Ухвала від 28.08.2019 по справі 1/0310/54/11

Ухвала

Іменем України

28 серпня 2019 року

м. Київ

провадження № 51-2994 ск 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду ускладі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 20 червня 2019 року.

Суть питання та встановлені судом обставини

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 20 червня 2019 року відмовлено в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_4 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18 березня 2019 року, якою його заяву про перегляд вироку Любомльського районного суду Волинської області від 19 липня 2011 року було йому повернуто.

У касаційній скарзі засуджений просить скасувати ухвалу Волинського апеляційного суду від 20 червня 2019 року та призначити новий судовий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Мотиви суду

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

В рішенні Конституційного Суду України від 12.06.2012 року №13-рп/2012 зазначено, що встановлюючи обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним.

Отже, Конституцією України допускається можливість обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду, однак воно не може бути свавільним та несправедливим. Таке обмеження має встановлюватися виключно Конституцією та законами України; переслідувати легітимну мету; бути обумовленим суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційним та обґрунтованим.

Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, зазначено в частинах 1 і 2 статті 424 КПК України. Це стосується вироків та ухвал про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, судових рішень суду апеляційної інстанції, постановлених щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції, а також ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвал суду апеляційної інстанції, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених КПК України.

Як вбачається із касаційної скарги та долученої копії ухвали апеляційного суду, засуджений ОСОБА_4 оскаржує судове рішення, яке не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню, а тому не може бути предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Ураховуючи наведене та керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті провадження за касаційною скаргою адвоката слід відмовити.

З цих підстав Суд постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 20 червня 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_3