Постанова

від 13.06.2019 по справі 918/376/17

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року Справа № 918/376/17

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В. , суддя Петухов М.Г.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнежитлобудінвест" та державного підприємства "СЕТАМ" на рішення Господарського суду Рівненської області від 30.01.2019 р. у справі №918/376/17 (суддя Войтюк В.Р., повний текст рішення складено 04.02.2019 р.)

за позовом заступника військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави в особі державного концерну "Укроборонпром"

до відповідачів: 1) Головного територіального управління юстиції у Рівненській області; 2) державного підприємства "СЕТАМ"; 3) товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнежитлобудінвест"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод"; 2) Фонду Державного майна України;

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради

про визнання недійсними результатів електронних торгів арештованим майном від 31.03.2016р.

за участю представників сторін:

прокурор - Барілов Д.В.;

позивача - не з`явився;

відповідача - 1 - Іщук Н.В., Якобчук П.О.;

відповідача - 2 - не з`явився;

відповідача - 3 - Лук`янова М.Л.;

третьої особи Фонду Державного майна України - Беркут Є.В.;

третіх осіб - не з`явилися;

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави в особі державного концерну "Укроборонпром" звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом про визнання недійсними результатів електронних торгів арештованим майном від 31.03.2016р. з продажу лоту № 132814 - будівлі ремонту коліс, літ. "Ш-1", що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Соборна. 364В, проведених ДП "СЕТАМ".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що електронні торги з продажу майна були проведені з порушеннями вимог закону, оскільки реалізоване майно не належало боржнику ні на праві власності, ні на праві повного господарського відання, а є власністю Держави Україна в особі позивача, що слугує підставою для визнання електронних торгів від 31.03.2016р. недійсними, оскільки вказане порушує майнові права позивача, як власника реалізованого на цих торгах майна.

Правовими підставами позову визначено ст. ст. 207, 133, 136, 137 ГК України, ст. ст. 326, 656, 658 ЦК України та ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження".

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 30.01.2019 р. у справі №918/376/17 позов задоволено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що на момент проведення електронних торгів ДП "Рівненський автомобільний ремонтний завод" не набуло право господарського відання на реалізоване нерухоме державне майно, оскільки таке право не було зареєстровано у встановленому законом порядку, майно в господарське відання підприємству не передавалось, тому під час реалізації об`єкту нерухомого майна державної власності шляхом проведення електронних торгів допущено порушення норм чинного законодавства, що є підставою для визнання результатів вищезазначених електронних торгів від 31.03.2016р. недійсними.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне територіальне управління юстиції у Рівненській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та залишити позов без розгляду; вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на вибірковому застосуванні норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (проігноровано ч. 4 ст. 3 цього Закону) та стосується оспорювання третьою особою права власності на реалізоване майно, питання про яке повинно було вирішуватися в спеціальному порядку, визначеному ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження".

Скаржник вказує, що наведені у рішенні висновки не ґрунтуються на нормах законодавства та дійсних обставинах справи, оскільки інтереси позивача не були порушені продажем майна, оскільки позивач не є його власником, а лише представляє власника, а власником майна є Держава Україна.

Скаржник зазначає, що до матеріалів справи не додано документів, що підтверджують право власності позивача; реєстрація майна за державою в особі позивача проводилась працівниками заводу в процедурі виконавчого провадження для можливості його примусової реалізації, оскільки на всі будівлі заводу були відсутні техпаспорти та свідоцтва про право власності; обґрунтування позову здійснено виключно на нормах законодавства, яке регулює відносини позивача та його учасників та не застосовується у процедурі виконавчого провадження, тому позивачем повністю проігноровано норми Закону України "Про виконавче провадження", який є спеціальним для процедури, в межах якої продавалось майно; продажем майна, ніяким чином не спричинено шкоди обороноздатності держави, оскільки було реалізоване майно, яке не задіяне у виробництві та перебувало в аварійному стані, за попереднім погодженням із ДП "РАРЗ" та їх зверненням щодо можливості такої реалізації. При цьому, врахована черговість звернення стягнення на майно, встановлена статтею 66 Закону України "Про виконавче провадження"; обов`язкова реєстрація права господарського відання щодо майна, закріпленого за ДП "РАРЗ" не передбачена чинним законодавством, оскільки це право існувало до вступу у силу Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у 2012 році, який вперше встановив обов`язковість такої реєстрації.

Апелянт звертає увагу суду, що прокуратура, як учасник виконавчого провадження і як орган, який має повноваження здійснювати захист інтересів держави (її органів та установ) у суді увесь час володіла інформацією про хід виконавчого провадження та могла скористатися правами, наданими їй законом щодо оскарження виконавчих дій, однак таких дій вчинено не було. В свою чергу, рішення та дії посадових осіб органів державної виконавчої служби є законні та станом на день подачі позову не були оскаржені в установленому порядку. Відповідно до судової практики про визнання торгів недійсними рішення державного виконавця мають самостійний предмет оскарження, а тому не можуть бути підставою для визнання торгів недійсними.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2019 р. для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Маціщук А.В., суддя Гудак А.В.

Розпорядженням керівника апарату суду від 25.02.2019 р. №01-04/60 у зв`язку з непрогнозованою тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Гудак А.В. 25.02.2019 р., відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п.п. 18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у справі.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2019 р. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г., суддя Маціщук А.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено розгляд апеляційної скарги на 27.03.2019 р. об 14:30 год.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнежитлобудінвест" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що прокурор у позові, а суд у оскаржуваному рішенні не обґрунтовують чим саме відповідачі порушили права та законні інтереси позивача, та яким чином вони мають відновити дані права позивача. Прокурором не було обґрунтовано, які саме права держави були порушені, а лише загальні фрази про позбавлення нерухомого майна, яке мало б використовуватись для зміцнення обороноздатності, що не відноситься до компетенції позивача та які позовні вимоги до скаржника, як співвідповідача, у позові взагалі не визначено, що є грубим порушенням вимог ст. 162 ГПК України.

Скаржник вказує, що позов за своє суттю є майновою вимогою, пов`язаною із фактичним спором про визнанням права власності на нерухоме майно за особою, якій таке право власності чи право господарського відання ніколи не належало, тобто позивачу, який є лише уповноваженим представником власника - Держави Україна, а не власником. Позивач не обліковував дане майно на своєму балансі і не мав закріплення на праві господарського відання, власником була Держава Україна, а балансоутримувачем - ДП "Рівненський автомобільний ремонтний завод". Скаржник зазначає, що наслідком задоволення позову мало би бути повернення сторін в попередній стан і повернення майна власнику, але, в даній ситуації, такого результату отримати неможливо, оскільки майно було власністю держави і закріплене на праві повного господарського відання за балансоутримувачем - ДП "Рівненський автомобільний ремонтний завод".

Скаржник звертає увагу суду, що місцевим судом прийнято до розгляди позовну заяву, вимоги по якій не оплачені судовим збором у визначеному законом розмірі, виходячи із ціни, розрахованої у відповідності до вимог ст.163 ГПК України.

Окрім того, скаржник вказує, що позивач ніколи не мав на балансі та у господарському віданні будівлі ремонту коліс, що перебувала на балансі та господарському віданні ДП "Рівненський автомобільний ремонтний завод", що позивачем підтверджується. Власником майна залишалась держава, а позивач виконує лише делеговані державою повноваження з управління підприємствами, що входять до складу концерну і є представником власника. Спірне майно перебувало на балансі та в господарському віданні ДП "Рівненський автомобільний ремонтний завод" і не використовується тривалий час у господарській діяльності заводу, ніколи не передавалась концерну на баланс та не приймає участі у зміцненні обороноздатності країни. Невикористання будівлі ремонту коліс у господарській діяльності письмово підтверджується як заводом, так і концерном.

Скаржник вказує, що обставини справи підтверджують відсутність у ДП "Рівненський автомобільний ремонтний завод" завдань забезпечення обороноздатності держави, непрофільність даного підприємства для основної діяльності підприємств, що входять до складу концерну, а відповідно спростовують обґрунтування позиції прокуратури щодо необхідності подання позову в інтересах держави в особі державного концерну "Укроборонпром".

Скаржник посилається на те, що позов обґрунтований можливими порушеннями законодавства працівниками державної виконавчої служби, регулювання діяльності яких не відноситься до сфери управління концерну. На момент винесення оскаржуваного рішення жодних скарг на дії виконавців у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження" подано не було, жодних рішень про притягнення до будь-якого виду відповідальності співробітників ДВС за будь-які порушення при здійсненні виконавчого провадження не було.

Апелянт звертає увагу суду на те, що позов обґрунтовано відсутністю реєстрації речового права заводом, хоча таке право виникло задовго до набрання чинності Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і не підлягало обов`язковій реєстрації. В той час, як концерн право власності держави на нерухоме майно зареєстрував, а закріплення права господарського відання за заводом провів у 2012 році, тобто до набрання чинності вказаним вище Законом. Таке перезакріплення права господарського відання було здійснено виключно у зв`язку із зміною підпорядкування концерну самого заводу, а не окремого нерухомого майна, так як з моменту створення заводу все майно, що створювалось на його території перебувало у державній власності, в тому числі, будівля ремонту коліс, обліковувалася на балансі та перебувала в повному господарському віданні заводу. Концерн неодноразово письмово підтверджував перебування на балансі та закріплення права господарського відання ДП "Рівненський автомобільний ремонтний завод" на нерухоме майно за адресою: вул.Соборна, 3б4-В в м. Рівному.

Скаржник зазначає, що відновлення прав концерну неможливе у випадку задоволення позовних вимог про визнання недійсними торгів і тому, що концерн не має жодного безпосереднього відношення до нерухомого майна заводу, окрім здійснення повноважень загального управління заводом, як юридичною особою, тим більше, що для забезпечення діяльності заводу навпаки необхідно розблокувати роботу заводу шляхом погашення наявної заборгованості по заробітній платі, податках та зборах. Наслідком задоволення позову про визнання недійсними торгів мала би бути реституція, яка б передбачала повернення коштів добросовісному набувачу - переможцю торгів, повернення майна на баланс заводу та стягнення в порядку регресу вже виплаченої заробітної плати із працівників заводу.

Апелянт вважає, що прокурором не наведено причин неможливості концерном самостійно здійснювати захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку; не наведено в позові жодних фактів оскарження дій виконавців в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", а саме наявністю порушень з боку виконавчої служби обґрунтований сам позов; не наведено жодного факту порушень правил організації проведення торгів з боку торгової організації.

Окрім того, всупереч вимогам процесуального права, позовна заява не містить жодних обґрунтувань, чим саме відповідачі порушили права та законні інтереси держави в особі позивача і можуть їх відновити, не було поінформовано орган управління про суть можливих позовних вимог, не з`ясовано фактів виконання органом управління своїх обов`язків і наявності можливості захистити свої права та законні інтереси, що є обов`язковою підставою для повернення такого позову без розгляду. Прокурором в позовній заяві не визначено в чому саме полягає інтерес держави і яким саме чином він порушений.

Також скаржник вказує, що за відсутності будь-яких позовних вимог до нього, суд першої інстанції безпідставно вирішив стягнути з нього судові витрати по сплаті судового збору.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.02.2019 р. для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Маціщук А.В., суддя Петухов М.Г.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено розгляд апеляційної скарги на 27.03.2019 р. об 14:30 год.; об`єднано до спільного розгляду апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Рівненській області та товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнежитлобудінвест" на рішення Господарського суду Рівненської області від 30.01.2019 р. у справі №918/376/17.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 р. розгляд апеляційних скарг відкладено на 10.04.2019 р. об 12:00 год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2019р. розгляд апеляційних скарг відкладено на 22.05.2019 р. об 15:00 год.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, державне підприємство "СЕТАМ" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наданої відповідним органом державної виконавчої служби разом із заявкою на реалізацію майна від 09.02.2016р. відбулися електронні торги з реалізації арештованого майна по лоту № 196092 та по лоту №196086. Скаржник, посилаючись на положення чинного законодавства вказує, що перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором торгів не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Таким чином, державне підприємство "СЕТАМ" розміщує інформацію в системі електронних торгів, виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби.

Скаржник звертає увагу суду на постанову Верховного Суду від 02.05.2018 р. у справі № 910/10136/17 та зазначає, що для визнання електронних торгів недійсними, які є правочином, в розумінні ст. ст. 203, 215 ЦК України, необхідно встановити порушення саме норм Тимчасового порядку. Натомість, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Крім того, апелянт звертає увагу суду на правовий висновок Верховного Суду України у постанові від 18.11.2015р. у справі № 6-1884цс15, в якій зазначено, що головна умова, яка повинна бути встановлена судами, не наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а саме тому окрім порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 р. скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду, зупинено дію рішення суду, відкрито апеляційне провадження у справі та призначено розгляд апеляційної скарги на 22.05.2019 р. об 15:00 год.; об`єднано до спільного розгляду апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнежитлобудінвест" та державного підприємства "СЕТАМ" на рішення Господарського суду Рівненської області від 30.01.2019 р. у справі №918/376/17.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 р. розгляд апеляційних скарг відкладено на 06.06.2019 р. об 15:30 год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 13.06.2019 р. об 12:00 год.

Розпорядженням керівника апарату суду від 11.06.2019р. №01-04/383 у зв`язку із непрогнозованою тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії у справі - Маціщук А.В., відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п.п. 18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у справі.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2019 р. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 р. апеляційні скарги прийнято до провадження у новому складі суду.

