Рішення

від 30.05.2019 по справі 922/510/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/510/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Савченко А.А.

при секретарі судового засідання Бєсєдіній М.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до 1) приватного акціонерного товариства "Верифікаційні проекти", м. Харків , 2) фізичної особи ОСОБА_1 , смт.Білозерка про розірвання договору та звільнення ділянки за участю сторін:

представника позивача - Ворожбянова А.М., довіреність № 08-21/1/2-19 від 02.01.2019

представника відповідача 1 - арбітражного керуючого Бондаренка В.А., свідоцтво №147 від 06.02.2013

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів, приватного акціонерного товариства "Верифікаційні проекти" та фізичної особи Бутенка Володимира Вікторовича, про розірвання договору оренди землі на земельну ділянку площею 0,0665 га, розташовану за адресою: м. Харків, по вул. Чернишевській, 4, зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) від 30.12.2004 за № 66248/043, та про звільнення земельної ділянки площею 124,3 кв.м, яка знаходиться в межах земельної ділянки із кадастровим номером 6310136600: НОМЕР_1 : НОМЕР_2 : НОМЕР_3 , площею 0,0665 га, по АДРЕСА_1 , яку використовує ОСОБА_1 , шляхом демонтажу об`єкту будівництва, який огороджений металевим парканом. Витрати зі сплати судового збору в розмірі 3842,00 грн. просив стягнути з відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення умов договору оренди земельної ділянки, яке полягає у здійсненні будівництва на орендованій земельній ділянці, що суперечить п. 17 договору оренди землі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/510/19. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 28.03.2019. Встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Зобов`язано сторін письмово повідомити суд до початку підготовчого засідання про наявність обставин, зазначених у ч. 2 ст. 182 ГПК України. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачам строк для подання заперечення - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.03.2019 задоволено клопотання представника ПрАТ "Верифікаційні проекти" про відкладення розгляду справи. Відкладено підготовче засідання на 09.04.2019.

09.04.2019 до суду від представника ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача 2 заперечив проти задоволення позовних вимог та запропонував укласти з ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки на умовах, що будуть узгоджені в процедурі врегулювання спору за участю судді.

Також, 09.04.2019 представником Бутенка В.В. надано суду клопотання про проведення процедури врегулювання спору за участю судді.

Ухвалою суду від 09.04.2019 підготовче засідання відкладено на 15.04.2019.

15.04.2019 до суду від представника відповідача 1 надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України для надання обґрунтованих заперечень щодо предмету позову.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2019 в задоволенні клопотання представника відповідача 2 про проведення процедури врегулювання спору за участю судді відмовлено в повному обсязі. Задоволено клопотання представника відповідача 1 про продовження строку підготовчого провадження. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 07.05.2019.

Ухвалою суду від 07.05.2019 підготовче засідання відкладено на 14.05.2019.

14.05.2019 до суду надійшло клопотання представника відповідача 2 про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву (вх.№11608), в якому представник відповідача 2 просив суд визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву та долучити відзив до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.05.2019 в задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву (вх. № 11608 від 14.05.2019) відмовлено. Відзив представника Бутенка В.В. на позовну заяву (вх. № 8628 від 09.04.2019) залишено без розгляду. Закрито підготовче провадження у справі № 922/510/19. Призначено справу № 922/510/19 до судового розгляду по суті на 30.05.2019.

Присутній в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримував у повному обсязі, просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, мотивуючи заперечення наміром оспорювати в майбутньому право власності ОСОБА_1 на майно, яке було раніше власністю ПрАТ "Верифікаційні проекти" .

Представник відповідача 2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, ухвалу господарського суду Харківської області від 14.05.2019 по справі № 922/510/19 отримав в суді 22.05.2019, про що свідчить відмітка та підпис на клопотанні представника про отримання ухвали суду (вх. № 11676 від 14.05.2019).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та приймаючи до уваги те, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.

Рішенням XIII сесії XXIV скликання Харківської міської ради від 30.04.2003 №107/03 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" на підставі добровільної відмови припинено право користування ВАТ "Укрмашверстатопроект" земельною ділянкою площею 0,0665 га по вул.Чернишевського, 4; державний акт на право постійного користування землею від 04.03.1999 № 514 вирішено вважати таким, що припиняє свою діяльність з дня державної реєстрації договору оренди земельної ділянки з ЗАТ "Верифікаційні проекти"; надано ЗАТ "Верифікаційні проекти" в оренду земельну ділянку площею 0,0665 га по вул.Чернишевського, 4 строком до 01.08.2052 у межах, визначених державним актом на право постійного користування землею від 04.03.1999 № 514, для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку.

30.12.2004 між Харківською міською радою (орендодавець) та ЗАТ "Верифікаційні проекти", яке наразі - ПрАТ "Верифікаційні проекти", (орендар) укладено договір оренди землі, згідно з яким орендодавець на підставі рішення XIII сесії XXIV скликання Харківської міської ради від 30.04.2003 № 107/03 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, загальною площею 0,0665 га, у тому числі: під забудовою 0,0425 га, інших угідь 0,0240 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 Чернишевська АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 3 зазначеного договору на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - нежитлова будівля літ. "А'-4", яка належить орендарю на праві колективної власності, а також інші об`єкти інфраструктури.

Пунктами 8, 15, 16 договору оренди землі від 30.12.2004 встановлено, що даний договір укладено строком до 01.08.2052. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строку. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку. Цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови.

Згідно з п. 30 договору оренди землі від 30.12.2004 розірвання договору землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є: несплата розміру орендної плати протягом більш ніж три місяці; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; передача в суборенду земельної ділянки без письмової згоди орендодавця.

Зазначений договір зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) від 30.12.2004 за № 66248/04.

14.10.2009 Харківська міська рада та ЗАТ "Верифікаційні проекти" уклали додаткову угоду до договору оренди землі, зареєстрованого 30.12.2004 за №66248/04 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", якою виклали в новій редакції пункти 5 та 9 договору оренди землі (щодо розміру нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, розміру та порядку здійснення орендної плати орендарем).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Харківська міська рада посилалася на порушення пункту 17 договору оренди землі від 30.12.2004, яким встановлено заборону самовільної забудови земельної ділянки, а також підпункт "б" пункту 38 зазначеного договору, згідно з яким дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

В якості підтвердження порушення пункту 17 договору оренди землі від 30.12.2004 позивачем надано акт обстеження земельної ділянки від 18.02.2019, складений головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Соколовим Сергієм Сергійовичем. З акта, вбачається, що під час обстеження здійснювалася фотозйомка.

До акта обстеження додано також план-схему та ксерокопії двох чорно-білих світлин.

Крім того, в якості обґрунтування позовних вимог, Харківською міською радою до позовної заяви були додані копії листів уповноважених органів, надані ними у відповідь на листи-запити Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.

Даючи оцінку поданим позивачем доказам на підтвердження порушення умов договору в частині самовільної забудови земельної ділянки, суд вважає необхідним звернути увагу на наступне.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 150386106 від 20.12.2018 право власності на нежитлову будівлю літ. "А'-4" площею 1707,4 кв.м, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 4, зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Антьє" № 10 від 22.08.2016, акта вартості на приймання-передавання нерухомого майна від 22.08.2016 та технічного паспорту № 35955 від 23.08.2016.

Пунктом 40 договору оренди землі від 30.12.2004 передбачено, що перехід права власності на будівлі та споруди, які розташовані на орендованій земельній ділянці до другої особи є підставою для розірвання договору та укладання договору оренди з новим власником будинків та споруд.

Доказів укладання Харківською міською радою договору оренди з новим власником нежитлової будівлі літ. "А'-4" площею 1707,4 кв.м, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 4, - Бутенком В.В. матеріали справи не містять.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Частиною 1 статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частиною першою статті 31 Закону України "Про оренду землі" визначені випадки припинення договору оренди землі, зокрема, у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Частина перша статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачає припинення договору оренди землі шляхом розірвання у наступних випадках: на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору; у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки; на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Отже, нормами законодавства чітко регламентовано підстави припинення договору оренди шляхом його розірвання, а стаття 32 Закону України "Про оренду землі" не передбачає припинення договору оренди землі шляхом його розірвання у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Аналіз положень наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника.

Таким чином, з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною 2 статті 120 ЗК України. Тобто особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника.

При цьому, договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 915/672/17.

