Ухвала

від 07.06.2019 по справі 914/1065/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.06.2019 р. Справа № 914/1065/19

Суддя Цікало А. І., розглянувши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства Львівська вугільна компанія

про:забезпечення позову у справі:№ 914/1065/19 за позовом:Публічного акціонерного товариства Львівська вугільна компанія (с. Сілець, Сокальський район, Львівська область, 80086) до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Промтех (вул.Замкнена, буд. 3, кв. 2, м. Львів, 79016) про:розірвання договору простого товариства (про спільну діяльність) від 20.05.2015 р. № 200515 та припинення дії договору зберігання від 28.05.2015 р. № 280515

Без повідомлення учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

04.06.2019 р. на розгляд Господарського суду Львівської області за вх. № 1117 надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Львівська вугільна компанія до Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Промтех про розірвання договору простого товариства (про спільну діяльність) від 20.05.2015 р. № 200515 та припинення дії договору зберігання від 28.05.2015 р. № 280515.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.06.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.07.2019 р.

05.06.2019 р. до суду за вх. № 1485/19 від Публічного акціонерного товариства Львівська вугільна компанія поступила заява про забезпечення позову у справі № 914/1065/19 шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Еко-Промтех у будь-який спосіб використовувати тонкі відходи вуглезбагачення, та продукти їх переробки (проводити виїмку, розмив, переробку, здійснювати вивіз), належні Публічному акціонерному товариству Львівська вугільна компанія на праві власності, що зберігаються в хвостосховищі № 1 та хвостосховищі № 2, які знаходяться за адресою: с. Межиріччя, Сокальський район, Львівська область.

Заява позивача про забезпечення позову обґрунтована тим, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом, відповідач, всупереч неодноразовим повідомленням та вимогам щодо припинення спільної діяльності продовжує імітувати останню та вчиняє активні дії, які засвідчують безпідставне перебування відповідача, його майна та автотехніки на території позивача, відповідач без будь-яких для цього законних підстав, використовує (видобуває) з хвостосховищ сировину- тонкі відходи вуглезбагачення, що належать вже не Простому товариству, а позивачу на праві власності, чим завдає останньому істотну шкоду, та своєю присутністю чинить фактичні перешкоди позивачу у користуванні його майном.

Зокрема, згідно доповідної записки від 10.05.2019 р., на території Публічного акціонерного товариства Львівська вугільна компанія в хвостосховищі № 1 та хвостосховищі № 2, які знаходяться за адресою: с. Межиріччя, Сокальський район, Львівська область, перебувають представники Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Промтех , які здійснюють діяльність з розмиву тонких відходів вуглезбагачення, здійснюють їх переробку. На усні вимоги про припинення таких дій вказані особи не реагують.

На територію хвостосховища № 2, попри заборону охорони підприємства, здійснюється заїзд автотранспорту ТзОВ Еко-Промтех , який підвозить працівників відповідача.

05.05.2019 р. за участю посадових осіб ПАТ Львівська вугільна компанія відбулося обстеження хвостосховища № 2, в ході якого встановлено, що на ПК 4 встановлено два водяні насоси ТзОВ Еко-Промтех , що проводять скид в карту І. На ПК 26 знаходиться пересувна насосна станція зворотного водопостачання, що складається з насоса марки 300Д/70 для відкачування висвітленої води на виробничі потреби фабрики.

В карті III ведуться виїмкові роботи методом гідророзмиву з подальшою подачею на модульний комплекс по переробці тонких відходів вуглезбагачення, що також встановлений на розподільчій дамбі І. На ділянці ПК 17+60 - 18 відбувся зсув охоронного цілика в зону виїмкових робіт ТзОВ Еко-Промтех .

Крім того, позивач, з метою вжиття невідкладних заходів, інформував СВ Галицького ВП ГУ НП у Львівській області в межах кримінального провадження № 12019140050001622 в про той факт, що ТзОВ Еко-Промтех протягом майже двох місяців в незаконний спосіб продовжує здійснювати виїмку тонких відходів, використовуючи матеріальні цінності ПАТ Львівська вугільна компанія , чим завдають збитків ПАТ Львівська вугільна компанія . Зокрема, позивач повідомляв про працівників ТзОВ Еко-Промтех , які не допускають представників ПАТ Львівська вугільна компанія на територію виробничого майданчика та обладнання.

Більше того, сам відповідач не заперечує свого перебування та території вказаних хвостосховищ та проведення робіт по переробці сировини, про що йдеться у його листі-відповіді від 23.03.2019 р. № 21/03-1.

На підставі наведеного, з метою захисту матеріально-правових інтересів позивача, забезпечення реального виконання рішення суду у даній справі та уникнення нових судових спорів, позивач просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу у будь-який спосіб використовувати тонкі відходи вуглезбагачення, належні позивачу на праві власності, що зберігаються в хвостосховищі № 1 та хвостосховищі № 2, які знаходяться за адресою: с. Межиріччя, Сокальський район, Львівська область.

Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання рішення суду. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів і ускладнень ефективного захисту або поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся у випадку задоволення позову.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.

При цьому, в немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе відновити свій правовий стан, який існував до імовірного порушення його прав та захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 р. у справі № 910/1040/18, у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Предметом даного спору є розірвання договору простого товариства (про спільну діяльність) від 20.05.2015 р. № 200515, а також припинення дії договору зберігання від 28.05.2015 р. № 280515, який укладено на виконання умов договору простого товариства (про спільну діяльність).

