Рішення

від 23.05.2019 по справі 596/1970/18

ГУСЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гусятинський районний суд Тернопільської області

Справа № 596/1970/18

Провадження № 2/596/51/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" травня 2019 р. Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Митражик Е.М.

при секретарі Кузик М.Я.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника відповідача Никитюка Р .І .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференцзв`язку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Агропідприємства Нива , треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Агропідприємства Нива (далі-АП Нива , треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення коштів, посилаючись на те, що в період з 2015-1016 рр. надав позику АП Нива в розмірі 67929,64 грн. А саме,згідно квитанції поповнення каси від 21.01.2015р. на суму 2132,0 грн.; квитанції поповнення каси від 18.02.2015р. на суму 15800,0 грн.; переказ ОСОБА_3 від 22.01.2015р. на суму 2200,0 грн.; квитанції поповнення каси від 17.06.2015р. на суму 24402,00 грн; квитанції сплати судового збору ОСОБА_1 за АП Нива від 01.02.2016р. на суму 23395,64 грн. Ці кошти складали всі витрати на суди, в т.ч. на судові збори, які оплачував позивач за АП Нива , яке не мало ніяких коштів, оскільки станом на 2009 р. втратило все своє майно, в т.ч. комбікормовий завод по вул. Незалежності, 1 у м . Хоростків Тернопільської обл., яким заволоділо ВАТ Укрволгатехсервіс . На прохання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , він представляв інтереси підприємства у судових процесах, які виграв та повернув у власність АП Нива будівлі та споруди комбікормового заводу площею 7345,6 м по вул . Незалежності, 1 у м. Хоростків Гусятинського району . 26.10.2018р. він як співвласник АП Нива , отримав листа від колишнього співзасновника АП Нива ОСОБА_3 , в якому він направив копію договору дарування частки у статутному капіталі агропідприємства Нива ОСОБА_6 від 08.12.2017р. Проте, витрачені ним кошти йому не повернуто. Зобов`язання свої він виконував, тому вважає, що відповідач повинен виконати свої зобов`язання та відповідно до статтей 526, 530, 536, 625, 1049 ЦК України повинен повернути суму позики з врахуванням індексу інфляції та 3 % річних від суми боргу. Просить поновити строк на звернення до суду, так як я копію договору дарування від 08.12.2017р. отримав від ОСОБА_3 тільки 26.10.2018р., з якого дізнався, що останній замість повернення йому позичених коштів та передачі 30 % власності АП Нива із належних 56% згідно розписки, подарував ОСОБА_6 70% статутного капіталу.

Відповідач подав відзив на позов, в якому зазначає про те, що між позивачем та АП Нива немає жодних договірних відносин, в тому числі, за договором позики, як зазначає ОСОБА_1 Оскільки договір позики відповідно до норм ч . 1 ст. 1047 ЦК України укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. З ОСОБА_1 письмові договори позики у 2015-2016 роках не укладались, а суми, які просить стягнути позивач згідно до квитанцій до прибуткового касового ордеру перевищують більше ніж у десять разів встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Крім того, посилається на те, що ОСОБА_1 не надав жодного доказу на підтвердження досягнення з АП Нива та ним згоди щодо істотних умов договору позики, а саме, щодо суми позики, умов надання ним коштів в якості позики, виникнення обов`язків у сторін справи з даного приводу, строку повернення суми позики. Представлені позивачем квитанції не свідчать про отримання позики відповідачем. Згідно Квитанції №1 про здійснення термінового переказу (дата і час здійснення операції 22.01.2015р.) отримувачем переказу є третя особа ОСОБА_3 , а не відповідач; а щодо сум зазначених в решті квитанції, то цих коштів підприємство не отримувало ні через касу, ні на рахунок АП Нива такі кошти не надходили.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав повністю, просив задовольнити позов.

Представник відповідача Никитюк Р.І. в судовому засіданні заперечив проти позову з підстав наведених у відзиві.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились.

ОСОБА_3 подав суду заяву, в якій просить справу розглядати без його участі. В підготовчому судовому засіданні вважав позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Суд, вислухавши сторони, їх представників, дослідивши та оцінивши докази по справі, приходить до наступного.

Згідно статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом, чим декларується принцип "змагальності сторін у цивільному процесі".

Частиною 1 ст.76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Позивач посилається на те, що надавав відповідачеві позику, яку слід на підставі статтей 526, 530, 536, 625, 1049 ЦК України стягнути в його користь на загальну суму 67 929,64 грн.

Статтею 202 ЦК визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Як вбачається зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно до норм ч . 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно із ч.2 ст.1047 ЦК на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Частиною 1 ст.1049 ЦК встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить обов`язок повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Позивач не заперечує, що договорів позики, укладених в письмовій формі із АП Нива не має, посилається на те, що договори позики були усні та наявність зазначених квитанцій повністю доводять надання ним позики.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.(ч.1 ст. 82 ЦПК України)

На підтвердження існування договірних відносин із АП Нива надав квитанції до прибуткового касового ордера та квитанції про здійснення переказів.

