Рішення

від 13.06.2019 по справі 755/3429/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/3429/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В. розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Житлово - будівельного кооперативу Арсеналець - 16 про захист прав споживачів, компенсацію моральної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

28.02.2019 року позивачі звернулись до суду із позовом до Житлово - будівельного кооперативу Арсеналець - 16 в якому просили суд: зобов`язати відповідача здійснити перерахунок за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі згідно з доданих до позову актів - претензій від 25.01.2018 року, 06.03.2018 року, 15.02.2018 року, 31.01.2019 року; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок за послуги з центрального опалення та неналежне обслуговування внутрішніх магістралей водо та тепло постачання згідно акту - претензії від 30.01.2019 року; зобов`язати надати відповіді на додані до позову звернення, акті - претензії, скарги, що додаються; стягнути з ЖБК Арсеналець - 16 на користь позивача ОСОБА_1 суму завданої моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн.; зобов`язати відповідача здійснювати вологе прибирання у під`їздах та прибирання пожежонебезпечних предметів на сходових клітинах та ліфтових холах на 4 поверсі під`їзду №3 біля квартири позивача; зобов`язати відповідача встановити другі тамбурні двері у під`їзді №3 та інших; накласти штраф на відповідача згідно ч. я. п. 12 ст. 17 ЗУ Про захист прав споживачів .

05 березня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Житлово - будівельного кооперативу Арсеналець - 16 про захист прав споживачів, компенсацію моральної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

25 березня 2019 року (вх.. №19186) позивачами, на виконання вимог ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 05 березня 2019 року, позивачами направлено на адресу суду відредагований текст позовної заяви, відповідно до якої просили суду: зобов`язати відповідача здійснити перерахунок за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно доданих до позову актів претензій від 25.01.2018 року, 06.03.2018 року, 15.02.2018 року, 31.01.2019 року; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок за послуги з центрального опалення та неналежне обслуговування внутрішніх магістралей водо та тепло постачання згідно акту - претензії від 30.01.2019 року; стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 суму завданої моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн.; зобов`язати відповідача здійснювати вологе прибирання у під`їздах та прибирання пожежонебезпечних предметів на сходових клітинах та ліфтових холах на 4 поверсі під`їзду АДРЕСА_1 ; зобов`язати відповідача встановити другі тамбурні двері у під`їзді №3 та інших під`їздах будинку АДРЕСА_2 .

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що позивачі зареєстровані та фактично проживають за адресою: АДРЕСА_3 з 1981 року, зазначений будинок знаходиться на балансі відповідача ЖБК Арсеналець - 16 , який є виконавцем робіт з обслуговування прибудинкової території та утримання будинку. Однак, позивачі зазначають, що обслуговування прибудинкової території та утримання місць загального користування в край не задовільне. Позивачем неодноразово здійснювались пропозиції щодо укладання Договору з відповідачем про надання житлово - комунальних послуг, надсилались претензії та акти про не виконання, які залишались без належного реагування. Позивачі зазначають, що відповідачем в порушення умов ЗУ Про житлово - комунальні послуги , Правил утримання будинку та прибудинкової території, затверджених Наказом Держитлокомунгоспу України за №76 від 17 травня 2005 року не здійснюється належне обслуговування будинку АДРЕСА_2 . Крім того, на думку позивача ОСОБА_1 , внаслідок незаконних дій відповідача, позивачу було завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях від неналежного виконання робіт з обслуговування будинку та території та безпідставних нарахувань..

На підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 26 березня 2019 року, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Житлово - будівельного кооперативу Арсеналець - 16 про захист прав споживачів, компенсацію моральної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії відкрито за правилами спрощеного провадження.

08 квітня 2019 року відповідача подав на адресу суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив закрити провадження у справі.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 квітня 2019 року у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі - відмовлено.

19 квітня 2019 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб - відмовлено.

