Ухвала

від 20.06.2019 по справі 470/686/18

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 470/686/18 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Номер провадження: 11-кп/819/564/19 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ст. 185 ч.2 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5

прокурора: ОСОБА_6

обвинуваченого: ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянувшиувідкритомусудовомузасіданніу м. Херсоні кримінальне провадження № 12018150160000270 за апеляційною скаргою захисника обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_8 на вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 18.03.2019 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Яструбинове Вознесенського району Миколаївської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, військовозобов`язаного, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого;

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Миколаїв, громадянина України, з професійно-технічною освітою, військовозобов`язаного, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого ПП "ОСТ Лідер-Агро" водієм, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_4 , раніше не судимого;

обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст оскарженого судового рішення та встановлені обставини

Цим вироком, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 визнано винуватими у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначено кожному покарання у виді обмеження волі на строк два роки. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 та ОСОБА_9 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вони протягом іспитового строку на один рік не вчинить нового злочину і виконають покладені на них обов`язки, передбачені пунктами 1 та 2 ч.1 ст.76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Вирішено питання про речові докази.

Судом встановлено, що 20 вересня 2018 року близько 20:00, ОСОБА_7 перебуваючи на території свого домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в ході телефонної розмови з ОСОБА_9 , вступив з останнім в злочинну змову, направлену на таємне викрадення посівного насіння пшениці "Іришка ІР", належного " ОСОБА_10 ".

Реалізуючи свій злочинний намір на заволодіння чужим майном, із корисливих мотивів, обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , згідно попередньої домовленості, а саме ОСОБА_7 на належному йому автомобілі марки ВАЗ - 2108 р/н НОМЕР_1 з автомобільним причепом марки "ПВ" моделі "01Б" р/н НОМЕР_2 , належним ОСОБА_11 , приїхав до лісосмуги неподалік від поля місця висіву посівного насіння пшениці "Іришка ІР", належного ПП "Маріанна", розташованої неподалік від току ПП "Маріанна" в межах Березнегуватського району Миколаївської області. В цей час, ОСОБА_9 , отримавши 20.09.2018 о 23:10 год. на току ПП "Маріанна" посівне насіння пшениці "Іришка ІР" на вантажному автомобілі САЗ 3507 почав слідувати до поля місця висіву. На шляху свого слідування, в обумовленому місці, ОСОБА_9 близько 22:40 год. зустрівся з ОСОБА_7 . Знаходячись у вказаному місці ОСОБА_7 , в той час, коли ОСОБА_9 стояв на сторожі з метою попередження їх викриття, відвантажив металевим відром з кузову автомобіля САЗ 3507 до причепу свого автомобіля 700 кг посівного насіння пшениці "Іришка ІР", чим спричинили ПП "Маріанна" матеріальну шкоду в розмірі 5600 грн. З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 та ОСОБА_9 зникли, викраденим посівним насінням пшениці "Іришка ІР" розпорядились на власний розсуд.

Крім того, 21 вересня 2018 року близько 00:30 години, обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_9 повторно, за попередньою змовою, реалізуючи спільний злочинний умисел на заволодіння чужим майном, із корисливих мотивів, а саме ОСОБА_7 на належному йому автомобілі марки ВАЗ - 2108 р/н НОМЕР_1 з автомобільним причепом марки "ПВ" моделі "01Б" р/н НОМЕР_2 , належним ОСОБА_11 , приїхав до лісосмуги, неподалік від поля місця висіву посівного насіння пшениці "Іришка ІР" належного ПП "Маріанна", розташованої неподалік від току ПП "Маріанна" в межах Березнегуватського району Миколаївської області та чекав ОСОБА_9 , який в свою чергу, отримавши 21 вересня 2018 року о 00:30 год. на току ПП "Маріанна" посівне насіння пшениці "Іришка ІР" на вантажному автомобілі САЗ 3507 почав слідувати до поля місця висіву. В обумовленому місці, близько 00:40 год. ОСОБА_7 зустрівся з ОСОБА_9 , який зупинився на шляху свого слідування. Знаходячись у вказаному місці, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_9 повторно таємно викрали, шляхом відвантаження металевим відром з кузову автомобіля САЗ 3507 до причепу автомобіля, належного ОСОБА_7 800 кг посівного насіння пшениці "Іришка ІР", чим спричинили ПП "Маріанна" матеріальну шкоду в розмірі 6400 грн. З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 та ОСОБА_9 зникли, викраденим посівним насінням пшениці "Іришка ІР" розпорядились на власний розсуд.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_8 просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання та вирішення питання щодо речових доказів. Визнати винними ОСОБА_7 та ОСОБА_9 за ст. 185 ч. 2 КК України та призначити їм покарання у виді обмеження волі строком на один рік, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 та ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік, з покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, в саме: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання. Речовий доказ: автомобіль марки ВАЗ 2108 р/н НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_7 повернути власнику. В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що призначене обвинуваченим покарання у вигляді обмеження волі строком на два роки є надмірно суворим, при призначенні покарання суд не в повній мірі врахував, що обвинувачені щиро розкаялись в скоєному та сприяли розкриттю злочину, причиною вчинення злочину стало тяжке матеріальне становище, даним злочином не було завдано збитків. Крім того, апелянт вказує, що суд безпідставно конфіскував в дохід держави, як знаряддязлочину автомобіль марки ВАЗ - 2108 р/н НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_7 , оскільки даним автомобілем ОСОБА_7 користувався з 10.02.2018 року за цільовим призначенням, цей автомобіль не був знаряддям злочину, його вартість є не співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Крім того, даний автомобіль на праві спільної сумісної власності належить дружині обвинуваченого ОСОБА_12 , оскільки був придбаний під час шлюбу.