Як вбачається із пред`явлених квитанцій до прибуткового касового ордера №1 від 21.01.2015р. АП Нива прийнято від ОСОБА_1 2132,00 грн. підстава поповнення каси(позичково)(а.с.41)

- згідно квитанції до прибуткового касового ордера № від 18.02.2015р. АП Нива прийнято від ОСОБА_1 15800,00 грн. підстава поповнення каси(позичково)(а.с.42)

- згідно квитанції до прибуткового касового ордера б/н від 17.06.2015р. АП Нива прийнято від ОСОБА_1 24402,00 грн. підстава поповнення каси(позичково)(а.с.43)

- згідно квитанції №1 про здійснення термінового переказу від 22.01.2015р. ОСОБА_1 здійснив переказ на суму 2200,0 грн. отримувач ОСОБА_3. Призначення терміновий переказ додаткова інформація допомога родичам(а.с.44);

-згідно квитанції №11 від 01.02.2016 р., платник ОСОБА_1 , АП Нива судовий збір за позовом АП Нива , ОСОБА_1 Господарський суд Тернопільської області на суму 23104,00 грн. та 201, 64 грн. ком.збір.

Як пояснив в судовому засіданні позивач, грошові кошти отримував від нього особисто ОСОБА_3 , а кому належать підписи головного бухгалтера та касира на квитанціях до прибуткового касового ордера, йому невідомо, ОСОБА_3 або ОСОБА_4 .

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Статтею 258 ЦК України для стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність строком в один рік. Відповідно до статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. За змістом загальних норм права заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції. Позовна заява ОСОБА_1 надійшла до суду та зареєстрована 12 листопада 2018 року.

Із штампу на поштовому конверті вбачається, що позов (датований 07.11.2018 року) здано на поштове відділення 08.11.2018 року. Отже, позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів за квитанціями поповнення каси від 21.01.2015р. на суму 2132,0 грн.; квитанції поповнення каси від 18.02.2015р. на суму 15800,0 грн.; квитанції поповнення каси від 17.06.2015р. на суму 24402,00 грн. пред`явлені з пропуском строку позовної давності. Позивач просить поновити строк звернення до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи тим, що він дізнався про те, що ОСОБА_3 не має наміру повертати йому кошти 26.10.2018р., коли отримав копію договору дарування від 08.12.2017р. До того не звертався, оскільки надіявся на порядність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Хворів, являється особою з інвалідністю II групи. Представник відповідача щодо клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, просить застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити в позові. Розглянувши клопотання, суд не вважає підстави, з яких просить поновити строк позивач поважними, тому в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду слід відмовити.

Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України установлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доводи представника відповідача про те, що на розрахунковий рахунок АП Нива від ОСОБА_1 в період часу в 2015-2016 рр. не надходили грошові кошти, стверджується Випискою даних про банківські рахунки АП Нива ; Повідомленням №46-=7/1540/6808 БТ ПАТ Державний ощадний банк України від 06.03.2019 року з яких видно, що рух коштів по рахунку АП Нива в період з 01.01.2015р. по 30.06.2015 р не відбувався; довідкою №18/18-01(б)-27 від 20.03.2019 року ПАТ АКБ Львів (а.с.122, 123, 143-144)

У відповідності до положення ст. 526 ЦПК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Як пояснив позивач, моментом повернення грошових коштів за усними договорами позики було визначено момент вимоги про таке повернення. Із письмовими вимогами до АП Нива про повернення сум позики не звертався.

Вислухавши сторони, дослідивши письмові докази, враховуючи наведені вимоги закону, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено наявність між сторонами позикових відносин, а тому підстави для задоволення позову у відповідності до статтей 526, 530, 536, 625, 1049 ЦК України, зазначених ОСОБА_1 , відсутні. Крім того, суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення грошових коштів згідно квитанції №1 про здійснення термінового переказу від 22.01.2015р., згідно якої ОСОБА_1 здійснив переказ на суму 2200,0 грн. отримувач ОСОБА_3 , пред`явлена до неналежного відповідача.

Згідно статті 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Клопотань від ОСОБА_1 про залучення до участі у справі співвідповідача, не надходило. На підставі наведеного, ст. ст. 11,15,16, 202, 207, 256, 267, 526, 527, 530, 536, 545, 625, 626, 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 12, 13, 81, 89, 212, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_3 ) до Агропідприємства Нива (адреса місцезнаходження: м. Хоростків, вул. Незалежності, 1 Гусятинського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 21145240), треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 (житель АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 (жителька АДРЕСА_4 ) про стягнення коштів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Гусятинський районний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення виготовлено 31 травня 2019 року.

Суддя:підпис

З оригіналом вірно

Суддя Гусятинського районного суду Е.М. Митражик