Ухвала

від 04.11.2019 по справі 379/272/18

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 379/272/18

1-кс/379/905/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2019 року м.Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Тараща заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про відвід слідчому суддіТаращанського районногосуду Київськоїобласті ОСОБА_5 у справі № 379/272/18 номер провадження 1-кс/379/897/19,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 , подане за матеріалами досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12017110290000043, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.02.2017 про скасування арешту майна.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.10.2019 слідчий суддя ОСОБА_5 була визначена в якості слідчого судді для розгляду зазначеного клопотання.

Ухвалою судді ОСОБА_1 від 28.10.2019 відмовлено в задоволенні заяви слідчого судді ОСОБА_5 про самовідвід від участі у розгляду справи № 379/272/18 номер провадження 1-кс/379/897/19.

01.11.2019 до слідчого судді надійшла заява ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про відвід слідчого судді в рамках зазначеного клопотання.

Заявник в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду спарив повідомлений належно, в поданій заяві просить розглядати заяву про відвід без його участі.

Слідчий суддя та учасники кримінального провадження в судове засідання не прибули, про час та місце розгляд заяви повідомлені належним чином.

Суддею з урахуванням положеньст. 81 КПК України, визнано можливим проводити розгляд заяви про самовідвід за відсутності заявника.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому розгляді фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши заяву про відвід, приходжу до наступного висновку.

Обґрунтовуючи заяву про відвід адвокат посилається на те, що слідчий суддя ОСОБА_5 ухвалою суду від 13.02.2019 наклала арешт на тимчасово вилучене майно ОСОБА_4 , а саме: нежитлову будівлю під літерою А-2, з навісом та балконом загальною площею 246,9 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Судовий розгляд клопотання про накладення арешту здійснювався без участі власника майна чи його представника. На підставі того, що слідчою суддею під час прийняття вказаного рішення не було досліджено та не надано оцінку ряду суттєвих обставин справи наявних в матеріалах кримінального провадження, та які вказують на невідповідність фактичним обставинам змісту клопотання слідчого матеріалам кримінального провадження, стороною власника майна подано апеляційну скаргу, яку залишено судом апеляційної інстанції без задоволення. В подальшому, при розгляді клопотань про скасування арешту майна, слідча суддя відмовилась розглядати додані докази, посилаючись на попередній їх розгляд судом апеляційної інстанції та не надала жодної правової оцінки долучених копій рішень господарських та адміністративних судів, які мають безпосереднє відношення до предмету судового розгляду. При цьому, відповідно до змісту ухвали слідчої судді ОСОБА_5 від 22 липня 2019 року, визначено, що заявником не доведено відсутність потреби у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, а також не надано нових даних, які б свідчили про відсутність потреби щодо подальшого застосування такого арешту, як того вимагає ч. 2 ст. 174 КПК України. Разом з тим, слідчою суддею взагалі не взято до уваги той факт, що клопотання власника майна заявлено в порядку аб. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України, оскільки останній не брав участі при розгляді клопотання слідчого про накладення арешту на майно від 12 лютого 2019 року. Всі клопотання представника власника майна про допит свідків, та витребування від слідчого додаткових матеріалів, що містяться в кримінальному провадженні та прямо вказують на викривлення фактичних обставин в змісті клопотання про накладення арешту на майно, ат також спростовують необхідність накладення арешту - судом відхилено, без будь якого правового обгрунтування в рішенні суду. Вважає, що вказані обставини свідчать про упередженість з боку слідчої судді ОСОБА_5 , у зв`язку з чим у заявника є достатні підстави вважати, що розгляд чергового клопотання про скасування арешту майна може відбутись з порушенням вимог, щодо всебічного, повного та об`єктивного судового розгляду.

Положеннями ст.ст. 75, 76 КПК України визначено підстави відводу щодо слідчого судді.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 75 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Частиною 5 статті 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути мотивованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.

Практика Європейського Суду з прав людини свідчить, що право на безсторонній суд включає як об`єктивні, так і суб`єктивні елементи (рішення у справах «П`єрсак проти Бельгії» від 1.10.1982 р.; «Де Куббер проти Бельгії» від 26.10.1984р).

Об`єктивний критерій безсторонності полягає в тому, щоб встановити, чи існували при розгляді справи факти, які ставлять під сумнів незалежність судді.

Суб`єктивний критерій безсторонності полягає у відсутності упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8від 13червня 2007 року «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

У свою чергу, поняття «обставини, які викликають сумнів у його неупередженості» є оціночним, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує та з`ясовує його сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

За загальним правилом існує презумпція особистої безсторонності доти, доки не доведено інше. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.9 КПК України є обов`язковою для застосування під час здійснення кримінального провадження, при наданні оцінки безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспекти. Зокрема, у справах «Гаусшильдт проти Королівства Данії» та «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначено, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття у справі «Гаусшильдт проти Королівства Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При цьому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо нього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, його прихильностей чи уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчить про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду з прав людини підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01 березня 2012 року).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

З урахуванням доводів, наведених заявником і доказів на їх обґрунтування, суддя приходить до висновку, що об`єктивних підстав визначених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України щодо існування інших обставин, які можуть свідчить про неупередженість слідчого судді ОСОБА_5 у розгляді клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 , подане за матеріалами досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12017110290000043, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.02.2017 про скасування арешту майна не встановлено, вважаю за необхідне відмовити в задоволенні заяви про відвід слідчого судді Таращанського районного суду Київської області ОСОБА_5 ..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.75, 76,81,309, 371, 372 КПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про відвід слідчому судді Таращанського районного суду Київської області ОСОБА_5 від участі у розгляді справи № 379/272/18 номер провадження 1-кс/379/897/19 за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 , поданого за матеріалами досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12017110290000043, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.02.2017, про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:ОСОБА_1