13 травня 2019 року на адресу Дніпровського районного суду міста Києва представник відповідача надав додаткові пояснення до відзиву, відповідно до яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, просив застосувати строки позовної давності до склавшихся правовідносин. Зокрема, у своїх поясненнях вказує на те, що ЖБК Арсеналець - 16 здійснює свою діяльність у відповідності до статуту і в рамках чинного законодавства України, зокрема, відповідно до Законів України Про кооперацію , Про споживчу кооперацію , інших законів, що регулюють діяльність кооперативів. Зокрема, обсяг послуг та розмір плати за надані комунальні послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території встановлено Загальними Зборами кооперативу ЖБК Арсеналець - 16 . Згідно витягу з протоколу №01/02/2016, на Загальних зборах встановлено розмір внесків за 1 кв. м. площі квартири, а саме встановлено розмір внесків у розмірі 1-й пов. - 3,28 грн., з 2 по 9 пов. - 4,00 грн. Згідно з витягу з протоколу №01/04/2017 від 19.04.2017 року, розмір внеску на послуги з утримання будинків і споруд, а також прибудинкової територій встановлено у розмірі 5 грн. 90 коп. за 1 кв. м. площі квартири. Представник відповідача вказує на те, що позивачі є системними скаржниками, та водночас боржниками по несплаті за надані комунальні послуги, у зв`язку з чим, відповідачем постійно здійснюються обстеження будинку та прибудинкової площі, за результатами яких складено відповідні акти про надання комунальних послуг в повному обсязі за період з січня 2016 року по травень 2019 року, в той же час, представник відповідача вказує на те, що при зверненні з даним позовом, позивачами не вказано який обсяг послуг було надано та на яку суму необхідно здійснити перерахунок. Також, представник позивача зазначає, що надані позивачами акти - претензії складені без участі представників ПрАТ Київенерго та ЖБК Арсеналець , та не відомо за якою методикою мешканці квартири в„–87 склали і підписали акти . Крім того, відповідач зазначає, що неодноразово на звернення позивачів надавались відповіді про що надано необхідні документи. Крім того, щодо вимог позивачів про здійснення вологого прибирання, представник відповідача зазначає, що перелік послуг та розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території встановлюються колегіальним органом, а саме загальними зборами ЖБК Арсеналець-16 , у разі збільшення обсягу послуг, збільшуються і розмір внесків, оскільки зазначені позивачами види послуги з прибирання не приймались на загальних зборах ЖБК Арсеналець - 16 , суд, на думку відповідача, не може своїм рішенням здійснювати втручання в діяльність самоврядного органу, оскільки члени кооперативу мають право самостійно визначати які послуги їм потрібні, якої якості та кількості, та визначатись з розмірами внесків. Крім того, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог про встановлення других тамбурних дверей у під`їздах, оскільки рішень про виконання робіт та про розмір внесків з членів кооперативу приймаються загальними зборами, на даний час будь - яких рішень Загальних зборів щодо встановлення дверей не приймались. Також, представник відповідача зазначає, що позивачем ОСОБА_1 не надано належних доказів, які б підтверджували завдання відповідачем будь - якої моральної шкоди.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг регулюються Законом України Про житлово - комунальні послуги , відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Частиною 1 ст.1 Закону України Про житлово - комунальні послуги (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Балансоутримувачем будинку є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно із законом.

Виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, а виробник - суб`єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Сторонами не заперечується, що балансоутримувачем будинку АДРЕСА_5 є Житлово-будівельний кооператив Арсеналець-16 .

Також, сторони не заперечують, що в квартирі АДРЕСА_6 зареєстровані та проживають позивачі: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що в сукупності встановлених обставин дає підстави вважати, що в розумінні ЗУ Про житлово - комунальні послуги позивачі є споживачами послуг, які надаються ЖБК Арсеналець - 16 за адресою: АДРЕСА_7 .

