Ухвала

від 22.07.2019 по справі 379/272/18

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 379/272/18

1-кс/379/469/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2019 року м.Тараща

Слідчий суддя Таращанського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_2 ,

адвоката: ОСОБА_3 ,

розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна за матеріалами досудового розслідування в кримінальному провадженні за № 12017110290000043, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.02.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Таращанського районного суду Київської області звернувся адвокат ОСОБА_3 з вище зазначеним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що 13.02.2019 на підставі ухвали слідчого судді Таращанського районного суду Київської області в рамках кримінального провадження № 12017110290000043, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.02.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 190 КК України накладено арешт на нежитлову будівлю під літерою А-2, з навісом та балконом, загальною площею 246,9 кв.м, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Зі змісту ухвали вбачається, що арешт на нерухоме майно накладено з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, забезпечення виконання всіх експертиз та слідчих дій, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, запобігання спробам перешкоджання у встановленні істини.

Адвокат ОСОБА_3 вважає, що слідчим суддею не враховано ряд суттєвих обставин, внаслідок чого суд помилково прийшов до висновку про доцільність накладення арешту, слідчим до клопотання про накладення арешту не було додано ряд важливих документів, які наявні в матеріалах кримінального провадження, а тому, якщо навіть припустити, що протокол загальних зборів від 28.08.2015, який на думку досудового розслідування має ознаки підробки, їх і має, то це жодним чином не позбавляє права ОСОБА_5 на отримання права власності на арештований об`єкт нерухомості.

Крім того, в матеріалах кримінального провадження відсутній потерпілий, не пред`явлено цивільний позов та не встановлено осіб, яким завдано шкода.

Крім того, слідчим не надано жодного доказу на підтвердження права власності на арештований об`єкт нерухомості у заявника ФГ «Катерина».

ОСОБА_4 , як власник арештованого майна, не має ніякого відношення до кримінального говадження №12017110290000043 від 07 лютого 2017 року, тобто не є ні підозрюваним, ні обвинуваченим, а також не є особою, яка зобов`язана нести цивільну відповідальність, завдану внаслідок кримінального правопорушення. Також, ОСОБА_4 , як добросовісний набувач майна, з моменту набуття права власності до моменту накладення арешту на майно, ніяк не порушував норми закону.

В судовому засіданні адвокат скаргу підтримав, просив слідчого суддю її задовольнити, зазначивши, що в кримінальному провадженні №12017110290000043, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.02.2017, він представляє інтереси ОСОБА_5 , яка звернулася до нього з проханням захистити інтереси ОСОБА_4 .

В судове засідання прокурор, слідчий ОСОБА_6 не з`явився, належно повідомлені про день, час та місце розгляду справи. Слідчий ОСОБА_6 повідомив суд, що зайнятий на виборчій дільниці.

Заслухавши заявника, вивчивши матеріали справи, матеріали кримінального провадження №12017110290000043, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.02.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 190 КК України, матеріали справи №379/272/18 ( 1-кс/379/131/19) від 12.02.2019 за клопотанням слідчого СВ Таращанського ВП Миронівського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, слідчий суддя встановив наступне.

Відповідно до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, ст.ст. 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Ухвалою слідчого судді Таращанського районного суду Київської області від 13.02.2019 задоволено клопотання слідчого СВ Таращанського ВП Миронівського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 та накладено арешт на нежитлову будівлю під літерою А-2, з навісом та балконом, загальною площею 246,9 кв.м, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , власником якої, згідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна видно, що реєстрацію права власності на будинок тваринника як нежитлової будівлі під літерою А-2, є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Київського Апеляційного суду від 29.05.2019 апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Таращанського районного суду Київської області від 13.02.2019 без змін.

В своїй ухвалі, апеляційний суд зазначив, що слідчий суддя прийшов до правильного висновку з приводу наявності підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на об`єкт нерухомого майна. Колегія суддів погодилася з тим, що надані слідчим матеріали містять достатньо розумних підстав і підозр вважати, що нежитлова будівля під літерою А-2, з навісом та балконом, загальною площею 246,9 кв.м, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 може бути об`єктом кримінально протиправних дій, набута незаконним шляхом, бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що вказує на її відповідність критеріям ст..98 КПК України, а відтак, стороною обвинувачення доведено обставини, що вказане майно має ознаки речових доказів.

13.06.2019 адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Таращанського районного суду Київської області з клопотанням про знаття арешту з майна, яке належить ОСОБА_4 .

Слідчий суддя приходить до висновку, що наведенні адвокатом ОСОБА_3 у клопотанні про зняття арешту з майна обставини та надані в судовому засіданні докази, не підтвердженні будь-якими фактичними даними. Дані докази містяться в матеріалах кримінального провадження №12017110290000043, а тому вони не є такими, що унеможливлюють застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що аналогічні доводи адвоката ОСОБА_3 про зняття арешту з майна та необґрунтованості ухвали слідчого судді від 13.02.2019 про накладення арешту на нерухоме майно, перевірялися в апеляційній інстанції та апеляційним судом надана їм правова оцінка, а тому такі твердження заявника не можуть бути підставою для скасування арешту майна.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що адвокат ОСОБА_3 захищає інтереси ОСОБА_5 в кримінальному провадженні №12017110290000043, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.02.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 190 КК України про що свідчить ордер, наявний в матеріалах кримінального провадження та що визнається самим адвокатом.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 фактично доводить правомірність дій ОСОБА_5 , відсутність в її діях складу правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.1 ст.190 КК України, не погоджується з діями органів досудового розслідування при проведенні слідчих дій та намагається схилити слідчого суддю до надання висновків по судовим рішенням з приводу законності набуття права власності на арештоване нерухоме майно ОСОБА_5 , що є предметом дослідження в кримінальному провадженні.

Слідчий суддя відповідно до п. 18 ч. 1ст. 3 КПК України, здійснює контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та у разі надходження відповідної скарги перевіряє законність прийнятого рішення.

При цьому слідчий суддя, виходячи з положень ч. 5ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов`язання) слідчому у провадженні на здійснення конкретних слідчих дій, оскільки останній є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінці зібраних слідством доказів на етапі розслідування, однак вінне можепереймати насебе функціїслідства (п. 18 ч. 1 ст.3, ч. 3 ст.22 КПК України).

Таким чином, оскільки у клопотанні про скасування арешту майна заявником не доведено, що у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у виді решту майна відпала потреба, як того вимагають положення ч. 2 ст. 174 КПК України, також не надано нових даних, які б свідчили про відсутність потреби щодо подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, у зв`язку з чим, у задоволенні клопотання про скасування арешту майна слід відмовити.

керуючись ст.ст.98, 170, 173, 174 КПК України, слідчий суддя-

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя:ОСОБА_1