Постанова

від 21.08.2019 по справі 12/111-06

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 12/111-06

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю Пасіпол - Делії В.М., Хоценка О.А.,

Полтавського бюро технічної інвентаризації Інвентаризатор - не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю Крокуль-Плюс - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Крокуль-Плюс

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 (у складі колегії суддів: Здоровко Л.М. (головуючий), Лакіза В.В., Плахов О.В.)

у справі № 12/111-06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пасіпол

до Полтавського бюро технічної інвентаризації Інвентаризатор

про визнання права власності на будівлю та спонукання відповідача до певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Пасіпол (далі - ТОВ Пасіпол ) звернулося до суду з позовом до Полтавського бюро технічної інвентаризації Інвентаризатор про визнання права власності на реконструйовану адміністративно-господарську будівлю, загальною площею 641,2 кв. м, яка розташована за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе, 57 , та спонукання відповідача до виключення з технічної документації відмітки про самовільне будівництво та виготовлення технічного паспорта без зазначення про самовільне будівництво будівлі.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 31.07.2006 позов задоволено частково. Визнано за ТОВ Пасіпол право власності на реконструйовану адміністративно-господарську будівлю, загальною площею 641,2 кв. м, яка розташована за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе, 57 . У решті позову відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що позивач набув право власності на реконструйовану адміністративно-господарську будівлю відповідно до положень статті 331 Цивільного кодексу України (далі - ЦК). При цьому судом установлено, що самочинно проведена реконструкція позивачем належного йому на праві власності нерухомого майна не порушує права інших осіб.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, особи, які не приймали участі у розгляді справи в суді першої інстанції: ОСОБА_1 , ОСОБА_4. , Товариство з обмеженою відповідальністю Крокуль-Плюс (далі - ТОВ Крокуль-Плюс ), Товариство з обмеженою відповідальністю Крокуль (далі - ТОВ Крокуль ), звернулися до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просили рішення Господарського суду Полтавської області від 31.07.2006 в частині задоволення позовних вимог ТОВ Пасіпол скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю. Зокрема, скаржники вказували, що господарський суд першої інстанції оскаржуваним рішенням вирішив питання про права, обов`язки та інтереси скаржників, які є власниками цілісного майнового комплексу по вул. Фрунзе, 57 у м . Полтаві, і яких не було залучено до участі у справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження за клопотанням скаржників, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ТОВ Крокуль-Плюс , ТОВ Крокуль на рішення Господарського суду Полтавської області від 31.07.2006 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ТОВ Крокуль-Плюс , ТОВ Крокуль на рішення Господарського суду Полтавської області від 31.07.2006 закрито.

Ухвалу апеляційного господарського суду мотивовано тим, що за встановлених у справі обставин, оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду питання про права, обов`язки та інтереси скаржників не вирішувалося, що є наслідком закриття апеляційного провадження з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у квітні 2019 року ТОВ Крокуль-Плюс подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2019.

Касаційну скаргу ТОВ Крокуль-Плюс обґрунтовує, зокрема, тим, що апеляційним господарським судом не було враховано, що відповідно до положень статті 20 ГПК справи за участю фізичних осіб розглядаються судами загальної юрисдикції із залученням всіх співвласників та власників земельних ділянок, на яких розташовано цілісний майновий комплекс, у тому числі будівля позивача, внаслідок добудови якої частки співвласників цього майна зменшилися; судом не з`ясовано наявності правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі; судом не враховано, що для виділення спільного нерухомого майна в окремий об`єкт має бути висновок експерта про технічну можливість такого виділу та згода всіх співвласників майна, чого в цьому випадку зроблено не було, також позивачем не було виготовлено і технічної документації та укладено договір оренди землі, суд не надав належної оцінки доводам скаржників і безпідставно закрив апеляційне провадження.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ Пасіпол зазначає про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, тому просить залишити ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 про закриття апеляційного провадження без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.05.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 12/111-06 за касаційною скаргою ТОВ Крокуль-Плюс на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.06.2019.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.06.2019 справу № 12/111-06 разом з касаційною скаргою ТОВ Крокуль-Плюс на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 і доданими до скарги матеріалами передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 6 статті 302 ГПК.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 справу № 12/111-06 з касаційною скаргою ТОВ Крокуль-Плюс на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 повернуто відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.08.2019 касаційну скаргу ТОВ Крокуль-Плюс на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.08.2019.

ТОВ Крокуль-Плюс і Полтавське бюро технічної інвентаризації Інвентаризатор в судове засідання своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначених представників.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників ТОВ Пасіпол , дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У частині 1 статті 254 ГПК закріплено норму, відповідно до якої учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто суд має розглянути і вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на час розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають зі сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може бути взято до уваги.

