Постанова

від 10.03.2010 по справі 29/422-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Харківський апеляційний г осподарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2010 р. Справа № 29/4 22-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвк ін Ю.О., судді Пушай В.І. , Істомі на О. А.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників с торін:

позивача - Семенов С.О.

1-го відповідача - Назарен ко В.Є.

2-го відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу 2-го відповідача (вх. № 322Х/3-7) та апеляційну ск аргу 1-го відповідача (вх. № 38 4Х/3-7) на рішення господарськ ого суду Харківської області від 11.01.10 р. по справі № 29/422-09

за позовом ВАТ "Харківс ький цегельний завод № 13", м. Хар ків

до 1) ТОВ "Ласка Лізинг", м . Київ

2) Фізичної сооби - підприє мця ОСОБА_3, м. Харків

про стягнення 34300,00 грн. та пр о визнання недійсними п. 2.3 Роз ділу 2, Розділу 7 (п. 7.1, п.п. 7.1.1, 7.1.2, 7.1.3, 7.1.4 , 7.2, 7.3), Р. 16 в договорах фінансово го лізингу № 1521/07/2008 від 28.07.2008 р., № 15222/07 /2008 від 28.07.2008 р., № 1632/07/2008 від 09.09.2008 р.

встановила:

У жовтні 2009 р. позивач зве рнувся до господарського суд у з позовною заявою про стягн ення з відповідачів солідарн о на користь позивача 30600 грн. з битків та судові витрати.

В процесі розгляду господа рським судом справи позивач надав до суду уточнення до по зовної заяви, відповідно до я ких просив стягнути з відпов ідачів солідарно на користь позивача 34300 грн. збитків і судо ві витрати та надав доповнен ня до позову, в якому просив су д визнати недійсним п. 2.3. Розді лу 2, Розділ 7 (п. 7.1., п. п. 7.1.1., 7.1.2., 7.1.3., 7.1.4., 7.2. , 7,3.), Р. 16 в договорах фінансовог о лізингу № 1521/07/2008 від 28.07.2008 р., № 1522/07/2008 від 28.07.2008 р., № 1632/07/2008 від 09.09.2008 р.

Рішенням господарського с уду Харківської області від 11.01.2010 р. по справі № 29/422-09 позов задо волено повністю. Стягнуто з Т ОВ «Ласка Лізинг»та СПД-ФО ОСОБА_3 солідарно на корист ь ВАТ «Харківський цегельний завод № 13»34300,00 грн. збитків, витр ати по сплаті державного мит а 343,00 грн., витрати на інформаці йно-технічне забезпечення су дового процесу 708,00 грн.

Визнано недійсним п. 2.3. Розді лу 2, Розділ 7 (п.7.1.1., 7.1.3.,7.1.4.,7.2.7.3.), Розділ 16 в договорах фінансового ліз ингу №1521/07/2008 від 28.07.2008 р.,№ 1522/07/2008 від 28.07 .2008 р,№ 1632/07/2008 від 09.09.2008 р. Визнано нед ійсними з моменту укладення, оскільки вказані вище пункт и є недійсними, а значить, неді йсними є й договори, укладені між сторонами, в цілому, догов ори фінансового лізингу № 1521/07/ 2008 від 28.07.2008 р., № 1522/07/2008 від 28.07.2008 р., № 1632/07/20 08 від 09.09.2008 р.

Рішення в частині визнання недійсними п 2.3. Розділу 2, Розд іл 7 (п.7.1.1., 7.1.3.,7.1.4.,7.2.7.3.), Розділ 16 в догов орах фінансового лізингу № 1521 /07/2008 від 28.07.2008 р., № 1522/07/2008 від 28.07.2008 р., № 1632/0 7/2008 від 09.09.2008 р., так і самих цих дог оворів, мотивоване тим, що зга дані положення договору не в ідповідають вимогам чинного законодавства України, що з у рахуванням вимог ст. 203, 215 ЦК Укр аїни є підставою для визнанн я, як цих пунктів договорів, та к і самих договорів, недійсни ми.

Рішення в частині стягненн я солідарно з відповідачів з битків у формі упущеної виго ди мотивоване тим, що згадані збитки позивач зазнав в резу льтаті порушення відповідач ем 1 своїх зобов' язань та фак тичної відмови останнього ві д спірних договорів фінансов ого лізингу. При цьому, відпов ідно до укладених між позива чем та відповідачем 2 договор ів поруки № Л-1522, № Л-1632 відповіда ч 2 поручився перед позивачем за належне виконання догові рних зобов'язань відповідаче м 1 за спірними договорами фін ансового лізингу. Зазначені обставини, з урахуванням вим ог ст. 533 ЦК України, суд визнав такими, що зумовлюють обов' язок відшкодування зазнаних позивачем збитків солідарно кожним з відповідачів.

ТОВ «Ласка Лізинг»(відпові дач 1) з рішенням господарсько го суду не погоджується, вваж ає його незаконним та необґр унтованим, прийнятим з поруш енням норм матеріального та процесуального права, а тако ж з невідповідністю висновкі в суду обставинам справ, пода в апеляційну скаргу, в якій пр осить рішення скасувати та п рийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні пози вних вимог.

У апеляційній скарзі відпо відач 1 зазначив, що висновок суду щодо порушення зобов' язання та фактичної відмови лізінгодавця від виконання договір фінансового лізінгу є необґрунтованим та не відп овідають обставинам справи. В рішенні суду не зазначено б удь якої встановленої вини Т ОВ «Ласка Лізінг»щодо невико нання своїх зобов' язань за договорами. Отже, застосуван ня норм ст. 554 ЦК України до солі дарних боржників про стягнен ня 34300 грн. є безпідставним та н еобґрунтованим. На думку пер шого відповідача також є без підставними висновки суду пр о застосування до спірних пр авовідносин Інструкції НБУ № 480 від 20.12.2005 р., з тих підстав, що ві дповідач 1 не є банківською ус тановою.

У апеляційній скарзі перши й відповідач зазначив, що п. 16. 1, 17.7 не суперечить вимогам норм ативних актів, а третейським судом були винесені рішення про стягнення заборгованост і з позивача, які вступили в за конну силу та відповідно до я ких господарським судом м. Ки єва видано відповідний наказ .

СПД-ФО ОСОБА_3 (відповіда ч 2) з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його незаконним та необґрун тованим, прийнятим з порушен ням норм матеріального права , надав апеляційну скаргу, в як ій просить рішення змінити, р ішення в частині стягнення з битків у сумі 34300 грн. скасувати в позові в цієї частини відмо вити, з посиланням на те, що су дом першої інстанції договор и фінансового лізингу визнан і не дійсними, що свідчить про недійсність всіх існуючих з а ними зобов' язань, в т.ч. щод о сплати збитків, які виникли у позивача в результаті неви конання сторонами умов вказа них договорів.

Позивач просить суд рішенн я господарського суду залиши ти без змін, а апеляційну скар гу без задоволення, посилаюч ись на його законність та обґ рунтованість.

Судова колегія, повторно ро зглянувши справу, перевіривш и законність та обґрунтовані сть рішення суду встановила, що 28.07.2008 р. між ВАТ «Харкі вський цегельний завод № 13»(По зивач) та ТОВ «Ласка Лізинг»(В ідповідач 1) було укладено дог овір фінансового лізингу № 1521 /07/2008 та договір фінансового лі зингу № 1522/07/2008, відповідно до умо в яких відповідач 1 зобов'язав ся передати позивачу в фінан совий лізинг вантажні автомо білі, а позивач зобов'язався п рийняти їх в тимчасове волод іння та користування.

09.09.2008 р. між позивачем та відпо відачем 1 укладено договір фі нансового лізингу №1632/09/2008, за як им відповідач 1 зобов'язався п ередати позивачу в фінансови й лізинг вантажні автомобілі , а позивач зобов'язався прийн яти їх в тимчасове володіння та користування.

Відповідно до ст. 806 ЦК Україн и за договором лізингу одна с торона (лізингодавець) перед ає або зобов'язується переда ти другій стороні (лізингоод ержувачеві) у користування м айно, що належить лізингодав цю на праві власності і було н абуте ним без попередньої до мовленості із лізингоодержу вачем (прямий лізинг), або майн о, спеціально придбане лізин годавцем у продавця (постача льника) відповідно до встано влених лізингоодержувачем с пецифікацій та умов (непрями й лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингов і платежі).

30.07.2008 р. між позивачем та відпо відачем 2 укладено договір по руки № Л-1522, відповідно до п. 1.1. як ого відповідач 2 поручився пе ред позивачем за належне вик онання договірних зобов'язан ь відповідачем 1, а 15.09.2009 р. між по зивачем та відповідачем 2 укл адено договір поруки № Л-1632 від повідно до умов п. 1.1. якого відп овідач 2 поручився перед пози вачем за належне виконання д оговірних зобов'язань відпов ідачем 1.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредиторо м боржника за виконання ним с вого обов'язку. Поручитель ві дповідає перед кредитором за порушення зобов'язання борж ником. Порукою може забезпеч уватися виконання зобов'язан ня частково або у повному обс язі. Поручителем може бути од на особа або кілька осіб.

Відповідно до р. 2, п. 2.1. , 2.2 догов ору поруки № Л-1522 від 30.07.2009 р., Р.2, п. 2. 1. договору поруки № Л-1632 від 15.09.2009 р., у випадку невиконання або н еналежного виконання «Лізин годавцем»своїх зобов'язань п еред «Лізингоотримувачем»з а договором фінансового лізи нгу, «Лізингоотримувач»має п раво пред'явити вимоги до «По ручителя»про погашення «Пор учителем»матеріальних витр ат, які «Лізингоотримувач»зд ійснив або повинен був здійс нити для відновлення свого п орушеного права, «Поручитель »приймає на себе зобов'язанн я у випадку виникнення у «Ліз ингоотримувача»реальних зб итків»або «упущеної вигоди» в результаті невиконання або неналежного виконання «Лізи нгодавцем»своїх обов'язків з а договором фінансового лізи нгу погасити: а) «реальні збит ки»«Лізингоотримувача»в об 'ємі, передбаченому додатков ою угодою сторін; б) «упущену в игоду»«Лізингоотримувача» в об'ємі, передбаченому додат ковою угодою сторін;

Пунктами 1 договорів фінанс ового лізингу №1521/07/2008 від 28.07.2008 р., № 1522/07/2008 від 28.07.2008 р. та №1632/07/2008 від 09.09.2008 р. визначено, що ТОВ «Ласка Лізи нг»зобов'язувалось придбати у свою власність транспортн і засоби та передати їх без на дання послуг по управлінню т а технічній експлуатації Ліз ингоотримувачу в якості пред мету лізингу у тимчасове вол одіння та користування за пл ату, а Лізингоотримувач зобо в'язується прийняти майно на умовах договорів.

На виконання зазначених до говорів, Лізингодавець по ак там приймання передачі перед ав наступне майно: по договор у №1521/07/2008 від 28.07.2008 р., - Камаз 65117-030 з ман іпулятором АМСО VЕВА 817Т 38 (одна одиниця); по договору № 1522/07/2008 ві д 28.07.2008 р. - МАЗ 533603-220 з маніпуляторо м Unic UR-V (одна одиниця); по договор у №1632/07/2008 від 09.09.2008 р. - Foton AUMAN (6x4) АС-3251/2 (три одиниці).

Відповідно до ст. 509 ЦК Україн и, зобов'язанням є правовідно шення, в якому одна сторона (бо ржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кред итора) певну дію (передати май но, виконати роботу, надати по слугу, сплатити гроші тощо) аб о утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Пунктом 7.8. кожного договору передбачено, що Лізингоотри мувач зобов'язаний вносити в сі грошові платежі в рахунок сплати Лізингових платежів в об'ємі та строки що встановл ені в графіку внесення плате жів (додаток № 1 до кожного окр емого договору).

Ч. 1 ст. 530 ЦК України передбаче но, що якщо у зобов'язанні вста новлений строк (термін) його в иконання, то воно підлягає ви конанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 16 За кону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових пл атежів здійснюється в порядк у, встановленому договором т а Лізингоотримувач зобов'яз аний своєчасно сплачувати лі зингові платежі (п. З ч. 2 статті 11 Закону України «Про фінансо вий лізинг»).

Суд першої інстанції при ви несенні рішення безпідставн о визнав такими, що не відпові дають закону окремі положенн я спірних договорів фінансов ого лізингу.

Статтею 6 ЦК України встанов лено, що сторони мають право у класти договір, який не перед бачений актами цивільного за конодавства, але відповідає загальним засадам цивільног о законодавства. Сторони маю ть право врегулювати у догов орі, який передбачений актам и цивільного законодавства, свої відносини, які не врегул ьовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільног о законодавства і врегулюват и свої відносини на власний р озсуд. Сторони в договорі не м ожуть відступити від положен ь актів цивільного законодав ства, якщо в цих актах прямо вк азано про це, а також у разі, як що обов'язковість для сторін положень актів цивільного з аконодавства випливає з їх з місту або із суті відносин мі ж сторонами.

Відповідно до ст. 627 ЦКУ, стор они є вільними в укладенні до говору, виборі контрагента т а визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Код ексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діло вого обороту, вимог розумнос ті та справедливості. Зміст д оговору становлять умови (пу нкти), визначені на розсуд сто рін і погоджені ними, та умови , які є обов'язковими відповід но до актів цивільного закон одавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України встано влено, що зміст правочину не м оже суперечити цьому Кодексу , іншим актам цивільного зако нодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, я ка вчиняє правочин, повинна м ати необхідний обсяг цивільн ої дієздатності. Волевиявлен ня учасника правочину має бу ти вільним і відповідати йог о внутрішній волі. Правочин м ає вчинятися у формі, встанов леній законом. Правочин має б ути спрямований на реальне н астання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 215 ЦК України пі дставою недійсності правочи ну є недодержання в момент вч инення правочину стороною (с торонами) вимог, які встановл ені частинами першою - третьо ю, п'ятою та шостою статті 203 цьо го Кодексу.

Суд першої інстанції безпі дставно визнав п. 7.1-7.12 спірних д оговорів фінансового лізинг у такими, що не відповідають в имогам закону в зв' язку з ти м, що валютою розрахунків в ос каржуваних позивачем догово рах є «умовна одиниця», що дор івнює Долару США.

Зазначені висновки спрост овуються положеннями п. 7.1 дог оворів, відповідно до яких ст орони домовилися, що валютою договору фінансового лізинг у є умовна одиниця. Під умовно ю одиницею розуміється сума, виражена в гривнях України т а дорівнює одному долару США по курсу згідно з п. 7.1.1 договор у, тобто, аналіз положень дог оворів свідчить, що валютою п латежу за договором є гривня , а курсом долару по відношенн ю до гривні визначено розмір лізингових платежів (п. 7.1 -7.12 до говорів).

Статтею 99 Конституції Укра їни визначено, що грошовою од иницею України є гривня.

Статтею 533 ЦК України встан овлено, що грошове зобов'язан ня має бути виконане у гривня х. Якщо у зобов'язанні визначе но грошовий еквівалент в іно земній валюті, сума, що підляг ає сплаті у гривнях, визначає ться за офіційним курсом від повідної валюти на день плат ежу, якщо інший порядок її виз начення не встановлений дого вором або законом чи іншим но рмативно-правовим актом. Вик ористання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійс ненні розрахунків на територ ії України за зобов'язаннями допускається у випадках, пор ядку та на умовах, встановлен их законом.

Відповідно до ст. 524 Цивільн ого Кодексу України зобов'яз ання має бути виражене в грош овій одиниці України - гривні . Сторонам у договорі лише мож е бути надане право при визна ченні розміру грошових зобов 'язань в гривні вказати еквів алент в іноземній валюті.

Отже, подібне визначення ст оронами валюти платежу і роз міру оплати лізингових послу г у спірних договорах фінанс ового лізингу та проведення розрахунків в гривні не суп еречить вимогам чинного зако нодавства України, зокрема в становленим законом принцип ам свободи договору та ст. 524 ЦК України.

Суд першої інстанції безпі дставно вважав, що встановле ні в спірних договорах «комі сія лізингодавця»та порядок розрахунку цього платежу (п. 7 .1.2. договорів) суперечить вимо гам Інструкції НБУ № 480 від 20.12.200 5 р. щодо визначення поняття «К омісії Лізингодавця», так як у п. 1.1. зазначеної інструкції, встановлено, що вона визнача є методологічні засади форму вання в бухгалтерському облі ку інформації про операції з основними засобами, іншими н еоборотними матеріальними а ктивами (далі - основні засоби ) та з нематеріальними актива ми банків України. Оскільки п ерший відповідач не є банків ською установою, застосуванн я положень інструкції є безп ідставним та таким, що супере чить положенням закону.

Статтею 16 Закону України «П ро фінансовий лізинг»визнач ається, що сплата лізингових платежів здійснюється в пор ядку, встановленому договоро м. Лізингові платежі мож уть включати: суму, яка відшко довує частину вартості предм ета лізингу; платіж як винаго роду лізингодавцю за отриман е у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші в итрати лізингодавця, що безп осередньо пов'язані з викона нням договору лізингу. Таким чином, будь якого обмеження р озмірів сум щодо включення б удь-яких витрат Лізингодавця до «Комісії Лізингодавця»за коном не передбачено.

Суд першої інстанції безпі дставно вважав, що п. 16.1. догово рів фінансового лізингу супе речить вимогам Закону Україн и «Про третейські суди»оскіл ьки в даному пункті не вказан о конкретно склад третейсько го суду, в якому повинна розгл ядатись справа та не визначе ний порядок переговорів.

Зазначені висновки суду су перечать вимогам чинного зак онодавства України, зокрема у п. 16.1 договорів фінансового лізингу зазначається, що всі спірні питання передаються на розгляд та кінцевий розгл яд до Постійно діючого трете йського суду при Юридичній к орпорації «Принцип»(м. Київ) в складі одного судді або коле гії суддів призначених голов ою суду.

Отже, сторони добровільно передали право призначати ск лад суду - у складі одного або колегією суддів - Голові трет ейського суду.

Як свідчать матеріали спра ви, Третейським судом при Юри дичній корпорації «Принцип» винесені рішення по стягненн ю заборгованості з позивача, які вступили в закону силу та відповідно до яких господар ським судом м. Києва видано н акази на виконання рішень. 05.08.0 9 р. позивачем оскаржено ріше ння третейського суду по спр авам № 14/300, № 14/299 та господарським судом м. Києва позивачу відм овлено.

Отже, висновки суду щодо суп еречності п. 16.1 договорів фіна нсового лізингу вимогам зако ну є необґрунтованим, та таки ми, що не можуть зумовлювати в изнання недійсними як вказан ого пункту договорів так і са мих договорів з означених пі дстав.

Враховуючи викладене, висн овки господарського суду про невідповідність п. 7.1.1., 7.1.3.,7.1.4.,7.2.7.3., розділу 16 в договорах фінансо вого лізингу № 1521/07/2008 від 28.07.2008 р., № 1522/07/2008 від 28.07.2008 р, № 1632/07/2008 від 09.09.2008 р. є б езпідставними та такими, що с уперечать вимогам закону, в з в' язку з чим, прийняте по спр аві рішення в частині визнан ня їх недійсними, і як наслідо к, самих зазначених договорі в, підлягає скасуванню, а позо в в цій частині задоволенню н е підлягає.

Суд першої інстанції непра вомірно стягнув з відповідач ів збитків у формі упущеної в игоди.

Відповідно до ст. 611 ЦК Україн и у разі порушення зобов'язан ня настають правові наслідки , встановлені договором або з аконом, зокрема: відшкодуван ня збитків.

Статтею 22 ЦК України визнач ено, що особа, якій завдано зби тків у результаті порушення її цивільного права, має прав о на їх відшкодування. Збитка ми зокрема є доходи, які особ а могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її п раво не було порушене (упущен а вигода).

Отже, для притягнення боржн ика до цивільно-правової від повідальності у формі відшко дування збитків необхідно, щ об порушення зобов' язання д ійсно спричинило отримання к редитором збитків та можливе лише у разі наявності складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; наяв ності збитків; причинного зв ' язку між протиправною пов едінкою та спричиненням збит ків; вини.

Позивач повинен довести зб итки, котрі були заподіяні ві дповідачем, безпосередній пр ичинний зв' язок між діями в ідповідача і заподіянням зби тків їх розмір, та вжиття відп овідних заходів щодо їх запо бігання.

Суд першої інстанції не за значив, які умови договорів п орушив перший відповідач, не врахував що позивач довготр ивалий строк порушував зобов 'язання щодо сплати лізингов их платежів по договорам, що п ризвело до порушення прав Лі зингодавця.

Згідно ч. 4 ст. 623 ЦК України при визначенні неодержаних дохо дів (упущеної вигоди) врахову ються заходи, вжиті кредитор ом щодо їх одержання.

Зазначена норма покладає н а позивача обов' язок довест и, що ці доходи дійсно були б н им отримані у разі належного виконання відповідачем свої х обов' язків.

Як свідчать матеріали спра ви, позивачем не надано жодно го доказу в підтвердження то го, що збитки спричинені саме через неправомірні дії чи бе здіяльність першого відпові дача, доказів вжиття відпові дних заходів щодо їх запобіг ання, документи підтверджуюч и наявність збитків у вигляд і упущеної вигоди.

Пунктом 13.1.3. договорів перед бачено, що Лізингодавець (поз ивачі) має право в односторон ньому порядку припинити прав о користування та володіння майном, якщо Лізингоотримува ч (відповідач) більше двох раз ів допустив затримку платежу більше ніж на 5 банківських дн ів.

Перший відповідач, з посила нням на систематичне невико нанням грошових зобов'язань Лізингоотримувача по сплаті платежів 26.01.2009 р., 24.06.2009 р. та 10.07.2009 р., н адсилав на адресу позивача в имогу про здійснення погашен ня заборгованості або поверн ення майна (припинення права користування та володіння) (п . 13.1.3 кожного окремого договору ).

Як свідчать матеріали спра ви, з неможливістю здійснюва ти подальші лізингові платеж і, Лізингоотримувач на викон ання вимоги Лізингодавця та умов п. 13.1.3 договорів, по догово ру №1522/07/2008 від 28.07.08 р. повернув Лізи нгодавцю предмет лізингу - М АЗ 533603-220 (одна одиниця) згідно ак ту повернення майна від 16.07.09 р., по договору №1632/07/2008 від 09.09.2008 р. пов ернуто Foton AUMAN (6x4) АС-3251/2 (три одиниці ). Камаз 65117-030 з маніпулятором АМ СО VЕВА 817Т 38 (одна одиниця) по дог овору №1521/07/2008 від 28.07.2008 р., до цього ч асу залишається в користуван ні Лізингоотримувача.

Отже, висновки господарськ ого суду щодо порушення перш им відповідачем своїх зобов ' язань та фактичної відмови останнього від спірних дого ворів фінансового лізингу, т а як наслідок спричинення вк азаними діями позивачу збитк ів у формі упущеної вигоди є б езпідставними, відповідне рі шення суду про стягнення сол ідарно з відповідачів 34300 грн. з битків у формі упущеної виго ди підлягає скасуванню, а поз ов в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на яки вона посилається, як на підставу с воїх вимог і заперечень, що по зивачем не виконано.

Таким чином, висновки, викла дені в рішенні господарськог о суду не відповідають вимог ам чинного законодавства та фактичним обставинам справи , а мотиви заявника скарги мож уть бути підставою для його с касування, керуючись ст.ст. 6, 22, 203, 215, 524, 533, 509, 611, 623, 627 ЦК України, ст.ст. 10 1, 102, п. 1, 4 ст. 103, п. 2 ст. 104, ст. 105 ГПК Укра їни, судова колегія -

постановила:

Апеляційну скаргу ТО В «Ласка Лізинг», м. Київ задов ольнити повністю, а апеляцій ну скаргу ФОП ОСОБА_3, м. Хар ків задовольнити частково.

Рішення господарського су ду Харківської області від 11.0 1.10 р. по справі № 29/422-09 скасувати т а прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з Відкритого акці онерного товариства «Харків ський цегельний завод № 13»(61046, м . Харків, вул. Єнакіївська, 7, код ЄДРПОУ 00291888) на користь Товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Ласка Лізинг»(03150, м. Київ , вул. Фізкультурна, 28, код ЄДРПО У 33104543) - 171,50 грн. держмита по скарз і.

Наказ доручити видати госп одарському суду Харківської області.

Головуючий судд я Могилєвкін Ю.О.

Судді Пушай В.І.

Істоміна О. А.

Повний текст постанов и підписаний 09.03.2010 р.