Ухвала

від 28.08.2019 по справі 216/4938/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1193/19 Справа № 216/4938/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку дистанційногосудового провадженнів залісуду вм.Дніпрі матеріалидосудового розслідування№ 42019040630000055 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 серпня 2019 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Першотравневе Нікопольського району Дніпропетровської області, громадянина України, має вищу освіту, працює на посаді начальника Нікопольського міськрайонного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, одруженого, має на утриманні непрацездатну мати ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 серпня 2019 року клопотання слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою частково задоволено та застосовано відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту фактичного затримання останнього, тобто з 12 серпня 2019 року до 24-00 години 09 жовтня 2019 року. З визначення застави у розмірі 1000000 ( один мільйон) грн. 00 коп.

Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Згідно даних, що характеризують його особу, підозрюваний хоча й офіційно працевлаштований, перебуває у зареєстрованому шлюбі та утримує непрацездатну матір, але за місцем реєстрації не проживає, постійно знаходиться на великій відстані від органу досудового розслідування, що ускладнює проведення слідчих дій та створює загрозу переховування від слідства та суду. Також береться до уваги, що підозрюваний обіймає керівну посаду державного службовця в органі державної влади, в зв`язку з чим останній може як знищити або сховати речові докази по справі, які ще не були вилучені по даному кримінальному провадженню, так і незаконно вплинути на ймовірних свідків, якими можуть бути підлеглі ОСОБА_8 , а також на інших свідків, які встановлені та допитані у кримінальному провадженні, але яких ще не було допитано в суді. Крім того, перебуваючи на волі, підозрюваний може вжити заходів до відчуження належного йому майна та приховування належних на праві власності грошових коштів з метою уникнути від додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 3 статті 368 КК України, у випадку ухвалення обвинувального вироку судом.

Також, слідчим суддею з урахуванням того, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні корупційного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, який за правилами ст. 12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином, а також враховуючи соціальний та майновий стан підозрюваного, розмір можливих процесуальних витрат, визначено розмір застави на рівні, який перевищує встановлені межі.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати, або суттєва зменшити розмір застави.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є занадто суворим до підозрюваного.

Зазначає, що наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України не доведена ані слідчим, ані прокурором.

Вказує, що досудове розслідування відбувається із порушенням вимог ст. 218 КПК України і здійснюється неналежними посадовими особами.

Захисник зазначає, що слідчим суддею не в повній мірі враховано дані про особу підозрюваного, який має сталі та міцні соціальні зв`язки, має постійне місце роботи, сім`ю, дружину, за місцем роботи та за місцем мешкання характеризується позитивно, має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на утриманні має матір похилого віку. Підозрюваний після затримання - за місцем проживання, роботи та в службовому автомобілі були проведені обшуки, про що наявні відомості в матеріалах кримінального провадження, в дослідженні яких слідчий суддя відмовив, бо був упередженим, про що й свідчить зміст оскаржуваної ухвали, а отже всі речі та документи, які сторона обвинувачення вважала за потрібне вилучити - вже вилучено. Крім того, ОСОБА_8 в силу свого службового становища, не будучи суб`єктом проведення інспекційних перевірок для видачі експлуатаційного дозволу та його видачі, не може знищити, сховати або спотворить будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як такі в його розпорядженні не знаходяться та не можуть перебувати. На жодну особу (невизначених свідків) до теперішнього часу не вчинялося жодного незаконного впливу ніким.

На думку захисника слідчим суддею проігноровано вимоги національного законодавства та практики Європейського суду з прав людини, в якому зазначено, що «тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу».

Вказує, що слідчим суддею не досліджувалося, належної оцінки доданим до клопотання про обрання запобіжного заходу матеріалам, які на думку прокурора доводять обґрунтованість підозри не надавалося, а оцінка доводів сторони захисту та вимогам нормативно-правових актів, які беззаперечно свідчать про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри та її невідповідність стандарту обґрунтованості, встановленому ЄСПЛ, взагалі не здійснювалася.

Клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 навіть не відповідає вимогам ст. 184 КПК України та прокурором не було ані наведено у ньому, ані доведено та підтверджено жодними матеріалами в судовому засіданні з розгляду такого клопотання ні наявності ризиків, ні неможливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, всі обґрунтування необхідності застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 ґрунтуються виключно на припущеннях.

Так, хоча ОСОБА_8 і було повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, проте, сама по собі наявність цієї обставини не може біти підставою для обрання такого найсуворішого запобіжного заходу як тримання під вартою.

В даному кримінальному провадженні відсутні об`єктивні дані, які б свідчили про те, що інший, більш м`який та не пов`язаний з позбавленням волі, запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. При цьому, як вже зазначалося, ніяким чином не доведено існування жодного із заявлених ризиків кримінального провадження, що з огляду на положення вимог ст. 177, ч. 1 ст. 183, ч. 1 та ч. 4 ст. 194 КПК України унеможливлює обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурором не було доведено обставин передбачених п. 1, п. 2 та п. 3 ч.1 ст.194КПК України, але незважаючи на таке, слідчий суддя прийняв рішення про можливість задоволення клопотання слідчого та застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя в порушення вимог сі. 178, ст. 194 КПК України не навів жодного обґрунтування щодо неможливості та недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, хоча за вказаних обставин, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, слідчий суддя максимум мав би право застосувати до ОСОБА_8 більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою. Окрім того, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя мав змогу встановити певні обмеження та покласти певні обов`язки на підозрюваного у разі обрання іншого більш м`якого, ніж тримання під вартою, запобіжного заходу, які б забезпечили усунення ризиків, які на його думку є доведеними.

Вирішуючи ж питання про розмір застави як альтернативи тримання під вартою, слідчий суддя також не дотримався навіть і вимог ч. 3 ст. 183 та ч. 4 ст. 182 КПК України, відповідно до якої розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Натомість, слідчий суддя ОСОБА_1 , розглядаючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 , не з`ясовував майновий стан підозрюваного ОСОБА_8 та його родини на теперішній час, як і не враховував дані про його особу, і наявність доведених ризиків, за фактом жоден з яких не був доведений. Визначаючи її розмір у сумі 1 000 000,00 гривень, що становить 498.26 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, слідчий суддя в оскаржуванійухвалі ненавів жодногообґрунтування щодо необхідності визначення застави саме у такому розмірі, такий розмірє завідомо непомірним і таким, що не надає особі взагалі будь-якої альтернативи бути звільненим під заставу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думки підозрюваного ОСОБА_8 , та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційні скарги захисника та просили її задовольнити, доводи прокурора, який вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін та апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до такого висновку.

Так, з наданих суду апеляційної інстанції матеріалів вбачається, що слідчим відділом Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 42019040630000055 від 24.06.2019 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

12.08.2019 року ОСОБА_8 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

13.08.2019 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

14.08.2019 року слідчий СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 .

Вирішуючи питання про обрання виду запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 , слідчий суддя зазначив, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Згідно даних, що характеризують його особу, підозрюваний хоча й офіційно працевлаштований, перебуває у зареєстрованому шлюбі та утримує непрацездатну матір, але за місцем реєстрації не проживає, постійно знаходиться на великій відстані від органу досудового розслідування, що ускладнює проведення слідчих дій та створює загрозу переховування від слідства та суду. Також береться до уваги, що підозрюваний обіймає керівну посаду державного службовця в органі державної влади, в зв`язку з чим останній може як знищити або сховати речові докази по справі, які ще не були вилучені по даному кримінальному провадженню, так і незаконно вплинути на ймовірних свідків, якими можуть бути підлеглі ОСОБА_8 , а також на інших свідків, які встановлені та допитані у кримінальному провадженні, але яких ще не було допитано в суді. Крім того, перебуваючи на волі, підозрюваний може вжити заходів до відчуження належного йому майна та приховування належних на праві власності грошових коштів з метою уникнути від додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 3 статті 368 КК України, у випадку ухвалення обвинувального вироку судом.

Також, слідчим суддею з урахуванням того, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні корупційного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, який за правилами ст. 12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином, а також враховуючи соціальний та майновий стан підозрюваного, розмір можливих процесуальних витрат, визначено розмір застави на рівні, який перевищує встановлені межі, а саме у розмірі 1000 000 (один мільйон ) гривень 00 коп..

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті. Докази, надані суду, вказують на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчинені кримінального правопорушення, а також те, що у ОСОБА_8 наявні заощадження на банківських рахунках та останній фактично мешкає за межами розташування органу досудового розслідування свідчить, що останній зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Також судом враховано те, що підозрюваний ОСОБА_8 вчинив тяжкий корупційний злочин з метою власного незаконного збагачення, є реальні підстави вважати, що останній, залишаючись на свободі, матиме змогу незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, крім того останній може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на теперішній час не відшукано всіх документів та електронних засобів на яких містяться відомості, які готувались в процесі підготовки актів обстеження та безпосередньо в процесі погодження надання дозволу, тому існує обґрунтований ризик, що перебування підозрюваного ОСОБА_8 на волі може перешкодити органам досудового розслідування встановити місцезнаходження важливих речових доказів. Крім того, перебуваючи на волі, підозрюваний може вжити заходів до відчуження належного йому майна та приховування належних на праві власності грошових коштів з метою уникнути від покарання, передбаченого санкцією ч. 3 статті 368 КК України, у випадку ухвалення судом обвинувального вироку.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Згідно п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 3561/06 від 13.11.2007 р. Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності ст. 5, 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника від вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред`явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання". (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182 та Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, N 300-A).

Приймаючи стосовно підозрюваного рішення про визначення розміру застави, слідчий суддя врахував те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні корупційного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, який за правилами ст. 12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином, а також враховуючи соціальний та майновий стан підозрюваного, розмір можливих процесуальних витрат, визначив розмір застави на рівні, який перевищує встановлені межі.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком слідчого судді та вважає доводи апелянтів стосовно непомірності розміру застави обґрунтованими.

Відповідно до ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього і визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину.

Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами є: 1) всі обставини кримінального правопорушення; 2) майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого; 3) інші дані про його особу (наприклад, поведінка під час кримінального провадження); 4) ризики, передбачені в ст. 177 КПК, а критеріями - те, що розмір застави: а) достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та, водночас, б) не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини проживання.

Стаття 182 ч. 4 КПК України та практика ЄСПЛ визначає, що розмір застави має достатньо гарантувати дотримання підозрюваним процесуальну поведінку і не може бути завідомо непомірною для нього.

Сторона обвинувачення не представила переконливих даних, що вказана сума застави є явно помірною для підозрюваного. Тому визначена сума не може залишатись у у визначеному слідчим суддею розмірі. ЇЇ слід зменшити до розміру, який на переконання колегії суддів з урахуванням матеріального стану підозрюваного буде достатньою гарантією належної процесуальної поведінки та буде для нього помірною, а саме у 80 мінімальних прожиткових мінімумів або 160 560 (сто шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 коп.

Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 р. у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Інших істотних процесуальних порушень у цьому провадженні не виявлено.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 .

Відповідно доч.3ст.407КПК Україниза наслідкамиапеляційного розглядуза скаргоюна ухвалислідчого суддісуд апеляційноїінстанції маєправо: 1)залишити ухвалубез змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересахпідозрюваного ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 серпня 2019 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з моменту фактичного затримання 12 серпня 2019 року до 09 жовтня 2019 року.

Встановити заставу у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,що становить160560(стошістдесят тисячп`ятсотшістдесят)гривень 00копійок,у разівнесення якої ОСОБА_8 підлягає звільненню з-під варти.

У випадку внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_8 з-під варти, покласти на нього обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити ОСОБА_8 , що у разі не з`явлення його за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього цією ухвалою, застава звертається у дохід держави.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4