Рішення

від 29.05.2009 по справі 2-327/2009

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

                                                                                                                              № 2- 327

2009 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

  29 травня 2009 року                                                               Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

при секретарі Ткаченко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 міської ради до ОСОБА_2, треті особи земельне управління ОСОБА_1 міської ради і комунальне підприємство «ОСОБА_1 міжміське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_1 обласної ради про звільнення самовільно зайнятої ділянки і зобов’язання вчинити певні дії та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 міської ради та виконкому ОСОБА_1 міської ради, ГоловАПУ м. Дніпропетровська і управління земельних ресурсів м. Дніпропетровська, треті особи земельне управління ОСОБА_1 міської ради, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю м. Дніпропетровська (ДАБК) і комунальне підприємство «ОСОБА_1 міжміське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_1 обласної ради про визнання права власності та зобов’язання провести певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 міська рада 12 листопада 2003 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої ділянки і зобов’язання вчинити певні дії. 14 травня 2004 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 міської ради про визнання права власності. Сторони неодноразово доповнювали та уточнювали свої позовні вимоги. По справі неодноразово виносилися рішення районного суду, що були оскаржені до апеляційної та касаційної інстанцій з направленням справи на новий розгляд.

Представник позивача ОСОБА_1 міської ради в судовому засіданні підтримав позовні вимоги і доповнення з уточненнями до нього, пояснивши, що проведеною перевіркою додержання вимог земельного законодавства було встановлено, що відповідач ОСОБА_3 О.В. самовільно займає земельну ділянку площею 500 кв. м. по Набережній Перемоги 120 у м. Дніпропетровську на якій розташовано самовільно збудований житловий будинок, огорожа, підземні гаражі, про що 19 вересня 2002 року було складено відповідний протокол, рішення про надання цьому відповідачу у користування вказаної земельної ділянки не приймалось, після цього наступною перевіркою додержання вимог земельного законодавства було встановлено, що відповідач ОСОБА_3 не тільки не звільнила самовільно зайняту земельну ділянку, а ще й збільшила розмір самовільно зайнятої земельної ділянки і станом на 17 серпня 2004 року самовільно займає земельну ділянку площею 1885 кв. м. по Набережній Перемоги 120 у м. Дніпропетровську, про що було складено 17  серпня 2004 року акт перевірки додержання вимог земельного законодавства, рішення про передачу відповідачу у користування цієї земельної ділянки не приймалось, тому відповідач займає цю земельну ділянку самовільно, кошти за користування земельною ділянкою не сплачує, такими діями відповідач ОСОБА_3 порушує інтереси територіальної громади міста, у особі ОСОБА_1 міської ради, яка є власником земельної ділянки, а тому просить суд зобов'язати ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 1885 кв. м., яка розташована за адресою Набережна Перемоги 120 у м. Дніпропетровську, зобов'язати цього відповідача привести самовільно зайняту земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення за її рахунок самовільно збудованих будівель і споруд - житлового будинку, підземних гаражів та огорожі, задовольнивши позов у повному обсязі, в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник відповідача, позивача за зустрічним позовом, ОСОБА_2, після остаточного уточнення цим позивачем позовних вимог зустрічного позову в судовому засіданні посилався на те, що цьому відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 13 жовтня 1999 року належить приміщення площею 700.4 кв. м. у будинку гуртожитку літ. А-5 по Набережній Перемоги у м. Дніпропетровську, 20 липня 2000 року вона звернулась до ОСОБА_1 міського управління земельних ресурсів з заявою про проведення розрахунку розміру земельного податку у зв'язку з придбанням частини будинку, 15 січня 2001 року виконком ОСОБА_1 міської ради своїм рішенням дозволив їй проектування та реконструкцію гуртожитку під житлове приміщення, після отримання відповідного дозволу вона виконала будівельні роботи по реконструкції належного їй приміщення гуртожитку літ. А-5 по Набережній Перемоги у м. Дніпропетровську у багатоповерховий житловий будинок у наслідок якого було фактично збудовано житловий будинок літ. В-5 загальною площею 1410 кв. м. та пандус по Набережній Перемоги №120 у м. Дніпропетровську, відповідно до висновку спеціаліста збудовані нею приміщення готові до експлуатації, проведена нею реконструкція виконана з додержанням діючий будівельних, санітарних, протипожежних норм та правил, пандус є невід'ємною частиною реконструйованої будівлі, відповідно до висновку державного земельного кадастру від 13 липня 2004 року реконструйований житловий будинок літ. В-5 по Набережній Перемоги 120 у м. Дніпропетровську розташовано на земельній ділянці площею 1410.10 кв. м. кадастровий номер 1210100000:03:080:0015, пандус розташовано на земельній ділянці площею 0.0339 га кадастровий номер 12100100000:0106:01491, приймаючі до уваги вищезазначені обставини, вона вважає що при укладенні договору купівлі-продажу гуртожитку по Набережній Перемоги 120 у м. Дніпропетровську до неї від попереднього власника перейшло право користування земельною ділянкою на якій розташовано належне їй приміщення, а тому вона просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок літ. В-5 загальною площею 1410.1 кв. м. та пандус які розташовані по Набережній Перемоги 120 у м. Дніпропетровську, зобов'язати КП ДМБТІ зареєструвати за нею право власності на житловий будинок літ. В-5 загальною площею 1410.1 кв. м. та пандус які розташовані по Набережній Перемоги 120 у м. Дніпропетровську, зобов'язати комітет земельних відносин ОСОБА_1 міської ради у встановленому законом порядку підготувати проект рішення про оформлення за нею права землекористування земельними ділянками площею 1410.10 кв. м. та площею 0.0339 га та винести проект рішення на розгляд сесії ОСОБА_1 міської ради, задовольнивши її позов у повному обсязі, в позові ОСОБА_1 міськраді відмовити.

Представники виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради, земельного управління ОСОБА_1 міської ради та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Дніпропетровська, ГоловАПУ м. Дніпропетровська і управління земельних ресурсів м. Дніпропетровська у судовому засіданні погодилися з позовними вимогами ОСОБА_1 міської ради, визнали їх, зустрічні позовні вимоги не визнали посилаючись на те, що ОСОБА_3 зайняла земельну ділянку по Набережній Перемоги 120 у м. Дніпропетровську самовільно, у неї немає дозволу відповідних органів на проведення будівельних робіт на цій земельній ділянці, її позов не ґрунтується на вимогах закону, тому просили задовольнити позов міськради, а в задоволенні зустрічного позову просили відмовити.

Представник КП ДМБТІ ДОР в судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, в письмовому зверненні до суду просив справу розглянути без участі їх представника, рішення винести за наявними документами по закону на розсуд суду. Суд вважає можливим розгляд справу за відсутності представника вказаної третьої особи згідно ст. 169 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін і третіх осіб, вивчивши матеріали цивільної справи, оцінивши надані і добуті докази стосовно обґрунтованості позовних вимог, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 міськради обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

У судовому засіданні судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 13 жовтня 1999 року ОСОБА_3 придбала в ЗАТ «Навігатор» приміщення гуртожитку літ. А-5 по вул. Набережна Перемоги у м. Дніпропетровську загальною площею 700.4 кв. м., зазначені обставини підтверджуються поясненнями представників сторін у судовому засіданні, а також письмовими доказами які є у матеріалах даної цивільної справи / а.с. 46 том 1/. 09 жовтня 2002 року ОСОБА_3 звернулась до міського голови м. Дніпропетровська з заявою про надання їй земельної ділянки по вул. Набережна Перемоги 120 у . ОСОБА_1 для реконструкції належної їй частини будівлі, яка розташована за цією адресою / а.с. 86 том II. Рішенням виконкому ОСОБА_1 міської ради №661 від 15 березня 2001 року ОСОБА_3 було дозволено проектування та проведення реконструкції належної їй частини гуртожитку під житловий будинок на земельній ділянці, яка зазначена у Державному земельному кадастрі за кодом ДЗК №69099020, та знаходиться по Набережній Перемоги №120 у м. Дніпропетровську / а.с. 82 том 1/.

На  виконання вказаного рішення ОСОБА_3 виконала будівельні роботи по реконструкції належній їй частини гуртожитку у житловий будинок внаслідок якої було збудовано багатоповерховий житловий будинок літ. В-5 загальною площею 1369.2 кв. м. та пандус по Набережній Перемоги №120 у м. Дніпропетровську, після закінчення будівельних робіт на ці споруди КП ДМБТІ було оформлено і видано ОСОБА_5 технічний паспорт від 24 жовтня 2003 року /65-79 том 1/, з якого вбачається що у ході реконструкції ОСОБА_3 самовільно збудувала на земельній ділянці, яка примикає до реконструйованого будинку, житловий будинок літ. В-5 з пандусом.

В судовому засіданні судом також встановлено, що ОСОБА_3 до початку проведення реконструкції належної їй частини гуртожитку по Набережній Перемоги 120 у м. Дніпропетровську отримала ряд узгоджень з відповідними державними органами на проведення реконструкції, а саме 20 лютого 2000 року отримано узгодження з ОСОБА_1 міською  СЄС, 25 лютого 2000 року   отримано узгодження з ОСОБА_1  міськими електричними     мережами, в 2001році     отримано     узгодження     з     ГоловАПУ ОСОБА_1 міської ради, 21 лютого 2002 року ДП інженерно-технічних вишукувань для будівництва «ДніпроДПНТР» надано висновок про інженерно-геологічні умови площадки забудови  по Набережній Перемоги 120 у  м.  Дніпропетровську для реконструкції приміщення гуртожитку / а.с. 89,90,119, 91-982 том 1/.

Відповідно до висновку спеціаліста № 256 від 28 лютого 2006 року, яке виконано спеціалістом ОСОБА_1 науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_6, самовільно збудована будівля літ. В-5, літ. А-5, літ. В1-!, пандус, огорожі, замощення по Набережній Перемоги 120 у м. Дніпропетровську відповідають нормам та правилам, санітарним та протипожежним вимогам, ці будівлі та споруди збудовані відповідно до вимог будівельних норм, правил та стандартів у галузі будівництва, які діють на території України, відповідають будівельним, протипожежним, санітарним нормам, що забезпечує безпечну для життя та здоров'я людей експлуатацію цих будівель та споруд, будівлі та споруди придатні для експлуатації відповідно до їх цільового призначення / а.с. 11-20 том 2/.

Як вбачається з наданого суду додатку до висновку спеціаліста № 256 від 28 лютого 2006 року, яке виконано спеціалістом ОСОБА_1 науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_6, пандус який збудовано по Набережній Перемоги 120 у м. Дніпропетровську є невід'ємною частиною реконструйованого приміщення по Набережній Перемоги 120 у м. Дніпропетровську, конструкція пандусу виконана з залізобетонних плит, які однією стороною спираються (повністю лежать) на цегляній несущій стіні основної будівлі, друга частина плит пандусу спирається на колони, демонтаж пандусу не можливий без пошкодження несущої стіни основної будівлі, демонтаж пандусу може привести до порушено несущої властивості конструкції житлового будинку / а.с. 61 том 2/.

З наданих суду документів, які є у матеріалах даної цивільної справи / а.с. 152-154,171,173,174 том 1/, вбачається, що спір між ОСОБА_1 міською радою та ОСОБА_3 виник у зв'язку з самовільним захопленням та використанням останньою земельної ділянки по Набережній Перемоги 120 у м. Дніпропетровську, що було встановлено під час перевірки дотримання вимог земельного законодавства 19 вересня 2002 року та 17 червня 2004 року та відображено у відповідних актах і саме тому ОСОБА_1 міська рада посилаючись на відсутність у ОСОБА_2 документів, які підтверджують її право землекористування цієї земельною ділянкою, просить зобов'язати ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

Під час розгляду даної цивільної справи у судовому засіданні судом встановлено, що земельна ділянка площею 0.4931 га по Набережній Перемоги 120 у м. Дніпропетровську рішенням виконкому ОСОБА_1 міської ради № 817 від 19 квітня 1999 року була надана у постійне користування КП «Дніпроуніверсал» для обслуговування гуртожитку / а.с. 126-128 том 1/, рішенням сесії ОСОБА_1 міської ради №98\5 від 18 грудня 2002 року земельна ділянка площею 0.1061 га по Набережній Перемоги у м. Дніпропетровську вилучена з користування КП «Дніпроуніверсал», а земельна ділянка площею 0.4932 га (кадастровий номер 1210100000:03:080:0015) по Набережній Перемоги у м. Дніпропетровську передано у спільну оренду строком на три роки ТОВ «Навігатор» для обслуговування гуртожитку по фактичному розміщенню частини приміщень гуртожитку /а.с. 123-124 том 1/. ОСОБА_3 є власником частини гуртожитку по Набережній Перемоги 120 у м. Дніпропетровську з 13 жовтня 1999 року /а.с. 46 том 1/, тому вона вважає, що відповідно до ст. ЗО Земельного Кодексу України (в редакції 1990р., який був чинний на той період часу) до неї перейшло право землекористування земельною ділянкою від попереднього власника нерухомого майна , якому ця земельна ділянка була надана у користування по фактичному розміщенню об'єкту нерухомості. ОСОБА_3 09 жовтня 2002 року звернулась з відповідною заявою до міського голови м. Дніпропетровська /а.с. 86 том 1/, нею проведено певний обсяг робіт по оформленню правовстановлюючих документів на земельні ділянки кадастровий номер 1210100000:03:080:0015 та кадастровий номер 1210100000:0106:01491, а саме було виконано частку геодезичних та землевпорядних робіт, встановлені в натурі та узгоджені з суміжними землекористувачами зовнішні межі, отримано висновки від контролюючих органів, щодо можливості оформлення правовстановлюючих документів на вищезазначені земельні ділянки, але питання щодо надання ОСОБА_3 у користування цих земельних ділянок ОСОБА_1 міською радою не розглянуто /а.с. 71 том 2/ і рішення не прийнято тому законних підстав для належного землекористування у цього відповідача немає, тому вона і звернулася до суду з зустрічним позовом.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…».

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

    Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України «Про планування та забудову територій» будівництвом слід вважати здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об’єктів градобудівництва, розширення та технічного переоснащення.

У відповідності до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Згідно ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою. Яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже забудоване нерухоме майно.

Відповідно до ст. 380 ЦК України житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Відповідно до ч. 2 ст. 377 ЦК України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно до ч. 4 ст.376 ЦК України передбачено, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

ОСОБА_1 міська рада як власник самовільно зайнятої ОСОБА_7 земельної ділянки, що розташована по вул. Набережній Перемоги, 120, на якій нею самовільно збудовані будівлі та споруди: житловий будинок, підземні гаражі та огорожа, заперечує проти визнання за нею права власності на зазначені будівлі та споруди заперечує проти землекористування там відповідача. Стосовно позовних вимог ОСОБА_2 в частині зобов'язання КП ДМБТІ зареєструвати за нею право власності на нерухоме майно житловий будинок літ. В-5 загальною площею 1369.2 кв. м. та пандус які розташовані по Набережній Перемоги 120 у м. Дніпропетровську, суд приходить до висновку про те, що і ці позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки до цього часу вона не ставила перед КП ДМБТІ питання про реєстрацію за нею права власності на спірне майно, а тому її права КП ДМБТІ не порушувались і у теперішній час захисту не потребують.

Суд приймає до уваги також і ті обставини, що відповідач ОСОБА_3 не є власником або належним користувачем спірної земельної ділянки, цей відповідач у встановленому законом порядку не отримувала ні в користування, ні у власність вказану земельну ділянку. Тобто законних підстав використовувати цю земельну ділянку на свій розсуд (будівництво, обробка тощо) ця сторона не мала і не має. Сама по собі власність сторони на будівлю та самовільні будови, а також добровільна сплата земельного податку не свідчить про визнання уповноваженими органами держави чи місцевого самоврядування їх права належного користування земельною ділянкою. Судом також встановлено, що вищезазначені будови будівель і споруд відповідачем було проведено без належного встановлення меж землекористування, тому визнання за позивачем права власності на об’єкти самочинного будівництва може порушувати права інших фізичних та юридичних осіб, інших співвласників і власників сусідніх будинків; саме будівництво.

Не може суд прийняти до уваги наполягання відповідача на зустрічному позові, оскільки вони спростовуються вищенаведеним і нічим об’єктивно не підтверджені.

У відповідності зі ст. 41 Конституції України кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю. У відповідності зі ст. 319 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується й розпоряджається приналежним йому майном. Власник має право робити відносно свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач користується земельною ділянкою всупереч вимогам закону.

Враховуючи вказане, суд вважає можливим зобов’язати ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 1885 кв. м., яка знаходиться в м. Дніпропетровську по вул. Набережна Перемоги, 120 та зобов’язати її привести цю самовільно зайняту земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення самовільно збудованих на ній будівель і споруд за рахунок ОСОБА_2, ОСОБА_8 в задоволенні зустрічного позову до ОСОБА_1 міської ради та виконкому ОСОБА_1 міської ради, ГоловАПУ м. Дніпропетровська і управління земельних ресурсів м. Дніпропетровська, треті особи земельне управління ОСОБА_1 міської ради, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю м. Дніпропетровська (ДАБК) і комунальне підприємство «ОСОБА_1 міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності та зобов’язання провести певні дії відмовити.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 міськради знайшли своє об’єктивне підтвердження в ході судового засідання та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 41, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 319, 376 ЦК України, ст. ст. 16, 33, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 12, 125, 141, 143, 212 ЗК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 1885 кв. м., яка знаходиться в м. Дніпропетровську по вул. Набережна Перемоги, 120 та зобов’язати її привести цю самовільно зайняту земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення самовільно збудованих на ній будівель і споруд за рахунок ОСОБА_2.

ОСОБА_8 в задоволенні зустрічного позову до ОСОБА_1 міської ради та виконкому ОСОБА_1 міської ради, ГоловАПУ м. Дніпропетровська і управління земельних ресурсів м. Дніпропетровська, треті особи земельне управління ОСОБА_1 міської ради, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю м. Дніпропетровська (ДАБК) і комунальне підприємство «ОСОБА_1 міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності та зобов’язання провести певні дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя -