Ухвала

від 31.10.2019 по справі 596/1970/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

31 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 596/1970/18

провадження № 61-19202ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 23 травня

2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до агропромислового підприємства Нива , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 до агропромислового підприємства Нива (далі - АП Нива ), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення коштів.

Позовна заява мотивована тим, що будучи співвласником АП Нива в період 2015-2016 років надав останньому позику на загальну суму

67 929,64 грн, яка включала в себе сплачені ним витрати, пов`язані з розглядом судових спорів, стороною в яких було АП Нива , щодо повернення майна останньому, в тому числі судові збори згідно квитанції поповнення від 21 січня 2015 року на суму 2 132, 00 грн; квитанції поповнення каси від 18 лютого 2015 року на суму 15 800,00 грн; переказ ОСОБА_2 від 22 січня 2015 року на суму 2 200,00 грн; квитанції поповнення каси від 17 червня 2015 року на суму 24 402,00 грн; квитанції сплати судового збору за АП Нива від 01 лютого 2016 року на

23 395,64 грн.

Інший співвласник АП Нива - ОСОБА_2. та директор підприємства ОСОБА_5 після позитивного вирішення судових спорів і повернення майна товариству не лише не повернули позичені ним товариству кошти, а вчинили дії, пов`язані з ухиленням від повернення таких, відчуживши шляхом дарування частку ОСОБА_2 у статутному фонді товариства ОСОБА_5 , про що позивача було повідомлено 26 жовтня 2018 року письмово.

Враховуючи те, що позичені ОСОБА_1 АП Нива кошти так і не були повернуті, позивач просив стягнути в його користь 67 929,60 грн позики та 128 475,00 грн нарахованих на вказану суму боргу в порядку статті 625 ЦК України за період з 2016 -2018 років інфляційних і 3 % річних.

Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від

23 травня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено.

Рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 23 травня 2019 року змінено, виключено з мотивувальної частини рішення вказівку суду про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску позовної давності. В решті рішення залишено без змін.

23 жовтня 2019 року через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду звернувся ОСОБА_1 з касаційною скаргою, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 23 травня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, стягнути з АП Нива на користь ОСОБА_1 65 438,00 грн основного боргу та 60 545,50 грн процентів за користування позикою.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Законом України Про Державний бюджет України на 2019 рік з 01 січня 2019 році встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 1 921,00 грн.

Предметом позову у справі № 596/1970/18 є: стягнення 65 438,00 грн основного боргу та 60 545,50 грн процентів за користування позикою.

Таким чином ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 192 100,00 грн ( 1 921,00 грн х 100).

У касаційній скарзі відсутні посилання заявника на підстави, передбачені підпунктами в , б , в , г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу вимог закону, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN,

№ 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Верховний Суд наголошує на тому, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність підстав чи відсутність таких підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Оскільки доводи касаційної скарги не свідчать про наявність підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскаржені судові рішення прийнято у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 23 травня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до агропромислового підприємства Нива , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення коштів .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. П. Курило