Відповідно до ч.6 ст. 19 Закону, особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Статтею 3 Закону визначено предмет регулювання цього Закону і суб`єкти у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до вказаної норми Закону, предметом регулювання його норм є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг , а суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 24 Закону, балансоутримувач має право: 1) здійснювати функції утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна та управляти їм чи передавати за договором повністю або частково функції управління управителю; 2) визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна; 3) укладати договори на надання житлово-комунальних послуг; 4) приймати рішення щодо використання коштів на виконання капітального та поточного ремонтів; 5) здійснювати господарську діяльність у порядку, визначеному законом; 6) звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі . Балансоутримувач зобов`язаний: 1) укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна; 2) утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); 3) вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства; 4) забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; 5) забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; 6) забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про житлово - комунальні послуги споживач має право: 1) одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; 2) одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо; 3) на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг; 4) на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг; 5) на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством; 6) на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 7) отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт; 8) на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом ст. 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги виконавець зобов`язаний: 1) забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; 6) розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2013 року за №970 було затверджено порядок проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі, цей порядок визначає механізм проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - послуги) у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі. Дія цього Порядку поширюється на суб`єктів господарювання всіх форм власності, предметом діяльності яких є надання послуг (далі - виконавці), і фізичних та юридичних осіб, яким надаються послуги (далі - споживачі).

Перерахунок - операція, пов`язана із зміною розміру нарахованої плати за послуги у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі та/або без урахування встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг, у разі надання послуг без дотримання вимог щодо їх якості шляхом зменшення розміру такої плати виходячи з фактично наданих у період перерахунку послуг. (п. 2 Правил)

Згідно ст. 18 Закону України Про житлово - комунальні послуги у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з`явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

Відповідно до п. 12 Порядку, у разі надходження актів-претензій від споживачів за формою згідно з додатком 1 та прийняття виконавцем рішення про їх задоволення перерахунок проводиться протягом наступного місяця з дати отримання виконавцем акта-претензії. Акт-претензія реєструється уповноваженими особами виконавця у журналі реєстрації актів-претензій згідно з додатком 2. Перерахунок за актом-претензією проводиться для усіх споживачів будинку, яким не були надані послуги. Невиконання певного виду робіт, пов`язаних з наданням послуг, у зв`язку із ненастанням строку їх виконання за планом або графіком, складеним виконавцем, не є підставою для проведення перерахунку за актом-претензією.

За наведених обставин, позивач, отримавши акти - претензії від відповідача, повинен був направити свого представника за адресою зазначеної в Акті - претензії в якому зазначаються строки, види, показники порушень, та протягом трьох робочих днів вирішити питання про перерахунок платежів або видати споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

Виходячи з предмету позовних вимог, позивач просить суд зобов`язати відповідача здійснити перерахунок за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно доданих до позову актів претензій від 25.01.2018 року, 06.03.2018 року, 15.02.2018 року, 31.01.2019 року; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок за послуги з центрального опалення та неналежне обслуговування внутрішніх магістралей водо та тепло постачання згідно акту - претензії від 30.01.2019 року.

Так, згідно акту - претензії про неналежне надання або ненадання послуг від 30.01.2019 року, складеного мешканцями квартири АДРЕСА_8 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , та іншими споживачами, споживачі висловили претензії з відхилення в наданні послуг з гарячого постачання та ЦО опалення, що полягає в систематичному не дотриманні температури гарячої води, яка складає 30-40 градусів Цельсія, температура повітря в опалювальний період в кв. 87 не перевищує 15-17 градусів Цельсьсій, не здійснюються: поточні ремонтні роботи з ремонту внутрішнього сантехнічного обладнання та магістралей ХВП, ГВП у кв. АДРЕСА_4 (а. с. 6), відповідна копія акту - претензія отримана КП Київтеплоенерго 31 січня 2019 року, про що міститься відповідна відмітка (а. с. 5).

Як вбачається з відповіді КП Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго , наданої за результатами розгляду акту - претензії про неналежне надання або ненадання послуг від 30.01.2019 року, на підставі вищезазначеного акту до особистого рахунку споживача внесено інформацію про недогрів гарячої води у січні поточного року, у зв`язку з чим тариф за ЦПГВ за цей розрахунковий період встановлено як за холодну воду (а. с. 18).

Як зазначено вище, балансоутримувачем будинку є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно із законом. Виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, а виробник - суб`єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

За наведених обставин, позивачі безпідставно звернулись з вимогою про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок за послуги з центрального опалення та неналежне обслуговування внутрішніх магістралей водо та тепло постачання згідно акту - претензії від 30.01.2019 року, оскільки відповідач не є виконавцем наданих послуг з надання централізованого опалення, в свою чергу, КП Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго , реагуючи на звернення позивачів, змінило розмір нарахованої плати за послуги у зв`язку з неповним наданням комунальних послуг шляхом зменшення розміру такої плати виходячи з фактично наданих у період перерахунку послуг.

Зі змісту актів - претензій від 06.03.2018 року, 15.02.2018 року (а. с. 8-9), складених мешканцями квартири АДРЕСА_4 вбачається, стосуються претензій щодо надання послуг з централізованого опалення, а відтак вимоги позивачів щодо здійснення перерахунку за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно доданих до позову актів претензій від 06.03.2018 року, 15.02.2018 року, є необґрунтованими, та такими що не підлягають задоволенню, оскільки за своєю природою комунальні послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів) та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо) не є тотожними, та виконавцями цих послуг, в даному конкретному випадку, є інші юридичні особи.

Як вбачається зі змісту копії акту - претензії про перерву в наданні послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх ненадання або надання не в повному обсязі від 25.01.2018 року (а.с. 10), складеного мешканцями будинку АДРЕСА_2 , претензії у даному акті - претензії стосуються щодо неякісного обслуговування будинку, а саме четвертого під`їзду даного будинку, даний текст складено в друкованому вигляді та підписаний мешканцями квартири в„–128 даного будинку, однак позивачі в копії акту - претензії про перерву в наданні послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх ненадання або надання не в повному обсязі від 25.01.2018 року власноручно внесли виправлення шляхом внесення доповнень корольовою ручкою своїх прізвищ, та вимог що стосуються під`їзду позивачів, за таких обставин, за відсутністю оригіналу даного акту - претензії, суд позбавлений можливості провести аналіз даного доказу та прийняти його як належного.

Позивачами, при зверненні з вимогою про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно доданих до позову актів - претензій від 31.01.2019 року, не додано до матеріалів справи наведений акт - претензію, що позбавляє суду дослідити даний доказ на відповідність встановлених законом вимогам.

Крім того, суд враховує надані відповідачем акти проведення обстеження прибудинкової території та нежитлових приміщень по вул.. АДРЕСА_2 , які охоплюють періоди, за який позивач просить здійснити перерахунок за надані комунальні послуги, якими встановлено, що санітарний стан прибудинкової території та нежитлових приміщень (під`їздів) знаходяться в задовільному стані. Зазначені вище акти складені в присутності мешканців будинку АДРЕСА_2 , та підписаний головою комісії, що дає підстави вважати про виконання покладених на ЖБК обов`язків щодо утримання належного йому на балансі майна.

Оскільки, судом встановлено, що позивачі є споживачами послуг, які надаються ЖБК Арсеналець - 16 за адресою: АДРЕСА_7 , то при здійсненні своїх повноважень у сфері надання комунальних послуг ЖБК регулюються окрім законодавства у сфері надання комунальних послуг, Законом України Про кооперацію .

Відповідно ст. 2 ЗУ Про кооперацію кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Основними завданнями кооперації є: підвищення життєвого рівня членів кооперативів, захист їх майнових інтересів і соціальних прав ; створення системи економічної і соціальної самодопомоги населення та суб`єктів господарювання; залучення у виробництво товарів, робіт, послуг, додаткових трудових ресурсів, підвищення трудової і соціальної активності населення; створення і розвиток інфраструктури, необхідної для провадження господарської та іншої діяльності кооперативів з метою зростання матеріального добробуту їх членів та задоволення потреб у товарах і послугах; сприяння сталому розвитку та становленню засад демократичного розвитку суспільства.

Кооперація базується на таких основних принципах: добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації; соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва; рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос); вільного вибору напрямів і видів діяльності; демократичного контролю за діяльністю кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів кооперативних організацій; безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. (ч. 2 ст. 6 ЗУ Про кооперацію .

Відповідно до ст. 10, 12 ЗУ Про кооперацію членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Згідно ст. 16 ЗУ Про кооперацію Виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу. У кооперативі, до складу якого входить менше ніж 10 членів, обирається лише голова кооперативу. Виконавчий орган кооперативу: здійснює управління кооперативом у період між загальними зборами членів кооперативу, забезпечує виконання їх рішень; представляє кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами; укладає угоди між кооперативом та іншими особами; діє від імені кооперативу в межах, передбачених статутом кооперативу

Виконавчий орган може бути наділений іншими повноваженнями, визначеними вищим органом управління кооперативу або статутом кооперативу.

Члени правління та голова кооперативу обираються загальними зборами членів кооперативу на строк, визначений статутом, але не більше ніж на п`ять років.

Порядок обрання або відкликання членів правління та голови кооперативу, а також порядок проведення засідань правління кооперативу та прийняття ним рішень визначаються статутом кооперативу.

Правління кооперативу може наймати виконавчого директора для оперативного управління діяльністю кооперативу. Виконавчий директор не може бути членом кооперативу.

Виконавчий директор виконує свої функції на умовах контракту, який укладає з ним правління кооперативу, формує виконавчу дирекцію та виконує функції, делеговані йому правлінням кооперативу.

Виконавчий директор несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього обов`язків, визначених контрактом та статутом кооперативу.

Кооперативи реалізують товари та надають послуги за цінами і тарифами, встановленими самостійно, а у випадках, передбачених законом, - за державними цінами і тарифами. Кооперативи мають право реалізувати товари та надавати послуги за цінами і тарифами, що встановлюються на договірних засадах, окремо для членів кооперативу та інших осіб.

З аналізу наведених норм можна прийти до висновку, що кооператив є самостійним утворенням фізичних осіб, для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування, члени якого самостійно, шляхом голосування на загальних зборах обирають вид, якість послуг та розмір внеску на оплату даних послух, при цьому, надання послуг та їх оплата має бути економічно вигідною для кооперативу.

Звертаючись з позовом до суду, позивачами окремо заявлені позовні вимоги про зобов`язання відповідача здійснювати вологе прибирання у під`їздах та прибирання пожежонебезпечних предметів на сходових клітинах та ліфтових холах на 4 поверсі під`їзду №3 будинку АДРЕСА_2 та зобов`язання відповідача встановити другі тамбурні двері у під`їзді №3 та інших під`їздах будинку АДРЕСА_2 , однак, позивачами не додано належних доказів, на підтвердження того, що члени кооперативу, на загальних зборах визначились про потребу у даних послугах, позивачі не звертались з клопотанням до суду про витребування відповідних доказів, також, зобов`язання відповідача щодо здійснення певного виду послуг, призведе до втручання у діяльність юридичної особи, яка у своїй діяльності керується рішеннями прийнятими за результатами загальних зборів, крім того, законодавством встановлено порядок звернення до виконавця послуг шляхом складання акту - претензії з невиконання або перериванні в наданні певних послуг.

Відповідно до ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи те, що судом встановлено, що позивачем не доведено, що дії відповідача призвели до фізичних та душевних страждань, тобто була завдана моральна шкода, отже суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст.. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта ст. 256 ЦК України).

Відповідно до ст.. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому перебіг позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.. 261 ЦК України).

Зі змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в судовому порядку.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (с. 257 Цивільного кодексу України)

При вирішенні даного спору, суд, враховуючи наявність заяви представника відповідача Денисюк С. Ф. про застосування строків позовної давності, яка не підлягає задоволенню, оскільки вимоги позивачів охоплюють період, який не виходить за межі трьох років.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Житлово - будівельного кооперативу Арсеналець - 16 про захист прав споживачів, компенсацію моральної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись, Законом України Про житлово-комунальні-послуги , Законом України Про захист прав споживачів , Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2013 року за №970 про затверджено порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265, Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Житлово - будівельного кооперативу Арсеналець - 16 про захист прав споживачів, компенсацію моральної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 13.06.2019 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_10 );

Позивач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_10 );

Відповідач - Житлово - будівельний кооператив Арсеналець - 16 (02139, м. Київ, вул. Курнатовського, буд. 6, код ЄДРПОУ: 22895227).

Суддя -