Заступник військового прокурора Рівненського гарнізону надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (вх. №10386/19 від 13.03.2019р.), в якому просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що майно, в тому числі і реалізоване 31.03.2016р. через систему електронних торгів арештованим майном, повинно належати підприємству на праві господарського відання. Однак, на момент продажу вищевказаного майна через систему електронних торгів, право господарського відання спірним майном за підприємством зареєстровано не було. Так, Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент проведення оспорюваних торгів), встановлює, що державна реєстрація прав є обов`язковою. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації. Водночас, право господарського відання та право оперативного управління є похідними правами і реєструються такі права після проведення державної реєстрації права власності на відповідний об`єкт нерухомого майна.

Прокурор вказує, що ним отримано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 364В. Вивченням вказаної інформаційної довідки встановлено, що реалізований 31.03.2016 об`єкт нерухомого майна, станом на 31.03.2016р. перебував у власності Держави Україна в особі державного концерну "Укроборонпром". Відомостей щодо державної реєстрації підприємством або концерном права господарського відання підприємства на вказаний об`єкт нерухомого державного майна вивченням не встановлено. Зазначає, що в даному випадку прокурор та позивач не оскаржують дії виконавця у виконавчому провадженні, а просять у своїх позовних вимогах визнати недійсними та скасувати електронні торги арештованим майном від 31.03.2016р., які за своєю природою є правочином та підлягають визнанню недійсним у судовому порядку.

Прокурор вважає безпідставними доводи апелянта на відсутність необхідності державної реєстрації права господарського відання на спірне майно за підприємством, оскільки діями службових осіб апелянта та представників підприємства, які 28.12.2015р. отримали свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 51056756 та відповідно в той же день зареєстрували його у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, при цьому слід зазначити, що власником спірного нерухомого майна зазначено державу в особі концерну.

Окрім того, прокурор звертає увагу суду, що ним, в даному випадку, не оскаржуються дії державного виконавця в порядку ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", а позовна вимога стосується саме визнання недійсними результатів електронних торгів, при цьому позовна заява направлена до суду в межах 3-річного строку, тобто строк звернення до суду прокурором не пропущений.

Державне підприємство "СЕТАМ" надіслало до суду клопотання (вх. №18188/19 від 16.05.2019р.), в якому просить суд розглядати справу за відсутності його представника.

Головне територіальне управління юстиції у Рівненській області надіслало до суду клопотання (вх. №21233/19 від 05.06.2019 р.) про долучення до матеріалів справи постанови Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі № 918/410/18 від 22.05.2019р.

Головне територіальне управління юстиції у Рівненській області надіслало до суду клопотання (вх. №21306/19 від 06.06.2019 р.) в якому, з метою підтвердження обставин щодо перерахування коштів виключно за виконавчими документами про стягнення заробітної плати, просить суд долучити до матеріалів справи: копію протоколу №153742 проведення електронних торгів від 31.03.2016р.; копію акту про проведені електронні торги від 18.04.2016р.; копію розрахунку (розподілу коштів, які надійшли на депозитний рахунок відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області) від 19.04.2016р.; копію розпорядження від 19.04.2016р.; копії списків до платіжних доручень та розпорядження про перерахування коштів.

В судових засіданнях представники скаржників підтримали доводи апеляційної скарги, просять її задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Прокурор в судових засіданнях заперечив доводи апеляційних скарг, просить залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник ФДМУ при винесенні постанови просит врахувати вимоги законодавства.

Треті особи в судові засідання апеляційного суду не з`являлися, про день, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як встановлено апеляційним судом та підтверджено матеріалами справи, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області знаходиться виконавче провадження щодо стягнення заборгованості з ДП "Рівненський АРЗ", до складу якого входить 580 виконавчих документів на загальну суму стягнення 17 611 188, 93 грн.

29.03.2016р. майно, а саме будівля ремонту коліс, літ. "Ш-1", що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Соборна. 364-В, загальною площею 712,8 м.кв. була передана на реалізацію в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" та наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014р. №656/5 "Про проведення експерименту із запровадження порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів" (далі - Порядок).

29.03.2016р. - 31.03.2016р. державним підприємством "СЕТАМ" проведено електронні торги в системі електронних торгів арештованим майном - лоту №132814, до складу якого входила будівля ремонту коліс, літ. "Ш-1", що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Соборна. 364-В, загальною площею 712,8 м.кв.

Переможцем вказаних торгів визнано учасника №4 - товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнежитлобудінвест" з ціновою пропозицією 1 399 248 грн., що підтверджується протоколом №153742 про проведення електронних торгів.

Відповідач-3 в установленому законом порядку сплатив суму гарантійного внеску та решту належної до сплати суми коштів за придбане майно.

На підставі вищенаведеного протоколу про проведення електронних торгів від 31.03.2016р. №153742 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області складено акт від 18.04.2016 р. про проведені електронні торги та реалізацію ДП "Рівненський АРЗ" в системі електронних торгів арештованим майном лоту №132814.

19.04.2016 р. приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Мечкало О.В. здійснено державну реєстрацію права власності на будівлю ремонту коліс, літ. "Ш-1", що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Соборна. 364-В, загальною площею 712,8 м.кв. за ТОВ "Рівнежитлобудінвест", що підтверджується відомостями, зазначеними у наявному в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно доданої до позову Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 67599373 від 08.09.2016р. щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 364В 09.12.2015 р. державним реєстратором Рівненського міського управління юстиції Панасюк Валерією Олексіївною здійснено державну реєстрацію права власності на будівлю ремонту коліс, літ. "Ш-1", що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Соборна. 364-В, загальною площею 712,8 м.кв. за Державою Україна в особі Державного Концерну "Укроборонпром", код ЄДРПОУ: 37854297.

Предметом даного позову є вимога прокурора про визнання недійсними результатів електронних торгів від 31.03.2016р. №153742 з продажу лота №132814, тобто спір у справі стосується питання наявності підстав для визнання недійсними результатів даних електронних торгів.

Звертаючись до суду прокурор посилається на те, що право власності на спірне нерухоме майно на момент проведення вищенаведених електронних торгів належало не ДП "Рівненський АРЗ", а Державі Україна в особі ДК "Укроборонпром". Право господарського відання на спірне майно за ДП "Рівненський АРЗ" у встановленому законом порядку зареєстровано не було. Відтак відповідач-1 та відповідач-2 не мали необхідного обсягу прав щодо цього майна і ця нерухомість не могла бути об`єктом продажу шляхом проведення електронних торгів з метою примусового виконання судових рішень.

Зазначені обставини і стали підставою для виникнення спору у цій справі.

Задовольняючи позов прокурора в інтересах держави, суд першої інстанції дійшов висновку, що на момент проведення електронних торгів від 31.03.2016р. ДП "Рівненський АРЗ" не набуло права господарського відання на реалізоване нерухоме державне майно, оскільки таке право не було зареєстровано у встановленому законом порядку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме майно у господарське відання не передавалось. Зазначені висновки здійснені судами з посиланням на положення Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних (електронних) торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення таких торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна, а відтак є правочином.

Такий висновок узгоджується з нормами статей 650, 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги.

Враховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1- 3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ГК України, держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб`єктів господарювання, що належать до цього сектору і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Держава застосовує до суб`єктів господарювання у державному секторі економіки усі засоби державного регулювання господарської діяльності, передбачені цим Кодексом, враховуючи особливості правового статусу даних суб`єктів (ч. 7 ст. 22 ГК України).

Правом господарського відання згідно ч. 1 ст. 136 ГК України є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Суб`єктом господарювання, за яким майно закріплюється на праві господарського відання, є державне комерційне підприємство (ч. 2 ст. 74 ГК України).

Згідно п. 1.1 статуту третьої особи-1 ДП "Рівненський АРЗ" є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності. Підприємство є правонаступником всіх майнових та особистих немайнових прав та обов`язків державного підприємства Міністерства оборони України "Рівненський автомобільний ремонтний завод".

У частині 1 ст.74 ГК України врегульовано, що державне комерційне підприємство є суб`єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч. 4 ст. 182 ЦК України).

Так, Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, встановлює, що така державна реєстрація прав є обов`язковою.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч. 2 ст. 3 Закону (у редакції, чинній на час проведення спірного аукціону).

Положенням ч. 3 ст. 3 даного Закону, закріплено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, зокрема, якщо на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відтак, суд першої інстанції, обґрунтувавши своє рішення відсутністю у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно станом на 31.03.2016 р. запису про закріплення за ДП "Рівненський ОРЗ" спірного майна на праві господарського відання, не надав оцінки тому, що таке речове право у третьої особи-1 виникло задовго до набрання чинності Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і не підлягало обов`язковій реєстрації.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно п. 1 статуту ДП "Укроборонпром", затвердженого постановою КМ України від 31.08.2011р. №993, державний концерн є державним господарським об`єднанням, утвореним відповідно до постанови КМ України від 29.12.2010 р. №1221 "Про утворення Державного концерну "Укроборонпром".

Пунктом 6 даного статуту передбачено, що концерн діє на принципах повної господарської самостійності та самоокупності, несе відповідальність за результати своєї діяльності та виконання зобов`язань.

Концерн не несе відповідальність за зобов`язаннями його учасників. Учасники не несуть відповідальності за зобов`язання концерну (п. п. 8, 9 статуту).

Згідно п. 13 статуту учасники концерну зберігають статус юридичної особи та профіль діяльності. Учасники концерну зберігають господарську самостійність з урахуванням обмежень, передбачених законодавством та цим статутом. Концерн відповідно до законодавства регулює провадження наукової, проектної, виробничої, фінансової, цінової, інвестиційної, інноваційної, зовнішньоекономічної та іншої діяльності його учасників, пов`язаної з розробленням, виготовленням, реалізацією та обслуговуванням товарів військового та спеціального призначення.

Пунктом 29 статуту передбачено, що майно концерну становлять відображені в його балансі оборотні та необоротні активи, що є державною власністю. Концерн володіє, користується та розпоряджається майном на праві господарського відання відповідно до мети своєї діяльності в установленому законодавством порядку.

Додатком до статуту ДП "Укроборонпром" є перелік державних підприємств - учасників ДП "Укроборонпром", серед яких ДП "Рівненський АРЗ".

Як зазначалося вище, п. 1.1 статуту ДП "Рівненський АРЗ", який затверджений наказом ДК "Укроборонпром" від 03.10.2012 р. №199 передбачено, що воно є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності.

Підприємство є правонаступником всіх майнових та особистих немайнових прав та обов`язків державного підприємства Міністерства оборони України "Рівненський автомобільний ремонтний завод".

Пунктом 3.1. статуту передбачено, що підприємство є юридичною особою. Підприємство набуває прав та обов`язків юридичної особи з дати включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно п. 3.6 статуту, підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями всіма належними йому коштами та іншим майном, на яке згідно із чинним законодавством України може бути звернене стягнення.

Відповідно до п. 3.7 статуту, держава та концерн не несуть відповідальності за зобов`язаннями підприємства, крім випадків передбачених Господарським кодексом України та іншими законами України.

Підприємство не несе відповідальності за зобов`язаннями держави та концерну (п. 3.8. статуту).

Відповідно до п. 4.1. статуту майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Майно підприємства становлять виробничі і невиробничі засоби, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства (п. 4.2. статуту).

Згідно п. 4.3. статуту, джерелами формування майна підприємства є, зокрема, державне майно, передане підприємству концерном.

У відповідності до п. 4.4 статуту, підприємство в установленому законодавством порядку забезпечує оформлення та державну реєстрацію речових прав на об`єкти, права на які підлягають державній реєстрації.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що даними установчими документами, на основі яких діють підприємства, визначено обсяг правил, що регулюють їх правовий стан, відносини, пов`язані з внутрішнім управлінням, стосунки з іншими організаціями.

Суд апеляційної інстанції, досліджуючи правовий статус спірного майна, вказує, що актом приймання-передачі ДП "Рівненський АРЗ" зі сфери управління Міністерства оборони України в управління ДК "Укроборонпром" від 29.12.2011р., комісія, яка створена відповідно до наказу ДК "Укроборонпром" від 11.11.2011 р. №134, здійснила приймання-передачу 23.11.2011 р. ДП "Рівненський АРЗ", яке було створене та перебувало у сфері управління Міністерства оборони України в управління ДК "Укроборонпром" (а.с. 125, 126. т. 4).

Відповідно до вказаного акту, до складу об`єкта передачі входять 44 одиниці нерухомого майна (будинки, будівлі, споруди), загальною площею 34 213 кв. м. Додатком да даного акту був, зокрема, і Державний акт на право постійного користування землею від 04.09.2001р. №0011616 ІІ-РВ.

Згідно відомостей про нерухоме державне майно ДП "Рівненський АРЗ", станом на 01.01.2011 р. та 01.03.2016 р. балансоутримувачем будівлі ремонту коліс, літ. "Ш-1", що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Соборна. 364-В, загальною площею 712,8 м.кв. було ДП "Рівненський АРЗ" (а.с. 10, 127, т. 2).

Відповідно до листа ДК "Укроборонпром" (а.с. 98, т. 1), слідчого Управління ГУ Національної поліції в Рівненській області Національної поліції України, повідомлено, що відповідно до Державного акту на право постійного користування землею №0011616 ІІ-РВ ДП "Рівненський АРЗ" надано у постійне користування 13,0493 га землі для обслуговування автомобільного ремонтного заводу, гуртожитку, житлового будинку.

В свою чергу, протягом 2014-2016 р.р. зміни до вказаного акту не вносилися, розмір земельної ділянки не змінювався.

Окрім того, впродовж 2014-2016 р.р. відбулась примусова реалізація органами виконавчої служби 12 об`єктів нерухомого державного майна, що обліковувалося на балансі ДП "Рівненський АРЗ". Згідно довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №64083690 від 22.07.2016 р. право господарського відання на об`єкти нерухомого майна, яке є похідним від права власності, не реєструвалося за ДП "Рівненський АРЗ".

