. та Чикало А.В. (далі також - головні інспектори) за результатами проведення планової перевірки позивача.

Із змісту вказаного рішення Державної фіскальної служби України встановлено, що підставами скасування ппр від 21.03.2017 року №0001421402 було не врахування головними інспекторами Сацук Н.І. та Чикало А.В. положення Методологічних рекомендацій з фіксування в актах перевірок результатів відпрацювання документально оформлених платниками податків нереальних господарських операцій з товарами, а також, комісією Державної фіскальної служби України запропоновано розглянути питання щодо проведення позапланової перевірки ДП Пегас - Пріор на підставі підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 ПК України, під час проведення якої врахувати вищевказані норми, у тому числі щодо правильності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток.

Комісією ГУ ДФС у м. Києві на виконання наказу ГУ ДФС у м. Києві від 31.01.2018 року №1598 Про проведення службового розслідування відповідно до статті 71 Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року №889-VIII проведено службове розслідування стосовно головних державних ревізорів-інспекторів відділу перевірок у сфері торгівлі управління аудиту у сфері торгівлі та послуг Департаменту аудиту ГУ ДФС у м. Києві Сацук Н.І. та Чикало А.В. щодо здійсненої ними документальної планової виїзної перевірки ДП Пегас-Пріор , результати якої викладено у акті від 27.02.2017 року (далі також - службове розслідування).

У межах службового розслідування на підставі підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 ПК України наказом Державної фіскальної служби України від 03.03.2018 року №118 призначено провести документальну позапланову перевірку ДП Пегас-Пріор (код ЄДРПОУ 34575567) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.01.2015 року по 30.09.2016 року, терміном 10 робочих днів з 19.03.2018 року.

Отже, позапланову перевірку позивача призначено контролюючим органом у межах службового розслідування стосовно головних державних ревізорів-інспекторів відділу перевірок у сфері торгівлі управління аудиту у сфері торгівлі та послуг Департаменту аудиту ГУ ДФС у м. Києві Сацук Н.І. та Чикало А.В. щодо здійснення ними планової перевірки ДП Пегас-Пріор .

Водночас, з матеріалів справи встановлено, що як планову перевірку позивача, за результатами якої проводилося службове розслідування, так і позапланову перевірку позивача, призначену у межах службового розслідування, за результатами якої складено акт, на підставі якого винесено оскаржуване ппр, проведено головними державними ревізорами-інспекторами відділу перевірок у сфері торгівлі управління аудиту у сфері торгівлі та послуг Департаменту аудиту ГУ ДФС у м. Києві Сацук Н.І. та Чикало А.В., стосовно яких проведено вказане службове розслідування.

Відповідно до копії висновку службового розслідування від 06.04.2018 року №1781/16-15-14-03-03, який міститься у матеріалах справи, з урахуванням встановлених порушень позивачем податкового законодавства за результатами проведення позапланової перевірки посадовими особами, стосовно яких проводилося службове розслідування, у діях останніх не встановлено дисциплінарного проступку і підстав для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

На думку позивача, відповідачем протиправно призначено головних інспекторів Сацук Н.І. та Чикало А.В. проводити позапланову перевірку ДП Пегас-Пріор , оскільки стосовно цих посадових осіб здійснюється службове розслідування щодо планової перевірки ДП Пегас-Пріор .

Водночас, відповідачем у додаткових поясненнях від 27.02.2019 року зазначено, що головних інспекторів на період проведення службового розслідування не відсторонено від виконання своїх обов'язків, з огляду на що, проведення позапланової перевірки саме цими посадовими особами не впливає на висновки, викладені у акті позапланової перевірки.

Так, згідно з абзацом 1 пункту 4 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 року № 950, службове розслідування проводиться з відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається керівником органу.

Отже, нормативним актом не передбачено обов'язкового відсторонення державного службовця від виконання своїх обов'язків на період проведення стосовно нього службового розслідування (окрім, якщо є рішення керівника).

Проте, враховуючи, що в даному випадку підставою службового розслідування є встановлені Державною фіскальною службою України недоліки висновку планової перевірки ДП Пегас-Пріор , проведеною головними інспекторами Сацук Н.І. та Чикало А.В., призначення позапланової перевірки ДП Пегас-Пріор , проведення якої доручено головним інспекторам Сацук Н.І. та Чикало А.В. в межах службового розслідування стосовно цих осіб, на думку суду, свідчить про порушення принципу об'єктивності як цього службового розслідування, так і позапланової перевірки позивача, призначеної у межах цього службового розслідування.

