Постанова

від 12.08.2019 по справі 922/510/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2019 р. Справа № 922/510/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В. , суддя Мартюхіна Н.О.

за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх.№1967 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2019 (ухвалене суддею Савченко А.А. 30.05.2019 о 11:59 год у приміщенні господарського суду Харківської області, повний текст рішення складено та підписано 05.06.2019) у справі №922/510/19

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

до Приватного акціонерного товариства "Верифікаційні проекти", м. Харків

фізичної особи ОСОБА_1 , смт. Білозерка

про розірвання договору оренди та звільнення ділянки

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.05.2019 у справі № 922/510/19 в позові Харківської міської ради до ПрАТ "Верифікаційні проекти" та ФО ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Харківська міська рада з рішенням не погодилася та звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні обставинам справи, а також на неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2019 у справі №922/510/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що за договором оренди землі від 30.12.2004 Харківська міська рада передала, а ПАТ Верифікаційні проекти прийняло земельну ділянку площею 0,0665 га по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку, а ОСОБА_1 набув право оренди земельної ділянки в силу закону, а саме: ст.120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України. ПАТ Верифікаційні проекти , укладаючи з Харківською міською радою договір та приймаючи земельну ділянку в оренду, зобов`язалось не будувати на ній та використовувати її за цільовим призначенням. В свою чергу, ОСОБА_1 , набувши право оренди земельної ділянки в силу закону повинен був дотримуватись цих вимог. Але станом на час розгляду справи на земельній ділянці міститься об`єкт будівництва. Вказаний об`єкт будівництва на орендованій земельній ділянці розміщений або ПАТ Верифікаційні проекти або ОСОБА_1 або іншими особами за мовчазної згоди ПАТ Верифікаційні проекти або ОСОБА_1 . Однак, незалежно від того, хто саме розмістив ці споруди, на теперішній час саме ОСОБА_1 порушує істотні умови договору оренди землі, оскільки саме він є орендарем земельної ділянки та несе відповідальність за використання цієї ділянки відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Відповідальність за порушення умов договору передбачена п. 38 та 41 договору, а також ст. 32 Закону України Про оренду землі . Враховуючи те, що відбувся факт порушення умов договору, у Харківської міської ради виникли підстави захистити порушене право шляхом розірвання договору в судовому порядку та звільнення земельної ділянки від об`єкту будівництва.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2019 у справі №922/510/19, встановлено учасникам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 5 днів з дня вручення даної ухвали; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги Харківської міської ради відбудеться 30.07.2019.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2019 відкладено розгляд справи на 12.08.2019.

12.08.2019 від Харківської міської ради надійшли пояснення щодо участі у господарській справі в якості відповідача фізичної особи ОСОБА_1 (вх.№7561).

У судове засідання з`явився представник позивача, який підтримав вимоги апеляційної скарги.

Інші учасники процесу у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені судом про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

30.12.2004 між Харківською міською радою (орендодавець) та ЗАТ Верифікаційні проекти (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець на підставі рішення XIII сесії XXIV скликання Харківської міської ради від 30.04.2003 № 107/03 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, загальною площею 0,0665 га, у тому числі: під забудовою 0,0425 га, інших угідь 0,0240 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 3 договору на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - нежитлова будівля літ. "А'-4", яка належить орендарю на праві колективної власності, а також інші об`єкти інфраструктури.

Пунктами 8, 15, 16 договору оренди землі від 30.12.2004 встановлено, що даний договір укладено строком до 01.08.2052. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строку. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку. Цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови.

Згідно п. 39 договору оренди землі від 30.12.2004 розірвання договору землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є: несплата розміру орендної плати протягом більш ніж три місяці; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; передача в суборенду земельної ділянки без письмової згоди орендодавця.

Перехід права власності на будівлі та споруди, які розташовані на орендованій земельній ділянці до другої особи є підставою для розірвання договору та укладання договору оренди з новим власником будинків та споруд (п. 40 договору).

14.10.2009 Харківська міська рада та ЗАТ "Верифікаційні проекти" уклали додаткову угоду до договору оренди землі, зареєстрованого 30.12.2004 за №66248/04 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", якою виклали в новій редакції пункти 5 та 9 договору оренди землі (щодо розміру нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, розміру та порядку здійснення орендної плати орендарем).

Звертаючись з позовною заявою Харківська міська рада зазначала, що проведеним на місцевості оглядом земельної ділянки, встановлено, що на земельній ділянці із кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 0,0665 га по АДРЕСА_1 розташована нежитлова будівля літ. А'-4 площею 1707,4 кв.м., право власності на яку з 01.04.2016 зареєстроване за ОСОБА_1 . Також, обстеженням встановлено, що на частині орендованої земельної ділянки, яка знаходиться в межах земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 0,0665 га по АДРЕСА_1 , впритул до нежитлової будівлі літ. А'-4 ведеться будівництво. Частина орендованої земельної ділянки на якій розташований об`єкт будівництва огороджена металевим парканом. За парканом, на земельній ділянці улаштовані дерев`яні стовпи та перекриття, що кріпляться до стіни нежитлової будівлі літ. А'-4 по АДРЕСА_1 ; об`єкт будівництва накритий навісом та обтягнутий плівкою.

Харківська міська рада зазначає, що за Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 20.12.2018 право власності на нежитлову будівлю літ А'-4 , площею 1707,4 кв.м. по АДРЕСА_1 з 01.04.2016 зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі протоколу від 22.08.2016 №10, акту вартості на приймання - передавання нерухомого майна від 22.08.2016 та технічного паспорту від 23.08.2016. Враховуючи положення ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Також, позивач послався на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 10.04.2018 у справі №915/672/17, в якій зазначено, що особа, яка набула право власності на нерухоме майно, щ знаходиться на орендованій земельній ділянці фактично стає орендарем земельної ділянки на якій воно розміщено у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже договір не підлягає розірванню.

Підсумовуючи Харківська міська рада зазначила, що оскільки земельна ділянка надавалась ЗАТ Верифікаційні проекти для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. А'-4 без права забудови та забороною самовільної забудови земельної ділянки, а на вказаній земельній ділянці по АДРЕСА_1 площею 0, 0665 га розташований об`єкт будівництва, орендар зобов`язаний звільнити земельну ділянку та передати її Харківській міській раді у стані, у якому земельна ділянка існувала на момент отримання.

Враховуючи вищенаведене Харківська міська рада просила:

- розірвати договір оренди землі на земельну ділянку площею 0,0665 га, по АДРЕСА_1 , зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) від 30.12.2004 за № 66248/043;

- звільнити земельну ділянку площею 124,3 кв.м, яка знаходиться в межах земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 0,0665 га, по АДРЕСА_1 , яку використовує ОСОБА_1 , шляхом демонтажу об`єкту будівництва, який огороджений металевим парканом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення умов договору в частині самовільної забудови земельної ділянки та коло осіб, якими на думку позивача, допущено відповідне порушення.

Надаючи власну правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки (ст. 47 ГПК України).

Згідно ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

В даному випадку Харківською міською радою заявлено позовні вимоги до двох відповідачів: Приватного акціонерного товариства "Верифікаційні проекти" та фізичної особи ОСОБА_1 . Разом з цим, ні прохальна, ні мотивувальна частини позовної заяви Харківської міської ради не дають можливості чітко визначити, які саме вимоги заявлені до кожного з відповідачів.

Проте, у судовому засіданні апеляційного господарського суду представник позивача зазначив, що фактично вимоги про розірвання договору та звільнення земельної ділянки заявлені до ОСОБА_1 , оскільки до вказаної фізичної особи перейшло право користування земельною ділянкою. Однак, враховуючи, що земельна ділянка зареєстрована за ПрАТ "Верифікаційні проекти", яке перебуває у процедурі банкрутства, позивач вважає, що ним вірно визначено підвідомчість справи.

Як свідчать матеріали справи, заяви (клопотання) від імені ПрАТ "Верифікаційні проекти" подані арбітражним керуючим - розпорядником майна ПрАТ "Верифікаційні проекти" Бондаренком В.А., який діяв на підставі ухвали господарського суду Харківської області від 18.12.2018 у справі №922/3149/18.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою господарського суду Харківської області від 18.12.2018 (суддя Швидкін А.О.) відкрито провадження у справі №922/3149/18 про банкрутство ПрАТ "Верифікаційні проекти", введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Бондаренка В.А.

Згідно ухвали господарського суду Харківської області від 06.02.2019 у зв`язку з відсутністю повноважень у судді Швидкіна А.О. повторним автоматизованим розподілом судової справи між суддями справу №922/3149/18 призначено до розгляду судді Савченко А.А.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.03.2019 (суддя Савченко А.А.) усунуто від посади керівника ПрАТ "Верифікаційні проекти" ОСОБА_1 та покладено виконання обов`язків керівника ПрАТ "Верифікаційні проекти" на розпорядника майна - арбітражного керуючого Бондаренка В.А.

Постановою господарського суду Харківської області від 12.06.2019 (суддя Савченко А.А.) у справі №922/3149/18 припинено процедуру розпорядження майном ПрАТ "Верифікаційні проекти" та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Бондаренка В.А., визнано юридичну особу - ПрАТ "Верифікаційні проекти" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено Бондаренка В.А.

Ухвала про відкриття провадження від 26.02.2019, а також рішення від 30.05.2019 у справі №922/510/19 прийняті господарським судом Харківської області (у складі судді Савченко А.А.).

Таким чином, станом на час подання позову у даній справі, а також на момент прийняття оскаржуваного рішення, в провадженні господарського суду Харківської області (у складі судді Савченко А.А.) перебувала справа №922/3149/18 про банкрутство ПрАТ "Верифікаційні проекти".

Колегія суддів звертає увагу, що зміст судових рішень у справі №922/510/19 не містить інформації, що даний позов Харківської міської ради до ПрАТ "Верифікаційні проекти" та фізичної особи ОСОБА_1 (справа №922/510/19) розглядався у межах справи про банкрутство №922/3149/18.

Проте, згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.02.2019 справу №922/510/19 було передано на розгляд судді Савченко А.А.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника , стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Справи, передбачені пунктами 8 та 9 ч. 1 ст. 20 ГПК України, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (ч. 9 ст. 30 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника , у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Необхідно відзначити, що хоча щодо одного із відповідачів у справі №922/510/19 відкрито провадження у справі про банкрутство, даний спір за своїм характером не є майновим, наслідки його розгляду не вплинуть на формування ліквідаційної маси ПрАТ "Верифікаційні проекти". А тому, відсутні підстави для розгляду спору за позовом Харківської міської ради до ПрАТ "Верифікаційні проекти" та фізичної особи ОСОБА_1 (справа №922/510/19) у межах справи про банкрутство №922/3149/18.

Таким чином, спір у справі №922/510/19 було помилково передано на розгляд суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Відповідно до ст. 1 ГПК України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ст. 4 ГПК України ).

Статтею 20 ГПК України визначено особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ст. 21 ГПК України).

Згідно ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, критеріями розмежування справ цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин. Позовні вимоги до кількох відповідачів, серед яких є хоча б одна фізична особа, мають розглядатися в одному провадженні, якщо такі вимоги однорідні, нерозривно пов`язані між собою та від вирішення однієї з них залежить вирішення інших вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України Про оренду землі ).

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) (ст. 377 ЦК України).

Отже з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною 2 статті 120 ЗК України. Тобто особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.04.2018 у справі №915/672/17.

З огляду на те, що:

- позивач звернувся до господарського суду з позовними вимогами про розірвання договору оренди землі та звільнення земельної ділянки шляхом демонтажу об`єкту будівництва одночасно як до юридичної, так і до фізичної особи ( ОСОБА_1 ), при цьому позивачем не конкретизовано, які саме вимоги заявлені та до якого саме з відповідачів, а у суду відсутні підстави самостійно визначати спрямованість заявлених вимог;

- позовні вимоги однорідні, нерозривно пов`язані між собою та від вирішення однієї з них залежить вирішення іншої вимоги,

такий спір за своїм характером є приватноправовим і за суб`єктним складом сторін підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що дана справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а має розглядатися загальними судами в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з чим рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2019 у справі №922/510/19 підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2019 у справі №922/510/19 скасувати.

Закрити провадження у справі №922/510/19.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 14.08.2019

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.В. Лакіза

Суддя Н.О. Мартюхіна