Відповідно до листа ДК "Укроборонпром" від 01.03.2017 р., ДП "Рівненський АРЗ" повідомлено, що наказом ДК "Укроборонпром" від 03.02.2012 р. №199 "Про зміну розміру статутного капіталу ДП "Рівненський АРЗ" та затвердження його статуту в новій редакції", було затверджено статут ДП "Рівненський АРЗ", в силу п. 4.1. якого майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Відтак, затверджений наказом ДК "Укроборонпром" статут підприємства і є документом, згідно з яким нерухоме майно закріплене за останнім на праві господарського відання (а.с. 161, т. 1).

У листі Фонду Державного майна України від 16.10.2018 р. №10-15-2007, адресованого Рівненському відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, вказано, що до Фонду, з метою внесення до реєстру Міністерством оборони України/ДК "Укроборонпром" надавалася інформація про окреме нерухоме державне майно за місцемзнаходженням: м. Рівне, вул. Соборна. 364-В, яке перебувало на балансі ДП "Рівненський АРЗ"; суб`єкт управління: ДК "Укроборонпром" (а.с. 58, т. 4).

До даного листа додана Інформація про окреме майно з якої вбачається, що майно, реєстраційний номер 08276316.1.ОЧИЯЧЮ107, а саме: будівля ремонту коліс, літ. "Ш-1", що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 364-В, загальною площею 712,8 м.кв. перебувало на балансі ДП "Рівненський АРЗ", період з якого надавалися відомості про майно 01.01.2008 р. до дати виконання прийнятого управлінського рішення ДК "Укроборонпром" - 01.04.2016 р. за даними, які надавалися Міністерством оборони України/ДК "Укроборонпром" (а.с. 59, т. 4) .

Відповідно до листа ДП "Рівненський АРЗ" від 13.12.2018 р. №170, начальника Рівненському міського відділу ДВС ГТУЮ у Рівненській області повідомлено, що майно - будівля ремонту коліс, літ. "Ш-1", що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Соборна. 364-В, загальною площею 712,8 м.кв. з часу свого створення і до моменту реалізації цього майна відділом ДВС належало до державної власності, перебувало на балансі ДП "Рівненський АРЗ" та закріплювалося за підприємством на праві господарського відання (а.с. 115, т. 4).

Таким чином, оцінюючи в сукупності дані обставини у справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що спірне майно, на час проведення електронних торгів, обліковувалося на балансі ДП "Рівненський АРЗ" та було закріплене за ним на праві господарського відання, що вбачається з п. 4.1. статуту ДП "Рівненський АРЗ" та підтверджується актом приймання-передачі ДП "Рівненський АРЗ" зі сфери управління Міністерства оборони України в управління ДК "Укроборонпром" від 29.12.2011р., Інформацією про окреме майно, відомостями про нерухоме державне майно, балансоутримувачем якого є третя особа-1 станом 2011, 2016 роки, а також листами Фонду державного майна України та ДК "Укроборонпром", який як уповноважений представник держави на управління цим майном не заперечував факт закріплення спірного майна за ДП "Рівненський АРЗ" саме на праві господарського відання.

Всупереч наведеному, суд першої інстанції не надав оцінки даним обставинам справи, всупереч вимогам ст. 86 ГПК України, обмежився лише посиланням на те, що право господарського відання щодо спірного майна не було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою-1.

Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" (чинного, на час проведення електронних торгів) у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Частини друга та третя цієї норми регулюють порядок черговості звернення стягнення на майно та особливості накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, що належить боржникові - юридичній особі, частка держави у статутному фонді якої становить не менш як 25 відсотків.

Як встановлено апеляційним судом, згідно розрахунку (розподілу коштів, які надійшли на депозитний рахунок відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області), який затверджений начальником відділу ПВР УДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 19.04.2016р., державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області Очкуренком В.М. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення із ДП "Рівненський АРЗ", у зв`язку із надходженням коштів, які надійшли на депозитний рахунок в загальний розмір 1 808 886, 91 грн. від реалізації майна в порядку ст. ст. 43, 44 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 12.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень, проведено розрахунок розподілу даних коштів. В свою чергу, 14.03.2016 р. було перераховано на погашення заборгованості по заробітній платі по 114 посвідчень КТС від 28.07.2015 р. - 33595, 28 грн. та 4139,74 грн. виконавчого збору, а 05.04.2016 р. було перераховано на погашення заборгованості по заробітній платі по 114 посвідчень КТС від 28.07.2015 р. - 36783,05 грн. та 4087,01 грн. виконавчого збору. При цьому, сума виконавчого збору по даній черзі, яка підлягала стягненню в порядку ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" становила 137593,67 грн. 10% від стягненої суми - 129366,92 грн. Відтак, до погашення підлягали 114 посвідчень КТС від 28.07.2015 р. на загальну суму стягнення 1375936,62 грн., виконавчі провадження 26.08.2015 р. (а.с. 7-11, т. 6)

Таким чином, з даного розрахунку судом апеляційної інстанції встановлено, що сума, на погашення заборгованості по заробітній платі становила 1 305 558, 29 грн.

