Постанова

від 11.06.2019 по справі 34/17-4952-2011

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 34/17-4952-2011

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Ткач І.В.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Одеського апеляційного господарського суду

(головуючий - Таран С.В., судді: Будішевська Л.О., Мишкіна М.А.)

від 30.05.2017

у справі № 34/17-4952-2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грелюб"

до ОСОБА_2

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

про виключення зі складу учасників товариства,

за участю представників учасників справи:

позивача - Фельдман О.А.

відповідача - не з`явилися

ОСОБА_3 - не з`явилися

ОСОБА_4 - Фельдман О.А.

ОСОБА_1 - Фельдман О.А.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Грелюб" (далі - ТОВ "Грелюб") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про зобов`язання зареєструватись та взяти участь у Загальних зборах учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Грелюб".

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 блокується робота товариства шляхом неучасті у Загальних зборах учасників, що перешкоджає досягненню цілей товариства та не лише суттєво ускладнює діяльність товариства, а робить її практично неможливою.

1.3. До початку розгляду справи по суті, ТОВ "Грелюб" подана заява про зміну предмету позову, в якій позивач просить виключити ОСОБА_2 із складу учасників ТОВ "Грелюб" з подальшим внесенням відповідних змін до установчих документів та подачею їх до державної реєстрація змін до установчих документів юридичної особи. Заява судом прийнята до розгляду в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.02.2012 у справі №34/17-4952-2011 позов задоволено. Виключено ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 20.09.99., зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) із складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Грелюб" з подальшим внесенням ТОВ "Грелюб" відповідних змін до установчих документів товариства та подачею їх на державну реєстрацію.

2.2. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 у справі №34/17-4952-2011 рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2012 скасовано. У задоволенні позовних вимог відмовлено.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Грелюб" зареєстровано Виконавчим комітетом Одеської міської ради 23.01.2002 за реєстраційним номером 04056919Ю0021020;

- рішенням Загальних зборів учасників цього товариства на підставі протоколу №7 від 27.07.2007 затверджено нову редакцію Статуту товариства, державну реєстрацію якої проведено Виконавчим комітетом Одеської міської ради 10.08.2007, номер запису 15561050005001202;

- відповідно до пункту 1.1. Статуту товариства останнє створено та здійснює господарську, зовнішньоекономічну, іншу комерційну діяльність у відповідності з Конституцією, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про господарські товариства", іншим діючим законодавством України та даним статутом. Учасниками товариства є: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;

- згідно пункту 2.2. Статуту товариство створено з метою реалізації програм, спрямованих на одержання прибутку;

- відповідно до пункту 5.1. Статуту учасниками товариства можуть бути юридичні та фізичні особи України та зарубіжних держав, що визнають Статут товариства, який визначає порядок створення і діяльності товариства, а також власні взаємовідносини і такі, що зробили свій внесок в порядку, передбаченому цим Статутом і чинним законодавством України. Участь у товаристві іноземних юридичних та фізичних осіб допускається за умовами дотримання чинного законодавства України;

- згідно із пунктом 5.4. Статуту учасники товариства зобов`язані, зокрема: дотримуватися Статуту товариства та виконувати рішення Загальних зборів учасників й інших органів управління товариства; виконувати свої зобов`язання перед товариством, у тому числі пов`язані з майновою участю, а також вносити вклади у розмірі, порядку і засобами, передбаченими установчими документами та чинним законодавством України; допомагати товариству здійснювати його мету, задачі і види діяльності, в тому числі здійснювати комплектування персоналу товариства кваліфікаційними спеціалістами, навчанню, підвищенню кваліфікації та придбанню практичного досвіду робітниками товариства;

- пунктом 5.10. Статуту визначено, що учасника товариства, який систематично не виконує свої обов`язки щодо товариства або своїми діями перешкоджає досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства, якщо за це рішення проголосують учасники, які володіють у сукупності більш як 50% загальної кількості голосів. При цьому, учасник, що виключається з товариства, не бере участь у голосуванні;

- відповідно до пункту 6.1. Статуту для здійснення та забезпечення уставної діяльності у товаристві за рахунок вкладів учасників утворюється статутний капітал у розмірі 65127,24 грн;

- за змістом пункту 6.3. Статуту у створенні статутного капіталу беруть участь: ОСОБА_2 у вигляді майнового внеску, що оцінюється учасниками товариства у 29666,00 грн, що складає 45,55% Статутного капіталу, ОСОБА_3 - 14833,00 грн, що становить 22,78% Статутного капіталу; ОСОБА_4 - 20628,24 грн, що становить 31,67% Статутного капіталу;

- пунктом 9.1. Статуту визначено, що вищим органом товариства є загальні збори учасників, що складаються із учасників товариства. Загальні збори обирають голову та секретаря. Загальні збори учасників самостійно визначають регламент своєї роботи, їм належить право прийняття остаточних рішень з усіх питань діяльності товариства та розпорядження її власністю;

- згідно із пунктом 9.4 Статуту ТОВ "Грелюб" до компетенції загальних зборів учасників належить, зокрема, виключення учасника товариства;

- відповідно до пункту 9.8. даного Статуту загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, які володіють у сукупності понад 60% голосів;

- пунктом 9.11 Статуту встановлено, що загальні збори учасників товариства скликаються не рідше 2 раз за рік;

- спір у справі виник у зв`язку з тим, що протягом останніх кількох років товариство фактично позбавлено можливості забезпечувати належний рівень господарської діяльності та виконувати свої статутні завдання через перешкоди, що чиняться бездіяльністю учасника товариства - Грековою Анжелою Володимирівною.

2.4. Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що законом передбачено захист прав учасників господарського товариства від недобросовісного учасника, який систематично не виконує обов`язки та перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, шляхом виключення такого недобросовісного учасника із складу учасників господарського товариства. ОСОБА_2 як учасник ТОВ "Грелюб" зобов`язана додержуватись вимог установчих документів товариства і виконувати рішення зборів учасників та сприяти товариству в здійсненні ним своєї діяльності з метою запобігання нанесенню збитків товариству. Вказані зобов`язання є прямими обов`язками учасника господарського товариства, передбаченими установчими документами. Проте, ОСОБА_2, яка має частку у розмірі 45,55% у ТОВ "Грелюб" і, відповідно, 45,55% голосів при вирішенні питань вищим органом управління - зборами учасників, систематично, ухиляється від участі у складі вищого органу управління.

Обставини, встановлені при вирішенні даного спору, свідчать про наявність порушень прав позивача, передбачених чинним законодавством України та установчими документами ТОВ "Грелюб".

2.5. Не погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що рішення місцевого суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки вирішення питання стосовно виключення учасника із складу товариства віднесено до виключної компетенції вищого органу управління товариством та відбувається лише на підставі рішення загальних зборів учасників товариства.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 у справі №34/17-4952-2011, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги ОСОБА_1 :

- судом апеляційної інстанції не досліджено наведені ОСОБА_2 аргументи для відновлення строку на апеляційне оскарження, в зв`язку з чим порушено норми процесуального права та приписи статті 6 Конвенції;

- обґрунтування підстав для скасування судового рішення, ухваленого у 2012 році висновками, викладеними у постанові Пленуму Вищого господарського суду України 2016 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" є некоректним;

- враховуючи правову позицію, викладену в Окремій думці судді Верховного Суду у справі № 922/1590/17, Закон України "Про господарські товариства" та Цивільний кодексу України не містить заборони щодо розгляду питання виключення учасника з товариства судом;

- суд апеляційної інстанції розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 . без залучення до участі у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_7 . та не повідомив даних осіб про апеляційний розгляд.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

4.2. Згідно з положеннями частин першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

4.3. За змістом частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

4.4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що спір у даній справі виник у зв`язку з тим, що протягом останніх кількох років товариство фактично позбавлено можливості забезпечувати належний рівень господарської діяльності та виконувати свої статутні завдання через перешкоди, що чиняться бездіяльністю учасника товариства - Грековою Анжелою Володимирівною..

4.5. Згідно зі статтею 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

4.6. Відповідно до статті 89 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

4.7. Статтею 97 Цивільного кодексу України визначено, що органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

4.8. Відповідно до статті 64 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов`язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) участі у голосування не бере.

4.9. Тобто виключення є санкцією за невиконання корпоративних обов`язків перед товариством.

На відміну від виходу з товариства, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання учасника. Воно можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами.

4.10. Частиною першою статті 58 Закону України "Про господарські товариства", норми якої кореспондуються зі статтею 145 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

4.11. Компетенція загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю визначена статтею 59 Закону України "Про господарські товариства" та статтею 145 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно з якими до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, виключення учасника з товариства.

4.12. Отже виходячи зі змісту статті 59 Закону України "Про господарські товариства" та статті 145 Цивільного кодексу України, чинними на момент виникнення спірних правовідносин, прийняття рішення про виключення учасника з господарського товариства законом віднесено до компетенції загальних зборів учасників цих товариств, а не суду. Виключення учасника з товариства судом є втручанням у господарську діяльність товариства, а тому суд не має права брати на себе функції органів управління товариством; суд лише перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання останнім позову про визнання такого рішення недійсним. Зазначене також узгоджується з висновками, викладеними в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" (пункт 4.24) та постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (пункт 29), які носять роз`яснювальний характер.

4.13. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову про виключення ОСОБА_2 із складу учасників ТОВ "Грелюб" з подальшим внесенням відповідних змін до установчих документів та подачею їх до державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

4.14. Доводи, викладені в касаційній скарзі ОСОБА_1 , колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на те, що вони не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та, передусім, зводяться до переоцінки доказів та неправильному тлумачення норм матеріального права, а суд касаційної інстанції в силу частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.15. При виборі і застосуванні норм права до спірних відносин колегія суддів відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 922/1590/17.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.

6. Судові витрати

6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на Ткаченко Ірину Іванівну.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Ткаченко Ірини Іванівни залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 у справі № 34/17-4952-2011 залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

І. Ткач