Постанова

від 04.07.2019 по справі 435/7976/13-ц

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий суду 1 інстанції - Рябуха Ю.В.

Доповідач -Суддя доповідач: Луганська В.М.

Справа № 435/7976/13-ц

Провадження № 22-ц/810/55/19

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Луганської В.М.

суддів: Коновалової В.А., Дронської І.О.

за участю секретаря судового засідання Сінько А.І.,

учасники справи:

позивач - Державне підприємство Центральне конструкторське бюро машинобудування Донець

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного провадження справу

за апеляційною скаргою Національної Академії Наук України

на рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 05 серпня 2013 року ухвалене судом у складі судді Рябухи Ю.В.

за позовом Державного підприємства Центральне конструкторське бюро машинобудування Донець до ОСОБА_1 про визнання трудового договору укладеним на невизначений строк,

в с т а н о в и в:

Державне підприємство Центральне конструкторське бюро машинобудування Донець (далі ДП ЦКБМ Донець ) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про визнання трудового договору укладеним на невизначений строк.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався, що ОСОБА_1 працює у ДП ЦКБМ Донець з 1961 року, на посаді директора працював з 1978 року. З відповідачем багаторазово переукладався трудовий контракт, останній раз контракт переукладався 16 серпня 2008 року на строк до 15 серпня 2013 року. У звязку з чим просив суд визнати трудовий договір, між ДП ЦКБМ Донець та ОСОБА_1 таким, що укладений на невизначений строк.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 05 серпня 2013 року позовні вимоги ДП ЦКБМ Донець задоволено. Суд визнав трудовий договір між ДП ЦКБМ Донець та ОСОБА_1 таким, що укладений на невизначений строк.

У квітні 2014 року Національна академія наук України (далі НАН України) звернулося до Апеляційного суду Луганської області з апеляційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 05 серпня 2013 року.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 16 квітня 2014 року у поновленні строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою НАН України було відмовлено.

Ухвалою Верховного суду від 27 червня 2018 року копії матеріалів у справі № 435/7976/13-ц за позовом ДП ЦКБМ Донець до ОСОБА_1 про визнання трудового договору укладеним на невизначений строк справі направлено до Троїцького районного суду Луганської області для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження.

Ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 27 вересня 2018 року судове провадження у справі № 435/7976/13-ц за позовом ДП ЦКБМ Донець до ОСОБА_1 про визнання трудового договору укладеним на невизначений строк відновлено в частині рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 05 серпня 2013 року.

Постановою Верховного суду від 12 грудня 2018 року ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 16 квітня 2014 року скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 23 січня 2019 року поновлено НАН України строк на апеляційне оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 05 серпня 2013 року.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року відкрито апеляційне провадження та матеріали відновленого втраченого судового провадження у справі № 435/7976/13-ц за позовом ДП ЦКБМ Донець до ОСОБА_1 про визнання трудового договору укладеним на невизначений строк направлено до Троїцького районного суду Луганської області для відновлення втраченого судового провадження для апеляційного перегляду оскаржуваного рішення.

Ухвалою Троїцького районного суду луганської області від 14 березня 2019 року відновлено втрачене провадження у справі № 435/7976/13-ц в частині документів.

В апеляційній скарзі НАН України, посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено правила підсудності, позивач та відповідач зареєстровані в Ленінському районі м. Луганська, тому спір підсудний Ленінському районному суду м. Луганська, але спір розглянуто Жовтневим районним судом м. Луганська.

У відповідності до постанови КМУ № 210 від 12 липня 2011 року ДП ЦКБМ Донець увійшло до майнового комплексу НАН України, підприємство виключено з переліку підприємств, що належать до сфери управління Міністерства промислової політики України. Визнаючи трудовий договір між ДП ЦКБМ Донець і ОСОБА_1 таким, що укладений на невизначений строк, суд не врахував інтересів держави в особі НАН України як власника підприємства, чим фактично підмінив орган, уповноважений укладати трудовий договір. Суд не залучив до участі у справі НАН України.

В апеляційній скарзі НАН України просить суд скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 05 серпня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ДП ЦКБМ Донець до ОСОБА_1 про визнання трудового договору укладеним на невизначений строк відмовити.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

В судовому засіданні представник НАН України підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі.

