Ухвала

від 02.09.2019 по справі 364/585/18

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2019 року

м. Київ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:

головуюча ОСОБА_1 ,

судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь в суді апеляційної інстанції, на вирок Володарського районного суду Київської області від 27 грудня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 01 липня 2019 року стосовно ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в:

Вироком Володарського районного суду Київської області від 27 грудня 2018 року ОСОБА_4 визнано невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ст.164Кримінального кодексу України (далі - КК України) та виправдано у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу вказаного злочину.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 липня 2019 року апеляційну скаргу прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, залишено без задоволення, вирок Володарського районного суду Київської області від 27 грудня 2018 року - без змін.

Як установлено судами, ОСОБА_4 , визнано невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ст.164КК України та виправдано у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу вказаного злочину.

У касаційній скарзі прокурор виклав вимогу про скасування вироку Володарського районного суду Київської області від 27 грудня 2018 року та ухвали Київського апеляційного суду від 01 липня 2019 року з підстав істотного порушення кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Суд, перевіривши касаційну скаргу, долучені до неї копії судових рішень, дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження на підставі п. 2 ч. 2 ст.428 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України).

Як убачається з судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили всі надані стороною обвинувачення та стороною захисту докази, дали їм належну оцінку у відповідності до вимог ст.94 КПК України, проаналізували та обґрунтували їх, навівши мотиви неврахування доказів сторони обвинувачення.

Доводи прокурора в касаційній скарзі про те, що судом першої інстанції при ухваленні виправдувального вироку не взято до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, а апеляційним судом вказані доводи залишились поза увагою, є безпідставними.

Також прокурором зазначається, що в суді апеляційної інстанції, з метою доведення винуватості ОСОБА_4 та перевірки її показань, прокурор заявляв клопотання про надання в порядку ст.233 КПК України, тимчасового доступу до речей і документів, а саме тих, що знаходяться. у відділі соціального захисту населення за місцем реєстрації проживання ОСОБА_4 , і стосуються відомостей про одержання нею житлової субсидії, оскільки серед доказів, наданих стороною обвинувачення, було надано довідку про доходи, яка видана ОСОБА_4 ТОВ «Фенікс Гарант» від 15 травня 2018 року для подання до органів соціального захисту населення з метою оформлення соціальної допомоги, одержання якої вона заперечувала. Як правильно було зазначено судом, вказана довідка містить відомості про нарахування ОСОБА_4 заробітної плати, однак не є належним підтвердженням фактичної виплати нарахованих ОСОБА_4 коштів.

Апеляційним судом відмовлено в задоволенні вказаного клопотання та зазначено, що судом першої інстанції обґрунтовано визнано неналежним доказом довідку про доходи, яка видана ОСОБА_4 ТОВ «Фенікс Гарант» від 15 травня 2018 року стосовно отримання нею заробітної плати на вказаному підприємстві.

Посилання прокурора на допущення судом першої інстанції істотних порушень вимог кримінального процесуального закону обумовлених відсутністю у матеріалах кримінального провадження журналу судового засідання від 04 червня 2018 року та технічного носія інформації, на якому здійснювалася фіксація вказаного судового засідання, не є підставою для скасування вироку суду першої інстанції, оскільки, як встановлено апеляційним судом, у вказаному підготовчому засіданні обвинуваченій ОСОБА_4 було призначено захисника з Регіонального центру безоплатної вторинної правової допомоги в Київській області та відкладено підготовче судове засідання на іншу дату. Інших процесуальних дій, які мають значення для вказаного кримінального провадження, у вказаному судовому засіданні проведено не було, а тому відсутність у матеріалах справи журналу та технічного носія інформації із аудіозаписом вказаного судового засідання не є істотним порушенням процесуального закону, яке не вплинуло і не могло вплинути на законність та обґрунтованість судового рішення, тому не може бути підставою для скасування виправдувального вироку суду.

Судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що висновки суду першої інстанції про недоведеність стороною обвинувачення наявності в діянні обвинуваченої складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження та підтверджуються безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами, які повторно були досліджені судом апеляційної інстанції з точки зору належності, допустимості та достовірності, а в сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Таким чином, доводи касаційної скарги про істотне порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове є безпідставними.

Інших доводів, які б свідчили про порушення судами вимог кримінального процесуального закону, що були б підставами для зміни або скасування судових рішень, прокурором у касаційній скарзі не наведено.

Вирок суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 374 КПК України.

Апеляційний розгляд проведено відповідно до вимог кримінального процесуального закону. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Враховуючи наведене, обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та наданих до неї копій судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Верховний Суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь в суді апеляційної інстанції, на вирок Володарського районного суду Київської області від 27 грудня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 01 липня 2019 року стосовно ОСОБА_4 .

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3