Ухвала

від 19.07.2019 по справі 148/261/17

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 148/261/17

Провадження № 22-ц/801/1756/2019

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Ковганич С. В.

Доповідач :Матківська М. В.

УХВАЛА

19 липня 2019 рокуСправа № 148/261/17м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі судді Матківської М.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Зернопродукт МХП

на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 18 квітня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Зернопродукт МХП про визнання договору оренди землі недійсним,

встановив:

До Вінницького апеляційного суду надійшла цивільна справа № 148/261/17 із апеляційною скаргою ПрАТ Зернопродукт МХП на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 18 квітня 2019 року, разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Підставами для поновлення такого строку відповідач зазначає те, що копію оскаржуваного судового рішення відповідач отримав лише 08 травня 2019 року, що підтверджується розпискою про вручення поштового відправлення. В межах строку на апеляційне оскарження - 31 травня 2019 року товариством було подано апеляційну скаргу, до якої було випадково долучено платіжне доручення № 4282900001 від 24 травня 2019 року про сплату коштів на рахунок Тернопільського НД інституту. Разом з тим товариством того ж дня було здійснено ряд платежів на таку ж суму, що й розмір судового збору, який підлягав до сплати за подання апеляційної скарги, та сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі за належними реквізитами, що підтверджується платіжним дорученням № 4282700065 від 24 травня 2019 року.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 червня 2019 року апеляційну скаргу товариства залишено без руху з тих підстав, що до апеляційної скарги додано платіжне доручення № 4282900001 від 24 травня 2019 року, яке свідчить про те, що судовий збір сплачено не за належними реквізитами, а саме: на рахунок Тернопільського НД інституту.

21 червня 2019 року на виконання вимог ухвали апеляційного суду ПрАТ Зернопродукт МХП направляло платіжне доручення, яке підтверджує саме сплату судового збору у цій справі, однак секретар товариства випадково з технічних причин замість платіжного доручення № 4282700065 від 24 травня 2019 року направила до суду платіжне доручення № 4282900001 від 24 травня 2019 року.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 27 червня 2019 року апеляційну скаргу повернуто товариству у зв`язку з тим, що надане платіжне доручення є аналогічним тому, що знаходиться в матеріалах справи.

Вважає, що строк на подання апеляційної скарги на рішення суду від 18 квітня 2019 року товариством пропущено з поважних причин, обумовлених тим, що копію повного тексту рішення відповідач отримав лише 08 травня 2019 року, а також через ряд технічних причин, через які до апеляційної скарги не було долучено належного оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору № 4282700065 від 24 травня 2019 року.

Дослідивши матеріали справи вважаю, що апеляційну скаргу відповідача слід залишити без руху за таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення.

Як свідчать матеріали справи оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції 18 квітня 2019 року за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до супровідного листа суду першої інстанції копію рішення відповідачу ПрАТ Зернопродукт МХП направлено 26 квітня 2019 року (том 1 а. с. 214).

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 2360001673053, копію якого відповідач додав до апеляційної скарги, ПрАТ Зернопродукт МХП копію рішення отримав 08 травня 2019 року (том 2 а. с. 40).

31 травня 2019 року через відділення поштового зв`язку відповідач ПрАТ Зернопродукт МХП подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 18 квітня 2019 року, яку ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 червня 2019 року залишено без руху з тих підстав, що на підтвердження сплати судового збору до апеляційної скарги додано платіжне доручення № 4282900001 від 24 травня 2019 року, із якого слідує, що судовий збір сплачено не за належними реквізитами - на рахунок Тернопільського НД інституту. Відповідачеві надано строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.

На виконання вимог ухвали апеляційного суду 26 червня 2019 року до суду надійшло платіжне доручення № 4282900001 від 24 травня 2019 року, за яким сплачено 960 грн. на рахунок Тернопільського НД інституту (том 2 а. с. 5-6). Тобто відповідач повторно подав до суду платіжне доручення, яке було додано ним до апеляційної скарги, згідно якого кошти сплачено не за належними для сплати судового збору реквізитами. У зв`язку з цим ухвалою Вінницького апеляційного суду від 27 червня 2019 року апеляційну скаргу ПрАТ Зернопродукт МХП на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 18 квітня 2019 року визнано неподаною та повернуто скаржникові.

10 липня 2019 року через відділення поштового зв`язку відповідач ПрАТ Зернопродукт МХП повторно подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 18 квітня 2019 року разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, а саме те, що відповідачем з ряду технічних причин до апеляційної скарги, поданої 31 травня 2019 року, не було долучено належного оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору № 4282700065 від 24 травня 2019 року, не можуть бути визнані поважними, оскільки у зв`язку з тим, що до апеляційної скарги відповідачем було додано платіжне доручення № 4282900001 від 24 травня 2019 року, за яким судовий збір сплачено не за належними реквізитами (на рахунок Тернопільського НД інституту), судом апеляційної інстанції 14 червня 2019 року апеляційну скаргу було залишено без руху та надано відповідачеві строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Проте на виконання зазначеної ухвали апеляційного суду відповідач повторно подав до суду те ж саме платіжне доручення № 4282900001 від 24 травня 2019 року, згідно якого кошти сплачено на рахунок Тернопільського НД інституту, у зв`язку з чим 27 червня 2019 року апеляційну скаргу визнано неподаною та повернуто відповідачеві.

Зазначені обставини не є поважними причинами пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки вони залежали виключно від волі відповідача. Посилання відповідача на те, що судовий збір ними було сплачено своєчасно 24 травня 2019 року та в повному обсязі, проте з технічних причин документ про сплату судового збору не було долучено до апеляційної скарги, не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки, залишивши апеляційну скаргу без руху, апеляційний суд надав відповідачеві достатній строк (10 днів з дня отримання копії ухвали) для усунення недоліків - сплати судового збору за належними реквізитами. Однак відповідач таку ухвалу суду не виконав, оскільки повторно подав до суду платіжне доручення, згідно якого кошти сплачено не за належними для сплати судового збору реквізитами.

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

У справі Устименко проти України від 29 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справа Рябих проти Росії ).

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі Олександр Шевченко проти України , та Трух проти України (ухвала) від 14 жовтня 2003 року).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За наведених обставин вважаю, що відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційну скаргу відповідача слід залишити без руху та роз`яснити йому право на звернення до апеляційного суду із новою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якій зазначити інші поважні підстави для поновлення такого строку та надавши належні докази поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Керуючись ст. 357 ЦПК України,

ухвалив:

Визнати наведені Приватним акціонерним товариством Зернопродукт МХП підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 18 квітня 2019 року неповажними.

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Зернопродукт МХП на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 18 квітня 2019 року залишити без руху.

Роз`яснити відповідачеві, що протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали він має право звернутись до апеляційного суду із новою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, вказавши інші поважні підстави для поновлення такого строку та надавши належні докази поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.

У разі, якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Матківська