Постанова

від 18.02.2010 по справі 16/633

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

          

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "18" лютого 2010 р.                                                           Справа № 16/633

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представника за довіреністю від 08.05.2009р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Український концерн хмелярства "Укрхміль", м.Житомир

на рішення господарського суду Житомирської області

від "24" листопада 2009 р.  у справі № 16/633 (суддя Соловей Л.А.)

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Житомир

до Відкритого акціонерного товариства "Український концерн хмелярства "Укрхміль", м.Житомир  

про стягнення 305495,45 грн.  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 24.11.2009р. посправі №16/633 позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Житомир до  відкритого акціонерного товариства "Український концерн хмелярства "Укрхміль", м.Житомир про стягнення  305495,45 грн. задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача  304803,02грн., з яких: 240703,38грн. основного боргу, 23127,67грн.  пені, 5856,02грн. 3% річних, 35115,95грн.  інфляційних нарахувань, 3048,03грн. витрат по сплаті державного мита, 235,47грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відмовлено в позові в частині стягнення 692,43грн. 3% річних.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до господарського суду з апеляційною скаргою у якій просить скасувати зазначений судовий акт та прийняти новий, яким у позові відмовити (а.с. 102 - 103).

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено норми процесуального права. Так,  судове засідання 24.11.2009р. відбулося  за відсутності представника ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль", який ще 20.11.2009р. надав господарському суду  клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з перебуванням у відрядженні;

- судом не було надано юридичної оцінки  факту подання позивачем до матеріалів справи  різних актів звірки розрахунків, з яких вбачаються явні відмінності. Так, позивач стверджує, що він поставив відповідачу запчастини на загальну суму 240703,38грн., за які останній розрахунки не провів. Однак, з акту звірки розрахунків за період з 01.07.2008р. по 22.10.2009р. вбачається, що ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" здійснило оплату у розмірі 34355,00грн;

- судом не надано юридичної оцінки тому факту, що фактично між сторонами було укладено договір поставки, а не договір купівлі - продажу, а тому помилково застосовано положення ст.655 ЦК України, в той час, коли необхідно застосовувати  положення ст.ст. 265 - 266 ГК України;

- судом безпідставно застосовано положення ст.ст. 692, 509 ЦК України, які не мають відношення до правовідносин, що виникли.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справи в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання (про що свідчить реєстр рекомендованої поштової кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 30.12.2009р.), не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача (а.с. 116 - 117).

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з’ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.07.2008р. між  фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2  (продавець, позивач) та ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" (покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу №03/07 (далі - договір), згідно п.1.1 якого, покупець зобов'язався прийняти і оплатити запасні частини до хмелезбиральної техніки. Номенклатура (код, найменування), ціна товару визначаються у рахунку, який виставляє продавець на кожну партію товару окремо     (а.с. 89).

Пунктами 2.1, 2.2 договору сторони встановили, що продавець  поставляє товар на склад покупця, або покупець забирає товар сам зі складу продавця. Загальний строк поставки товару - до 30 днів від дати прийняття замовлення.

Згідно п.3.1 договору, розрахунок відбувається шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі 30 календарних днів з моменту прийняття-передачі товару.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу запасні частини до хмелезбиральної техніки на загальну суму 240703,38грн., що підтверджується видатковими накладними №БА-0000002 та №БА-0000003 від 31.07.2008р. (а.с.8-9).

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару (комплектуючих до хмелезбиральної техніки) не виконав.

23.04.2009р. фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" 288348,38грн., з яких 240703,38грн. основного боргу за поставлений згідно договору товар, 27168,73грн. інфляційних нарахувань, 4095,25грн. 3% річних, 16381,02грн. процентів за користування чужими грошовими коштами (а.с. 2 - 3).

Згідно заяви від 27.07.2009р., позивач уточнив свої вимоги та просив стягнути з відповідача 305495,45грн., з яких: 240703,38грн. основного боргу за поставлений товар, 35115,95грн. інфляційних втрат, 6548,45грн. 3% річних та 23127,67грн. пені (а.с.41-42).

Як вже було зазначено, суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача частково та стягнув з відповідача 240703,38грн. основного боргу, 23127,67грн.  пені, 5856,02грн. - 3% річних, 35115,95грн. - інфляційних нарахувань, 3048,03грн. витрат по сплаті державного мита, 235,47грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з чим колегія суддів погоджується з огляду на наступне:

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 і ч.2 ст.692 ЦК України, покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст.ст.525, 527 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідач не надав господарському суду належних доказів проведення з позивачем розрахунків за отриманий згідно договору за видатковими накладними №БА-0000002 та №БА-0000003 від 31.07.2008р. товар на загальну суму 240703,38грн.

Акти звірки розрахунків, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки останні підписані лише представником позивача (а.с. 21, 54 - 56). Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що акт звірки бухгалтерів є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.  Дана правова позиція висвітлена в постанові  Вищого господарського суду України від 22.07.2003р. по справі №21/308.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції прийшов до правильного рішення та стягнув з відповідача на користь позивача борг в сумі 240703,38грн.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем при обрахунку 3% річних допущено помилки технічного характеру,  а нарахування інфляційних втрат здійснено з порушенням  Рекомендацій Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з розрахунками  та висновком  суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача (боржника) на користь позивача за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором 35115,95грн. інфляційних втрат за період з вересня 2008р. по червень 2009р. (в межах вимог позивача) та  5856,02грн. 3% річних за період з 31.08.2008р. по 22.06.2009р.

Відповідно до ст.610, п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Виходячи зі змісту ч.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.1,3 спеціального Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР, який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо  відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових  коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку  платнику пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми  простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.1 договору сторони  передбачили, що покупець за порушення строку оплати товару сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожен день прострочення.

Колегія суддів погоджується з розрахунком суду першої інстанції, у відповідності до якого до стягнення з відповідача нараховано 29072,15грн. пені за період з 31.08.2009р. по 01.03.2009р. Однак, з урахуванням  межі заявлених позовних вимог господарський суд правильно стягнув з відповідача 23127,67грн.  пені, що  були заявлені позивачем.

З огляду на зазначене, доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства "Український концерн хмелярства "Укрхміль" у апеляційного господарського суду відсутні.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства "Український концерн хмелярства "Укрхміль" не підлягає задоволенню, а рішення  господарського суду Житомирської області від 24.11.2009р. у справі №16/633 має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст.  101,103,105  Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд                                               

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 24 листопада2009 року у справі №16/633 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Український концерн хмелярства "Укрхміль", м.Житомир - без задоволення.

2. Справу №16/633 повернути до господарського суду Житомирської області

Головуючий суддя                                                                  

судді:

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2,3 - сторонам,

4 - в наряд.