Ухвала

від 04.06.2019 по справі 559/1822/15-к

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Рівненський апеляційний суд

У Х В А Л А

Іменем України

04 червня 2019 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:

Суддів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника-адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу прокурора, який здійснює процесуальне керівництво в кримінальному провадженні № 12014180000000266 від 26 червня 2014 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 358 КК України, на ухвалу Млинівського районного суду Рівненської області від 11 березня 2019 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12014180000000266 щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 358 КК України, повернуто прокурору з мотивів невідповідності вимогам ст. 291 КПК України, зокрема, з причин відсутності, як в обвинувальному акті, так і у формулюванні обвинувачення посилань на наявність даних про місце, час та обставини вчинення діянь, які інкримінуються обвинуваченому за ч. 3 ст. 357 та ч. 1 ст. 358 КК України, вказівок щодо незаконності заволодіння паспортом, даних щодо мети використання підробленого паспорта, що є обов`язковою кваліфікуючою обставиною даного злочину; обов`язкових складових формулювання обвинувачення за ч. 1 ст. 191 КК України, що призвело до суперечностей в частині зазначення об`єктивної сторони діяння обвинуваченого, а також даних про наявність потерпілого чи його представника (цивільного позивача) в кримінальному провадженні, що ставить під сумнів забезпечення реалізації права обвинуваченого на захист від пред`явленого конкретного обвинувачення.

Тобто, в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 відсутнє формулювання обвинувачення, як окремого визначеного елементу обвинувального акту, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

У поданій апеляційній прокурор ставить питання про скасування ухвали, як незаконної, з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог доводить, що положень ст. 291 КПК України щодо змісту обвинувального акту дотримано повністю, а підстави, на які покликався суд, повертаючи обвинувальний акт прокурору, є необґрунтованими і такими, що не відповідають вимогамзакону. Зазначає, що в даному обвинувальному акті міститься, як формулювання обвинувачення з викладом фактичних обставин кримінальних правопорушень, так і правова кваліфікація, що не позбавляє суд можливості призначити судовий розгляд провадження.

В запереченні на апеляційну скаргу захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 просить ухвалу суду залишити без зміни, як законну і належним чином вмотивовану, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення. Зазначає, що судом прийнято правомірне рішення стосовно повернення обвинувального акту прокурору, оскільки обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень (час, місце, спосіб вчинення злочину), а пред`явлене ОСОБА_6 обвинувачення має бути висунуте в порядку, встановленому КПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримання апеляційної скарги, думку обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , які просять залишити ухвалу без зміни, перевіривши дані обвинувального акту щодо ОСОБА_6 з додатками, наявними у кримінальному провадженні № 12014180000000226, й викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займану посаду слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення і затвердження.

Зазначений перелік вимог до обвинувального акту та додатків до нього є вичерпним.

Як слідує з матеріалів обвинувального акту, кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014180000000266 26 червня 2014 року за вчинення умисних дій, що виразились у привласненні чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах, незаконному заволодінні паспортом особи та підробленні офіційного документа, який видається чи посвідчується установою, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем.

Із змісту обвинувального акту відносно ОСОБА_6 , копія якого вручена під розписку обвинуваченому та захиснику ( а. с. 20), вбачається, що в ньому містяться, як формулювання обвинувачення з викладом фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, так і правова кваліфікація правопорушення.

Згідно норм ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд вправі повернути обвинувальний акт прокурору лише з підстав його невідповідності вимогам ст. 291 цього Кодексу, зокрема, якщо він містить положення, що суперечать одне одному, у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину, він не підписаний слідчим чи не затверджений прокурором, або ж до нього не долучено передбачені законом додатки.

Покликання суду першої інстанції на невідповідність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення в розумінні вимог ст. 291 КК України та відсутність даних про наявність представника цивільного позивача, що унеможливлює прийняття обвинувального акту судом і призначення судового розгляду кримінального провадження, на думку колегії суддів, не заслуговують на увагу, оскільки сам зміст обвинувального акту прямо вказує, які саме протиправні діяння ОСОБА_6 ,як службовоїособи, та обставини, за яких їх вчинено, стали підставою для його підозри та обвинувачення у вчиненні умисних дій, що виразились у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах, незаконному заволодінні паспортом та підробленні офіційного документа з метою використання його підроблювачем.

Верховний Суд України зазначає, що практика Європейського суду з прав людини орієнтує визнання обвинувачення, як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про наявність припущення щодо вчинення особою кримінально-караного правопорушення. При цьому, це стосується змісту, а не формального поняття обвинувачення, оскільки в контексті ст. 6 Конвенції Європейський суд покликаний убачати, що приховано за зовнішньою стороною справи, та досліджувати реалії розглядуваної справи (Девеер проти Бельгії).

Крім того, Верховний Суд України звертає увагу, що важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист.

Наведені в даному обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою, а суть висунутого ОСОБА_6 обвинувачення зрозуміла, про що підтвердив в суді апеляційної інстанції сам обвинувачений.

Що ж до покликання на відсутність даних про потерпілого і цивільного позивача, то прокурор в судовому засіданні зазначила, що захист інтересів держави, в тому числі, і питання, які стосуються відшкодування заподіяної шкоди, у даному провадженні покладено на прокурора, про що прийнято відповідне процесуальне рішення.

Враховуючи викладене, беручи до уваги положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо розгляду кримінальних проваджень впродовж розумного строку, та строк перебування даної справи у провадженні суду, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не може вважатися чинною і підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Млинівського районного суду Рівненської області від 11 березня 2019 року про повернення обвинувального акту в кримінальному провадженні № 12014180000000266 щодо обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 358 КК України прокурору скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала остаточна і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3