Ухвала

від 11.11.2019 по справі 826/15867/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Суддя-доповідач: Епель О.В.

УХВАЛА

11 листопада 2019 року Справа № 826/15867/16

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Епель О.В., суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г. у м. Києві, перевіривши клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Каліакра до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказу і податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Каліакра звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказу і податкового повідомлення-рішення від 24.11.2016 року № 0023531404.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2019 року адміністративний позов було задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві від 24.11.2016 №0023531404 в частині зменшення розміру податкового кредиту товариства з обмеженою відповідальністю Каліакра за квітень 2015 року на 766544,50 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року було залишено без руху, а ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року було повернуто апелянту.

Відповідач повторно подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду першої інстанції, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року було залишено без руху через пропуск строку на апеляційне оскарження та несплату судового збору за подання апеляційної скарги. Апелянтом було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі та продовження строку на усунення недоліків його апеляції.

Перевіряючи наявність правових підстав для задоволення зазначеного клопотання в частині поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

При цьому, оскаржуване рішення апелянтом було отримано 04.07.2019 р. /Т.4 а.с. 172/, а апеляційна скарга подана ним 01.10.2019 р., що підтверджується відтиском штампу поштового відділення, в якому надійшла апеляційна скарга, тобто зі спливом тридцятиденного строку, регламентованого статтею 295 КАС України.

При цьому, у своєму клопотанні апелянт хоча і порушує питання про поновлення йому строку на апеляційне провадження, проте не наводить поважних причин його пропуску.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

При цьому, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, колегія суддів також враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Лелас проти Хорватії , відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

Крім того, у справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

У свою чергу, згідно зі ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Таким чином, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не є поважними і підстави для його поновлення за даним клопотанням відсутні.

Перевіривши клопотання в частині продовження строку на усунення недоліків, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

У ч. 1, 3, 6 ст. 121 КАС України закріплено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду.

Про продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Таким чином, законодавством регламентовано процесуальні гарантії доступу до правосуддя і забезпечення практичної можливості їх реалізації покладено на суд.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в частині щодо продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у цій справі підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 118, 295, 298, 321, 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - задовольнити частково.

Продовжити апелянту строк для усунення недоліків його апеляційної скарги на десять днів з дня отримання копії даної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач

Судді: