Постанова

від 05.06.2019 по справі 725/2254/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

05 червня 2019 року

м. Київ

справа № 725/2254/16-ц

провадження № 61-15519св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів : Калараша А. А., Лесько А. О., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач),

учасники справи :

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: приватне підприємство Володимир-Буд , ОСОБА_2 ,

треті особи: публічне акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк , житлово-будівельний кооператив Моноліт , територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області, Чернівецька міська рада, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 30 січня 2018 року у складі суддів: Ясеновенко Л. В., Горейко М. Д., Мелінишин Г. П.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до приватного підприємства Володимир-Буд (далі - ПП Володимир-Буд ), ОСОБА_2 про виділ частки майна для звернення стягнення та звернення стягнення на майно.

Зазначав, що рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 09 жовтня 2013 року розірвано договір підряду № 1 від 08 травня 2007 року, укладений між ним та ОСОБА_2 , та стягнуто з ОСОБА_2 на його користь 4 936 171 грн 85 коп. та 3 441 грн судових витрат. Під час примусового виконання зазначеного рішення суду державним виконавцем встановлено відсутність у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення, а відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 є єдиним засновником ПП Володимир Буд .

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив виділити для звернення стягнення частину майна ПП Володимир Буд , пропорційну частці учасника ОСОБА_2 у статутному фонді, а саме: об`єкт завершеного будівництва, житловий комплекс для суддів апеляційного та місцевих судів міста (1-а черга), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з восьми квартир, секція № 4 (будинок літера А) загальною площею з урахуванням площ балконів 589,9 кв. м.та житлової 266,9 кв. м; об`єкт незавершеного будівництва житловий комплекс для суддів апеляційного та місцевих судів міста (1-а черга) секція 2; об`єкт незавершеного будівництва житловий комплекс для суддів апеляційного та місцевих судів міста (1-а черга) секція 1а; та просив звернути стягнення на вказане майно на його користь в обсязі, необхідному для задоволення суми кредиторських вимог до ОСОБА_2 , які складають 4 936 171 грн 85 коп.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 29 серпня 2017 року позов задоволено. Виділено для звернення стягнення частину майна приватного підприємства Володимир-Буд пропорційну частці учасника ОСОБА_2 у статутному фонді (капіталі) даного підприємства, а саме: об`єкт завершеного будівництва, житловий комплекс для суддів апеляційного та місцевих судів міста (1-а черга), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з восьми квартир, секція № 4 (будинок літера А) загальною площею з урахуванням площ балконів 589,9 кв. м. та житлової 266,9 кв. м, де по квартирі АДРЕСА_2 загальною площею 74,5 кв. м, житловою 35,7 кв. м, по квартирі АДРЕСА_3 загальною площею 74,5 кв. м, житловою 35,8 кв . м , по квартирі АДРЕСА_4 загальною площею 76,20/ 73 / 90 кв. м, житловою 35,00 кв . м , по квартирі АДРЕСА_5 загальною площею 77,5/75,10 кв . м, житловою 36,00 кв. м, по квартирі АДРЕСА_6 загальною площею 73,40 кв.м, житловою 37,60 кв. м, по квартирі АДРЕСА_7 загальною площею 73,10 кв. м., житловою 35,40 кв. м, по квартирі АДРЕСА_8 загальною площею 76,20/73,90 кв. м, житловою 35,00 кв. м , по квартирі АДРЕСА_9 загальною площею 74,50/72,20 кв. м, житловою 35,00 кв. м; об`єкт незавершеного будівництва житловий комплекс для суддів апеляційного та місцевих судів міста (1-а черга) секція 2; об`єкт незавершеного будівництва житловий комплекс для суддів апеляційного та місцевих судів міста (1-а черга) секція 1а.

Звернуто стягнення на вказане майно на користь ОСОБА_1 в обсязі необхідному для задоволення суми кредиторських вимог до ОСОБА_2 , які складають 4 936 171 грн 85 коп. Вирішено питання про судові витрати.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що державним виконавцем встановлено відсутність у боржника ОСОБА_2 майна, на яке можливо звернути стягнення, а звернення ОСОБА_1 до ПП Володимир Буд , засновником якого є ОСОБА_2 , з вимогою скликати та провести загальні збори учасників підприємства щодо виділення для звернення стягнення на частину майна ПП Володимир Буд , пропорційної частці ОСОБА_2 у статутному капіталі, залишено без відповіді. На момент вирішення спору ПП Володимир Буд є власником житлового комплексу для суддів апеляційного та місцевих судів міста (1-а черга) в АДРЕСА_1, у зв?язку з чим підлягає застосуванню аналогія закону, а саме: статей 131, 149 ЦК України, які регулюють питання звернення стягнення на частку учасника у складеному капіталі господарських товариств - повного товариства та товариства з обмеженою відповідальністю.

Короткий зміст судового рішення апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Івано-Франківської області від 30 січня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ Приватбанк 7 579 грн витрат з оплати судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП Володимир Буд 7 579 грн витрат з оплати судового збору.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що згідно зі статтею 379 ЦПК України право на звернення до суду з поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, має лише державний виконавець. Таким чином, суд при розгляді справи не врахував положень статті 379 ЦПК щодо суб`єкта звернення з поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами , необхідність звернення з яким виникає в процесі виконання рішення суду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у березні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що він не просив звернути стягнення на майно, яким боржник володіє спільно з іншими особами, тобто апеляційний суд безпідставно послався на статтю 379 ЦПК України. ОСОБА_2 є одноосібним засновником ПП Володимир -Буд . Частиною першою статті 149 ЦК України передбачено право звернення стягнення на частину майна товариства, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі за його особистими боргами у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредитора. Право заявлення такої вимоги належить кредитора, тобто, йому.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Суди установили, що рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 09 жовтня 2013 року розірвано договір підряду № 1 від 08 травня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 936 171 грн 85 коп. та 3 441 грн судових витрат.

Під час примусового виконання зазначеного рішення суду державним виконавцем встановлено відсутність у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 є єдиним засновником ПП Володимир Буд .

Апеляційний суд відмовив у позові, посилаючись на те, що згідно зі статтею 379 ЦПК України право на звернення до суду з поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, має лише державний виконавець.

На підставі статті 379 ЦПК України судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця вирішується питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Разом з тим, позивач ставить вимогу про звернення стягнення на частку ОСОБА_2 як засновника ПП Володимир Буд , у зв?язку з чим посилання апеляційного суду на положення статті 379 ЦПК України як на підставу відмови у позові є безпідставним.

За змістом статті 62 ГК України підприємство - це самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні може діяти у тому числі приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб`єкта господарювання (юридичної особи). Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні. Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який призначається (обирається) засновником (наглядовою радою такого підприємства у разі її утворення), керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об`єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника (стаття 63 ГК України).

Майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; майно, придбане в інших суб`єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; інші джерела, не заборонені законодавством України (стаття 66 ГК України).

За змістом статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення. Громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність: безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється.

Приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці (стаття 113 ГК України).

Таким чином, ПП Володимир Буд є унітарним приватним підприємством, заснованим одноосібно ОСОБА_2 на основі його приватної власності.

Стаття 149 ЦК України (виключена на підставі Закону України № 2275-VIII від 06 лютого 2018 року), та стаття 22 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю врегульовує порядок звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами.

Позивач просив застосувати аналогію статті 149 ЦК України до спірних правовідносин.

Згідно із статтею 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Разом з тим, спірні правовідносини не є подібними до обставин звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами, оскільки статутний капітал приватного підприємства не поділений на частки , а тому на майно приватного підприємства не може бути звернуто стягнення як на частку у статутному капіталі господарського товариства.

Згідно пункту 1.8 статуту ПП Володимир Буд підприємство не відповідає за зобов?язаннями засновника.

Крім того, 27 серпня 2008 року на спірне нерухоме майно зареєстровано обтяження на підставі договору іпотеки від 27 серпня 2008 року, іпотекодержателем за даним договором виступає ПАТ КБ Приватбанк .

Таким чином, задоволення вимоги позивача про звернення стягнення на майно порушує права ПАТ КБ Приватбанк як іпотекодержателя цього майна.

З урахуванням викладеного, заявлений позов задоволенню не підлягає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в позові з інших підстав.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно підпунктів б , в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України у суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Касаційну скаргу подав ОСОБА_1 , у задоволенні позову якого відмовлено повністю, тому понесені ним у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати розподілу не підлягають.

За подання апеляційних скарг ПАТ КБ Приватбанк та ПП Володимир Буд сплачено судовий збір у розмірі 7 579 грн кожним. За наслідками розгляду апеляційних скарг суд поклав указані витрати на позивача. Враховуючи те, що в результаті касаційного перегляду справи у задоволенні позову відмовлено, понесені ПАТ КБ Приватбанк та ПП Володимир Буд судові витрати за подання апеляційних скарг мають компенсуватися позивачем, а тому в частині розподілу судових витрат постанова апеляційного суду залишається без змін.

Керуючись статтями 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 29 серпня 2017 року та постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 30 січня 2018 року в частині вирішення спору по суті скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного підприємства Володимир-Буд , ОСОБА_2 про виділ частки майна для звернення стягнення та звернення стягнення на майно відмовити.

У частині розподілу судових витрат постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 30 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко

Судді: А. А. Калараш

А. О. Лесько

Є. В. Петров

С. П. Штелик