Щодо висновків акту позапланової перевірки позивача, суд зауважує наступне.

Відповідно до змісту акту позапланової перевірки головними інспекторами в ході проведення перевірки, відповідно до первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, оборотно - сальдових відомостей встановлено взаємовідносини між ДП Пегас-Пріор та контрагентами - постачальниками: ТОВ Амрон Плюс , ТОВ Брайд та ТОВ Кромпа-Трейд (далі також - контрагенти).

З огляду на те, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень Кіровським районним судом міста Дніпропетровська від 21.02.2017 року по справі №203/380/17 винесено вирок щодо директора та засновника фіктивного підприємства ТОВ Брайд Махницького Р.О., якого визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частини першої статті 205 (Фіктивне підприємництво) Кримінального кодексу України; Кіровським районним судом міста Дніпропетровська від 21.09.2017 року по справі №200/17927/15-к винесено вирок щодо директора та засновника фіктивного підприємства ТОВ Кромпа-Трейд Шаповала Віталія Вікторовича, якого визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частини першої статті 205 (Фіктивне підприємництво) Кримінального кодексу України; та враховуючи, що відповідно до висновків, викладених в ухвалі Ленінського районного суду міста Харкова від 19.09.2016 року по справі №1-кс/642/1399/16 зазначено: … без наміру здійснювати підприємницьку діяльність, з метою прикриття незаконної діяльності створили та зареєстрували в органах державної реєстрації суб'єктами підприємницької діяльності (юридична особа), а саме: ТОВ Амрон Плюс , ТОВ Кромпа-Трейд , ТОВ Брайд та інші , відповідач дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та контрагентами є нереальними у визначенні підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У акті перевірки вказано, що за операціями з контрагентами оформлювались лише окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення господарських операцій та правомірності формування витрат, наслідком чого є отримання ДП Пегас-Пріор необґрунтованої податкової вигоди у вигляді нарахованих витрат з податку на прибуток. .

Так, контролюючим органом встановлено, що на дату складання акту перевірки інформації, яка б спростовувала нереальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами не надходило.

Крім іншого, дослідивши долучені до матеріалів справи відповідачем вказані судові рішення щодо, зокрема, керівників контрагентів, судом встановлено відсутність висновків щодо нереальності господарських операцій між контрагентами та ДП Пегас-Пріор та фігурування позивача у цих кримінальних провадженнях.

Суд звертає увагу відповідача на те, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44.1 статті 44 ПК України).

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Суд звертає увагу, що рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 18.05.2017 року №10482/6/99-99-11-01-01-25 зазначено, що оплати скаржником (прим. позивачем) грошовими коштами на користь ТОВ Амрон Плюс , ТОВ Брайд та ТОВ Кромпа-Трейд підтверджено та не встановлено наявність дебіторської заборгованості за період 2015 року - 9 місяців 2016 року.

Відповідно до висновку Верховного Суду у межах розгляду справи №816/809/17, викладеного у постанові від 27.03.2018 року, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Так, матеріалами справи підтверджується, що господарські операції із контрагентами позивачем здійснено до винесення зазначених вище вироків у кримінальних провадженнях, оскільки позапланову перевірку позивача здійснено за період з 2015 року - 9 місяців 2016 року, в той час, як вироки щодо керівників контрагентів винесено у 2017 році.

З огляду на те, що, підставою вважати господарські операції позивача із контрагентами нереальними контролюючим органом у акті перевірки зазначено лише вироки суду у кримінальних провадженнях щодо керівників ТОВ Брайд та ТОВ Кромпа-Трейд , а щодо ТОВ Амрон Плюс лише ухвалу Ленінського районного суду міста Харкова, в якій лише зауважується твердження щодо створення ТОВ Амрон Плюс …без наміру здійснювати підприємницьку діяльність, з метою прикриття незаконної діяльності… , що не підтверджує обізнаності ДП Пегас - Пріор про можливу фіктивність контрагентів, суд дійшов висновку, що ці обставини, встановлені контролюючим органом, не підтверджують нереальності господарських операцій між позивачем та ДП Пегас-Пріор .

Щодо встановлених відповідачем порушень позивачем Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пунктів 5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , пунктів 6,7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , суд зазначає наступне.

Так, у акті перевірки (стор. 13) відповідачем встановлено, що ДП Пегас-Пріор отримувалися безоплатні маркетингові послуги, а саме: придбання у Компанії Пегасус Проперті Кооперейшн в 2015 році частини будівлі, а саме: нежилих приміщень п'ятого поверху (офісного комплексу Артем Бізнес Центр) за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 4; позитивна динаміка отримання чистого доходу від реалізації послуг (оренда приміщень) за 2015 рік - 29 748, 2 тис. грн., а за 9 місяців 2016 року - 39 942, 7 тис. грн.

Одночасно, встановлено факт перерахування ДП Пегас-Пріор на поточні рахунки в банках ТОВ Амрон Плюс , ТОВ Кромпа-Трейд , ТОВ Брайд грошових коштів на загальну суму 8 494 000,00 грн. за операціями, за якими встановлено факт неможливості здійснення.

Так, відповідно до висновку відповідача, в порушення норми пункту 5 та пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за №860/4153, яким регулюється порядок формування доходів в бухгалтерському обліку, ДП Пегас-Пріор не віднесено до інших доходів безоплатно отримані послуги в сумі 8 494 000,00 грн., що призвело до зниження доходів ДП Пегас-Пріор , що враховується при обчисленні фінансового результату до оподаткування на загальну суму 8 494 000,00 грн., в тому числі по періодах за 2015 рік в сумі 8 949 000,00 грн.

Отже, відповідно до акту перевірки, встановлено порушення ДП Пегас - Пріор підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, що призвело до заниження доходу, який враховується при обчисленні фінансового результату до оподаткування на загальну суму 8 494 000,00 грн., в тому числі по періодах за 2015 рік в сумі 8 494 000, 00 грн.

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Згідно з пунктом 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років.

В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 року у справі №808/2549/17, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Водночас, суд зауважує про неможливість надання оцінки вказаним у акті перевірки обставинам без дослідження відповідних первинних документів.

Актом перевірки не заперечується та підтверджується наявність у ДП Пегас-Пріор первинних документів на підтвердження операцій із контрагентами, а саме, договору про надання консультаційних послуг №АП-03/15 від 09.03.2015 року, укладеного між ТОВ Амрон Плюс із відповідним переліком послуг, договору про надання послуг №311/15 від 05.03.205 року, укладеного між позивачем та ТОВ Кромпа-Трейд , договору про надання послуг №10/03 від 02.03.2015 року, укладеного між позивачем та ТОВ Брайд .

Під час розгляду справи судом неодноразово витребовувалися у позивача та у відповідача, зокрема, вказані первинні документи з метою їх дослідження в межах вирішення спору, водночас, з матеріалів справи встановлено, що на підставі листа Слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 20.03.2018 року №7290/10/26-59-23-02 у порядку статті 93 Кримінального процесуального кодексу України, вказану первинну документацію ДП Пегас-Пріор вилучено, та суду для огляду не надано.

Так, відповідні первинні документи вилучені ГУ ДФС у м. Києві у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №32017100100000080.

Відповідачем зазначено, що вказані первинні документи повернено позивачу, проте, жодних підтверджуючих доказів, які б спростували доводи та докази позивача про неможливість їх подання суду у зв'язку з їх вилученням, ГУ ДФС у м. Києві не надано.

Крім іншого, з акту перевірки судом встановлено, що відповідачем, під час проведення позапланової перевірки позивача, досліджувалися завірені копії документів по взаємовідносинах із контрагентами, наданих підприємством раніше (під час планової перевірки).

Відповідно до запиту відповідача від 27.03.2018 року №3 Про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження , контролюючий орган просить позивача в межах позапланової перевірки надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо отриманих результатів, а саме: економічних вигод, розширення кола орендарів, тощо, від маркетингових та консультаційних послуг, наданих ТОВ Амрон Плюс , ТОВ Кромпа-Трей , ТОВ Брайд .

Згідно із змістом відповіді позивача від 29.03.2018 року №21/18 на запит головних інспекторів - ревізорів повідомлено, що, первинні документи, які просять надати головні інспектори вилучено 20.03.2018 року ГУ ДФС у м. Києві, що підтверджується відповідним Описом документів від 20.03.2018 року (який міститься, зокрема, у матеріалах справи).

Водночас, головними інспекторами не було взято до уваги обставини вилучення документів, про що свідчить копія Акту головних інспекторів від 29.03.2018 року №444/26-15-14-02-01 про ненадання документів в ході перевірки посадовими особами ДП Пегас-Пріор , або його законними представниками, в той час, як відповідно до листа Слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 20.03.2018 року №7290/10/26-59-23-02, первинні документи вилучено Слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у межах здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Крім того, з акту перевірки встановлено, що відповідачем досліджено обмежене коло копій первинних документів, які надавалися позивачем під час планової перевірки, в той час, як не досліджено первинні документи, вилучені у межах кримінального провадження Слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у межах здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, які також мають значення для встановлення або спростування реальності операцій між позивачем та контрагентами, що свідчить про неповне та не об'єктивне проведення відповідачем позапланової перевірки ДП Пегас - Пріор .

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку суду, відповідачем не спростовано доводів позивача та не доведено обґрунтованість висновків, викладених в Акті перевірки від 06.04.2018 року №209/26-15-14-02-01-14/24575567.

Щодо порушення відповідачем встановленого ПК України порядку розгляду заперечень до акту перевірки, суд зазначає наступне.

Згідно з абзацами 1, 2 пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акту (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до матеріалів справи, акт перевірки №209/26-15-14-02-14/2457567 складено 06.04.2018 року.

18.04.2018 року ГУ ДФС у м. Києві отримано заперечення ДП Пегас-Пріор на акт перевірки від 06.04.2018 року №209/26-15-14-02-14/2457567 за вх.№22749/10.

З матеріалів справи встановлено, що ГУ ДФС у м. Києві 19.04.2018 року на адресу позивача надіслано повідомлення про розгляд заперечення від 19.04.2018 року №16589/10/26-15-14-02-01, що підтверджується фіскальним чеком ПАТ Укрпошта від 19.04.2018 року.

Отже, слід дійти висновку, що відповідачем не порушено строку надіслання повідомлення про розгляд заперечень.

Водночас, як встановлено із змісту цього повідомлення, розгляд заперечень позивача призначено на 24.04.2018 року у приміщенні ГУ ДФС у м. Києві.

Отже, з огляду на те, що 21 та 22 квітня 2018 року були неробочими днями (субота та неділя), а позивачу надіслано повідомлення про розгляд заперечень 19.04.2019 року, слід дійти висновку, що відповідачем здійснено розгляд цих заперечень передчасно, із порушенням чотирьох денного строку отримання позивачем повідомлення про розгляд заперечень до дня їх розгляду.

З огляду на викладене, відповідачем порушено вимоги пункту 86.7 статті 86 ПК України, що унеможливило участь представників позивача у розгляді заперечень на акт перевірки, за результатами якого винесено оскаржуване ппр.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведені висновки суду, відповідач на виконання наведених вимог Кодексу, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності винесеного на підставі акту перевірки від 06.04.2018 року №209/26-15-14-02-14/2457567 оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , яке згідно із Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права.

Так, у пункті 110 вказаного рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню у повному обсязі податкового повідомлення-рішення від 04.05.2018 року №00004961402, винесене ГУ ДФС у м. Києві на підставі акту перевірки від 06.04.2018 року №209/26-15-14-02-14/2457567.

Пункт 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У матеріалах справи міститься платіжне доручення від 19.07.2018 року №4774, яким підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 28 667, 25 грн..

З огляду на задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, суд дійшов висновку про стягнення сплаченої суми судового збору з бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві на користь ДП Пегас - Пріор .

Керуючись статтями 6, 9, 73-80, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов дочірнього підприємства "Пегас-Пріор" задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС від 04.05.2018 року №00004961402, видане на підставі Акту перевірки від 06.04.2018 року №209/26-15-14-02-01-14/24575567.

3. Стягнути на користь дочірнього підприємства "Пегас-Пріор" (код ЄДРПОУ 24575567, адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 4) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) суму сплаченого судового збору у розмірі 28 667, 25 грн. (двадцять вісім тисяч шістсот шістдесят сім грн. 25 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статті 293, 294, 296, 297 КАС України.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Дочірнє підприємство Пегас-Пріор (код ЄДРПОУ 24575567, адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 4)

Відповідач 1: Головне управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Повне рішення складено 31.05.2019 року.

Суддя Л.О. Маруліна