Відповідно до п. 3.1.1. Договору простого товариства (про спільну діяльність) від 20.05.2015 р. № 200515 (надалі - Договір простого товариства), Сторона-1 (ПАТ Львівська вугільна компанія ) зобов`язується надати відповідну сировину - тонкі відходи вуглезбагачення для переробки, в кількості 8243681,15 т., (згідно Додатку до даного договору) за балансовою вартістю 0,10 грн./1 т., згідно даних бухгалтерського обліку Сторони-1, що складає загальну вартість 824368,12 грн.

Згідно з п. 5.1. Договору простого товариства, вкладом Сторони-1 (ПАТ Львівська вугільна компанія ) є - тонкі відходи вуглезбагачення в кількості 8243681,15 т. (згідно Додатку №1 до даного договору) за балансовою вартістю 0,10 грн./1 т., згідно даних бухгалтерського обліку Сторони-1, що складає загальну вартість - 824368,12 грн., які знаходяться в хвостосховищах згідно плану (Додаток №2 до Договору) і належать їй на праві власності, надані Стороні-2 (ТзОВ Еко-Промтех ) в період дії даного Договору на цілі сумісної діяльності. Частка Сторони-1 складає 50 %.

Відповідно до п. 1.1., п. 1.2., п. 1.3. договору зберігання від 28.05.2015 р. № 280515, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Поклажодавець (ТзОВ Еко-Промтех ) передає, а Зберігач (ПАТ Львівська вугільна компанія ) приймає на зберігання тонкі відходи вуглезбагачення у кількості 8243681,15 тонн (надалі - Майно) загальною вартістю 824368,12 грн. без ПДВ. Зберігач (ПАТ Львівська вугільна компанія ) здійснює зберігання на території: с. Межиріччя Сокальського району, хвостосховище № 1 (3581139 тонн), хвостосховище № 2 (4662542,15 тонн). Строком зберігання є строк дії Договору простого товариства (про спільну діяльність) № 200515 від 20 травня 2015 р.

Згідно з п. 10.3. Договору простого товариства, у випадку припинення дії цього Договору, після відшкодування Сторонами у встановленому порядку боргів, майно, що залишилось (відходи вуглезбагачення, що належали на праві власності Стороні-1 (ПАТ Львівська вугільна компанія ); обладнання для переробки відходів, що належало Стороні-2 (ТзОВ Еко-Промтех )) розподіляються між учасниками: Стороні-1 (ПАТ Львівська вугільна компанія ) - відходи вуглезбагачення; Стороні-2 (ТзОВ Еко-Промтех ) - обладнання залишковою вартістю. Майно, набуте під час спільної діяльності, розподіляється між сторонами пропорційно їх часткам в загальному майні за залишковою вартістю.

У зв`язку із систематичними та істотними порушеннями відповідачем умов Договору простого товариства, позивач прийняв рішення про відмову від подальшої участі у Договорі простого товариства та письмово повідомив відповідача про припинення такого договору. Враховуючи те, що відповідач не визнає припинення Договору простого товариства та заперечує необхідності повернення майна позивачу, позивач звернувся до суду з даним позовам.

Проаналізувавши докази, що містяться в матеріалах справи, та які надані на обґрунтування заяви про забезпечення позову, суд зазначає, що в матеріалах справи містять докази перебування працівників відповідача на території хвостосховищ, які знаходяться за адресою: с. Межиріччя, Сокальський район, Львівська область та проведення відповідачем робіт по переробці сировини (виїмка, розмив, переробка, вивіз).

У разі подальшого здійснення відповідачем дій щодо використання відходів вуглезбагачення, які належать позивачу, позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ПАТ Львівська вугільна компанія . Невжиття заходу забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії щодо використання відходів вуглезбагачення може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, подавши позов у цій справі.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що заявлений позивачем захід забезпечення позову шляхом заборони відповідачу у будь-який спосіб використовувати тонкі відходи вуглезбагачення та продукти їх переробки є обґрунтованим, адекватним та відповідає положенням статті 137 Господарського процесуального кодексу України, а тому заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 136, 137, 140 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства Львівська вугільна компанія про забезпечення позову у справі № 914/1065/19 - задоволити.

2. Вжити заходів забезпечення позову у справі № 914/1065/19 шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Еко-Промтех (вул. Замкнена, буд. 3, кв. 2, м. Львів, 79016; ідентифікаційний код 39274775) у будь-який спосіб використовувати тонкі відходи вуглезбагачення та продукти їх переробки (проводити виїмку, розмив, переробку, здійснювати вивіз), належні Публічному акціонерному товариству Львівська вугільна компанія (с. Сілець, Сокальський район, Львівська область, 80086; ідентифікаційний код 35879807) на праві приватної власності, що зберігаються в хвостосховищі № 1 та хвостосховищі № 2, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 Межиріччя АДРЕСА_2 Львівська область.

Стягувач: Публічне акціонерне товариство Львівська вугільна компанія с. Сілець, Сокальський район, Львівська область, 80086 ідентифікаційний код 35879807 Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю Еко-Промтех вул. Замкнена, буд. 3, кв. 2, м. Львів, 79016 ідентифікаційний код 39274775

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання - 07 червня 2019 року.

Ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років.

Ухвалу може бути оскаржена в апеляційному порядку у строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Веб-сторінка на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/fair/sud5015 .

Суддя Цікало А.І.