Отже, за змістом статей 17, 254 ГПК особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку цих статей ГПК, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо зазначено про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

У справі, яка розглядається, предметом спору є, зокрема, визнання права власності на реконструйовану адміністративно-господарську будівлю, загальною площею 641,2 кв. м, яка розташована за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе, 57 .

Апеляційним судом встановлено, що ТОВ Крокуль-Плюс не брало участі у справі під час її розгляду судом першої інстанції, однак звертаючись з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Полтавської області від 31.07.2006, посилалося на те, що вказаним рішенням вирішено питання про його права та інтереси.

В обґрунтування порушення вказаним рішенням його прав та інтересів ТОВ Крокуль-Плюс посилалося на те, що ТОВ Пасіпол , набувши на підставі договору купівлі-продажу право власності на частину будівлі, яка розташована за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе, 57 , здійснив самочинне переобладнання зазначеного приміщення із добудовою до нього, право власності на які визнано оскарженим рішенням місцевого господарського суду, чим порушено право ТОВ Крокуль-Плюс як власника частини будівель за наведеною адресою та суміжного землекористувача.

Разом із тим апеляційним судом установлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 22.07.2004, посвідченого та зареєстрованого нотаріусом в реєстрі за № 3999, укладеного між ТОВ Пасіпол і ТОВ "Крокуль-Плюс", позивач набув право власності на 15/100 частин нежитлових приміщень, що становить окрему будівлю загальною площею 524,50 кв. м, яка розташована за адресою: м. Полтава , вул. Фрунзе,57 .

Факт передачі зазначеного приміщення позивачу продавцем підтверджується актом приймання-передачі майна від 22.07.2004.

28.08.2004 позивачу видано реєстраційне посвідчення на придбану будівлю.

Після набуття права власності на будівлю, ТОВ Пасіпол здійснило ряд заходів, направлених на приведення будівлі в належний стан.

Також судом установлено, що головним архітектором на підставі ескізного проекту, технічних умов підключення електроенергії, розроблених АТ Полтаваобленерго , технічних умов на газифікацію теплогенераторної для опалення приміщень будівлі, розроблених АТ по газопостачанню та газифікації Полтавагаз , технічних умов підключення до мережі водопостачання, розроблених Полтавським обласним державним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства Полтававодоканал , виготовлено робочий проект капітального ремонту зовнішнього опорядження та покрівлі з влаштуванням дахової теплогенераторної будівлі по вул. Фрунзе, 57, у м. Полтаві та робочий проект капітального ремонту опорядження та інженерного обладнання вказаної будівлі (зовнішні мережі водопроводу).

За цим проектом надано позитивні експертні висновки Головним управлінням МНС України в Полтавській області, Полтавським експертно-технічним центром Держнаглядохоронпраці України та Полтавською санітарно-епідеміологічною станцією.

Після виконання капітального ремонту було прийнято в експлуатацію систему газопостачання та прилади обліку води та здійснено перевірку та прочистку димових та вентиляційних каналів.

Згідно з експертним висновком № 456 Головного управління МНС України в Полтавській області, після проведеного ремонту зовнішнього опорядження та покрівлі з влаштуванням дахової теплогенераторної будівлі по вул. Фрунзе, 57 у м. Полтава порушень вимог пожежної безпеки не виявлено.

На замовлення позивача ВАТ Полтавагаз було проведено ряд робіт по введенню в експлуатацію системи газопостачання.

Згідно з довідкою Управління комплексного проектування Полтавакоопроект від 12.07.2006 № 69 у процесі технічного нагляду за проведенням капітального ремонту опорядження та покрівлі з влаштуванням дахової теплогенераторної будівлі по вул . Фрунзе , 57 , у м. Полтаві порушень діючих норм і правил ДБН та відхилень від проекту зафіксовано не було.

У довідці Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру від 02.06.2005 № 28-13/206 наведено інформацію про те, що позивач є користувачем земельної ділянки, на якій розміщена будівля, також позивачем сплачується земельний податок.

КП Полтавське бюро технічної інвентаризації Інвентаризатор за даними інвентаризації, проведеної 13.03.2006, встановлено, що в будівлі проведено самовільне переобладнання придбаних приміщень та самовільну добудову приміщень.

Оскаржене рішення Господарського суду Полтавської області від 31.07.2006, яким за позивачем визнано право власності на реконструйовану адміністративно-господарську будівлю, загальною площею 641,2 кв. м за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе, 57 , набрало законні сили і виконано у встановленому законом порядку шляхом реєстрації права власності на зазначене майно за позивачем.

Судом апеляційної інстанції установлено, що в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду від 31.07.2006 не міститься висновків про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, у резолютивній частині цього рішення суду також не вказано про права, інтереси та (або) обов`язки ТОВ Крокуль-Плюс . Разом із тим судом установлено, що ТОВ Крокуль-Плюс не є співвласником будівлі, право власності позивача на яку визнано оскарженим судовим рішенням.

Водночас судом наголошено, що у цьому випадку оскаржуваним ТОВ Крокуль-Плюс судовим рішенням жодним чином не вирішено питання про його права, інтереси та (або) обов`язки, оскільки позивач і до ухвалення оскаржуваного рішення вже був власником приміщення за наведеною адресою на підставі договору купівлі-продажу від 22.07.2004, а цим рішенням лише визнано право власності позивача на приміщення з урахуванням добудови, відтак і за відсутності цього судового рішення позивач мав право користуватися своїм майном. При цьому скаржником не доведено належними і допустимими доказами, що саме добудовані приміщення, право власності на які визнано за позивачем оскаржуваним рішенням, перешкоджають скаржнику користуватися своїм майном.

Апеляційним господарським судом відхилено доводи ТОВ Крокуль-Плюс стосовно неврахування при вирішенні справи судом першої інстанції проекту розподілу території частини кварталу за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе, 57, оскільки позивачем надано суду апеляційної інстанції копію проекту розподілу території частини кварталу за вказаною адресою, за змістом якого цей проект узгоджено за підписами усіх землекористувачів, у тому числі і скаржників, без зауважень.

За встановленими судом апеляційної інстанції обставин, загалом доводи апеляційної скарги, зокрема щодо встановлення позивачем парканів біля свого майна, перешкоджання проїзду транспорту апелянтів, не оформлення позивачем права користування земельною ділянкою, на якій розташоване його нерухоме майно, зводяться до наявності між позивачем і особами, які подали апеляційну скаргу, спору щодо користування належним апелянтам і належним позивачу майном на земельних ділянках, користувачами яких вони є, однак ці обставини жодним чином не пов`язані із обставиною правомірності набуттям позивачем права власності на реконструйоване приміщення, а є наслідком користування ним своїм майном.

Апеляційним судом правомірно зауважено, що такі спори мають вирішуватися сторонами шляхом подачі до суду відповідних позовів, у тому числі у порядку цивільного судочинства за участю фізичних осіб.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Отже, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Таким чином суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Відповідний правовий висновок викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 10.05.2018 у справи № 910/22354/15, від 19.06.2018 у справи № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справи № 911/2635/17, від 04.10.2018 у справі № 5017/461/2012, від 29.11.2018 у справі № 918/115/16, від 04.12.2018 у справі № 906/1764/15, від 06.12.2018 у справі № 910/22354/15, від 16.04.2019 у справі № 12/91, від 11.04.2019 у справі № 8/71-НМ.

У справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанції, встановивши після відкриття апеляційного провадження, що оскарженим судовим рішенням місцевого господарського суду питання про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, які подали апеляційну скаргу, не вирішувалося, правомірно закрив апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК.

Доводи, викладені ТОВ Крокуль-Плюс у касаційній скарзі, зазначених висновків апеляційного суду не спростовують, а в силу положень частини 2 статті 300 ГПК встановлені апеляційним судом обставини не можуть набути інакшої оцінки суду касаційної інстанції, оскільки за приписами цієї норми процесуального права суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Вимоги касаційної скарги ТОВ Крокуль-Плюс щодо скасування рішення Господарського суду Полтавської області від 31.07.2006 не можуть бути предметом касаційного розгляду, оскільки це рішення не було предметом перегляду суду апеляційної інстанції.

Посилання ТОВ Крокуль-Плюс на те, що зазначена справа має вирішуватися судами загальної юрисдикції із залученням всіх співвласників та власників земельних ділянок, на яких розташовано майновий комплекс, відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки по-перше судом апеляційної інстанції у межах розгляду цієї справи не встановлено обставин порушення прав, інтересів та (або) обов`язків осіб, які подали апеляційну скаргу, а по-друге ухвалою від 05.07.2019 Велика Палата Верховного Суду повернула справу № 12/111-06 з касаційною скаргою ТОВ Крокуль-Плюс на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду і зазначила, що доводи касаційної скарги ТОВ Крокуль-Плюс пов`язані з оцінкою судом доказів у справі, а не з юрисдикцією спору про визнання права власності та спонукання до певних дій, і такі доводи не містять посилань на порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.

Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги ТОВ Крокуль-Плюс про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскарженого судового акта не знайшли свого підтвердження, підстав для скасування законної ухвали апеляційного господарського суду колегія суддів не вбачає.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Крокуль-Плюс залишити без задоволення.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 у справі № 12/111-06 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: І.С. Міщенко

В.Г. Суховий