Вирок

від 09.07.2019 по справі 360/35/19

БОРОДЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 360/35/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 року Бородянський районний суд

Київської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

потерпілої ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в смт Бородянка Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110120000845 від 22 грудня 2018 року, кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019110120000006 від 04 січня 2019 року, які об`єднані в одне провадження, про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Немішаєве Бородянського району Київської області, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, з професійно-технічною освітою, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) 01 жовтня 2012 року засуджений за вироком Бородянського районного суду Київської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 120 годин; 2) 21 грудня 2012 року засуджений за вироком Бородянського районного суду Київської області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; 3) 23 січня 2014 року засуджений за вироком Бородянського районного суду Київської області за ч.2 ст.185 КК України, із застосуванням ст.71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. Звільнений 06 березня 2015 року відповідно до ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 26 лютого 2015 року, умовно-дострокова на 10 місяців 26 днів; 4) 22 червня 2018 року засуджений за вироком Бородянського районного суду Київської області за ч.2, ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Берестянка Бородянського району Київської області, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, з професійно-технічною освітою, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_2 , судимостей не має відповідно до ст.89 КК України,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

02 жовтня 2018 року, приблизно о 08 годині, в с.Берестянка Бородянського району Київської області, ОСОБА_5 , за попередньою змовою зі ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, прийшли до домоволодіння по АДРЕСА_3 , де в той час, як ОСОБА_6 , знаходився неподалік вказаного домоволодіння, спостерігав за оточуючою обстановкою, щоб вчасно попередити ОСОБА_5 про виявлення їх злочинних дій сторонніми особами, скориставшись ключем від дверей будинку, котрий отримав від ОСОБА_6 , проник до будинку АДРЕСА_3 , звідки таємно викрали гаманець з грошовими коштами в сумі 16 000 гривень, що належать ОСОБА_7 .

Після чого, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розділивши викрадені грошові кошти, з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд, чим завдали потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 16 000 гривень.

18 грудня 2018 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи в салоні автомобіля «ВАЗ 21099» державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою «Феневичі-Бишів», поблизу с.Дружня Бородянського району Київської області, побачив мобільний телефон «MEIZU» U20 з сім-картою оператора мобільного зв`язку ТОВ «Lifecell», що належить ОСОБА_8 , який випав в салоні автомобіля з кишені останнього, після чого в ОСОБА_6 виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 , переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав мобільний телефон «MEІZU U20» вартістю 1 500 гривень з сім-картою оператора мобільного зв`язку ТОВ «Lifecell» вартістю 35 гривень.

Викраденим майном ОСОБА_6 розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на суму 1535 гривень.

За результатамисудового розглядусуд вважає,що винуватістьобвинувачених вздійсненні інкримінованихїм діяньзнайшла своєпідтвердження всудовому засіданніта кваліфікуєдії ОСОБА_5 за ч.3ст.185 КК України,як таємневикрадення чужогомайна (крадіжка),вчинене повторно,за попередньоюзмовою групоюосіб,поєднане зпроникненням ужитло;дії ОСОБА_6 за ч.3ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло; за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою винуватість повністю, щиро розкаявся у скоєному, пояснив, що 02 жовтня 2018 року, приблизно о 08 годині, в с.Берестянка Бородянського району Київської області, він разом із ОСОБА_9 , прийшли до будинку по АДРЕСА_3 , де в той час, як ОСОБА_10 , знаходився неподалік та спостерігав за обстановкою, щоб вчасно його попередити про сторонніх осіб, він відкрив ключем двері, які йому надав ОСОБА_10 , та зайшов до будинку, звідки викрав гаманець з грошовими коштами де знаходилось 16 000 гривень, який знаходився в тумбочці та про який знав від ОСОБА_11 . Викрадені грошові кошти вони розділили між собою порівну.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні винуватим себе також визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному і дав суду аналогічні показання щодо подій, які відбулись 02 жовтня 2018 року. Також пояснив, що 18 грудня 2018 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, він перебуваючи в салоні автомобіля, поблизу с.Дружня Бородянського району Київської області, побачив, що мобільний телефон «MEIZU» випав в салоні автомобіля з кишені ОСОБА_12 , після чого він забрав мобільний телефон, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Показання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідають фактичним обставинам злочину і ніким не оспорюються.

В зв`язку з повним визнанням обвинуваченими своєї вини, за згодою учасників судового провадження, дослідження інших доказів визнано судом недоцільним відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також дані про особи обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які за місцем проживання характеризуються посередньо, постійної роботи не мають.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , суд враховує щире каяття, а ОСОБА_6 також часткове добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , судом не встановлено.

З досудовоїдоповіді прообвинуваченого укримінальному провадженнівід 21березня 2019року вбачається,що органпробації дійшовпопереднього висновкута вважає,що виправлення ОСОБА_5 , без позбавлення волі або обмеження волі, може становити високу небезпеку для суспільства.

Враховуючи викладене суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 , повинно бути призначене покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст.185 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує, що даний злочин був скоєний ним під час іспитового строку, а тому покарання йому повинно бути призначене за правилами, передбаченими ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком, за яким ОСОБА_5 був засуджений 22 червня 2018 року Бородянським районним судом Київської області за ч.2, ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, і на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.

З висновків,що містятьсяв досудовихдоповідях прообвинуваченого укримінальному провадженнівід 21березня 2019року вбачається,що органпробації дійшовпопереднього висновкута вважає,що виправлення ОСОБА_6 , без позбавлення волі або обмеження волі, може становити небезпеку для суспільства.

Враховуючи викладене суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_6 , повинно бути призначене покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст.185 КК України.

Підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 звільнення від відбування покарання з випробовуванням, передбаченого ст.75 КК України, суд не вбачає.

Потерпіла ОСОБА_7 пред`явила до обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 цивільний позов про відшкодування майнової шкоди в розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) гривень та моральної шкоди в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала і уточнила, що ОСОБА_6 за завдану моральну шкоду їй частково відшкодував 7500 гривень.

Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні цивільний позов визнали повністю. ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що на даний час він частково відшкодував потерпілій ОСОБА_7 завдану моральну шкоду в розмірі 7500 гривень.

Згідно з ч.1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.1 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Оцінивши дослідженідокази,беручи доуваги позиціюобвинувачених,які пред`явленийдо нихпозов визнали,з врахуваннямпринципів розумностіі справедливості,суд вважає,що цивільнийпозов ОСОБА_7 підлягає задоволенню,а томуз обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 необхідно стягнути солідарно на користь ОСОБА_7 на відшкодування завданої майнової шкоди 16 000 гривень, та з ОСОБА_5 необхідно стягнути на відшкодування моральної шкоди 2 500 гривень.

Речові докази по справі: зв`язку ключів із 4 ключами та гаманець коричневого кольору з матеріалу схожого на шкіру, які знаходяться в камері схову речових доказів Бородянського ВП Ірпінського ВП ГУ Національної поліції в Київській області, необхідно передати потерпілій ОСОБА_7 ; мобільний телефон «MEІZU U20», який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_8 , необхідно залишити потерпілому ОСОБА_8 .

Керуючись статтями370,371,373,374КПК України,суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Відповідно до ст.71 КК України призначити ОСОБА_5 покарання шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком Бородянського районного суду Київської області від 22 червня 2018 року, визначивши остаточно покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

До набрання вироком законної сили обрати обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Київський слідчий ізолятор" і взяти ОСОБА_5 під варту в залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з 09 липня 2019 року.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, і призначити йому покарання: за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки; за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК шляхом часткового складання призначених покарань, визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

До набрання вироком законної сили обрати обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Київський слідчий ізолятор" і взяти ОСОБА_6 під варту в залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з 09 липня 2019 року.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 задовольнити.

Стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_7 16 000 (шістнадцять тисяч) гривень на відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_7 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень, на відшкодування моральної шкоди.

Речові докази по справі: зв`язку ключів із 4 ключами та гаманець коричневого кольору з матеріалу схожого на шкіру, які знаходяться в камері схову речових доказів Бородянського ВП Ірпінського ВП ГУ Національної поліції в Київській області, передати потерпілій ОСОБА_7 ; мобільний телефон «MEІZU U20», який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_8 , залишити потерпілому ОСОБА_8 .

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд протягом 30 днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Головуючий-суддяОСОБА_13