Постанова

від 02.07.2019 по справі 910/16944/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/16944/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К., Случа О. В.

розглянув у письмовому провадженні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Пріоритет"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2019 (суддя Трофименко Т. Ю.) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 (Буравльов С. І. - головуючий, судді Власов Ю. Л., Зубець Л. П.) у справі

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форм Трейдінг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Пріоритет"

про стягнення заборгованості у сумі 8 478 616,16 грн,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Пріоритет"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форм Трейдінг"

про визнання недійсним договору.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Форм Трейдінг" (далі - ТОВ "Форм Трейдінг") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Пріоритет" (далі - ТОВ "Група компаній "Пріоритет") про стягнення заборгованості у сумі 8 478 616,16 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати товару за договором купівлі-продажу товарів від 01.02.2018 № 01/01-18-1.

3. У січні 2019 року до місцевого господарського суду надійшла зустрічна позовна заява ТОВ "Група компаній "Пріоритет" до ТОВ "Форм Трейдінг" про визнання недійсним договору купівлі-продажу товарів від 01.02.2018 № 01/01-18-1 (далі - договір), яку ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2019 прийнято до спільного розгляду та об`єднано в одне провадження із первісним позовом у справі № 910/16944/18.

4. 28.01.2019 ТОВ "Форм Трейдінг" подало до Господарського суду міста Києва заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту, у межах ціни позову, на майно та грошові кошти ТОВ "Група компаній "Пріоритет", розміщенні у банківських установах на розрахункових рахунках, зазначених у заяві.

5. Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, ТОВ "Форм Трейдінг" зазначає про наявність достатніх підстав вважати, що відповідач вчинятиме дії, спрямовані на ухилення від розрахунку за отриманий товар, і намагатиметься вчинити дії із виведення з рахунків грошових коштів, отриманих за реалізацію продукції, поставленої позивачем, та у майбутньому частину майна підприємства буде передано у заставу з метою уникнення виконання рішення суду, адже відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань статутний капітал ТОВ "Група компаній "Пріоритет" становить 1 000 000,00 грн, що значно менше суми боргу, заявленої до стягнення; за інформацією, отриманою із Державного реєстру обтяжень рухомого майна, ТОВ "Група компаній "Пріоритет" систематично передає все своє майно у заставу банківським установам, у зв`язку із чим є ризик невиконання майбутнього судового рішення; за інформацією із Єдиного державного реєстру судових рішень, є інші судові спори про стягнення з ТОВ "Група компаній "Пріоритет" грошових коштів.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2019 у справі № 910/16944/18, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019, заяву ТОВ "Форм Трейдінг" про забезпечення первісного позову у справі № 910/16944/18 задоволено частково, вжито заходів забезпечення позову, а саме накладено арешт на грошові кошти ТОВ "Група компаній "Пріоритет" у розмірі ціни позову - 8 478 616,16 грн і судового збору - 127 179,25 грн на будь-яких рахунках цього товариства, виявлених під час виконання зазначеної ухвали.

7. Ухвалу та постанову в частині задоволення вимог про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Група компаній "Пріоритет" у межах ціни позову обґрунтовано наявністю зв`язку між заявленими позивачем заходом забезпечення позову у виді накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах заявлених позовних вимог і предметом спору, співмірністю та адекватністю заходів із позовними вимогами.

При цьому щодо заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на майно ТОВ "Група компаній "Пріоритет" суди зауважили, що цей захід забезпечення позову не відповідає предмету цього позову, а позивач належними доказами не довів наявності фактичних обставин, з якими пов`язана необхідність застосування такого заходу у цьому разі.

8. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2019 і постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 у справі № 910/16944/18, ТОВ "Група компаній "Пріоритет" в особі адвоката Дорошенко О. М. звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить зазначені ухвалу та постанову скасувати та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення первісного позову у справі № 910/16944/18.

9. Крім цього, не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2019 і постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 у справі № 910/16944/18, ТОВ "Група компаній "Пріоритет" в особі адвоката Різник О. О. звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із другою касаційною скаргою, в якій просить зазначені ухвалу та постанову скасувати і відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № 910/16944/18.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

10. Підставами для скасування ухвали адвокат Дорошенко О. М. вважає порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема положень статті 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

11. Скаржник наголошує, що позивач не надав доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення позову до суду, тому саме лише посилання заявника на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення не є достатньою підставою для забезпечення позову.

12. Крім цього, на думку скаржника, наявність судових проваджень не свідчить про недостатність майна відповідача для задоволення претензій всіх кредиторів.

13. Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій проігнорували засади змагальності сторін, зокрема дійшли помилкового висновку, що незначний розмір статутного капіталу підприємства свідчить про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, адже майнового стану відповідача при вирішенні питання забезпечення позову суди на засадах змагальності не досліджували.

14. Крім того, на думку скаржника, наявність заставного нерухомого майна відповідача також не свідчить про фінансову неспроможність відповідача виконати судове рішення, адже позивач не надав доказів того, що все без винятку, майно відповідача перебуває у заставі.

15. Підставами для скасування ухвали адвокат Різник О. О. вважає порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема положень статей 4, 76, 77, 86, 137 ГПК України.

16. Скаржник наголошує, що суди попередніх інстанцій безпідставно не надали оцінки всім доказам у справі, зокрема не врахували, що сума в 1 000 000,00 грн зареєстрованого капіталу є лише одним із семи факторів, які визначають розмір балансового капіталу підприємства.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

17. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Форм Трейдінг" просить у задоволенні касаційної скарги відмовити посилаючись на те, що оскаржувані ухвала та постанова законні та обґрунтовані.

Позиція Верховного Суду

18. Здійснивши розгляд касаційних скарг у письмовому провадженні, дослідивши наведені у них доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

19. Згідно з частинами 1, 2 статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

20. Частиною 1 статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до частини 4 статті 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

21. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

22. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

23. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

24. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками зазначеного судового процесу.

25. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

26. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

27. Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

28. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

29. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

30. Верховний Суд зазначає, що ухвала місцевого господарського суду про вжиття заходів до забезпечення позову та аргументація, викладена у постанові апеляційного господарського суду, згідно з якою цю ухвалу залишено без змін, відповідають наведеним вимогам.

31. Як убачається із матеріалів справи, предметом судового розгляду у цій справі є вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості у сумі 8 478 616,16 грн. Виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи буде наявною у відповідача необхідна сума грошових коштів.

32. Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що застосування заходу до забезпечення позову, обраного господарським судом, безпосередньо пов`язано з предметом позову.

33. Господарські суди попередніх інстанцій врахували, що позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ "Група компаній "Пріоритет" про стягнення 8 478 616,16 грн, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу товарів від 01.02.2018 № 01/01-18/1 і зробив висновки про наявність зв`язку між заявленими позивачем заходом забезпечення позову у виді накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах заявлених позовних вимог і предметом спору, про співмірність та адекватність заходів позивним вимогам. Застосування заходу до забезпечення позову гарантуватиме у майбутньому виконання судового рішення у разі задоволення позову.

34. Суди попередніх інстанцій обґрунтовано врахували, що наявність інших судових справ майнового характеру, в яких скаржник є відповідачем, про які ТОВ "Форм Трейдінг" зазначає у своїй заяві про забезпечення позову, дає підстави вважати, що у разі задоволення позовних вимог у таких судових справах можуть виникнути обставини, які істотно ускладнять виконання судового рішення у цій справі № 910/16944/18 у разі задоволення позовних вимог ТОВ "Форм Трейдінг".

35. Щодо доводів скаржників (пункти 13 та 16 цієї постанови), наведених в обґрунтування підстав скасування оскаржуваних рішень про те, що суди попередніх інстанцій безпідставно не надали оцінку всім доказам у справі, зокрема балансовому капіталу підприємства, варто зазначити, що наведені обставини не є безумовною гарантією виконання відповідачем судового рішення у цій справі, у разі задоволення позовних вимог ТОВ "Форм Трейдінг".

36. Одночасно із наведеним слід зазначити, що за змістом статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

37. Господарський суд відповідно до положень статті 86 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

38. Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, необхідних для правильного вирішення спору.

39. Дотримуючись викладеного, господарські суди попередніх інстанцій дослідили фактичні обставини, якими позивач обґрунтував необхідність застосування заходів забезпечення позову.

40. Стосовно решти доводів, наведених у касаційній скарзі, варто зауважити, що вони спрямовані на переоцінку доказів у справі, а це виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції.

41. Підсумовуючи зазначене, Верховний Суд погоджується із висновками господарських судів та вважає їх прийнятими із дотриманням, зокрема, статей 74, 76, 77, 136, 137 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

42. За змістом статті 300 ГПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

43. Частиною 1 статті 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

44. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, колегія суддів зазначає, що оскаржені у справі судові рішення ухвалено із додержанням норм процесуального права, тому правових підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Розподіл судових витрат

45. Оскільки підстав для скасування ухвали та постанови немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Пріоритет" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 у справі № 910/16944/18 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 у справі № 910/16944/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