В судове засідання представник ДП ЦКБМ Донець та ОСОБА_1 не з`явилися про місце та час судового засідання повідомлені у відповідності до вимог ч. 2 ст. 1-1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції".

Враховуючи положення ч.2 ст.372 ЦПК України про те, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів вважає за можливим розглянути справу за відсутності представника ДП ЦКБМ Донець та відповідача ОСОБА_1

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України (на час ухвалення рішення суду) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 10 ЦПК України (в редакції на час ухвалення рішення) та ст.12 ЦПК України (в редакції на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України (в редакції на час ухвалення рішення) та ст.13 ЦПК України (в редакції на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст.60 ЦПК України (в редакції на час ухвалення рішення) та ст.81 ЦПК України (в редакції на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається із матеріалів справи рішення суду першої інстанції вказаним вимогам не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги ДП ЦКБМ Донець суд виходив з того, що судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 працює у ДП ЦКБМ Донець з 1961 року, на посаді директора - з 1978 року. З відповідачем багаторазово переукладався контракт: 15 серпня 2005 року був укладений контракт № 3-43 між Міністерством промислової політики України та відповідачем на термін з 16 серпня 2005 року по 15 серпня 2008 року; 16 серпня 2008 року був укладений контракт № 153-Д між Міністерством промислової політики України та відповідачем. Суд дійшов висновку, що відповідач з 16 серпня 2008 року фактично продовжив роботу на посаді директора ДП ЦКБМ Донець . Кабінет Міністрів України постановою Деякі питання державного підприємства Центральне конструкторське бюро машинобудування Донець від 21 лютого 2011 р. № 210 передав цілісний майновий комплекс державного підприємства Центральне конструкторське бюро машинобудування Донець у відання Національної академії наук. На виконання вищевказаної Постанови Президією Національної академії наук України розпорядженням № 473 від 12 липня 2011 року затверджено акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу Державного підприємства Центральне конструкторське бюро машинобудування Донець та визначено, що Державне підприємство Центральне конструкторське бюро машинобудування Донець входить до Державної наукової установи Науково-технологічний комплекс Інститут монокристалів НАН України та надалі іменувати його: Державне підприємство Центральне конструкторське бюро машинобудування Донець НТК Інститут монокристалів НАН України . Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що зміст розпорядження № 473 від 12 липня 2011 року суперечить Постанові КМУ Деякі питання державного підприємства Центральне конструкторське бюро машинобудування Донець від 21 лютого 2011 р. № 210, оскільки жоден нормативний акт не надає права Національній академії наук України самостійно визначати назву суб`єкта господарської діяльності, який переданий у відання Національній академії наук та Національна академія наук України не має права призначати керівника ДП ЦКБМ Донець , укладати контракт з керівником даного підприємства, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню.

Колегія суддів судової палати вважає, що такий висновок суду не відповідає вимогам закону, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ДП ЦКБМ Донець .

Між Міністерством промислової політики України та ОСОБА_1 16 серпня 2008 року був укладений контракт №153-д з терміном дії по 15 серпня 2013 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2011 року № 210 Про деякі питання державного підприємства Центральне конструкторське бюро машинобудування Донець доповнено перелік об`єктів державної власності, що входять до майнового комплексу Національної академії наук ДП Центральне конструкторське бюро машинобудування Донець .

Розпорядженням Президії НАН від 12.07.2011 року № 473 Про затвердження акта приймання-передачі Центральне конструкторське бюро машинобудування Донець Державного підприємства Центральне конструкторське бюро машинобудування Донець затверджено акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу ДП ЦКБМ Донець .

Вказаним розпорядженням визначено, що Державне підприємство Центральне конструкторське бюро машинобудування Донець входить до Державної наукової установи Науково-технологічний комплекс Інститут монокристалів НАН України та надалі іменувати його: Державне підприємство Центральне конструкторське бюро машинобудування Донець НТК Інститут монокристалів НАН України (скорочене найменування: ДП ЦКБМ Донець НТК ІМК НАН України). Зобов`язано директора підприємства ОСОБА_1 підготувати відповідні зміни до статуту підприємства та в 7-денний термін подати їх на затвердження до Президії НАН України, а також забезпечити проведення державної реєстрації. Доручено відділу наукових і керівних кадрів Президії НАН України разом з Державною науковою установою Науково-технологічний комплекс Інститут монокристалів НАН України забезпечити укладання контракту з директором підприємства.

Згідно Статуту НАН України, НАН України, здійснюючи повноваження з управління об`єктами майнового комплексу НАН України, забезпечує реалізацію прав держави як власника цих об`єктів, пов`язаних з ефективним їх використанням та розпорядженням у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до ст.1 Закону України Про управління об`єктами держаної власності управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Згідно ч.1 ст.3 вказаного Закону об`єктами управління державної власності є: зокрема, майно, яке передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства), установам та організаціям.

Згідно ст. 5 цього Закону Кабінет Міністрів України є суб`єктом управління, що визначає об`єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об`єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб`єктам управління, визначеним цим Законом.

Здійснюючи управління об`єктами державної власності, Кабінет Міністрів України: визначає органи виконавчої влади та державні колегіальні органи, які здійснюють функції з управління об`єктами державної власності; встановлює порядок передачі об`єктів державної власності суб`єктам управління, визначеним цим Законом;

Частиною 1 ст.8 вказаного вище Закону передбачено, що об`єкти державної власності за рішенням Кабінету Міністрів України передаються Національній академії наук України, галузевим академіям наук у безстрокове безоплатне користування.

Національна академія наук України, галузеві академії наук, яким державне майно передано в безстрокове безоплатне користування, виконують щодо цього майна функції, передбачені пунктами 1, 3-11, 14, 15, 18-38 статті 6 цього Закону, за винятком повноважень, що стосуються утворення господарських структур.

Згідно з п. 4 частини 1 ст.6 Закону України Про управління об`єктами державної власності уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань призначають на посаду та звільняють з посади керівників державних унітарних підприємств, у яких не утворено наглядову раду, установ, організацій та господарських структур, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, та в яких не утворено наглядову раду, укладають і розривають з ними контракти, здійснюють контроль за дотриманням їх вимог.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2011 року №210 до переліку об`єктів державної власності, що входять до майнового комплексу НАН України включено ДП Центральне конструкторське бюро машинобудування Донець .

Тобто, НАН України з моменту набрання чинності постановою постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2011 року №210 мала повноваження щодо управління ДП ЦКБМ Донець та укладання контракту з керівником підприємства.

Суд першої інстанції передчасно дійшов висновку щодо відсутності у НАН України повноважень по укладанню контракту з керівником підприємства, в порушення вимог ст.33 ЦПК України ( в редакції на час розгляду справи у суді першої інстанції) не залучив до участі у справі в якості співвідповідача по справі НАН України. Вказане порушення норм ЦПК України відповідно до ч.3 ст376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Оскільки позивач заявив позов тільки до керівника підприємства ОСОБА_1, а суд апеляційної інстанції на стадії апеляційного перегляду не має повноважень щодо залучення до участі у справі співвідповідачів, що само по собі унеможливлює правильне вирішення спору по суті, у задоволенні такого позову слід відмовити з цих підстав, що не позбавляє права позивача повторно звернутися до суду з аналогічним позовом, але з залученням до справи всіх належних відповідачів.

Колегія суддів судової палати не приймає до уваги доводи апеляційної скарги в частині того, що судом першої інстанції порушено правила підсудності.

Відповідно до ст. 109 ЦПК України в редакції (в редакції на час подання позову) позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

НАН України не надано суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів того, що відповідач по справі ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Колегія суддів судової палати вважає, що оцінка інших доводів апеляційної скарги є передчасним, оскільки вони можуть бути предметом розгляду при новому розгляді.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Скаржником при подачі апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 365, 40 грн. (т.с.1 а.с.71). Оскільки апеляційну скаргу НАН України задоволено, то судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню ДП ЦКБМ Донець на користь НАН України.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Національної академії наук України задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 05 серпня 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог Державного підприємства Центральне конструкторське бюро машинобудування Донець до ОСОБА_1 про визнання трудового договору укладеним на невизначений строк відмовити.

Стягнути з Державного підприємства Центральне конструкторське бюро машинобудування Донець (код ЄДРПОУ 14314423) на користь Національної академії наук України (код ЄДРПОУ 00019270) судові витрати у сумі 365 (триста шістдесят п`ять) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 08 липня 2019 року.

Головуючий В.М. Луганська

Судді І.О. Дронська

В.А. Коновалова