Рішення
від 20.06.2019 по справі 826/15867/16
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 червня 2019 року № 826/15867/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Шарій А.А., представника позивача Баци К.В., представника відповідача Аблішева В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Каліакра до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказу й податкового повідомлення-рішення,

встановив:

28.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Каліакра (ТОВ Каліакра ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві (ГУ ДФС у м. Києві), в якому з урахування заяви про збільшення позовних вимог просить суд:

- визнати дії відповідача щодо проведення перевірки на підставі наказу №5939 від 20.09.2016 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Каліакра з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями ТОВ Гранд Енерджи груп , ТОВ Юкра , ТОВ Вибір , ТОВ Технологічна паливна компанія , TOB НК Народна , ТОВ Сантехбуд ЛТД та контрагентами-постачальниками за період з 01.04.2016 по 30.04.2016, - протиправними;

- визнати протиправним та скасувати наказ №5939 від 20.09.2016 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Каліакра з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями ТОВ Гранд Енерджи груп , ТОВ Юкра , ТОВ Вибір , ТОВ Технологічна паливна компанія , TOB НК Народна , ТОВ Сантехбуд ЛТД та контрагентами-постачальниками за період з 01.04.2016 по 30.04.2016;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 24.11.2016 № 0023531404.

В обґрунтування позовних вимог з урахуванням додатково наданих пояснень позивач зазначає, що перевірка ТОВ Каліакра призначена та проведена без наявності на те достатніх підстав, що нівелює правові наслідки такої перевірки.

Так, в якості підстави для призначення перевірки зазначено підпункт 78.1.4 пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України), адже в ході аналізу інформаційних баз ДФС відповідачем виявлено порушення ТОВ Каліакра податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями ТОВ Гранд Енерджи груп , ТОВ Юкра , ТОВ Вибір , ТОВ Технологічна паливна компанія , TOB НК Народна , ТОВ Сантехбуд ЛТД , однак ТОВ Каліакра не надано відповіді на запит ГУ ДФС у м. Києві №18759/10/26-15-14-04-05 від 19.08.2016 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з вказаними контрагентами-покупцями.

Однак, ТОВ Каліакра наголошує на відсутності можливості подання документів по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями ТОВ Гранд Енерджи груп , ТОВ Юкра , ТОВ Вибір , ТОВ Технологічна паливна компанія , TOB НК Народна , ТОВ Сантехбуд ЛТД , у зв`язку із вилученням таких документів згідно протоколу обшуку від 18.05.2016 старшим слідчим СВ ФР ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві старшим лейтенантом міліції Сауляк Л.В.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що запит ГУ ДФС у м. Києві №18759/10/26-15-14-04-05 від 19.08.2016 ґрунтується на припущеннях щодо порушення позивачем податкового законодавства по взаємовідносинах з вказаними контрагентами-покупцями та про неможливість подання вказаних документів позивач повідомляв відповідача, однак відповідач не врахував даної обставини під час призначення та призначив перевірку згідно протиправного наказу від 20.09.2016 №5939.

Також позивач зауважив, що в порушення вимог пункту 78.4 статті 78, пункту 81.1 статті 81 ПК України відповідач фактично приступив до проведення перевірки до вручення ТОВ Каліакра копії наказу від 20.09.2016 №5939.

Позивач зазначив про порушення, допущені відповідачем в ході проведення перевірки, зокрема: неврахування відповідачем факту неможливості надання позивачем первинних документів на підтвердження взаємовідносин з вказаними контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками ТОВ Гранд Енерджи Груп , ПП КСП-2008 , ТОВ Фазор , ТОВ Еліт Парфум , Договір про спільну діяльність від 18.11.2014 №18-11с - уповноважена особа ТОВ Марлос , ТОВ Юкра , ТОВ Різалт-Нафтопродукти ; порушення відповідачем вимог підпункту 82.3.1 пункту 82.3 статті 82 ПК України шляхом відсутності відповідної реакції на заяву позивача про продовження строку перевірки згідно даної норми; невиконання відповідачем вимог пункту 85.9 статті 85 ПК України, яка покладає на контролюючий орган обов`язок з отримання копій вилучених у платника документів первинної податкової та фінансової звітності, та всупереч якої відповідач не подав до органу досудового розслідування відповідного запиту та не переніс строки позапланової перевірки до дати отримання копії первинної документації або доступу до них.

Висновки акту перевірки від 13.10.2016 №248/26-15-14-04-05/38833330 на підставі яких прийнято податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 24.11.2016 №0023531404, позивач вважає необґрунтованими, відповідно вказане рішення - протиправним.

Так, згідно акту перевірки від 13.10.2016 №248/26-15-14-04-05/38833330 відповідач дійшов висновку про порушення ТОВ Каліакра порядку формування податкових зобов`язань з податку на додану вартість (ПДВ) та податкового кредиту за результатами господарських взаємовідносин ТОВ Каліакра із вказаними контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками з огляду на ненадання позивачем первинних документів на підтвердження таких взаємовідносин та виходячи з аналізу матеріалів кримінальних проваджень №32015060000000035, №42016101050000066, а також відомостей з інформаційної бази даних ДФС України ІС Податковий блок .

Позивач наголошує на тому, що відповідач безпідставно не врахував об`єктивної неможливості надати до перевірки первинні документи на підтвердження господарських взаємовідносин ТОВ Каліакра із вказаними контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками, адже знав про вилучення таких документів слідчим.

Разом з цим, після повернення таких документів позивач подав копії таких документів до суду, а відповідач зазначив лише про наявність недостовірних відомостей у товарно-транспортних накладних (ТТН). При цьому, доводи відповідача в частині наявності недостовірних відомостей у ТТН позивач вважає необґрунтованими та зазначає, що для цілей податкового обліку в даному випадку наявність ТТН не є обов`язковою.

Матеріали кримінальних проваджень №32015060000000035, №42016101050000066, позивач не вважає такими, що можуть мати доказове значення у даній справі, адже відсутні вироки за результатом розгляду вказаних проваджень. При цьому, постановою старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Житомирській області від 24.11.2015 кримінальне провадження №32015060000000035 закрито у зв`язку із відсутністю складу злочину.

Відомості з інформаційної бази даних ДФС України ІС Податковий блок , позивач також вважає неналежними доказами, адже такі відомості сформовані без аналізу первинних документів, складених в ході відповідних господарських операцій.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2016 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

На підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017 та згідно з розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017, справу передано на автоматичний розподіл справ між суддями.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2017, для її подальшого розгляду і вирішення визначено суддю Чудак О.М.

15.12.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), шляхом його викладення в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Тобто, розгляд даної справи після 15.12.2017 здійснено відповідно до приписів нової редакції КАС України, за правилами загального позовного провадження.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2018 справу прийняти до провадження, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому, з урахуванням додатково наданих пояснень вказав на відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Зауважив на тому, що контролюючим органом враховано відповідь ТОВ Каліакра на запит ГУ ДФС у м. Києві №18759/10/26-15-14-04-05 від 19.08.2016.

Разом з цим зазначив, що з огляду на те, що ТОВ Каліакра повідомлено про відсутність можливості надати копії первинних документів у зв`язку з їх вилученням старшим слідчим СВ ФР ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві Сауляк Л.В. у рамках кримінального провадження №42016101050000066 від 22.04.2016, на підставі ухвали слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 11.05.2016 про надання дозволу на проведення обшуку та вилучення документів та протоколу обшуку від 18.05.2016, надіслано звернення до старшого слідчого СВ ФР ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві з метою надання копії вилучених документів по ТОВ Каліакра або забезпечення доступу до них.

Слідчим СВ ФР ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві забезпечено доступ Нестеренко Я.М. та Сіраку О.С. до оригіналів первинних документів, які були вилучені СВ ФР ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві. Під час огляду співробітниками ГУ ДФС у м. Києві вилучених документів ТОВ Каліакра жодних первинних документів щодо взаємовідносин ТОВ Каліакра з контрагентами-покупцями ТОВ Гранд Енарджи груп , ТОВ Юкра , ТОВ Вибір , ТОВ Технологічна паливна компанія , TOB НК Народна , ТОВ Сантехбуд ЛТД та контрагентами-постачальниками за період з 01.04.2015 по 30.04.2015 не виявлено, окрім договорів від 10.04.2015 №9, від 10.04.2015 №К-13, від 20.01.2015 №к-02, від 08.04.2015 №К-05, від 16.01.2014 №20, від 16.02.2015 №К-05, від 13.05.2014 №30, про що зазначено в листі від 29.09.2016 №4685/26-54-23-00.

З урахуванням викладеного, відповідач вказав, що позивачем не надано до перевірки документи на підтвердження фінансово-господарської діяльності з контрагентами-покупцями ТОВ Гранд Енарджи груп , ТОВ Юкра , ТОВ Вибір , ТОВ Технологічна паливна компанія , TOB НК Народна , ТОВ Сантехбуд ЛТД та контрагентами-постачальниками ТОВ Гранд Енерджи Груп , ПП КСП-2008 , ТОВ Фазор , ТОВ Еліт Парфум , Договір про спільну діяльність від 18.11.2014 №18-11с - уповноважена особа ТОВ Марлос , ТОВ Юкр , ТОВ Різалт-Нафтопродукти за період з 01.04.2015 по 30.04.2015, тому з огляду на положення пункту 44.6 статті ПК України вважається що такі документи були відсутні у ТОВ Каліакра на момент складання відповідної податкової звітності. Складено акт про ненадання документів від 06.10.2016 №898/26-15-14-04-05.

Відповідач зазначив, що 28.09.2016 директору ТОВ Каліакра ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) пред`явлено під розписку направлення на перевірку від 23.09.2016 №886/26-15-14-04-05, №887/26-15-14-04-05 та вручено копію наказу від 20.09.2016 №5939. Перевірку проведено з відома директора ТОВ Каліакра ОСОБА_1 Тому, посилання позивача на порушення порядку призначення та проведення перевірки є безпідставними.

Щодо поданих ТОВ Каліакра до суду документів на підтвердження здійснення фінансово-господарської діяльності із вказаними контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками, відповідач звернув увагу на наявність недостовірних відомостей у окремих ТТН, які не тільки позбавляють такі ТТН доказового значення, а й свідчать про неможливість реального здійснення операцій які ними задокументовано.

Крім того, відповідач вказав про: відсутність у вказаних контрагентів позивача ресурсів для здійснення господарської діяльності в той час як задокументована господарська діяльність потребує значних трудовитрат, матеріалів та технічного забезпечення; різноплановість реалізованих товарів у ланцюгах взаємопов`язаних господарських операцій по контрагентам; наявність кримінальних проваджень №32015060000000035 та №42016101050000066 в ході досудового розслідування яких встановлено обставини, що свідчать про нереальність зазначеної господарської діяльності позивача та його контрагентів.

В ході судових засідань представник позивача заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та наданих у справу доказах.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, зіславшись на письмово викладену позицію та надані докази.

В судовому засіданні 22.04.2019 допитано в якості свідків директора ТОВ Каліакра ОСОБА_1 та директора ТОВ Еліт Парфум ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ).

ОСОБА_1 пояснила, що вона постійно перебувала на нафтобазі ТОВ Каліакра , 28.09.2016 їй зателефонував інспектор та в той же день вручив наказ про проведення перевірки від 20.09.2016 №5939 та акт перевірки за юридичною адресою товариства. Заходи для отримання доступу до вилучених документів не вживались, документи повернуті слідчим більш як через рік після проведення обшуку, у матеріалах кримінального провадження наявні розписки про отримання документів від слідчого після проведення перевірки.

ОСОБА_3 пояснив, що 18.05.2016 був присутній в ході обшуку та вилучення документів ТОВ Каліакра , адже офіси ТОВ Каліакра та ТОВ Еліт Парфум знаходяться за однією адресою. Зазначив, що при обшуку вилучені всі документи, конкретного опису документів не складалось. У слідчого документи він забирав разом із ОСОБА_1 більш як через рік після проведення обшуку, мішки із документами фактично не були розпаковані, документи які забрали не перераховували.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, встановив наступне.

19.08.2016 ГУ ДФС у м. Києві направлено ТОВ Каліакра запит №18759/10/26-15-14-04-05 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з контрагентами-покупцями ТОВ Гранд Енерджи груп , ТОВ Юкра , ТОВ Вибір , ТОВ Технологічна паливна компанія , TOB НК Народна , ТОВ Сантехбуд ЛТД .

10.09.2016 ТОВ Каліакра надало письмову відповідь №10/09-01 на вказаний запит від 19.08.2016 №18759/10/26-15-14-04-05 в якій вказано про відсутність можливості надати копії первинних документів щодо взаємовідносин з контрагентами-покупцями ТОВ Гранд Енерджи груп , ТОВ Юкра , ТОВ Вибір , ТОВ Технологічна паливна компанія , TOB НК Народна , ТОВ Сантехбуд ЛТД у зв`язку з їх вилученням старшим слідчим СВ ФР ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві Сауляк Л.В. згідно протоколу обшуку від 18.05.2016 у рамках кримінального провадження №42016101050000066 від 22.04.2016, на підставі ухвали слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 11.05.2016 про надання дозволу на проведення обшуку та вилучення документів.

20.09.2016 ГУ ДФС у м. Києві на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1. статті 78 ПК України у зв`язку із ненаданням пояснень та їх документальних підтверджень в повному обсязі на письмовий запит контролюючого органу від 19.08.2016 №18759/10/26-15-14-04-05 прийнято наказ №5939 про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ Каліакра з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями ТОВ Гранд Енерджи груп , ТОВ Юкра , ТОВ Вибір , ТОВ Технологічна паливна компанія , TOB НК Народна , ТОВ Сантехбуд ЛТД та контрагентами-постачальниками за період з 01.04.2016 по 30.04.2016, тривалістю 10 робочих днів з 23.09.2016 по 06.10.2016.

28.09.2016 директору ТОВ Каліакра Пушенко М.В. пред`явлено під розписку направлення на перевірку від 23.09.2016 №886/26-15-14-04-05, №887/26-15-14-04-05 та вручено копію наказу від 20.09.2016 №5939.

В період з 23.09.2016 по 06.10.2016 головними державними ревізорами-інспекторами ГУ ДФС у м. Києві Нестеренко Я.М. та Сіраком О.С. на підставі наказу від 20.09.2016 №5939 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Каліакра з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями ТОВ Гранд Енерджи груп , ТОВ Юкра , ТОВ Вибір , ТОВ Технологічна паливна компанія , TOB НК Народна , ТОВ Сантехбуд ЛТД та контрагентами-постачальниками за період з 01.04.2016 по 30.04.2016.

В ході проведення перевірки, директору ТОВ Каліакра Пушенко М.В. вручено запити від 23.09.2016 №1 та від 06.10.2016 №21689/10/10/26-15-14-04-05, щодо надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинам з контрагентами-покупцями ТОВ Гранд Енарджи груп , ТОВ Юкра , ТОВ Вибір , ТОВ Технологічна паливна компанія , TOB НК Народна , ТОВ Сантехбуд ЛТД та контрагентами-постачальниками за період з 01.04.2015 по 30.04.2015.

Листами ТОВ Каліакра (вх. №38570/10 від 20.09.2016 та №326 від 27.09.2016) повідомлено ГУ ДФС у м. Києві про те, що підприємство не має можливості надати копії первинних документів у зв`язку з їх вилученням старшим слідчим СВ ФР ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві Сауляк Л.В. у рамках кримінального провадження №42016101050000066 від 22.04.2016, на підставі ухвали слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 11.05.2016 про надання дозволу на проведення обшуку та вилучення документів та протоколу обшуку від 18.05.2016.

28.09.2016 ГУ ДФС у м. Києві листом №30107/7/26-15-14-04-05 надіслано звернення до старшого слідчого СВ ФР ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві з метою надання копії вилучених документів по ТОВ Каліакра або забезпечення доступу до них.

Згідно листа СВ ФР ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 29.09.2016 №4685/26-54-23-00 слідчим СВ ФР ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві забезпечено доступ Нестеренко Я.М. та Сіраку О.С. до оригіналів первинних документів, які були вилучені СВ ФР ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві. Під час огляду співробітниками ГУ ДФС у м. Києві вилучених документів ТОВ Каліакра не виявлено жодних первинних документів щодо взаємовідносин ТОВ Каліакра з контрагентами-покупцями ТОВ Гранд Енарджи груп , ТОВ Юкра , ТОВ Вибір , ТОВ Технологічна паливна компанія , TOB НК Народна , ТОВ Сантехбуд ЛТД за період з 01.04.2015 по 30.04.2015, окрім договорів від 10.04.2015 №9, від 10.04.2015 №К-13, від 20.01.2015 №к-02, від 08.04.2015 №К-05, від 16.01.2014 №20, від 16.02.2015 №К-05, від 13.05.2014 №30.

За результатами перевірки складено акт від 13.10.2016 №248/26-15-14-04-05/ НОМЕР_1 .

В ході перевірки виявлені та зафіксовані в акті порушення ТОВ Каліакра вимог:

- пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188 ПК України, в результаті чого завищено податкові зобов`язання по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями на загальну суму 1 551 220 грн, в тому числі за період з 01.04.2015 по 30.04.2015 по ТОВ Гранд Енерджи Груп (код 39531302) на суму 680 181,97 грн, ТОВ Юкра (код 37449604) на 295 806,21 грн, ТОВ Вибір (код 30635410) на суму 225157,33 грн, ТОВ Технологічна Паливна Компанія (код 39102316) на суму 148 603,17 грн, ТОВ НК Народна (код 38675288) на суму 129 241,67 грн, ТОВ Сантехбуд ЛТД (код 37485108) на суму 72 229,5 грн.

- пункту 198.1 статті 198 ПК України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту в квітні 2015 року на загальну суму 1 514 166 грн по взаємовідносинах з ТОВ Гранд Енерджи Груп (код 39531302) на суму 696 911,2 грн, ПП КСП-2008 (код 36281360) на суму 322 302,7 грн, ТОВ Фазор (код 39033274) на суму 170 333,3 грн, ТОВ Еліт Парфум (код 32209914) на суму 162 086,7 грн, Договір про спільну діяльність від 18.11.2014 №18-11с - уповноважена особа ТОВ Марлос (код 592740243) на суму 67 091 грн, ТОВ Юкра (код 37449604) на суму 50 710 грн, ТОВ Різалт-Нафтопродукти (код 23997935) на суму 44 730,8 грн.

24.11.2016 на підставі вказаних висновків акту від 13.10.2016 №248/26-15-14-04-05/38833330 ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №0023531404, яким зменшено розмір податкового зобов`язання ТОВ Каліакра для цілей розділу V ПК України за квітень 2015 року на 1 551 220 грн та зменшено розмір податкового кредиту ТОВ Каліакра за квітень 2015 року на 1 514 166 грн.

Позивач вважає протиправним призначення та проведення зазначеної перевірки та її наслідків, які знайшли відображення у податковому повідомленні-рішенні від 24.11.2016 №0023531404, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Суд, оінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, дійшов наступних висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Перелік обставин за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка наведений у статті 78 ПК України.

Відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №813/2162/17 наказ контролюючого органу про проведення перевірки має утримувати в собі в якості підстави її проведення посилання на неотримання пояснень від платника податку та їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу щодо виявлених обставин, визначених таким запитом.

Судом встановлено, що податковим органом на адресу позивача направлено письмовий запит від 19.08.2016 №18759/10/26-15-14-04-05 про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження.

Згідно з підпунктом 20.1.3 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи та матеріали.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та їх документального підтвердження. У письмовому запиті обов`язково зазначаються:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатка контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

У запиті від 19.08.2016 №18759/10/26-15-14-04-05 відповідач зазначив, що наявна інформація про порушення ТОВ Каліакра вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 201.10 статті 201 ПК України по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями ТОВ Гранд Енерджи груп , ТОВ Юкра , ТОВ Вибір , ТОВ Технологічна паливна компанія , TOB НК Народна , ТОВ Сантехбуд ЛТД за період з 01.04.2016 по 30.04.2016, що свідчить про недостовірність визначення ТОВ Каліакра податкового зобов`язання з ПДВ за квітень 2015 року у сумі 1 551 200 грн. Зазначено, що результати аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено вказують на імовірну відсутність реального здійснення вказаних операцій, оскільки не встановлено реальний рух товару за ланцюгом постачання до контрагентів-покупців.

Проте, у відповідь на запит від 19.08.2016 №18759/10/26-15-14-04-05 позивач не надав відповідної інформації та документів, мотивуючи це вилученням запитуваних документів старшим слідчим СВ ФР ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві Сауляк Л.В. у рамках кримінального провадження №42016101050000066 від 22.04.2016, на підставі ухвали слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 11.05.2016 про надання дозволу на проведення обшуку та вилучення документів та протоколу обшуку від 18.05.2016.

Позивач вважає, що наведена у запиті від 19.08.2016 №18759/10/26-15-14-04-05 інформація про порушення ТОВ Каліакра вимог податкового законодавства ґрунтується виключно на припущеннях відповідача щодо наявності таких порушень.

Суд зазначає, що на етапі надсилання платнику податків запиту будь яка інформація щодо порушення таким платником податків вимог податкового законодавства не є остаточно підтвердженою, тобто є припущенням контролюючого органу. В іншому разі, якщо припустити, що факт порушення беззаперечно встановлено, направлення вказаного запиту втрачає сенс. При цьому, суд наголошує на тому, що таке припущення має бути обґрунтованим.

Також суд враховує, що інформація про порушення ТОВ Каліакра вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 201.10 статті 201 ПК України отримана відповідачем із Єдиного реєстру податкових накладних, що згідно приписів статті 74 ПК України є належним джерелом податкової інформації, яка використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Стосовно посилань позивача на норми пункту 85.9 статті 85 ПК України, то суд зазначає наступне.

Відповідно до положень пункту 85.9 статті 85 ПК України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Суд звертає увагу, що вказана норма містить в главі 8 ПК України Перевірки , а саме в статті 85, яка визначає порядок надання платниками податків документів для перевірки.

При цьому, пункт 85.1 даної статті забороняє витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.

А пункт 85.2 передбачає, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Таким чином, норма пункту 85.9 статті 85 ПК України перекладає з платника податків обов`язок надання документів для перевірки на контролюючий орган, у разі якщо такі документи вилучені правоохоронними та іншими органами. Крім того, положення даної норми зобов`язують контролюючий орган перенести терміни перевірки.

Враховуючи викладене, а також те, що до прийняття контролюючим органом наказу про проведення перевірки, не може йти мова про факт призначення та проведення перевірки, суд вважає, що передбачений пунктом 85.9 статті 85 ПК України обов`язок контролюючий орган може виконати виключно у разі наявності наказу про призначення перевірки.

Тому, суд не вважає такими, що вказують на протиправність наказу від 20.09.2016 №5939, доводи позивача про те, що всупереч вимог пункту 85.9 статті 85 ПК України відповідач не подав до органу досудового розслідування відповідного запиту та не переніс строки позапланової перевірки до дати отримання копії первинної документації або доступу до них.

На користь даного висновку свідчить і зміст підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, який пов`язує виникнення підстав для проведення перевірки із не наданням платником податків пояснень та їх документальних підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, однак не уточнює причин такого неподання. Водночас, у разі вилучення у платника податків документів правоохоронними та іншими органами, дослідження таких документів можливе лише у разі виконання контролюючим органом вимог пункту 85.9 статті 85 ПК України для чого необхідно призначити перевірку.

Крім того, побічно суд враховує й те, що доводи позивача про вилучення вказаних первинних документів у рамках кримінального провадження №42016101050000066 від 22.04.2016 в подальшому спростовані листом СВ ФР ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 29.09.2016 №4685/26-54-23-00, згідно якого такі документи не вилучались, окрім договорів від 10.04.2015 №9, від 10.04.2015 №К-13, від 20.01.2015 №к-02, від 08.04.2015 №К-05, від 16.01.2014 №20, від 16.02.2015 №К-05, від 13.05.2014 №30, про що зазначено в листі від 29.09.2016 №4685/26-54-23-00.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно видано наказ від 20.09.2016 №5939 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Каліакра з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями ТОВ Гранд Енерджи груп , ТОВ Юкра , ТОВ Вибір , ТОВ Технологічна паливна компанія , TOB НК Народна , ТОВ Сантехбуд ЛТД та контрагентами-постачальниками за період з 01.04.2016 по 30.04.2016 .

Відповідно до абзацу 2 пункту 78.4 статті 78 ПК України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 78.5 статті 78 цього Кодексу).

У відповідності до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (об`єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови (пункт 81.2 статті 81 Кодексу).

Пунктом 86.1 статті 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Відповідно до пункту 86.3 статті 86 ПК України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Згідно з пунктом 86.10 статті 86 ПК України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника.

Судом встановлено, що на підставі оскаржуваного наказу від 20.09.2016 №5939 ГУ ДФС у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Каліакра з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями ТОВ Гранд Енерджи груп , ТОВ Юкра , ТОВ Вибір , ТОВ Технологічна паливна компанія , TOB НК Народна , ТОВ Сантехбуд ЛТД та контрагентами-постачальниками за період з 01.04.2016 по 30.04.2016, за результатами якої складено акт від 13.10.2016 №248/26-15-14-04-05/38833330.

Направлення на перевірку та копію наказу від 20.09.2016 №5939 вручено директору ТОВ Каліакра під розписку, що не заперечується позивачем.

Посилання ТОВ Каліакра на те, що перевірка розпочата 23.09.2016, а наказ від 20.09.2016 №5939 вручено директору ТОВ Каліакра лише 28.09.2016, суд враховує, адже саме 23.09.2016 відповідач направив директору ТОВ Каліакра запит №1 про надання пояснень та їх документального підтвердження.

При цьому, суд зазначає, що позивач добровільно допустив ревізорів до проведення перевірки.

Верховний Суд у постанові від 17.05.2019 у справі №823/2530/18 зазначив, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення виїзної перевірки щодо нього, має право не погодитись з рішенням про призначення перевірки і оскаржити його в суді або застосувати інші заходи, передбачені статтею 81 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), шляхом недопущення посадових осіб контролюючого органу до її проведення. Якщо ж допуск до виїзної податкової перевірки відбувся і наказ реалізований як прийнятий в межах закону і компетенції, в подальшому предметом розгляду в суді має бути зміст виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, в різі прийняття ними відповідних актів індивідуальної дії.

Оскаржуваний наказ, є актом індивідуальної дії, на час вирішення справи реалізовано, відтак, такий наказ вичерпав свою дію, і права позивача не можуть бути поновлені шляхом визнання протиправним такого наказу.

Так, згідно із пунктом 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Тобто, податковий орган оцінює викладені в акті перевірки доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов`язання платникові податків.

Вказане в сукупності свідчить про те, що висновки податкового органу за наслідками проведення перевірки, викладені у відповідному акті, не породжують для суб`єкта господарювання певних юридичних наслідків та не змінюють фінансово-економічне становище платника, а отже, не порушують його права та законні інтереси.

Належним способом захисту порушених прав у даному випадку є оскарження позивачем винесеного податкового повідомлення рішення за наслідками перевірки.

В даному випадку, відповідачем фактично реалізовано його компетенцію на проведення позапланової виїзної перевірки та оформлення її результатів, а тому дії ГУ ДФС у м. Києві щодо проведення розглядуваної перевірки не є такими, що порушують права позивача. Позивач добровільно допустив перевіряючих до здійснення контрольного заходу, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним наказу від 20.09.2016 №5939 та дій відповідача щодо проведення перевірки.

Встановлено, що підставою прийняття податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 24.11.2016 №0023531404 слугували висновки ГУ ДФС у м. Києві, викладені в акті від 13.10.2016 №248/26-15-14-04-05/38833330 про порушення ТОВ Каліакра вимог податкового законодавства при формуванні податкової звітності за результатами фінансово-господарської діяльності ТОВ Каліакра із контрагентами-покупцями ТОВ Гранд Енарджи груп , ТОВ Юкра , ТОВ Вибір , ТОВ Технологічна паливна компанія , TOB НК Народна , ТОВ Сантехбуд ЛТД та контрагентами-постачальниками ТОВ Гранд Енерджи Груп , ПП КСП-2008 , ТОВ Фазор , ТОВ Еліт Парфум , Договір про спільну діяльність від 18.11.2014 №18-11с - уповноважена особа ТОВ Марлос , ТОВ Юкра , ТОВ Різалт-Нафтопродукти за період з 01.04.2015 по 30.04.2015.

Вказані висновки відповідач обґрунтував наступними доводами:

- позивачем до перевірки не подано документів, які підтверджують реальність фінансово-господарські взаємовідносини із вказаними контрагентами, що згідно пункту 44.6 статті ПК України вказує на відсутність у ТОВ Каліакра таких документів на момент складання відповідної податкової звітності;

- у поданих ТОВ Каліакра до суду ТТН наявні недостовірні відомості, які не тільки позбавляють такі ТТН доказового значення, а й свідчать про неможливість реального здійснення операцій які ними задокументовано;

- відсутність у вказаних контрагентів позивача ресурсів для здійснення господарської діяльності в той час як задокументована господарська діяльність потребує значних трудовитрат, матеріалів та технічного забезпечення;

- різноплановість реалізованих товарів у ланцюгах взаємопов`язаних господарських операцій по контрагентам;

- наявність кримінальних проваджень №32015060000000035 та №42016101050000066 в ході досудового розслідування яких встановлено обставини, що свідчать про нереальність господарської діяльності позивача та його контрагентів.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам відповідача, суд виходить з наступного.

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість регулюється розділом V ПК України. Зокрема, відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

Пунктом 201.8 статті 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно положень статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За вимогами частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Судом встановлено, що ТОВ Каліакра не надано до перевірки документи на підтвердження фінансово-господарської діяльності ТОВ Каліакра із контрагентами-покупцями ТОВ Гранд Енарджи груп , ТОВ Юкра , ТОВ Вибір , ТОВ Технологічна паливна компанія , TOB НК Народна , ТОВ Сантехбуд ЛТД та контрагентами-постачальниками ТОВ Гранд Енерджи Груп , ПП КСП-2008 , ТОВ Фазор , ТОВ Еліт Парфум , Договір про спільну діяльність від 18.11.2014 №18-11с - уповноважена особа ТОВ Марлос , ТОВ Юкра , ТОВ Різалт-Нафтопродукти за період з 01.04.2015 по 30.04.2015.

У зв`язку із цим, відповідачем складено акт про ненадання документів від 06.10.2016 №898/26-15-14-04-05.

Ненадання вказаних документів позивач мотивував вилученням таких документів слідчим СВ ФР ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві Сауляк Л.В. у рамках кримінального провадження №42016101050000066 від 22.04.2016 згідно протоколу обшуку від 18.05.2016.

Відповідач на виконання вимог пункту 85.9 статті 85 ПК України надіслав звернення до старшого слідчого СВ ФР ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві з метою надання копії вилучених документів по ТОВ Каліакра або забезпечення доступу до них.

Слідчим СВ ФР ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві забезпечено доступ Нестеренко Я.М. та Сіраку О.С. до оригіналів первинних документів, які вилучені СВ ФР ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві. Під час огляду співробітниками ГУ ДФС у м. Києві вилучених документів ТОВ Каліакра жодних первинних документів щодо взаємовідносин ТОВ Каліакра з контрагентами-покупцями ТОВ Гранд Енерджи груп , ТОВ Юкра , ТОВ Вибір , ТОВ Технологічна паливна компанія , TOB НК Народна , ТОВ Сантехбуд ЛТД за період з 01.04.2015 по 30.04.2015 не виявлено, окрім договорів від 10.04.2015 №9, від 10.04.2015 №К-13, від 20.01.2015 №к-02, від 08.04.2015 №К-05, від 16.01.2014 №20, від 16.02.2015 №К-05, від 13.05.2014 №30, про що зазначено в листі від 29.09.2016 №4685/26-54-23-00.

При цьому, суд вважає, що позивачем не вжито жодних заходів для спростування вказаної інформації під час проведення перевірки, прийняття рішень на підставі даної перевірки та в подальшому, в тому числі для отримання переліку вилучених документів, доказів відеофіксації проведення обшуку, оскарженні дій відповідних слідчого зокрема щодо проведення обшуку та не зазначення у протоколі обшуку переліку вилучених документів.

Суд зауважує, що відповідач зазначає про підтвердження у вказаному листі відсутності у матеріалах кримінального провадження також документів ТОВ Каліакра по взаємовідносинах із контрагентами-постачальниками ПП КСП-2008 , ТОВ Фазор , ТОВ Еліт Парфум , Договір про спільну діяльність від 18.11.2014 №18-11с - уповноважена особа ТОВ Марлос , ТОВ Різалт-Нафтопродукти за період з 01.04.2015 по 30.04.2015. Однак, такий висновок відповідача спростовується змістом листа СВ ФР ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 29.09.2016 №4685/26-54-23-00.

З урахуванням наведеного та керуючись нормою пункту 44.6 статті 44 ПК України суд вважає, що подані ТОВ Каліакра до суду документи на підтвердження фінансово-господарських відносин із ТОВ Гранд Енерджи груп , ТОВ Юкра , ТОВ Вибір , ТОВ Технологічна паливна компанія , TOB НК Народна , ТОВ Сантехбуд ЛТД , були відсутні у позивача на час складення звітності з ПДВ, відповідно такі документи не можуть підтверджувати реальність здійснення господарських операцій позивача із вказаними контрагентами та бути підставою для формування податкової звітності, в тому числі з ПДВ.

У зв`язку з цим, суд вважає обґрунтованими висновки відповідача про завищення ТОВ Каліакра податкових зобов`язань з ПДВ для цілей розділу V ПК України за квітень 2015 року на 1 551 220 грн та завищення суми податкового кредиту в квітні 2015 року на загальну суму 747 621,2 грн, в тому числі по взаємовідносинах з ТОВ Гранд Енерджи Груп на суму 696 911,2 грн, з ТОВ Юкра на суму 50 710 грн.

Водночас, суд вважає, що відповідачем не спростовано факту вилучення у ТОВ Каліакра документів, які підтверджують правомірність визначення податкового кредиту позивача за результатами господарських операцій з ПП КСП-2008 в сумі 322 302,7 грн, ТОВ Фазор в сумі 170 333,3 грн, ТОВ Еліт Парфум в сумі 162 086,7 грн, Договір про спільну діяльність від 18.11.2014 №18-11с - уповноважена особа ТОВ Марлос в сумі 67 091 грн, ТОВ Різалт-Нафтопродукти в сумі 44 730,8 грн.

Тому, суд враховує надані позивачем документи на підтвердження господарських правовідносин із даними контрагентами-постачальниками та зазначає наступне.

Реальність здійснення ТОВ Каліакра господарських операцій з ПП КСП-2008 , ТОВ Фазор , ТОВ Еліт Парфум , Договір про спільну діяльність від 18.11.2014 №18-11с - уповноважена особа ТОВ Марлос та ТОВ Різалт-Нафтопродукти підтверджується: договорами поставки та відповідального зберігання нафтопродуктів з відповідними додатками; податковими накладними з доказами їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних; видатковими накладними та накладними на переробку; паспортами якості; рахунками на оплату; картками рахунку 361 за відповідні періоди; ТТН; актами прийому-передачі товарів; документами, які підтверджують використання придбаних товарів у господарській діяльності ТОВ Каліакра .

Заперечення відповідача щодо вказаних документів зводяться виключно до невідповідності даних, зазначених в ТТН №27 від 17.04.2015 щодо достовірності реєстрації причепа за номером НОМЕР_2 . Так, у відповідь на запит відповідача Регіональний сервісний центр МВС у м. Києві надав лист від 21.12.2018 №31/26-24155 з інформацію, що вказаний причіп не зареєстровано.

Суд не вважає вказані доводи відповідача такими, що спростовують реальність здійснення господарських операцій ТОВ Каліакра з ПП КСП-2008 .

Так, наведена у листі від 21.12.2018 №31/26-24155 інформація актуальна станом на 21.12.2018, в той час як зазначена ТТН складена 17.04.2015, а тому суд не виключає, що на момент складання вказаної ТТН причіп НОМЕР_2 був зареєстрований, а в період з 17.04.2015 по 21.12.2018 знятий з реєстрації.

Також суд враховує правову позицію, викладену Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а.

У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників).

При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, ТТН призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

З урахуванням наведеного, Верховний Суд зазначає, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як ТТН, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 28.02.2018 у справі №806/1033/17 окремі недоліки в оформленні первинних документів не спростовують наявності у підприємства відповідних господарських операцій. Відсутність реквізитів первинних документів ще не означає їх дефектність; відсутність деталізації в первинних документах не є підставою для визнання нереальності господарських операцій. В кожному конкретному спірному випадку важливо окремо досліджувати характер недоліків первинних документів, однак згідно з прямим приписом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні такі недоліки не повинні унеможливлювати ідентифікацію осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, зміст та обсяг таких господарських операцій тощо. Водночас неістотні недоліки первинних документів не є підставою для невизнання факту відсутності здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що надані позивачем первинні документи підтверджують реальність господарських операцій ТОВ Каліакра з ПП КСП-2008 , ТОВ Фазор , ТОВ Еліт Парфум , Договір про спільну діяльність від 18.11.2014 №18-11с - уповноважена особа ТОВ Марлос та ТОВ Різалт-Нафтопродукти .

Верховний Суд України в постанові від 29.03.2017 у справі №826/11082/14 зазначив, що первинні документи, які стали підставою для формування суб`єктом господарювання податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, видані контрагентом, діяльність якого мала ознаки фіктивного підприємництва, та підписані від імені особи, яка заперечила свою участь у його діяльності, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум до податкового кредиту та визначених пунктом 138.1 статті 138 ПК витрат є безпідставними.

У постанові від 14.03.2017 у справі №826/757/13 Верховний Суд України вказує, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, і незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Верховний Суд у рішенні у справі №2а-7075/12/2670 від 16.01.2018 констатує, що первинні документи є неналежними, адже підписані особою, яка значилась директором товариства, проте фактично ніякого відношення до діяльності товариства не мала, що встановлено в межах розслідування кримінальної справи за фактом вчинення злочинів, передбачених частиною другою статті 205, частинами першою та третьою статті 358 Кримінального кодексу України.

У постанові від 27.03.2018 у справі №816/809/17 Верховний Суд зазначає, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків усіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентами. Далі, аналізуючи правовідносини у зазначеній справі, Верховний Суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути й необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини першої статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту, є Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України).

Відповідно до частини першої статті 23 КПК суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Частина друга цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частина четверта статті 95 КПК України визначає, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, протоколи допиту чи пояснення, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, пояснення чи інші матеріали досудового розслідування, а також ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій, не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 16.01.2018 у справі №2а-7075/12/2670, від 26.06.2018 у справі №808/2360/17, та Верховним Судом України у постановах від 12.04.2016 у справі №826/17617/13, від 05.03.2012 у справі №21-421а11 та від 22.09.2015 у справі №810/5645/14.

З мотивів викладених вище суд зазначає, що ні на момент проведення податкової перевірки та фіксації її наслідків, ні станом на час розгляду даної справи в суді не існували вироки щодо посадових осіб ТОВ Каліакра , ПП КСП-2008 , ТОВ Фазор , ТОВ Еліт Парфум , Договір про спільну діяльність від 18.11.2014 №18-11с - уповноважена особа ТОВ Марлос та ТОВ Різалт-Нафтопродукти .

Крім того, кримінальні провадження №32015060000000035, №42016101050000066 безпосередньо не стосуються господарських відносин ТОВ Каліакра із ПП КСП-2008 , ТОВ Фазор , ТОВ Еліт Парфум , Договір про спільну діяльність від 18.11.2014 №18-11с - уповноважена особа ТОВ Марлос та ТОВ Різалт-Нафтопродукти . До того ж, постановою старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Житомирській області від 24.11.2015 кримінальне провадження №32015060000000035 закрито у зв`язку із відсутністю складу злочину. Кримінальне провадження №42016101050000066 також закрито про, що зазначили в судовому засіданні свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та про що свідчить повернення позивачу документів, вилучених в ході вказаного кримінального провадження.

Тому, посилання відповідача на матеріали вказаних кримінальних проваджень суд вважає безпідставними.

Стосовно доводів відповідача про відсутність у контрагентів позивача ресурсів для здійснення господарської діяльності суд звертає увагу на наступне.

Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 у справі №804/4940/14 зазначив, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки зокрема залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Водночас, контролюючим органом не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні станом на здійснення господарських операцій з позивачем у його контрагентів трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для здійснення поставок товарів чи надання послуг, обумовлених укладеними договорами з позивачем.

Відсутність достатніх (саме на думку контролюючого органу) матеріальних та трудових ресурсів не може беззаперечно свідчити про невиконання цими суб`єктами договірних зобов`язань.

Відповідач також зазначає про неможливість здійснення господарських відносин ТОВ Каліакра із ПП КСП-2008 , ТОВ Фазор , ТОВ Еліт Парфум , Договір про спільну діяльність від 18.11.2014 №18-11с - уповноважена особа ТОВ Марлос та ТОВ Різалт-Нафтопродукти з огляду на різноплановість реалізованих товарів у ланцюгах взаємопов`язаних господарських операцій по контрагентам.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача в цій частині, суд враховує правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №813/4931/13-а, від 06.02.2018 у справі №802/4940/14, згідно якої податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку.

Суд також акцентує увагу на принципі індивідуальної відповідальності за вчинене порушення (частина друга статті 61 Конституції України).

Тобто, у разі підтвердження товарності здійснених поставок та реальності надання послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені контрагентом, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Проте, посадовими особами відповідача під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Тому, можливі порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства щодо відображення господарських операцій в податковому обліку та сплати податків спричиняє негативні наслідки саме для них, а не для позивача.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальника, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем та його контрагентами розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України , якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Таким чином, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем частково доведено обґрунтованість висновків перевірки та правомірність оскаржуваного рішення, суд вважає, що наявні підстави для захисту прав позивача у судовому порядку шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 24.11.2016 №0023531404 в частині зменшення розміру податкового кредиту ТОВ Каліакра за квітень 2015 року на 766 544,5 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Встановлено, що позивач звернувся до суду з двома позовними вимогами немайнового характеру за які сплатив судовий збір в сумі 2756 грн згідно платіжного доручення від 11.10.2016 №218 та однією позовною вимогою майнового характеру в сумі 1 514 200 грн за яку сплатив судовий збір у розмірі 22 713 грн згідно платіжного доручення від 11.10.2016 №245.

Оскільки, за результатом судового розгляду даної справи суд дійшов висновку про задоволення позову в частині майнових вимог позивача в сумі 766 544,5 грн, останньому підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судовий збір в сумі 11 498,17 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Каліакра задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві від 24.11.2016 №0023531404 в частині зменшення розміру податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю Каліакра за квітень 2015 року на 766544,50 грн.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Каліакра судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 11498,17 грн (одинадцять тисяч чотириста дев`яносто вісім гривень сімнадцять копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Каліакра (місцезнаходження юридичної особи: 04074, місто Київ, вулиця Коноплянська, будинок 12; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 38833330).

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04080, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 39439980).

Повний текст рішення складено 02.07.2019.

Суддя О.М. Чудак

Дата ухвалення рішення20.06.2019
Оприлюднено05.07.2019

Судовий реєстр по справі —826/15867/16

Ухвала від 23.01.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 16.12.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Ухвала від 05.12.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Ухвала від 11.11.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Ухвала від 15.10.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Ухвала від 17.09.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Костюк Любов Олександрівна

Ухвала від 17.09.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Костюк Любов Олександрівна

Ухвала від 07.08.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Костюк Любов Олександрівна

Рішення від 20.06.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Чудак О.М.

Ухвала від 12.03.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Чудак О.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні