Ухвала

від 28.04.2021 по справі 559/1822/15-к

МЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№559/1822/15-к

УХВАЛА

про відмову у задоволенні скарги

28 квітня 2021 року смт. Млинів, Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області в складі колегії суддів:

Судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,

з участю прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні по обвинувальному акту у кримінальному провадженні №12014180000000266 від 26 червня 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.357, ч.1 ст.358 КК України скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на рішення прокурора про скасування постанови про закриття кримінальної справи,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Млинівського районного суду Рівненської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12014180000000266 від 26 червня 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.357, ч.1 ст.358 КК України.

29 січня 2021 року до Млинівського районного суду Рівненської області надійшла скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на рішення прокурора про скасування постанови про закриття кримінальної справи, в якій вказав, що 27 липня 2011 року заступник начальника слідчого відділення Дубенського МРВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_8 прийняв рішення порушити відносно ОСОБА_6 кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Приводом до порушення кримінальної справи, відповідно до ч. 1 ст. 94 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі КПК 1960 року), стала заява директора ДП "Харківцукорзбут" ОСОБА_9 .

У ході досудового слідства слідчий ОСОБА_8 27 вересня 2011 року прийняв рішення (постанова слідчого у розумінні вимог ст. 130 КПК 1960 року) про закриття кримінальної справи відносно окремої особи.

Згідно даних цієї постанови, слідчий, керуючись п. 2 ст. 6, ст. 130 КПК 1960 року, постановив - закрити відносно ОСОБА_6 кримінальну справу за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 191 КК України.

Крім того, 30 вересня 2012 року, слідчий ОСОБА_8 , керуючись п. 2 ст. 6, ст. 130 КПК 1960 року, постановив - закрити кримінальну справу, порушену за фактом розтрати ввіреного майна службовими особами ТОВ "Перун за відсутністю складу злочину, передбаченого ст. 191 КК України.

Таким чином, під час досудового слідства у кримінальній справі стосовно ОСОБА_10 , порушеній 27 липня 2011 року застосовувався кримінально-процесуальний закон, який діяв на той час, тобто Кримінально-процесуальний кодекс України 1960 року.

Тобто, постанова слідчого ОСОБА_8 від 27 вересня 2011 року про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_6 за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 191 КК України залишається чинною та за відсутності правових підстав не може бути переглянутою.

10 квітня 2013 року заступник прокурора Рівненської області ОСОБА_11 в межах повноважень, визначених ст.ст. 36, 284 КПК України 2012 року, прийняв рішення у формі постанови, яким постанову від 30 вересня 2012 року слідчого Дубенського МВ УМВС в області ОСОБА_8 про закриття кримінальної справи скасував.

Після скасування постанови про закриття кримінальної справи, 16 квітня 2013 року старший слідчий слідчого управління УМВС України в Рівненській області ОСОБА_12 , заяву директора ДП "Харківцукорзбут" ОСОБА_9 вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013190020000126 та розпочав досудове розслідування кримінального провадження за ч.3 ст.191 КК України стосовно службових осіб ТОВ "Перун" (м. Дубно, Рівненської області), які у період з грудня 2010 року по 7 червня 2011 року вчинили розтрату цукру піску, що належить ДП "Харківцукорзбут" на суму понад 100 тис.грн.

Однак, за змістом правових норм КПК 2012 року, в тому числі і його "Перехідних положень", заступник прокурора Рівненської області ОСОБА_13 не мав повноважень скасовувати рішення про закриття кримінальної справи, прийняте слідчим на підставі та у межах дії положень КПК 1960 року.

Крім того, згідно вимог ст.ст.215, 227 КПК 1960 року та ст.ст.36, 284 нині діючого КПК прокурор здійснює свої процесуальні повноваження виключно у кримінальній справі чи кримінальному провадженні відповідно.

Отже, на момент скасування постанови про закриття кримінальної справи, тобто 10 квітня 2013 року, прокурор ОСОБА_11 не міг використовувати повноваження, передбачені КПК 1960 року, так як цей Кодекс втратив чинність, але так само не міг він використовувати і повноваження прокурора, передбачені нині діючим КПК України, так як кримінальне провадження №12013190020000126 розпочато лише 16 квітня 2013 року.

Вважає, що заступник прокурора Рівненської області ОСОБА_11 , скасовуючи постанову про закриття кримінальної справи, діяв за межами наданих йому повноважень, на підставі та у спосіб, що не передбачені кримінальним процесуальним законодавством України.

Просить постанову про скасування постанови про закриття кримінальної справи № 7/160-11, прийняту 10 квітня 2013 року заступником прокурора Рівненської області ОСОБА_11 - скасувати.

В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_6 скаргу підтримали

Прокурор ОСОБА_5 , в підготовчому судовому засіданні, заперечив проти задоволення скарги зіславшись на те, що прокурор ОСОБА_11 , будучи заступником прокурора Рівненської області, у відповідності до вимог ст. 36 КПК України був наділений повноваженнями щодо скасування незаконних постанов слідчих.

Колегія суддів, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вважає, що скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на рішення прокурора про скасування постанови про закриття кримінальної справи не підлягає до задоволення з слідуючих підстав, відповідно до ст.2КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Застосування належної процедури «fair procedure» (у європейській системі), «dutprocуes» (у американській системі) є одним із складових елементів принципу верховенства права, передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.

Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожномуст. 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) права на справедливий суд.

Згідно з ч.1ст.3КПК України керівник органу прокуратури - Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник місцевої прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень; прокурор - особа, яка обіймає посаду, передбаченустаттею 15Закону України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень (пункти 9, 15).

Згідно наказу Генеральної прокуратури України №614к від 21 листопада 2013 року державний радник юстиції 3 класу ОСОБА_11 був переведений з посади заступника прокурора Волинської області на посаду заступника прокурора Рівненської області.

Наказом Генеральної прокуратури України №2032к від 06 грудня 2011 року державний радник юстиції 3 класу ОСОБА_11 , як заступник прокурора Рівненської області був затверджений членом колегії прокуратури цієї області.

Статтею 131-1.Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно до ч.1ст.36КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

У відповідності до п.7ч.2ст.36КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих.

У відповідності п. 7 Перехідних положень КПК України оперативно-розшукові заходи, слідчі тапроцесуальні дії, розпочаті додня набрання чинності цим Кодексом, завершуються у порядку, який діяв до набрання ним чинності. Після набрання чинності цим Кодексом оперативно-розшукові заходи, слідчі та процесуальні дії здійснюються згідно з положеннями Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" та положеннями цього Кодексу.

Таким чином, на думку колегії суддів, скасовуючи постанову слідчого Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_8 про закриття кримінальної справи №7/160-11 від 30 вересня 2011 року заступник прокурора Рівненської області ОСОБА_11 діяв в межах повноважень наданих йому ст. 36 КПК України (в редакції Закону № 4651-VI від 13 квітня 2012 року) і Кримінальний процесуальний кодекс України (в редакції Закону № 4651-VI від 13 квітня 2012 року) будь-яких заборон щодо неможливості вчинення дій щодо скасування незаконних постанов слідчого, які прийняті під час дії КПК 1960 року, не містить.

З врахуванням наведеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на рішення прокурора про скасування постанови про закриття кримінальної справи.

На підставі наведеного,

керуючись ст. 131-1 Конституції України, ст.ст.2,3,36, 314 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на рішення прокурора про скасування постанови про закриття кримінальної справи відмовити.

Апеляційна скарга може бути подана до Рівненського апеляційного суду через Млинівський районний суд Рівненської області на ухвалу суду першої інстанції протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Судді:

ОСОБА_2

ОСОБА_3