Ухвала

від 02.10.2019 по справі 360/35/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи №360/35/19 Головуючий в суді I інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/824/2721/2019 Доповідач ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

секретаря судових засідань ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на вирок Бородянського районного суду Київської області від 09 липня 2019 року, яким

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Немішаєве Бородянського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- вироком Бородянського районного суду Київської області від 01 жовтня 2012 року за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 120 годин;

- вироком Бородянського районного суду Київської області від 21 грудня 2012 року за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- вироком Бородянського районного суду Київської області від 23 січня 2014 року за ч.2 ст.185 КК України, із застосуванням ст.71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. Звільнений 06 березня 2015 року відповідно до ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 26 лютого 2015 року, умовно-дострокова на 10 місяців 26 днів;

- вироком Бородянського районного суду Київської області від 22 червня 2018 року за ч.2, ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,

визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Берестянка Бородянського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого ,

визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Бородянського районного суду Київської області від 09 липня 2019 року ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Відповідно до ст.71 КК України призначено ОСОБА_9 покарання шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком Бородянського районного суду Київської області від 22 червня 2018 року, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3ст.185 КК України та призначено йому покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки; за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК шляхом часткового складання призначених покарань, визначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Стягнуто солідарно з обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_10 16 000 (шістнадцять тисяч) гривень на відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_9 на користь потерпілої ОСОБА_10 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень, на відшкодування моральної шкоди.

Крім того, даним вироком суду вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.

За вироком суду, ОСОБА_9 визнано винуватим у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України; ОСОБА_6 визнано винуватим у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та у таємному викраденні чужого майна крадіжці, вчиненому повторно, тобто у вчиненні злочину, передбаченого за ч.2 ст.185 КК України, за наступних обставин.

2 жовтня 2018 року, приблизно о 08 годині, в с.Берестянка Бородянського району Київської області, ОСОБА_9 , за попередньою змовою зі ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, в той час, як ОСОБА_6 знаходячись неподалік домоволодіння по АДРЕСА_3 , спостерігав за оточуючою обстановкою, щоб вчасно попередити ОСОБА_9 про виявлення їх злочинних дій сторонніми особами, останній скориставшись ключем від дверей будинку, котрий отримав від ОСОБА_6 , проник до будинку АДРЕСА_3 , звідки таємно викрали гаманець з грошовими коштами в сумі 16 000 гривень, що належать ОСОБА_10 .

Після чого, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 розділивши викрадені грошові кошти, з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд, чим завдали потерпілій ОСОБА_10 майнову шкоду на суму 16 000 гривень.

18 грудня 2018 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_6 перебуваючи в салоні автомобіля «ВАЗ 21099» державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою «Феневичі-Бишів», поблизу с.Дружня Бородянського району Київської області, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав мобільний телефон «MEIZUU20» вартістю 1 500 гривень з сім-картою оператора мобільного зв`язку ТОВ «Lifecel» вартістю 35 гривень, що належить ОСОБА_11 .

Викраденим майном ОСОБА_6 розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_11 матеріальної шкоди на суму 1 535 гривень.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 , не оспорюючи фактичні обставини вчиненого обвинуваченим злочину та правову кваліфікацію його дій, просить вирок Бородянського районного суду Київської області від 09 липня 2019 року ухвалений відносно ОСОБА_6 , змінити та звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання з випробуванням встановивши іспитовий строк на 3 роки на підставі ст. 75 КК України, з покладенням обовязків, передбачених ст. 76 КК України.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції при призначені покарання не було враховано, що ОСОБА_6 сприяв у розкритті даного кримінального правопорушення під час досудового розслідування та під час судового розгляду справи, повернув викрадений мобільний телефон, визнав свою вину. Кім того, захисник вважає, що судом першої інстанції не були оцінені всі обставини в сукупності, які мають істотне значення при вирішенні питання про призначення покарання, а саме незначні негативні наслідки що настали після вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 злочину, відсутність судимостей та обставин, які обтяжують покарання.

На апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 надійшли заперечення потерпілої ОСОБА_10 та прокурора, який брав участь у судовому засіданні судом першої інстанції, в яких вони просять вирок Бородянського районного суду Київської області від 09 липня 2019 року залишити без змін.

Вирок суду відносно обвинуваченого ОСОБА_9 учасниками судового провадження не оскаржується.

Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченого ОСОБА_6 , перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку про те, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_9 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та ОСОБА_6 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та у таємному викраденні чужого майна крадіжці, вчиненому повторно, тобто у вчиненні злочину, передбаченого за ч.2 ст.185 КК України, за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження і підтверджуються наявними доказами, в їх сукупності, які за згодою учасників судового провадження досліджувались у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому, згідно із ч. 2 ст. 394 КПК України апеляційному оскарженню та перегляду не підлягають.

Згідно із ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, врахувуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У відповідності до статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Всупереч доводам апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_6 , повністю дотримався вимог вищезазначених норм кримінального закону. Так, призначаючи покарання, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_6 злочинів, один з яких є тяжким злочином, а інший злочин середньої тяжкості, обставиною, що пом`якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України судом першої інстанції визнано і враховано щире каяття та часткове добровільне відшкодування завданих збитків, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом першої інстанції не встановлено. Також, судом першої інстанції враховано дані щодо особи обвинуваченого ОСОБА_6 , який за місцем проживання характеризується посередньо, постійної роботи не має. Крім того, судом першої інстанції було враховано висновки, що містяться в досудовій доповіді про обвинуваченого у кримінальному провадженні, згідно яких орган пробації дійшов висновку та вважає, що виправлення ОСОБА_6 без позбавлення волі або обмеження волі, може становити небезпеку для суспільства. Врахувавши зазначені обставини, суд першої інстанції призначив ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі, в межах, установлених санкцією ч.2 ст.185, ч.3ст.185 КК України.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про те, що судом першої інстанції при призначенні покарання не було враховано та надано оцінки всім обставинам в їх сукупності, які мають значення при вирішення питання про призначення покарання, то колегія суддів вважає їх безпідставними та такими що не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки суд першої інстанції врахував всі обставини, які відповідно до ст. 65 КК України впливають на визначення виду та розміру покарання, у тому числі і ті, на які посилається захисник обвинуваченого у своїй апеляційній скарзі.

Посилання захисника, як на підставу для звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, на те, що вчинені ОСОБА_6 злочини призвели до незначних негативних наслідків, то колегія суддів вважає їх неспроможними, так як вчинені ним злочини за ступенем тяжкості є злочином середньої тяжкості і тяжким злочином, та мають високу суспільну небезпеку. Також, колегія суддів вважає безпідставними посилання захисту, як на підстави для пом`якшення покарання обвинуваченому на відсутність судимостей у обвинуваченого та повернення ним викраденого мобільного телефону, оскільки зазначені обставини жодним чином не знижують ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_6 злочинів.

Додаткових доводів, які б могли бути підставою для зміни вироку захисником обвинуваченого ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_7 до апеляційного суду не надано.

Таким чином, суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_6 покарання дотримався вимог кримінального закону, врахував всі, передбачені ним обставини у їх сукупності, і підстав для застосування ст. 75 КК України, як про це ставить питання апелянт, колегія суддів не вбачає.

З урахуванням наведених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що призначене обвинуваченому ОСОБА_6 судом першої інстанції покарання за своїм видом і розміром є необхідним та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.

Також, колегією суддів не встановлено підстав, відповідно до ч.2 ст. 404 КПК України, для прийняття рішення на користь обвинуваченого ОСОБА_9 , в інтересах якого апеляційна скарга не надійшла.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про законність, обґрунтованість та вмотивованість ухваленого судом вироку щодо ОСОБА_6 , а також про безпідставність доводів апеляційної скарги захисника з приводу суворості призначеного судом покарання.

Керуючись ст. ст. 405, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , залишити без задоволення.

Вирок Бородянського районного суду Київської області від 09 липня 2019 року, ухвалений відносно ОСОБА_6 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом трьох місяців до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4