Ухвала

від 16.12.2019 по справі 826/15867/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Суддя-доповідач: Епель О.В.

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

16 грудня 2019 року Справа № 826/15867/16

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Епель О.В., суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г. у м. Києві, перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Каліакра до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказу і податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Каліакра звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказу і податкового повідомлення-рішення від 24.11.2016 року № 0023531404. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2019 року адміністративний позов було задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві від 24.11.2016 №0023531404 в частині зменшення розміру податкового кредиту товариства з обмеженою відповідальністю Каліакра за квітень 2015 року на 766544,50 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року було залишено без руху, а ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року було повернуто апелянту.

Відповідач повторно подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду першої інстанції, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року було залишено без руху через пропуск строку на апеляційне оскарження та несплату судового збору, та надано апелянту строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Апелянтом було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року було задоволено частково, та продовжено апелянту строк для усунення недоліків його апеляційної скарги на десять днів з дня отримання копії даної ухвали суду.

Колегія суддів встановила, що копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги апелянтом отримано 19.11.2019 р., що вбачається з відмітки про отримання на зворотному поштовому повідомленні, яке надійшло до суду 16.12.2019 р.

Отже, останнім днем для усунення недоліків є 29.11.2019.

Крім того, від апелянта повторно надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків його апеляційної скарги, у задоволенні якого ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року було відмовлено.

Станом на 16.12.2019 (день надходження до суду зворотного поштового повідомлення) зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року недоліки апеляційної скарги не усунуті, а саме: не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з наведенням відповідних поважних причин його пропуску.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

При цьому, колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

При цьому, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Разом з тим, колегія суддів також враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

Крім того, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

У свою чергу, згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Таким чином, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, судом враховується, що апелянтом не було усунуто й інші недоліки, визначені в ухвалі від 15.10.2019, а саме - не надано документу про сплату судового збору.

Таким чином, оскільки недоліки апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, зазначені в ухвалі про залишення її без руху, зокрема щодо звернення із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням поважних причин його пропуску, апелянтом у строк, встановлений судом, не усунуті, то колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 299, ч. 2 ст. 321, ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Каліакра до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказу і податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач

Судді: