Справа № 642/3065/18
Провадження № 2/645/488/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 червня 2019 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Іващенко С.О.
секретар судового засідання - Гурської С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа Головне управління національної поліції в Харківській області про захист особистих немайнових прав: честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди та зобов`язання спростування недостовірної інформації,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просила визнати недостовірним таким, що не відповідають дійсності, порушуючи її права, свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію ствердження ОСОБА_2 , що він здійснив у Листі від 13.05.2017 року № 10347 до Кваліфікаційної комісії адвокатури Харківській області, та визнати недостовірним таким, що не відповідають дійсності, порушуючи її права свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію ствердження ОСОБА_3 , що він виклав у Касаційній скарзі у Справі № 922/482/16 Господарського суду Харківської області від 18.06.2018 року. А також стягнути з ОСОБА_2 на її користь загальну суму 90 000,00 грн. завданої моральної шкоди та зобов`язати спростувати недостовірну інформацію, та стягнути з ОСОБА_3 , на її користь загальну суму 10 000,00 грн. завданої моральної шкоди та зобов`язати спростувати недостовірну інформацію.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 передано до Фрунзенського районного суду м. Харкова.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м . Харкова від 30 жовтня 2018 року відкрито провадження по справі.
В обґрунтуванні позову зазначила, що має статус адвоката, який здобула 10.02.2016 року та водночас, як фізична особа є кредитор у Справі № 922/482/16 Господарського суду Харківської області, якій не виплатили кошти при звільнені 19 січня 2015року з посади директора ТОВ Пульсар - 92 , код за ЄДРПОУ 14076449.
Позивач акцентувала увагу на код за ЄДРПОУ ТОВ Пульсар - 92 , що визначається 14076449.
Код ЄДРПОУ (Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України) унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, створеного 1996 року.
Присвоєння кодів ЄДРПОУ проводиться Державною реєстраційною службою Міністерства юстиції за технічною підтримки адміністратора ЄДР спільно з Державною службою статистики.
До кваліфікаційної комісії адвокатів Харківської області 19 червня 2017 року надійшло звернення від Слідчого управління в Харківській області від 13.05.2017 № 10347 за підписом ОСОБА_2 , що нібито станом на 13.05.2017 виконував обов`язки начальника СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_8.
Зазначеним листом ОСОБА_2 зажадав позбавити ОСОБА_1 адвокатського свідоцтва зв`язку з тим, що остання надавала правову допомогу ОСОБА_4 (померла у квітні 2017 року ) та не врахувала конфлікт інтересів, ув`язку з тим, що обіймала посаду директора ТОВ Пульсар - 92 , код за ЄДРПОУ 37658518.
Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб ТОВ Пульсар - 92 , код за ЄДРПОУ 37658518 в Україні не існує.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб, підприємство за кодом ЄДРПОУ 3765818 визначається, як ПП САН КОРТ , що має одного особистого засновника - ОСОБА_5 .
На стор. 1 абзац. 2 Листа від 13.05.2017 року № 10347: Досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 08.08.2014 по 27.10.2014 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на посаді директора ТОВ Пульсар - 92 , код за ЄДРПОУ 37658518, зареєстрованого за адресою: м. Харків, вул. Лозівська,5, за попередньою змовою з головним бухгалтером зазначеного підприємства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зловживаючи довірою засновників зазначеного підприємства, шляхом підробки документів, заволоділи майном ТОВ Пульсар - 92 , а саме: нежитловим приміщенням 1-го поверху №26а-:-26с в літ. В-1 , в м. Харкові, а також грошовими коштами зазначеного підприємства, внаслідок чого засновникам ТОВ Пульсар - 92 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 була спричинена майнова шкода.
Крім цього,15.04.2015 в період часу з 19.20 до 21.37 години, ОСОБА_1 за попередньою змовою з групою невстановлених осіб, знаходячись в нежитлових приміщеннях 1-го поверху № 26а-:26с в літ. В-1 , загальною площею 852,3 кв.м. по АДРЕСА_1 , таємно викрали горизонтально - фрезерні та вертикально - фрезерні верстаки по металу, у кількості 4 шт., які належать ТОВ Пульсар - 92 , код за ЄДРПОУ 37658518, чим спричинили зазначеному підприємству майнову шкоду.
Відтак позивач вважає, що ОСОБА_2 ні є а ні слідчим у кримінальному провадженні, що внесене в ЄРДР № 12014220480005889 від 05.11.2014, а ні прокурор, що здійснює процесуальне керівництво, який на свій розсуд надав не достовірну інформацію до Кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатів України.
Рекомендованим Листом № 6105239474266 на адресу позивача надійшла касаційна скарга від 18 червня 2018 року за підписом ОСОБА_3
Відповідно до змісту касаційної скарги на стор. 2 другий абзац зазначене наступне: Досудовим розслідуванням встановлено, що директор ТОВ Пульсар - 92 (засновниками якого є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ОСОБА_1 , яка відповідно до Статуту підприємства, угоди, що перевищують вартість 30 000 доларів США, має укладати лише за наявність дозволу засновників підприємства, реалізувала 7 жовтня 2014 року, підробивши такий дозвіл, нежитлове приміщення першого поверху 26-а-26с в літ. В-1, загальною площею 852,3 кв.м., які розташовані по АДРЕСА_6 за заниженою вартістю - ТОВ Геронтісса І К (підприємство змінювало назву - ТОВ Пульсар 92 плюс, ТОВ НВП Авангард плюс ) .
Касаційна скарга, підписана слідчим СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській обл. майором поліції ОСОБА_3., який на сторінці 5 в абзаці 2 зазначив, що подаючи касаційну скаргу, він діє як громадянин, який захищає права та інтереси потерпілих у кримінальному провадженні №12014220480005889 ОСОБА_3 в касаційній скарзі вдається до відкритих звинувачень позивачки у підробленні дозволу на приміщення.
Все вищенаведене призводило до значних моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагає від позивачки додаткових зусиль для організації її життя та життя членів її сім`ї, у зв`язку з чим вона звернулася до суду за захистом особистих немайнових прав: честі, гідності та ділової репутації.
Заявою від 05.06.2019 ОСОБА_1 повідомила, що не заперечує проти прийняття заочного рішення разом з тим надала до суду копію Ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 17.04.2019 року, якою зокрема на стор.2 абзац 3 зазначене, що ОСОБА_3 дійсно визначився, що подаючи касаційну скаргу до Верховного суду, у Справі № 922/482/16 діяв як громадянин, а не як слідчий, що суд прийняв до уваги та з цих підстав закрив провадження у адміністративній справі.
Відповідач ОСОБА_2 подав до суду заперечення проти позову від 04 лютого 209 року та разом з тим заяву про розгляд справи за його відсутністю.
ОСОБА_2 проти позову заперечував вказуючи на те, що звертався до Кваліфікаційної комісії адвокатів Харківської області він діяв виключно, як суб`єкт владних повноважень. Відтак відповідно до ст. ст. 1172, 1173 ЦПК України шкода, що завдана працівником юридичної або фізичної особи винна відшкодовуватися роботодавцем. Таким чином вважає належним відповідачем по справі ГУ НП в Харківські області.
Відповідач ОСОБА_3 відзив на позовну заяву не подавав, на виклики, які надсилалися повістками за його місцем роботи та мешкання, до суду не з`являвся, про причини неявки не повідомляв.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2019 року, витребувано З ГУ НП в Харківській області адреса реєстрації ОСОБА_3 та Листом від 06.05.2019 № 330/119-26/03-2019 ГУНП в Харківській області надало адресу на яку також надіслано повістку про виклик на судове засідання.
Суд, дослідивши матеріали справи, надані докази встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
До кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області 19 червня 2017 року надійшло звернення від Слідчого управління в Харківській області від 13.05.2017 № 10347 за підписом виконуючого обов`язки начальника СУ ГУНП в Харківській області Ахтямова О.Ф.
Зі змісту вказаного випливає, що адвокат - ОСОБА_1. надавала правову допомогу ОСОБА_4 та не врахувала конфлікт інтересів, ув`язку з тим, що обіймала посаду директора ТОВ Пульсар - 92 , код за ЄДРПОУ 37658518.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб (а.с.12) підприємство за кодом ЄДРПОУ 3765818 визначається, як ПП САН КОРТ , а не ТОВ Пульсар - 92 .
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дійсно мало місце викладення недостовірної інформації у Листі від13.05.2017 № 10347 , що адресоване до кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області Слідчим управлінням в Харківській області.
Відповідно до змісту статті 277 ЦК України щодо спростування недостовірної інформації:
1. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
2. Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім`ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам.
3. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
4. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.
Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування. (Абзац третій частини четвертої статті 277 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3261-IV від 22.12.2005)
5. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.
6. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.
Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв`язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.
Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.
7. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
У той же час суд погоджується, що ОСОБА_2 , звертаючись до кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області діяв виключно, як посадова особа СУ ГУНП в Харківській області.
Відповідно до ч.2 ст. 47-1 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема, гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження, не підлягають спростування та доведенню їх правдивості.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 15 постанови №1 від 27.02.2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті, немайнові права, тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передавання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватися незалежно від вини особи, яка її поширила.
Отже, викладені відповідачами в заяві до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області та в Касаційній скарзі у справі № 922/482/16 Господарського суду Харківської області відносно позивача ОСОБА_1 відомості не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, а відповідачі не надали суду жодних доказів на підтвердження достовірності, викладеної ними інформації, що відповідно до вимог закону є його обов`язком.
Суд ураховуючи зазначені вище норми матеріального права дійшов висновку про те, що поширена відповідачем інформація про позивача є негативною та такою, що не відповідає дійсності та порочить її честь, гідність та ділову репутацію і підлягає спростуванню.
Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Як вбачається з ч. 3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
З огляду на те, що в ході судового розгляду відповідачем ОСОБА_3 не подано відзив на позовну заяву, та тим самим, не заперечено факт поширення ним неправдивої інформації, - суд знаходить цю обставину доведеною.
Суд не погоджується з твердженнями відповідача ОСОБА_2 , що викладені у запереченні на позовну заяву на сторінці 1 абзац 3, що ОСОБА_3 , подаючи касаційну скаргу до Верховного суду діяв, як слідчий СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області, з урахуванням тверджень ОСОБА_3., що він діяв виключно як громадянин, що закріплено в Ухвалі від 17.04.2019 року Ленінського районного суду м. Харкова у Справі № 642/5813/18 Провадження № 2-а/642/17/19.
За змістом статей 3, 28 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право на повагу до його гідності.
Право фізичної особи на повагу до її гідності та честі, недоторканість ділової репутації має також своє відображення у положеннях ст. ст.297,299 ЦК України.
За змістом ч.4 ст.32 Конституції України та ст. 277 ЦК України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Відповідно до ч. 1ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Згідно п. 15 Постанови Пленуму ВСУ №1 від 27.02.2009 року, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Спростування недостовірної інформації повинно здійснюватися незалежно від вини особи, яка її поширила.
За змістом ст. 62 Конституції України та ч.2 ст.2 Кримінального кодексу України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Враховуючи викладене, інформація викладена у Листі від 13.05.2017 року № 10347 до Кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури Харківській області, а також інформація, що викладена ОСОБА_3 у Касаційній скарзі у Справі № 922/482/16 Господарського суду Харківської області від 18.06.2018 року є такою, що на підставі ст. 277 ЦК України, підлягає визнанню її недостовірною та підлягає спростуванню.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтями4,5 ЦПК України,кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно дост.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів моральну шкоду: з відповідача ОСОБА_2 - в розмірі 90000,00 грн, з відповідача ОСОБА_3 - 10000,00 грн, яку обгрунтовує тим, що вищезазначені дії відповідачів призвели до значних моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагає від неї додаткових зусиль для організації її життя та життя членів її сім`ї, у зв`язку з чим вона звернулася до суду за захистом особистих немайнових прав: честі, гідності та ділової репутації.
Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (ст.ст.23,1167 ЦК України).
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який розмір може мати суто умовний вираз. При цьому, суд враховує моральні страждання позивача, з урахуванням вимог розумності і справедливості, вважає необхідним визначити розмір грошового відшкодування моральної шкоди в сумі 10000,00 грн.
Таким чином, враховуючи зазначене вище суд вважає, що позовні вимоги є частково обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи належать витрати на судовий збір.
Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 41, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 14, 15, 20, ЦК України, Закону України Про інформацію , керуючись ст. ст. 4-13, 258 ,259, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа Головне управління національної поліції в Харківській області про захист особистих немайнових прав: честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди та зобов`язання спростування недостовірної інформації - задовольнити частково.
Визнати недостовірним та таким, що не відповідає дійсності, порушуючи права, свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію у Листі від 13.05.2017 року № 10347 до Кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури Харківській області, а саме: Досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 08.08.2014 по 27.10.2014 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на посаді директора ТОВ Пульсар - 92 , код за ЄДРПОУ 37658518, зареєстрованого за адресою: м . Харків, вул. Лозхівська,5, за попередньою змовою з головним бухгалтером зазначеного підприємства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зловживаючи довірою засновників зазначеного підприємства, шляхом підробки документів, заволоділи майном ТОВ Пульсар - 92 , а саме: нежитловим приміщенням 1-го поверху №26а-:-26с в літ. В-1 , в м. Харкові, а також грошовими коштами зазначеного підприємства, внаслідок чого засновникам ТОВ Пульсар - 92 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 була спричинена майнова шкода.
Крім цього,15.04.2015 в період часу з 19.20 до 21.37 години, ОСОБА_1 за попередньою змовою з групою невстановлених осіб, знаходячись в нежитлових приміщеннях 1-го поверху № 26а-:26с в літ. В-1 , загальною площею 852,3 кв.м. по АДРЕСА_1 , таємно викрали горизонтально - фрезерні та вертикально - фрезерні верстаки по металу, у кількості 4 шт., які належать ТОВ Пульсар - 92 , код за ЄДРПОУ 37658518, чим спричинили зазначеному підприємству майнову шкоду.
Зобов`язати уповноважену особу СУ ГУНП в Харківській області спростувати зазначену недостовірну інформацію шляхом направлення відповідного листа до Кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури Харківській області.
Визнати недостовірним та таким, що не відповідає дійсності, порушуючи права свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1 ствердження ОСОБА_3 , що він виклав у Касаційній скарзі у Справі № 922/482/16 Господарського суду Харківської області від 18.06.2018 року, а саме:
Досудовим розслідуванням встановлено, що директор ТОВ Пульсар - 92 (засновниками якого є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ОСОБА_1 , яка відповідно до Статуту підприємства, угоди, що перевищують вартість 30 000 доларів США, має укладати лише за наявність дозволу засновників підприємства, реалізувала 7 жовтня 2014 року, підробивши такий дозвіл, нежитлове приміщення першого поверху 26-а-26с в літ. В-1, загальною площею 852,3 кв.м., які розташовані по АДРЕСА_6 за заниженою вартістю - ТОВ Геронтісса І К (підприємство змінювало назву - ТОВ Пульсар 92 плюс, ТОВ НВП Авангард плюс ) .
Зобов`язати ОСОБА_3 спростувати зазначену недостовірну інформацію шляхом направлення відповідної заяви по справі № 922/482/16 до Господарського суду Харківської області.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 загальну суму 10 000,00 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.) завданої моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_2 в дохід держави судовий в розмірі 704 гривень 80 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення буде складено у строк не більше як десять днів з дня закінчення розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків - НОМЕР_3 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_3 .
Відповідачі:
ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової карти платника податків - НОМЕР_4 , слідчий СУ ГУНП в Харківській області, адреса: 61023 АДРЕСА_4 під`їзд, місце реєстрації: АДРЕСА_5 ;
ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , слідчий СУ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області, адреса: 61052 м. Харків, вул.. Маршала Родіона Маліновського,1;
Третя особа: ГУНП в Харківській області, код ЄДРПОУ 40108599, адреса: 61002 м. Харків, вул.. Жон Мироносиця,5.
Повний текст рішення виготовлено 12.06.2019.
Суддя-
Суд | Фрунзенський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 05.06.2019 |
Оприлюднено | 13.06.2019 |
Номер документу | 82366565 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні