Рішення

від 31.07.2019 по справі 280/1380/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 липня 2019 року 14 год. 40 хв.Справа № 280/1380/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я.

за участю секретаря судового засідання Биховської А.П.

представника позивача - не прибув

представника відповідача - Ігнатченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Приватного підприємства Рада-Сервіз

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування припису, постанови

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Рада-Сервіз (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 28.02.2019 № ЗП592/563/АВ/П/ТД-1ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами;

визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень від 19.02.2019 № ЗП592/563/АВ/П.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що оскаржувані рішення є безпідставними та незаконними, оскільки органами Держпраці не перевірена обґрунтованість акту перевірки, а при вирішенні питання про накладення штрафу неповно з`ясовано обставини справи. Зазначає, що під час інспекційного відвідування 13.02.2019 - 14.02.2019 року на ПП Рада - Сервіз був відсутній директор - ОСОБА_1 , який також нікого не уповноважував на представництво інтересів позивача перед посадовими особами Держпраці, у тому числі ГУ Держпраці у Запорізькій області, довіреності (іншого документа, який би надавав повноваження представництва ПП "Рада - Сервіз") не видав, отже інспекційне відвідування було проведено без відома уповноваженої статутом підприємства особи - директора. Вважає, що у зв`язку із відсутністю під час інспекційного відвідування директора та проведення такого відвідування без відома останнього, позивач був позбавлений можливості реалізувати своє, гарантоване Конституцією України, право на кваліфіковану правову допомогу. Крім того, припис, який оскаржується був винесений та надісланий з фактичним пропуском строку встановленого п. 26 Порядку № 295 (надісланий 19.02.2019, хоча наступний робочий день був 15.02.2019). По суті виявлених порушень зазначає, що укладені між підприємством та фізичними особами цивільно - правові договори містять таку істотну ознаку, як ту, що виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підпадає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю та витратами, зумовленими народженням та похованням. За наслідками виконання всіх вищеперелічених цивільно - правових договорів про виконання робіт (надання послуг) між виконавцями та позивачем складено акти здавання - приймання виконаної роботи. На підставі актів виконаної роботи ПП "Рада -Сервіз" проводило розрахунки з виконавцями за вищевказаними цивільно - правовими договорами, при цьому утримуючи, з останніх, в якості податкового агента податок з доходів фізичних осіб та військовий збір, а також перераховуючи за виконавців єдиний соціальний внесок у розмірах, встановлених чинним законодавством. Що, на думку позивача, свідчить про укладання саме договорів виконання робіт (надання послуг), і аж ніяк не може свідчити про наявність між позивачем та його контрагентами трудових відносин. Зазначає, що особи, які надавали послуги (виконували) роботи не залучались до робіт, для яких необхідні спеціальні дозволи встановлені нормативно - правовими актами з питань охорони праці. Відтак, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Додаткові обґрунтування позовних вимог позивачем викладено у відповіді на відзив (вх. №18055 від 07.05.2019).

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву від 23.04.2019 вх. № 16485 посилається на те, що згідно наказу Головного управління Держпраці у Запорізькій області №245 від 31.01.2019 про проведення інспекційного відвідування ПП Рада-Сервіз з питань додержання законодавства про працю, оформлення трудових відносин, строків виплати заробітної плати, дотримання мінімальних гарантій в оплаті праці видано направлення на проведення інспекційного відвідування №188 від 07.02.2019 в якому вказаний перелік питань, що перевірялися під час заходу державного нагляду у вигляді інспекційного відвідування. Вважає, що оскільки позивачем було допущено Головне управління до проведення перевірки, посилання позивача на процедурні порушення відповідачем не можуть прийматися до уваги. Так, головним держаним інспектором Буднік Оленою Анатоліївною було проведено інспекційне відвідування ПП Рада-Сервіз з 13.02.2019 по 14.02.2019, під час якого було встановлено наступні порушення законодавства про працю: частини ч.1,2 ст.115 КЗпП України, ч.І ст.24 ЗУ Про оплату праці - в ході заходу державного контролю встановлено, що у ПП Рада-Сервіз порушуються строки виплати заробітної плати працівникам; протягом 2018-2019 років 15 осіб допущено до роботи без укладання трудового договору, а саме: ОСОБА_2 ,. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 . З даними особами було укладено договори цивільно-правового характеру. Таким чином, Головне управління Держпраці у Запорізькій області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що прямо передбачений законодавством України. Прийнятті рішення є законними, обґрунтованими та відповідають вимогам закону. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 02 квітня 2019 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/1380/19, підготовче судове засідання призначено на 24 квітня 2019 року.

24 квітня 2019 року протокольною ухвалою суду підготовче судове засідання відкладено на 16 травня 2019 року.

16 травня 2019 року протокольною ухвалою суду у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 20.06.2019. Відповідно до ухвали суду від 16.05.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

20 червня 2019 року протокольною ухвалою суду у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 01.07.2019.

01 липня 2019 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду на 25 липня 2019 року.

25 липня 2019 року протокольною ухвалою суду оголошено перерву у судовому засіданні до 31 липня 2019 року.

Під час розгляду справи по суті 25.07.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав, викладених в адміністративному позові. Просив суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача у проти позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві. Просить суд відмовити у задоволені позову.

У судове засідання 31.07.2019 представник позивача не з`явився. На електронну пошту суду без електронного цифрового підпису надійшла заява про відкладення розгляду справи, в якій представник позивача, посилаючись на неможливість явки у зв`язку із хворобою, просить суд призначити іншу дату судового засідання.

Представник відповідача проти задоволення вказаного клопотання заперечив, наполягаючи на розгляді справи по суті.

Вирішуючи вказане клопотання суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи те, що представник позивача був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, не надіслав суду належним чином документальне підтвердження неможливості явки у судове засідання, а також приймаючи до уваги попередню участь представника у підготовчих та судовому засіданнях і необхідністю дотримання судом строку розгляду справи (який спливає цього дня), суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представника позивача. У зв`язку із чим у задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено.

31 липня 2019 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

У період з 13.02.2019 по 14.02.2019 інспектором праці Головного управління Держпраці у Запорізькій області Буднік Оленою Анатоліївною (службове посвідчення №563), відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України, частини третьої статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , пунктів 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, у присутності головного бухгалтера ОСОБА_17 проведено інспекційне відвідування Приватного підприємства Рада-Сервіз за адресою АДРЕСА_1 Запоріжжя, АДРЕСА_2 буд.170А АДРЕСА_3 кв.54, за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ЗП592/563/АВ від 14.02.2019. Акт отримано головним бухгалтером ОСОБА_17 14.02.2019.

За результатами інспекційного відвідування на підставі Акту від 14.02.2019 № ЗП592/563/АВ інспектором праці Буднік Оленою Анатоліївною 19.02.2019 складено Припис №ЗП592/563/АВ/П про зобов`язання директора ПП Рада-Сервіз ОСОБА_1 усунути виявлені порушення до 19.03.2019 та надати письмове повідомлення із долученням копій первинних документів за підписом уповноваженої особи об`єкта відвідування до Головного управління Держпраці у Запорізькій області.

28.02.2019 заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Ганненком О.О., за результатами розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акта інспекційного відвідування від 14.02.2019 № ЗП592/563/АВ щодо порушень ПП Рада-Сервіз :

вимог частин 1,2 статті 115 КЗпП України, частини 1 статті 24 Закону України Про оплату праці , а саме: заробітна плата виплачується з порушенням строків, які визначені чинним законодавством складено Постанову № ЗП592/563/АВ/П/ІП-2ФС, відповідно до якої на ПП Рада-Сервіз накладено штраф у розмірі 4 173,00 грн.;

вимог частини 1 статті 21, частин 1 та 3 статті 24 КЗпП України, а саме допущення до роботи без укладення трудового договору, складено Постанову №ЗП592/563/АВ/П/ТД-1ФС, відповідно до якої на ПП Рада-Сервіз накладено штраф у розмірі 1 877 850,00 грн.

Не погодившись з приписом та постановою від 28.02.2019 №ЗП592/563/АВ/П/ТД-1ФС, позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно пункту 2 Положення № 96 Держпраця у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраця відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 6 пункту 4 Положення № 96 встановлено, що Держпраця, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Державна служба України з питань праці (Держпраця) відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. (п. п. 6 п. 6 Положення № 96).

Пунктом 7 Положення № 96 передбачено, що Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У відповідності до зазначених норм Головного управління Держпраці в Запорізькій області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (чинний на момент проведення інспекційного відвідування, далі - Порядок № 295).

Відповідно до ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно ч. 4 ст. 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються, в т. ч., органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21,частини третьої статті 22 цього Закону.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст. 3 Закону № 877-V).

Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.

Інспекційні відвідування проводяться, зокрема за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту (п. п. 3 п. 5 Порядку № 295).

Відповідно до пп.6 п.5 Порядку №295, інспекційні відвідування проводяться за інформацією: Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України Про відпустки ); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників.

Як встановлено під час судового розгляду справи, підставою для проведення інспекційного відвідування позивача стало повідомлення від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області вх.. №3463-08 від 02.04.2018 та №10115-08 від 29.08.2018 про працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно - правовими договорами в одного роботодавця більше року та від 29.08.2018 №10115-08 та від 28.01.2019 №1211-08 про роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно - правових договорів.

Представником позивача, адвокатом Панцаковим С.Ю. зроблено адвокатський запит до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про отримання інформації щодо надісланих до Головного управління Держпраці у Запорізькій області повідомлень (№3463-08 від 02.04.2018, №10115-08 від 29.08.2018, від 29.08.2018 №10115-08 та від 28.01.2019 №1211-08) та документів (їх копій), що її підтверджують.

Листом від 07.05.2019 №7926/04 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надало відповідь на адвокатський запит від 02.05.2019 року №22/2, в якому адвоката Панцакова С.Ю. повідомлено про те, що листи за зазначеними ним номерами та датами (№3463-08 від 02.04.2018, №10115-08 від 29.08.2018, від 29.08.2018 №10115-08 та від 28.01.2019 №1211-08) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Головного управління Держпраці у Запорізькій області не направлялися.

Суд, дослідивши вищезазначені документи, зазначає, що № 3463-08 від 02.04.2018, №10115-08 від 29.08.2018, від 29.08.2018 №10115-08 та від 28.01.2019 №1211-08 є вхідними номерами та датами листів, які надійшли до Головного управління Держпраці у Запорізькій області, а не вихідними, як помилково вважає представник позивача, тому відповідно Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надало таку відповідь на адвокатський запит.

Відтак, доводи позивача про безпідставність призначення інспекційного відвідування спростовуються долученою до матеріалів справи копією повідомлення ГУ ПФУ в Запорізькій області про страхувальників, у яких застраховані особи виконують роботи за цивільно-правовими договорами більше року (вх. № 10115-08 від 29.08.2018). Вказана інформація, відповідно до пп.6 п.5 Порядку №295 є підставою для призначення інспекційного відвідування.

Згідно п. п. 8, 9 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Відповідно до п. 11 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Судом встановлено, що згідно направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 07.02.2019 №188 відповідачем відповідно до наказу від 31.01.2019 № 245 для інспекційного відвідування з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб ПП Рада-Сервіз Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області направлено посадових осіб для здійснення заходу державного нагляду за додержанням порядку укладення трудового договору, строків виплати заробітної плати, дотримання законодавства про працю в частині нарахування та виплати заробітної плати на рівні не меншому від розміру мінімальної заробітної плати, праця неповнолітніх.

Посилання представника позивача на те, що керівника ПП Рада-Сервіз Дорофеєва М ОСОБА_18 не було повідомлено про інспекційне відвідування Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області, судом не береться до уваги у зв`язку з наступним.

В доповідній записці, підписаній головним державним інспектором О.Буднік зазначено, що з метою проведення інспекційного відвідування у ПП Рада- Сервіз ОСОБА_19 зв`язалася з керівником підприємства, а саме вийшла за юридичною адресою підприємства, щоб дізнатися за якою адресою знаходиться офіс підприємства, так як юридична адреса підприємства є адресою проживання керівника ПП Рада-Сервіз . ОСОБА_19 було повідомлено керівника підприємства ОСОБА_20 М. ОСОБА_21 про інспекційне відвідування та які будуть перевірятися питання. Під час інспекційного відвідування керівник знаходився на підприємстві (офіс підприємства знаходиться на території ПрАТ Дніпроспецсталь ), після надання головним бухгалтером ОСОБА_17 інспектору належно завірених копій документів для перевірки, керівник підприємства з водієм особисто відвіз інспектора до прохідної ПрАТ Дніпроспецсталь . Доказів зворотнього суду не надано.

За результатами інспекційного відвідування інспектором Буднік О.А. було складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ЗП592/563/АВ від 14.02.2019, відповідно до якого було встановлено порушення, частин першої та другої статті 115 Кодексу законів про працю України, частини 1 статті 24 Закону України Про оплату праці , частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до пункту 19 Порядку №295, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Згідно п.23 Порядку №295 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю. Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування. (п. 24 Порядку №295).

За результатами інспекційного відвідування на підставі Акту від 14.02.2019 № ЗП592/563/АВ інспектором праці Буднік Оленою Анатоліївною 19.02.2019 складено Припис №ЗП592/563/АВ/П про зобов`язання директора ПП Рада-Сервіз ОСОБА_1 усунути виявлені порушення до 19.03.2019 та надати письмове повідомлення із дорученням копій первинних документів за підписом уповноваженої особи об`єкта відвідування до Головного управління Держпраці у Запорізькій області.

Доводи представника позивача про порушення відповідачем строків винесення припису суд дослідивши відхиляє в частині. Так, оскаржуваний припис дійсно винесено 19.02.2019, фактично на третій робочий день після складання акту інспекційного відвідування. В той же час, вказана обставина не є безумовною підставою для визнання протиправним та скасування припису, оскільки це не порушує безпосередньо прав позивача, зокрема в частині правового захисту.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 за №509 (далі Порядок №509).

Відповідно до пункту 2 даного порядку, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка (пункти 7 та 8 Порядку №509).

21.02.2019 за вих.. №08/03.4-06/1666 заступником начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області направлено на адресу позивача (за місцем проживання директора) повідомлення про розгляд справи щодо виявленого порушення вимог ч.1, ч.3 ст. 24 КЗпП України, відповідно до якого запрошено позивача на 28.02.2019 о 15 год. 45 хв. до ГУ Держпраці у Запорізькій області для прийняття участі у розгляді справи.

Відповідно до п. 6 Порядку №509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

При цьому, згідно п.7 Порядку №509 справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Листом від 27.02.2019 вих.№ 3 головний бухгалтер позивача звернувся до відповідача із проханням відкласти розгляд справи у звязку із хворобою директора ПП Рада-Сервіз .

Представник відповідача у судовому засіданні пояснила, що було прийнято рішення не відкладати розгляд справи у звязку із відсутністю підтверджуючих документів хвороби директора та можливістю (надання всіх документів) розгляду справи про правопорушення за відсутності представника підприємства.

Відтак суд вважає, що відповідачем у даному випадку не порушено порядку розгляду справи про порушення позивачем законодавства про працю.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.02.2019 заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Ганненком О.О., за результатами розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акта інспекційного відвідування від 14.02.2019 № ЗП592/563/АВ складено Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП592/563/АВ/П/ТД-1ФС, відповідно до якої на ПП Рада-Сервіз накладено штраф у розмірі 1877850,00 грн.

Щодо суті виявленого порушення під час інспекційного відвідування суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 КЗпП України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Частиною 3 статті 21 КЗпП України встановлено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім; 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Форма такого повідомлення затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу .

Статтею 265 КЗпП України передбачено відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За змістом наведеної норми відповідальність настає в разі, якщо особа виконує певні роботи чи здійснює окремі повноваження з відома, за дорученням та в інтересах юридичної особи.

При цьому, повинен бути встановлений факт використання юридичною особою найманої праці.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови та Акту інспекційного відвідування від 14.02.2019 відповідачем встановлено порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України, а саме: в ході інспекційного відвідування встановлено, що працівники:

- ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , прийняли на себе зобов`язання з виконання охорони території підприємства та підтримування її в належному стані, перевіряти наявність усіх замків, утримувати і охороняти охороняємий об`єкт, споруди та будівлі, підігрів води для миття робочих, приготування їжі для собак, підмітання сміття, листя, винесення сміття;

- ОСОБА_8 прийняла на себе зобов`язання з виконання одноразових доручень керівника; організування прийому відвідувачів, оперативний розгляд прохань і пропозицій працівників, приймає документи для підпису керівником, веде діловодство, приймає кореспонденцію, що надходить, передає й приймає інформацію по приймально-переговорним пристроям, слідкує за забезпеченням керівника і персоналу канцелярським приладдям, засобами організаційної техніки, здійснює роботу з підготовки засідань або нарад які проводяться керівником, веде і оформляє протоколи; приймає і передає телефонограми, записує при відсутності керівника прийняті повідомлення і доводе їх до відома керівника, організовує телефонні переговори керівника, отримує для керівника інформацію від робітників підрозділів, викликає їх за його дорученням;

- ОСОБА_9 прийняв на себе зобов`язання з виконання електрозварювальних робіт з ремонту обладнання на ПрАТ Дніпроспецсталь ;

- ОСОБА_10 , ОСОБА_11 прийняли на себе зобов`язання з виконання слюсарних робіт з ремонту обладнання на ПрАТ Дніпроспецсталь ;

- ОСОБА_12 прийняв на себе зобов`язання з виконання наладки інструменту;

- ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 прийняли на себе зобов`язання з виконання прибирання побутових приміщень, кабінетів, туалетів, протирання пилу з кришок столів, полиць, шафів, тумбочок, ручок дверей, підвіконь, висотою не більше 2 м, чищеня дзеркал і скляних поверхонь,

допущені до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом директора ПП Рада-Сервіз та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, без укладення трудового договору, оформленого наказом директора ПП Рада-Сервіз встановлено 15 осіб.

У судовому засіданні досліджено наступні угоди та акти виконаних робіт:

Цивільно - правовий договір про виконання робіт (надання послуг) від 02.01.2018 року з ОСОБА_15 ;

Цивільно - правовий договір про виконання робіт (надання послуг) від 02.01.2018 року з ОСОБА_4 ;

Цивільно - правові договори про виконання робіт (надання послуг) від 02.01.2018, 06.08.2018 року з ОСОБА_12 ;

Цивільно - правові договори про виконання робіт§ (надання послуг) від 02.01.2018, 02.05.2018, 03.09.2018, 03.01.2019 року з ОСОБА_14 ;

Цивільно - правові договори про виконання робіт (надання послуг) від 02.01.2018, 02.05.2018, 03.09.2018, 03.01.2019 року з ОСОБА_5 ;

Цивільно - правові договори про виконання робіт (надання послуг) від 02.01.2018, 02.05.2018, 03.09.2018, 03.01.2019 року з ОСОБА_8 ;

Цивільно - правові договори про виконання робіт (надання послуг) від 02.01.2018, 02.05.2018, 03.09.2018, 03.01.2019 року з ОСОБА_2 ;

Цивільно - правові договори про виконання робіт (надання послуг) від 02.01.2018, 02.05.2018, 03.09.2018, 03.01.2019 року з ОСОБА_7 ;

Цивільно - правовий договір про виконання робіт (надання послуг) від 17.04.2018 року з ОСОБА_9 ;

Цивільно - правові договори про виконання робіт (надання послуг) від 18.04.2018, 02.05.2018, 03.09.2018 року з ОСОБА_22 ;

Цивільно - правові договори про виконання робіт (надання послуг) від 24.05.2018, 03.09.2018, 03.01.2019 року з ОСОБА_6 ;

Цивільно - правові договори про виконання робіт (надання послуг) від 09.07.2018, 03.09.2018, 03.01.2019 року з ОСОБА_23 ;

Цивільно - правовий договір про виконання робіт (надання послуг) від 22.08.2018 року з ОСОБА_11 ;

Цивільно - правовий договір про виконання робіт (надання послуг) від 17.05.2018 року з ОСОБА_16 ;

Цивільно - правовий договір про виконання робіт (надання послуг) від 25.10.2018 року з ОСОБА_10 .

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Слід зазначити, що Верховним Судом у постанові від 26.09.2018 по справі №822/723/17 зазначено про те, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Вказана позиція викладена також в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 по справі №127/21595/16-ц, від 13.06.2019 № 815/954/18.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства стосовно трудових договорів та цивільно-правових угод, дослідивши первинні бухгалтерські документи і договори про надання послуг, суд дійшов переконання, що всі 15 осіб, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_24 , ОСОБА_16 здійснювали трудову функцію, а не надавали послуги, оскільки предметом угод, які укладені між уповноваженою особою позивача та фізичними особами, є виконання певної роботи відповідно до обраного основного виду господарської діяльності позивача, тобто, праця за цими угодами з боку громадян не є юридично самостійною, а здійснюється в межах діяльності позивача з систематичним виконанням трудових функцій за вказаними в договорі посадами.

Види робіт, які виконували вищезазначені особи свідчать про процес праці, а не його результат, що притаманне саме трудовим відносинам. В самих договорах ніде не зазначається, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її обсягу, видів тощо.

Відповідно до п.3 наданих договорів вищезазначені особи несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов`язань, що також притаманне трудовим відносинам.

Крім того, позивачем на виконання вищезазначених цивільно-правових договорів надано наступні Акти здавання-приймання виконаних робіт:

- з ОСОБА_8 - від 31.01.2018, від 28.02.2018, від 30.03.2018, від 30.04 (рік не зазначений), від 31.05.2018, від 30.06.2018, від 31.07.2018, від 31.08.2018, від 28.09.2018, від 31.10.2018, від 30.11.2018, від 31.12.2018, від 31.01.2019;

- з ОСОБА_12 - від 31.01.2018, від 28.02.2018, від 30.03.2018, від 30.04.2018, від 31.08.2018, від 28.09.2018;

- з ОСОБА_2 - від 31.01.2018, від 28.02.2018, від 30.03.2018, від 30.04.2018, від 30.05.2018, від 30.06.2018, від 31.07.2018, від 31.08.2018, від 28.09.2018, від 31.10.2018, від 30.11.2018, від 31.12.2018, від 31.01.2019;

- з ОСОБА_5 - від 31.01.2018, від 28.02.2018, від 30.03.2018, від 30.04.2018, від 31.05.2018, від 30.06.2018, від 31.07.2018, від 28.09.2018, від 31.10.2018, від 30.11.2018, від 31.12.2018, від 31.01.2019;

- з ОСОБА_7 - від 31.01.2018, від 28.02.2018, від 30.03.2018, від 30.04. (рік не зазначений), від 31.05.2018, від 30.06.2018, від 31.07.2018, від 31.08.2018, від 28.09.2018, від 31.10.2018, 30.11.2018, 31.12.2018, 31.01.2019;

- з ОСОБА_4 - від 31.01.2018, від 28.02.2018, від 30.03.2018, від 30.04. (рік не зазначений);

- з ОСОБА_15 - від 31.01.2018, від 28.02.2018, від 30.03.2018, від 30.04 (рік не зазначений);

- з ОСОБА_14 - від 31.01.2018, від 28.02.2018, від 30.03.2018, від 30.04.2018, від 31.05.2018, від 30.06.2018, від 31.07.2018, від 31.08.2018, від 28.09.2018, від 31.10.2018, від 30.11.2018, від 31.12.2018, від 31.01.2019;

- з ОСОБА_3 - від 30.04.2018, від 31.05.2018, від 30.06.2018, від 31.07.2018, від 31.08.2018, від 18.09.2018;

- з ОСОБА_6 - від 31.05.2018, від 30.06.2018, від 31.07.2018, від 31.08.2018, від 28.09.2018, від 31.10.2018, від 30.11.2018, від 31.12.2018, від 31.01.2019;

- з ОСОБА_16 - від 31.05.2018, від 30.06.2018;

- з ОСОБА_13 - від 31.07.2018, від 31.08.2018, від 28.09.2018, від 31.10.2018, від 30.11.2018, від 31.12.2018, від 31.01.2019;

- з ОСОБА_11 - від 31.08.2018, від 28.09.2018, від 31.10.2018, від 30.11.2018;

- з ОСОБА_10 - від 31.10.2018, 30.11.2018;

- з ОСОБА_9 - від 31.05.2018, від 30.06.2018.

Зважаючи на норми Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України від 16.07.1999 № 996-XIV, що визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні., акт виконаних робіт (наданих послуг) належить до первинних документів і засвідчує факт здійснення господарської операції.

В свою чергу, статусу належним чином оформленого первинного документа акт виконаних робіт (наданих послуг) набуде за наявності в ньому всіх обов`язкових реквізитів, визначених у ст. 9 указаного Закону (у т.ч. й особистих підписів осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції).

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з наданих Актів здавання-приймання виконаних робіт останні не містять чіткого визначення обсягу наданих послуг (виконаних робіт), коли саме були наданітакі послуги (виконані роботи), крім того містять розбіжності в датах при співставленні з умовами укладених договорів.

Крім того, винагорода вищевказаним особам за виконану роботу розраховувалась пропорційно відпрацьованому часу, що підтверджується розрахунково-платіжними відомостями №НЗП - 000002 за січень 2018 року, № НЗП - 000009 за лютий 2018 року, № НЗП - 000013 за березень 2018 року, № НЗП - 000018 за квітень 2018 року, № НЗП - 000022 за травень 2018 року, № НЗП - 000027 за червень 2018 року, № НЗП - 000032 за липень 2018 року, № НЗП - 000036 за серпень 2018 року, № НЗП - 000040 за вересень 2018 року, № НЗП - 000044 за жовтень 2018 року, № НЗП - 000048 за листопад 2018 року, № НЗП - 000052 за грудень 2018 року, № НЗП - 000004 за січень 2019 року, в яких чітко зазначено кількість відпрацьованих днів, годин даними особами.

Також у вищезазначених розрахунково-платіжних відомостях за січень 2018 року -січень 2019 року зазначені табельні номери усіх 15 осіб.

Таким чином, оплата залежить від відпрацьованого часу протягом місяця, що відповідає вимогам ч.1 ст.97 КЗпП України та ст..2 ЗУ Про оплату праці та посадові оклади (тарифні ставки) для всіх вищезазначених осіб, які відповідають вимогам ст..96 КЗпП України, притаманні саме трудовим відносинам.

Посилання представника позивача на те, що особи, які надавали послуги (виконували) роботи не залучались до робіт, для яких необхідні спеціальні дозволи, встановлені нормативно-правовими актами з питань охорони праці, є помилковими у зв`язку з наступним.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основним видом економічної діяльності ПП Рада-Сервіз є ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення (код КВЕД 33.12).

Підприємством залучено третіх осіб за договорами підряду для виконання ремонтних робіт, на які у ПП Рада-Сервіз є дозвіл виконувати роботи підвищеної небезпеки №841.14.23, який діє 10.11.2014 року по 10.11.2019 року. Проте у поясненнях, наданих посадовими особами відсутні дозволи на виконання зазначених робіт фізичними особами, залученими підприємством за цивільно-правовими договорами.

Враховуючи наведене, суд вважає правомірним висновок відповідача, що за цивільно-правовими договорами, які укладені між фізичними особами та уповноваженою особою позивача, мають місце трудові відносини та в порушення ст. 24 КЗпП України, зазначені працівники фактично допущені до роботи без укладання трудового договору.

Відтак, суд вважає що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 28.02.2019 №ЗП592/563/АВ/П/ТД-1ФС є законною, а позовні вимоги в цій частині такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо визнання протиправним та скасування припису Головного управління Держпраці в Запорізькій області про усунення недоліків № ЗП592/563/АВ/П від 19.02.2019 року, складеним інспектором праці Буднік Оленою Анатоліївною, суд вважає, що оскільки під час судового розгляду справи по суті судом встановлено наявність з боку ПП Рада-Сервіз порушень вимог законодавства про працю, які мають бути усунені, останній скасуванню не підлягає. Відтак, позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування припису є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

У зв`язку із відмовою у задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат згідно ст. 139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства Рада-Сервіз (69032, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд.25, код ЄДРПОУ 36648399) до Головного управління Держпраці в Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправними та скасування припису, постанови - відмовити у повному обсязі

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судове рішення в повному обсязі виготовлено та підписано 07 серпня 2019 року.

Суддя Л.Я. Максименко