Відповідно до розпорядження (а.с. 12-15, т. 6), яке затверджене начальником відділу ПВР УДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 19.04.2016р., грошові кошти, що надійшли на депозитний рахунок відділу ДВС від реалізації майна були перераховані згідно платіжних доручень (а.с. 16-26, т. 6) на погашення заборгованості ДП "Рівненський АРЗ" із виплати заробітної плати, згідно зведеного виконавчого провадження.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку, що кошти за придбане нерухоме майно перераховані відповідачем-3 на рахунок відповідача-1 у повному обсязі було віднесено на покриття заборгованості ДП "Рівненський АРЗ" із виплати заробітної плати, згідно зведеного виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості з ДП "Рівненський АРЗ", до складу якого входить 580 виконавчих документів на загальну суму стягнення 17 611 188, 93 грн.

Окрім того, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" учаснику виконавчого провадження надано право на оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Таким чином, прокуратура, як учасник виконавчого провадження і як орган, який має повноваження здійснювати захист інтересів держави (її органів та установ) у суді володіла інформацією про хід виконавчого провадження та могла скористатися правами, наданими їй законом щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця у зведеному виконавчому провадженні щодо стягнення заборгованості з ДП "Рівненський АРЗ", до складу якого входить 580 виконавчих документів.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази оскарження прокуратурою рішень, дій або бездіяльності державного виконавця, а рішення та дії посадових осіб органів державної виконавчої служби у зведеному виконавчому провадженні щодо стягнення заборгованості з ДП "Рівненський АРЗ", до складу якого входить 580 виконавчих документів є законними та станом на день подачі позову не були оскаржені в установленому законом порядку.

Враховуючи все вищенаведене ,суд апеляційної інстанції вважає ,що при проведенні електронних торгів арештованим майном порушень закону допущено не було.

Разом з тим, апеляційний господарський суд не може погодитись з доводами апелянта про залишення позову без розгляду,враховуючи наступне.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Суд вважає, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Вирішуючи спір у цій справі, суди встановили, що пред`явлення позову прокурором в інтересах держави в особі ДК "Укроборонпром" викликано саме захистом інтересів держави у суді, оскільки ДК "Укроборонпром" як уповноваженим органом з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі не вжито заходів щодо оскарження електронних торгів з примусового відчуження майна оборонно-промислового комплексу, власником якого є держава.

Аналогічний висновок здійснено Верховним Судом у постанові від 08.05.2018 р. у справі №918/376/17.

Відтак, доводи скаржників , в т.ч. Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ,що поданий прокурором позов в інтересах держави в особі ДК "Укроборонпром" слід залишити без розгляду ,є безпідставними.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у п. 58 рішення Європейського Суду з прав людини від 10.02.2010 р. "Справа "Серявін та інші проти України"" (заява N 4909/04) зазначено: "Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року)".

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із п. 2 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п. 1,4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з"ясування обставин,що мають значення для справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає , що при проведенні електронних торгів арештованим майном від 31.03.2016р. з продажу лоту № 132814 - будівлі ремонту коліс, літ. "Ш-1", що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 364В не було допущено порушення вимог закону, апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнежитлобудінвест" та державного підприємства "СЕТАМ" підлягають до задоволення повністю ,а рішення Господарського суду Рівненської області від 30.01.2019 р. у справі №918/376/17 - підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Що стосується апеляційної скарги Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ,то враховуючи її прохальну частину в частині залишення позову без розгляду , вона підлягає до задоволення частково,з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Рівненській області на рішення Господарського суду Рівненської області від 30.01.2019 р. у справі №918/376/17 - задоволити частково.

2. Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнежитлобудінвест" та державного підприємства "СЕТАМ" на рішення Господарського суду Рівненської області від 30.01.2019 р. у справі №918/376/17 - задоволити.

3. Рішення Господарського суду Рівненської області від 30.01.2019 р. у справі №918/376/17 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову про визнання недійсними результатів електронних торгів арештованим майном від 31.03.2016р. з продажу лоту № 132814 - будівлі ремонту коліс, літ. "Ш-1", що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 364В, проведених державним підприємством "СЕТАМ" - відмовити.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

5. Справу повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складено 18 червняи 2019 р.

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Петухов М.Г.