Отже, з моменту набуття ОСОБА_1 права власності на нежитлову будівлю літ. "А'-4" площею 1707,4 кв.м, розташовану за адресою: м. Харків, вул.Чернишевська, 4, право користування (оренди) ПрАТ "Верифікаційні проекти" спірною земельною ділянкою припинене у встановленому законом порядку і належних доказів на підтвердження того, що товариство користується відповідною земельною ділянкою на теперішній час позивачем до суду не подано.

Згідно зі статтею 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди. Вказаній нормі кореспондує норма пункту "а" частини першої статті 96 Земельного кодексу України, згідно з якою землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки має право, зокрема, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.

Частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Таким чином законодавець визначає використання земельної ділянки за цільовим призначенням як істотну умову договору оренди земельної ділянки, порушення якої орендарем згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" та ч. 2 ст. 651 ЦК України може бути підставою для його розірвання за рішенням суду на вимогу другої сторони договору - орендодавця.

Пунктом 17 договору оренди землі від 30.12.2004 сторони договору погодили заборону самовільної забудови земельної ділянки.

В підпункті "б" пункту 30 вищезазначеного договору сторони також погодили право орендаря за письмовою згодою орендодавця зводити у встановленому законодавством порядку житлові, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.

В якості доказів на підтвердження порушення зазначених умов договору позивачем надано акт обстеження земельної ділянки від 18.02.2019.

Зі змісту зазначеного акта вбачається, що на земельній ділянці із кадастровим номером 6310136600: НОМЕР_1 :030:0014, площею 0,0665 га по вул. АДРЕСА_1 розташована нежитлова будівля літ. "А'-4" площею 1707,4 кв.м, право власності на яку з 01.04.2016 зареєстроване за ОСОБА_2 .В.; також, обстеженням встановлено, що на частині орендованій земельній ділянці, яка знаходиться в межах земельної ділянки із кадастровим номером 6310136600 НОМЕР_1 :030:0014, площею 0,0665 га по вул. Чернишевській, АДРЕСА_1 у АДРЕСА_2 . Харкові, впритул до нежитлової будівлі літ. "А'-4" ведеться будівництво; частина орендованої земельної ділянки площею 124,3 кв.м, на якій розташований об`єкт будівництва, огороджена металевим парканом, за парканом на земельній ділянці улаштовані дерев`яні стовпи та перекриття, що кріпляться до стіни нежитлової будівлі літ. "А'-4" по вул.Чернишевській, 4 у м. Харкові, об`єкт будівництва накритий навісом та обтягнутий плівкою. Акт складено головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Соколовим С.С.

Суд вважає необхідним звернути увагу на той факт, що акт містить невірну інформацію стосовно дати набуття права власності, а саме відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 150386106 від 20.12.2018 право власності на нежитлову будівлю літ. "А'-4" площею 1707,4 кв.м, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 4, зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Антьє" № 10 від 22.08.2016, акта вартості на приймання-передавання нерухомого майна від 22.08.2016 та технічного паспорту № 35955 від 23.08.2016. Отже, достовірність відомостей, зазначених в акті обстеження від 18.02.2019, зокрема, щодо дати набуття ОСОБА_1 права власності на зазначену нежитлову будівлю, спростовується наявними у справі доказами.

Крім того, зі змісту вказаного акта вбачається, що під час обстеження здійснювалася фотозйомка. До акта обстеження земельної ділянки від 18.02.2019 надано дві чорно-білі копії фотографій.

Надаючи правову оцінку відповідності акта обстеження земельної ділянки від 18.02.2019 вимогам чинного законодавства, суд зазначає наступне.

Статтею 189 ЗК України встановлено, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Згідно з п. п. 3.2.1, 3.2.2 Положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 20.11.2015 № 7/15, Департамент територіального контролю Харківської міської ради має право: обстежувати будь-які земельні ділянки в межах міста Харкова з метою здійснення контролю за дотриманням порядку їх використання та охорони; складати акти обстеження стану земельних ділянок та дотримання умов їх використання та охорони, у тому числі й щодо встановлення функціонального використання земельної ділянки та її фактичних меж.

Пунктом 5.10.8 Порядку благоустрою території міста Харкова, затвердженого рішенням Харківської міської ради № 504/11 від 16.11.2011, встановлено, що Департаментом територіального контролю Харківської міської ради за результатами заходів самоврядного контролю складається акт обстеження земельної ділянки, в якому згідно з п. 5.10.8.1 Положення зазначається: дата складання акта; опис виявленого майна (об`єкта); опис технічного стану майна (об`єкта); адреси найближчих об`єктів нерухомого майна, поблизу яких виявлено об`єкт, та опис безпосереднього місця розташування; відомості про особу, що здійснила встановлення об`єкта або заявляє про права на майно (об`єкт), або про відсутність власника майна; відомості щодо наявності (відсутності) документів, які відповідно до закону підтверджують право власності на майно (об`єкт); відомості щодо наявності (відсутності) документів, що посвідчують відповідно до закону право власності чи право користування земельною ділянкою, на якій розміщено майно (об`єкти, за виключенням житлових будинків, будівель тощо); відомості щодо наявності передбаченого чинним законодавством дозволу на розміщення майна (об`єкта); висновок про наявність (відсутність) порушення вимог законодавства у сфері благоустрою; посада, прізвище, ініціали, підпис посадових осіб, які склали акт.

Але наданий суду в якості доказу акт вищевказаним вимогам не відповідає, оскільки, по-перше, не містить низки обов`язкових вимог (інформації) , які мають бути зазначені у відповідному акті, по-друге, складений одноособово, що піддає сумніву його законність, в тому числі в контексті вищевикладених положень Порядку благоустрою території міста Харкова. До того ж жодних доказів на підтвердження наявності повноважень на складання зазначеного акту, посади та фаху ОСОБА_3 позивачем до суду не подано.

Крім того, акт складено за відсутності представників ПрАТ "Верифікаційні проекти" та ОСОБА_1 . Доказів повідомлення про дату обстеження, ознайомлення їх з актом, надсилання акту на їх адреси та вжиття відповідних заходів щодо усунення наявних, на погляд позивача, порушень матеріали справи не містять.

Надаючи оцінку світлинам, наданим позивачем до акта обстеження земельної ділянки, суд зазначає, що вони не є орієнтуючими, не містять будь-яких назв елементів вулично-дорожньої мережі міста, а отже не відображають місця проведення зйомки та не надають уявлення про розташування об`єкта на місцевості, крім того, вони не містять підпису відповідальної особи, яка провела фотозйомку.

Також, суд звертає увагу на те, що акт обстеження земельної ділянки, наданий Харківською міською радою, датовано 18.02.2019. Дослідивши копії фотографій, наданих позивачем до акта, суд зазначає, що об`єкт, обтягнутий плівкою, на першому фотознімку засипано снігом, тоді як на другому фотознімку снігу немає, при цьому, на дереві, яке знаходиться у центральній частині другої світлини, видно листя. На підставі викладеного суд припускає, що дві копії фотографій, наданих Харківською міською радою до акта обстеження земельної ділянки від 18.02.2019, було зроблено в різну пору року, що також ставить під сумнів достовірність наданого позивачем доказу.

Окремо суд зазначає, що відповідно до абз. 2 ч. 8 ст. 42 ГПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Всупереч вищезазначеним нормам, чорно-білі копії фотографій, доданих позивачем до акта обстеження земельної ділянки від 18.02.2019, реквізитів засвідчення не містять, що унеможливлює визнання їх в якості належних письмових доказів.

Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 79 ГПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення умов договору оренди в частині самовільної забудови земельної ділянки та коло осіб, якими, на думку позивача, допущено відповідне порушення.

Окремо суд звертає увагу на те, що договір оренди землі від 30.12.2004, укладений між Харківською міською радою та ЗАТ "Верифікаційні проекти", зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) від 30.12.2004 за № 66248/04, натомість в пункті 2 прохальної частини позовної заяви Харківська міська рада просить розірвати договір оренди землі, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) від 30.12.2004 за № 66248/043, що не відповідає дійсному номеру договору оренди, укладеному 30.12.2004 між Харківською міською радою та ЗАТ "Верифікаційні проекти".

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, приймаючи до уваги те, що позовні вимоги не обґрунтовані, не доведені належними та достатніми доказами, та не підтверджуються наданими суду доказами, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи відсутність у даній справі підстав для задоволення позову судові витрати, згідно з нормою ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.

З урахуванням відмови в задоволенні позову та приписів ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору по даній справі не підлягають покладенню на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 124, 129-1 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, ст. ст. 236-238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові Харківської міської ради до приватного акціонерного товариства "Верифікаційні проекти" та фізичної особи ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "05" червня 2019 р.

Суддя А.А. Савченко