Позиції учасників апеляційного розгляду

Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду апеляційної інстанції не надходило.

Захисник ОСОБА_8 вказав про обізнаність обвинуваченого ОСОБА_9 щодо часу та місця апеляційного розгляду та його небажання бути присутнім в судовому засіданні.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 та захисник підтримали апеляційну скаргу.

Прокурор просив залишити вирок суду першої інстанції без зміни, вважаючи його законним і обґрунтованим.

Оцінка Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Відповідно до вимогст. 404 КПК Українисуд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення у межах апеляційної скарги.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження, судовий розгляд у ньому проведено з додержанням вимог кримінального процесуального закону, висновки суду про винуватість ОСОБА_7 та ОСОБА_9 у вчиненні ними кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2ст. 185 КК України, відповідають фактичним обставинам провадження і під час судового розгляду сторонами не оспорювались.

Доводи апеляційної скарги захисника про невідповідність призначеного судом ОСОБА_7 та ОСОБА_9 покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особам обвинувачених внаслідок суворості, на думку колегії суддів є непереконливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішення судом питання про призначення обвинуваченим покарання відповідає наведеним вимогам.

Зокрема суд урахував характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, відомості про особи обвинувачених, які за місцем проживання характеризуються позитивно, не працюють, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходяться, одружені, раніше не судимі, мають на утриманні малолітніх дітей.

Обставинами, що пом`якшують покарання обох обвинувачених за ст.66 КК України, суд визнав щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, обставин, що б обтяжували покарання не встановив. Також судом враховано досудову доповідь органу пробації про середній рівень ймовірності вчинення обвинуваченими повторного правопорушення та можливість їх виправлення та запобігання вказаному ризику без ізоляції від суспільства.

Суд прийшов до обґрунтованого висновку, що для виправлення та перевиховання обвинувачених, а також для попередження вчинення ними нових злочинів необхідним та достатнім буде покарання, не пов`язане з ізоляцією від суспільства, однак в умовах нагляду та контролю за їх поведінкою, та правомірно призначив покарання у виді обмеження волі, як не є найсуворішим видом покарання за ч. 2 ст. 185 КК, є достатнім та співмірним вчиненим злочинам. Також суд правильно вказав на можливість звільнення обвинувачених від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням мінімального іспитового строку, який буде достатнім та необхідним для їх виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Підстав для зменшення розміру покарання до 1 року обмеження волі, як просить про це в апеляційній скарзі захисник, колегія суддів не знаходить. Всі ці обставини, на які посилається захисник в обґрунтування апеляційних вимог враховані судом першої інстанції при призначенні покарання.

Оцінюючи доводи захисника про незаконне звернення в дохід держави речового доказу - автомобіля ВАЗ 2108 державний номер НОМЕР_1 , власником якого є обвинувачений ОСОБА_7 , відповідно до п.1 ч.9 ст.100 КПК України, як знаряддя вчинення злочину, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено в ході судового розгляду автомобіль марки ВАЗ 2108 державний номер НОМЕР_1 власником якого є ОСОБА_7 постановою слідчого від 21.09.2018 року визнаний у провадженні речовим доказом як знаряддя вчинення злочину.

Відповіднодо п.1ч.9ст.100КПК Українипитання проспеціальну конфіскаціюта долюречових доказіві документів,які булинадані суду,вирішується судомпід часухвалення судовогорішення,яким закінчуєтьсякримінальне провадження.Такі доказиі документиповинні зберігатисядо набраннярішенням законноїсили.У разізакриття кримінальногопровадження слідчимабо прокуроромпитання проспеціальну конфіскаціюта долюречових доказіві документіввирішується ухвалоюсуду напідставі відповідногоклопотання,яке розглядаєтьсязгідно ізстаттями 171-174цього Кодексу.При цьому гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).

Судом встановлено до ОСОБА_7 є власником вказаного транспортного засобу, під час судового розгляду доведено, що цей транспортний засіб використано ним в процесі вилучення та заволодіння зерном. Визнання автомобіля знаряддям злочину у цьому провадженні є цілком правильним, оскільки він був одним із необхідних засобів розкрадання, коли зерно могло бути вилучено у таких обсягах і переміщено тільки за його допомогою.

Таким чином, вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування чи зміни з наведених мотивів у апеляційній скарзі захисника - відсутні.

Керуючись ст.ст.404,405,407 КПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційнускаргу захисникаобвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_8 залишити беззадоволення,а вирокСнігурівського районногосуду Миколаївськоїобласті від18.03.2019року щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_9 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.

Судді: три підписи

З оригіналом згідно:

Суддя ОСОБА_2