Рішення

від 03.07.2019 по справі 920/1212/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.07.2019 Справа № 920/1212/16

Господарський суд Сумської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Соп`яненко О.Ю., суддя Джепа Ю.А., суддя Заєць С.В., при секретарі судового засідання Малюку Р.Б., розглянувши матеріали по справі № 920/1212/16

за позовом: Державної екологічної інспекції у Сумській області, м. Суми

до відповідача: Білопільського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Білопільський агролісгосп» , м. Білопілля, Сумська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Миколаївська селищна рада Білопільського району, м. Білопілля Сумської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Сумська обласна рада, м. Суми

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Супрунівська сільська рада Білопільського району Сумської області

про стягнення 217 877,66 грн. матеріальної шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності

за участю представників сторін:

від позивача - Матюха Д.М.;

від відповідача - Кандюков Г.Г.;

свідок - ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 від 28.11.2002

треті особи - не з`явились,

встановив:

Позивач з урахуванням заяви про зміну предмету позову (вх.№479 від 28.02.2018) просить суд стягнути з Білопільського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Білопільський агролісгосп» збитки в сумі 217 877 грн. 66 коп., завдані внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а саме: 65 363 грн. 30 коп. - до спеціального фонду Державного бюджету України, 43 575 грн. 53 коп. - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 108 938 грн.83 коп. - до місцевого бюджету Миколаївської селищної ради Білопільського району, з початковим зарахуванням стягуваної суми на рахунок Миколаївської селищної ради Білопільського району, код бюджетного призначення платежу - 24062100 (грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства), р/р НОМЕР_2 , ОЕПО 38020201, в ГУДКСУ у Сумській області, МФО 837013.

Вказана заява про зміну предмету позову прийнята судом до розгляду 28.11.2018.

Відповідач проти позову заперечує, у відзиві на позовну заяву вказує, що у повідомленні про проведення планової перевірки не вказані всі необхідні реквізити в порушення норм Наказу Мінприроди №464 від 10.09.2008, керівник підприємства не був присутній під час перевірки. Також відповідач вказує, що підприємство відповідача не має на даний час державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, на якій був виявлений незаконний поруб, а отже не є постійним лісокористувачем та не може бути притягнутий до відповідальності за невиконання обов`язків, що покладаються саме на постійного лісокористувача. Доказів того, що незаконний поруб 20 дерев у кварталі 36 виділ 8 на території Супрунівської сільської ради було здійснено працівниками відповідача, позивачем суду надано також не було. Крім того відповідач зазначає, що заміри пнів дерев проводились без застосування вимірювальної техніки та звертає увагу на невірно зроблений розрахунок заподіяної шкоди. З огляду на викладене представник відповідача вважає позовні вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.01.2019 було закрите підготовче провадження у справі № 920/1212/16 та призначено розгляд справи по суті.

11.06.2019 до суду надійшло клопотання представника відповідача про призначення екологічної експертизи.

Судом 01.07.2019 постановлено протокольну ухвалу із її занесенням до протоколу судового засідання, про залишення без розгляду клопотання відповідача про призначення судової екологічної експертизи.

Сумська обласна рада надала суду пояснення по справі і просить суд розглянути справу без участі представника в судовому засіданні.

Миколаївська селищна рада надала пояснення по справі та просить провести судове засідання без участі її представника.

Представники третіх оcіб в судове засідання не прибули.

Свідок у даній справі - ОСОБА_1 надав пояснення в судовому засіданні, вказав, що комісії під час перевірки було надано лісорубний квиток серія НОМЕР_3 від 15.10.2015 по проведенню рубок формування у кварталі 36 виділ 8 на площі 0,7 га та у кварталі 15 виділ 20 на площі 0,8 га, що підтверджує законність проведеної вирубки, також зазначив, що під час перевірки перевірялися лише пні без проведення замірів.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.07.2019 заявив усне клопотання про проведення судово-екологічної експертизи.

Представник позивача проти проведення екологічної експертизи заперечує.

Представники сторін під час розгляду справи по суті підтримали свої позиції, викладені у поданих заявах по суті спору.

Судом були досліджені докази, подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

Відповідач заявив клопотання про призначення судово-екологічної експертизи для визначення суми збитків, оскільки під час проведення перевірки польова перелікова відомість не містить посилань на використання вимірювальної техніки, а тому, на думку позивача, не може бути використана як доказ при проведенні розрахунку заподіяної шкоди навколишньому природному середовищу.

Суд розглянувши клопотання відповідача про призначення екологічної експертизи, врахувавши позицію представника позивача, вважає за необхідне залишити його без розгляду, виходячи з наступного.

Як передбачено п.п. 8, 10 ч. 2 ст. 182 ГПК України, суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста, а також вирішує заяви та клопотання учасників справи у підготовчому засіданні.

У той же час, у судовому засіданні 09.01.2019 суд закінчив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті. Отже, заявлення відповідачем клопотання про призначення судової експертизи 03.07.2019 здійснено після закінчення підготовчого провадження, під час якого суду надана процесуальна можливість вирішення відповідного клопотання.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

За таких обставин, оскільки клопотання відповідачем про призначення екологічної експертизи подано під час розгляду справи по суті та останнім не наведено жодних причин щодо неможливості його подання в підготовчому провадженні, суд дійшов висновку залишити вказане клопотання без розгляду.

Крім того, в пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" роз`яснено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

З огляду на те, що у підготовчому провадженні сторони не ініціювали призначення судової експертизи, а суд не вбачав необхідності у призначенні експертизи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення у даній справі судово-екологічної експертизи.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Сумській області від 12.12.2011 за № 136 Інспекція є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища на території Сумської області.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 05.04.2016 - 08.04.2016 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Приходьком І.О. в присутності головного лісничого БДАП Білопільський агролісгосп Усикова М ОСОБА_2 проведено планову перевірку по дотриманню природоохоронного законодавства у сфері використання лісових ресурсів Білопільським дочірнім агролісогосподарським підприємством Білопільський агролісгосп .

Перевіркою було встановлено, що відповідачем не забезпечено охорони лісових насаджень в кв.36 вид.8 в межах території Супрунівської сільської ради Білопільського району Сумської області, що призвело до самовільної вирубки лісових насаджень в кількості 20 дерев без виписки лісорубного квитка на дану рубку, що є порушенням ст.ст. 19, 65, 67, 69 Лісового кодексу України.

Актом планової перевірки від 05.04.2016 - 08.04.2016 року (в матеріалах справи - "Акт позапланової перевірки щодо дотримання природоохоронного законодавства у сфері використання лісових ресурсів" (том 1 а.с. 10-12), в судовому засіданні оглядався оригінал Акту, що має назву "Акт планової перевірки щодо дотримання природоохоронного законодавства у сфері використання лісових ресурсів") зафіксовано незаконну рубку дерев (дуб звичайний та ясен зелений) у кількості 20 шт. діаметрами від 41 до 79 см. (польова перелікова відомість зрубаних дерев), діаметри пнів замірялися стандартною металевою рулеткою РЗ-5УЗК, заводський номер 24, термін дії повірки до 26.10.2016. По даному факту розраховано розмір збитків, заподіяних лісу внаслідок незаконної рубки дерев у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008. Загальна сума збитків склала 217 877,66 грн.

Акт перевірки підписаний державним інспектором з ОНПС Сумської області Приходьком І.О. та головним лісничим ДАП Білопільський агролісгосп - ОСОБА_1 , отримав Акт директор ДАП Білопільський агролісгосп ОСОБА_3 . Акт перевірки був підписаний без будь-яких зауважень з боку керівника суб`єкта господарювання чи наявності зауважень до його змісту чи виявлених перевіркою порушень вимог лісового законодавства.

Статтею 1 Лісового кодексу України передбачено, що усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Згідно статей 1, 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною. Державній охороні підлягає у т.ч. ліс.

Статтею 6 Лісового кодексу України передбачено, що усі ліси в Україні є власністю держави.

У відповідності до статті 3 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташуванням виконують переважно екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні), естетичні, виховні та інші функції, мають обмежене експлуатаційне значення і підлягають державному обліку та охороні.

Статтею 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.

Згідно статті 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Згідно з частиною 3 статті 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установами та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень відповідно до частини четвертої статті 17 Лісового кодексу України.

Рішенням 16 сесії 23 скликання Сумської обласної ради від 19.10.2000 року в постійне користування Білопільського арголісгоспу надано 2960,2 га земель лісового фонду на території Білопільського району, із них 751,9 га полезахисні лісосмуги. Надані в користування ліси віднесені до відповідних категорій лісів Сумської області: ліси природоохоронного, наукового, історико - культурного призначення - 193,2 га, захисні ліси - 2362,5 га.

Надані відповідачем в обгрунтування заперечень проти позову довідка Супрунівської сільської ради Білопільського району Сумської області від 29.12.2016 № 701 (том 1 а.с. 63) та відповідь Відділу у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 11.09.2018 № 590/102-18 (том 2 а.с. 81) свідчать про відсутність у відповідача документів (державних актів), що посвідчують його право постійного користування земельними ділянками лісового фонду, проте не спростовують наявність такого права. З урахуванням викладеного, посилання відповідача на те, що він не є постійним лісокористувачем є безпідставним та таким, що не підтверджується жодним наданим доказом.

З огляду на те, що територіальна громада, як власник, передала у постійне користування відповідачу ліси, а останній їх прийняв із обов`язком, зокрема їх охороняти, зазначені правовідносини можна розцінювати як договірні.

Підпункт 3 п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, в даному випадку державі.

Відповідно до статті 18 Лісового Кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані вести лісове господарство, здійснювати спеціальне використання лісових ресурсів та використовувати земельні ділянки лісового фонду способами, які забезпечували б збереження оздоровчих та захисних властивостей лісів, а також створювали сприятливі умови для їх охорони, захисту, використання і відтворення.

Статтею 19 Лісового кодексу України передбачено, що постійні лісокористувачі зобов`язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку.

Згідно статті 65 Лісового кодексу України використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

Статтею 69 Лісового кодексу України визначено, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.

Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, а навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп.

Під час відбору насаджень для проведення вибіркових санітарних рубок проводиться нумерація дерев, що підлягають вирубуванню, та складається нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки із зазначенням породи, категорії технічної придатності і підстав для відбору їх для рубки.

Агролісогосподарські підприємства в межах своїх повноважень оформляють спеціальні дозволи на використання належних їм лісових ресурсів (лісорубні квитки).

Відповідач в обґрунтування своєї позиції у справі надав суду завірені копії лісорубного квитка серії НОМЕР_4 ЛКБ № 276247 від 15.10.2015 та Польову перелікову відомість дерев, відведених (вимічених) в рубку по кварталу 36 виділ 8 від 09.10.2015.

Як досліджено судом, лісорубний квиток серії НОМЕР_5 № 276247 виписаний 15.10.2015 зі строком проведення вирубки до 31.12.2015. Факт самовільного порубу 20 дерев в кварталі 36 виділ 8 в межах території Супрунівської сільської ради Білопільського району Сумської області був встановлений позивачем з 05.04.2016 до 08.04.2016. Відповідно до ОСОБА_4 перерахункової відомості дерев БДАП Білопільський агролісгосп відведених в рубку по кварталу 36 виділ 8 від 09.10.2015 в рубку відводилося 31 дерево, з яких - ясен 16 шт з діаметрами від 16 см до 52 см, та 15 дерев дуба з діаметрами від 16 см до 44 см, з яких лише одне діаметром - 40 см та одне діаметром 44 см, всі решта менші.

Пунктом 9 Постанови пленуму Верховного Суду України № 17 від 10.12.2004 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» передбачається, що зокрема, визнається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Порядок оформлення фактів порушень вимог лісового законодавства, зокрема встановлений вимогами Інструкції про порядок проведення ревізій лісових обходів (майстерських дільниць), затвердженої Наказом Державного комітету лісового господарства № 23 від 08.02.2010 (далі-Інструкція).

Пунктом 2.5. Інструкції передбачається, що кількість пнів та їх діаметр заноситься у відомість, яка ведеться в польових умовах, окремо по кожному кварталу та виділу, де було виявлено незаконне вирубування дерев і чагарників.

Пунктом 4.3. Інструкції передбачається, що у разі необхідності, обліку та клеймуванню контрольними клеймами підлягають пні від рубок догляду за лісом та на вибіркових санітарних рубках.

Перелік дерев по пнях звіряється з польовим переліком дерев, зрубаних згідно матеріалів відводу.

Якщо кількість пнів перевищує кількість дерев, облікованих під час відводу лісосіки, то різницю, окремо за породами та ступенями товщини, відносять до тих, що зрубані з порушеннями встановлених вимог.

В польовій перерахунковій відомості дерев, складеній працівником Державної екологічної інспекції у Сумській області спільно з працівниками відповідача, середній розмір пня від зрубаного дерева ясеня складає 78 см, а середні розміри пнів від зрубаних дерев дуба складають від 41 см до 79 см. Отже, зрубані дерева за розмірами (діаметрами) суттєво відрізняються від тих, що були відведені в рубку згідно з Лісорубним квитком від 15.10.2015 та були зрізані без дозволу, що є порушенням вимог статей 19, 65, 69 Лісового кодексу України.

В судовому засіданні представник відповідача головний лісничий ДАП "Білопільський агролісгосп" Усиков М.В., допитаний в якості свідка, повідомив, що 05.04-08.04.2016 приймав участь у перевірці, під час якої у кв.36 вид.8 в межах території Супрунівської сільської ради Білопільського району Сумської області встановлений факт незаконної рубки дерев, та за вказівкою директора ДАП "Білопільський агролісгосп" підписав Акт перевірки. Перед початком перевірки державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_5 був наданий лісорубний квиток серії 02 ЛКБ № 276247 від 15.10.2015, на підставі якого з 15.10 по 31.12.2015 проведені рубки у кв.36 вид.8 в межах території Супрунівської сільської ради Білопільського району Сумської області. Під час вказаної перевірки проведений облік пнів без проведення замірів таких пнів вимірювальними приладами (рулетка, інше).

Суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_1 , оскільки підписаний ним Акт перевірки містить інформацію щодо використання під час перевірки стандартної металевої рулетки РЗ-5УЗК, заводський номер 24 (том 1 а.с. 11, зворотній бік). Також, інформація щодо діаметру зрубаних незаконно дерев наведена і у підписаній свідком без зауважень Польовій перерахунковій відомості дерев (том 1 а.с. 13). На питання суду щодо наявності на виявлених на ділянціу кв.36 вид.8 пнях відповідних клейм, що свідчило б про законність та підставність рубки, свідок чіткої відповіді не надав, вказавши, що у день перевірки було обстежено багато ділянок.

Відповідачем було подано позов до Сумського окружного адміністративного суду про визнання незаконними дій Державної екологічної інспекції у Сумській області щодо проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства і протиправним наказу відповідача № 77-П від 04.04.2016 про призначення перевірки БДАП Білопільський агролісгосп . Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27.04.2017 у справі № 818/231/17 в задоволенні адміністративного позову БДАП Білопільський агролісгосп було відмовлено.

Згідно статті 107 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що збитки заявлені у межах договірних правовідносин та до належного відповідача, а тому підлягають стягненню відповідно до статей 22, 623 Цивільного кодексу України. При цьому, розмір відповідних збитків встановлений законодавством - постановою КМУ від 23.07.2008 року № 665, яка поширює свою дію на відповідача, як на особу, що порушила свій обов`язок щодо охорони лісу.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» від 23.07.2008 року № 665 розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок самовільного порубу лісу, становить 217 877,66 грн.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок суми збитків у розмірі 217 877,66 грн., який проведено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Частина четверта статті 69 Лісового кодексу України визначає, що на виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.

Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

26.10.2017 старшим слідчим Білопільського віділення поліції ГУНП в Сумській області винесена постанова про закриття кримінального провадження № 12016200130000348 за фактом порубки 20 дерев невстановленими особами без виписки лісорубного квитка на території Супрунівської сільської ради Білопільського району Сумської області (том 2 а.с. 82). Під час досудового розслідування мешканці с. Супрунівка Білопільського району повідомили, що рубка дерев здійснювалася періодично невідомими особами протягом півроку. Проте, слідчий прийшов до висновку, що злочином не завдана істотна шкода, у зв`язку з чим відсутній склад кримінального правопорушення. Вказана постанова сторонами не оскаржена.

Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення.

Відповідачу нараховано до сплати 217 877,66 грн. збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України шляхом самовільного порубу лісу.

Пункт 3 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України визначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, в даному випадку державі.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду мають державні та інші органи, що не є суб`єктами господарювання і звертаються до суду за захистом не власних прав, а державних інтересів.

Частиною 18 статті 2 Бюджетного кодексу України передбачено, що головними розпорядниками бюджетних коштів - є бюджетні установи в особі їх керівників. В даному випадку Супрунівська сільська рада Білопільського району Сумської області.

Доходами бюджету - є усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України.

Пунктом 7 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України передбачено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до п.7 ч.3 ст. 29 та п.4 ч.1 ст.69 Бюджетного кодексу України передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної республіки Крим - 20 відсотків.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З урахуванням всіх обставин справи, позивач подав суду належні докази, які об`єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію, відповідач належними доказами позовні вимоги не спростував, доказів сплати суми збитків суду не надав, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків в сумі 217 877,66 грн., завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору в сумі 3268,16 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

1. Клопотання представника відповідача про призначення судово-екологічної експертизи - залишити без розгляду.

2. Позов Державної екологічної інспекції у Сумській області - задовольнити.

3.Стягнути з Білопільського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Білопільський агролісгосп» (41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Старопутивльська, 20, код ЄДРПОУ 30915274) 217 877 грн. 66 коп. збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а саме: 65 363 грн. 30 коп. - до спеціального фонду Державного бюджету України, 43 575 грн. 53 коп. - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 108 938 грн. 83 коп. - до місцевого бюджету Миколаївської селищної ради Білопільського району, з початковим зарахуванням стягуваної суми на рахунок Миколаївської селищної ради Білопільського району, код бюджетного призначення платежу - 24062100 (грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням природоохоронного законодавства), р/р НОМЕР_2 , ОЕПО 38020201, в ГУДКСУ у Сумській області, МФО 837013.

4. Стягнути з Білопільського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Білопільський агролісгосп» (41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Старопутивльська, 20, код ЄДРПОУ 30915274) на користь Державної екологічної інспекції у Сумській області (40030, м.Суми, вул.Г.Кондратьєва, 25, код ЄДРПОУ 37970834, МФО 820172, поточний рахунок - 35215012080919, Держказначейська служба України, м. Київ.) витрати по сплаті судового збору в сумі 3268 грн. 16 коп.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 15.07.2019.

Головуючий суддя О.Ю. Соп`яненко Суддя Ю.А. Джепа

Суддя С.В. Заєць