Постанова

від 27.08.2019 по справі 913/982/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 913/982/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Васьковського О.В. - головуючого, Жукова С.В., Огородніка К.М.,

за участю секретаря судового засідання Озерчук М.М.

розглянув касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області

на ухвалу Господарського суду Луганської області (суддя Б.В. Яресько) від 18.03.2019

та постанову Східного апеляційного господарського суду (головуючий - О.В . Шевель, судді: І.В. Тарасова, І.А. Шутенко) від 04.06.2019

за заявою Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайське спецуправління № 22/36"

про визнання банкрутом .

Учасники справи:

представник кредитора - Резнікова І.О.,

представник боржника - арбітражний керуючий Дейнегіна К.М.

1. Короткий зміст вимог

1.1 28.04.2014 Господарський суд Луганської області ухвалив порушити за заявою Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області (правонаступник - Головне управління ДФС у Луганській області, ухвала від 16.01.2019) провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайське спецуправління № 22/36" (далі - Боржник) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), ввести мораторій на задоволення кредиторів, процедуру розпорядження майном, призначити розпорядником майна Острик С.Ю. тощо.

1.2 07.08.2017 Господарський суд Луганської області постановив визнати Боржника банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців та призначити ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Дейнегіну К. М.

1.3 05.06.2018 до Господарського суду Луганської області надійшло клопотання ліквідатора про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника, ліквідацію Боржника та припинення провадження у справі про банкрутство тощо, з доданням до клопотання звіту ліквідатора за результатами проведення ліквідаційної процедури та ліквідаційного балансу Боржника.

2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій

2.1 18.03.2019 Господарський суд Луганської області постановив ухвалу (залишену без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2019) про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу банкрута (Боржника), звіту про нарахування та виплату грошові винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора Денегіної К.М. за підсумками процедури ліквідації Боржника за період з 07.08.2017 по 30.05.2018, стягнення з Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на користь арбітражного керуючого Дейнегіної К.М. основної винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період з 07.08.2017 по 30.05.2018 в сумі 67 991 грн 29 коп. з видачою наказу, ліквідацію Боржника, закриття провадження у справі, визнання вимог кредиторів, що не задоволені за недостатністю майна, та вимог конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений строк або відхилені судом, погашеними, а виконавчих документів за відповідними документами такими, що не підлягають виконанню, тощо.

2.2 Рішення судів мотивовані існуванням підстав для ліквідації підприємства Боржника з огляду на те, що не виявлено майнових активів Боржника для задоволення вимог кредиторів, суду надано звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс та виконані всі необхідні дії на стадії ліквідації банкрута, передбачені Законом про банкрутство. В частині затвердження звіту про оплату послуг арбітражного керуючого судові рішення мотивовані обґрунтованістю поданого клопотання та доцільністю його задоволення, виходячи з належного виконання ліквідатором своїх повноважень у цій справі, доведеністю понесених ним витрат в сумі 300 грн 00 коп. під час виконання цих повноважень у ліквідаційній процедурі Боржника, виходячи з періоду виконання ліквідатором цих повноважень - з 07.08.2017 по 30.05.2018 та суми винагороди ліквідатора за цей період - 67 991 грн 29 коп., з покладенням цих витрат на ініціюючого кредитора як єдиного кредитора Боржника.

3. Встановлені судами обставини

3.1 Арбітражний керуючий Льовін А.П. надавав до суду звіти про діяльність за час виконання повноважень розпорядника майна, згідно з якими та додатків до в ході проведеної у 2017 році інвентаризації жодних активів Боржника не виявлено, за результатами поглибленого аналізу фінансово-господарської діяльності Боржника встановлено, що фінансовий стан підприємства відповідає ознакам надкритичної неплатоспроможності; ознаки фіктивного, прихованого банкрутства чи доведення до банкрутства не спостерігаються (том І, аркуші справи 198 - 242).

З метою виявлення активів боржника розпорядником майна у 2016 - 2017 роках також направлялися запити до відповідних установ та організацій (том І, аркуші справи 243 - 250, том ІІ аркуші справи 1 - 10) та отримано відповіді від Луганської митниці ДФС, ГУ статистики у Луганській області, Державної служби інтелектуальної власності України, ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, Державної інспекції сільського господарства України (том ІІ, аркуші справи 13 - 19), ГУ Держгеокадастру у Луганській області, Державної авіаційної служби України, Державної служби з безпеки на транспорті, Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку, з яких вбачається відсутність у боржника відповідних майнових активів.

Згідно з довідкою Первомайської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області від 23.03.2016 (том ІІ, аркуш справи 20) станом на цю дату рахунки Боржника закрито, згідно з відповіддю УДВС ГТУЮ у Луганській області (том ІІ, аркуш справи 22) виконавчі документи про стягнення з Боржника коштів на виконанні у відділах ДВС Луганської області не перебувають.

3.2 Головне управління ДФС у Луганській області (процесуальний правонаступник ініціюючого кредитора, Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області) є єдиним кредитором у цій справі.

3.3 03.07.2017 Господарський суд Луганської області ухвалив затвердити звіт про нарахування та виплату грошової винагороди розпорядника майна за рахунок ініціюючого кредитора в сумі 34580 грн. 65 коп. за період з 02.12.2016 по 29.05.2017 та звіт щодо здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури розпорядження майном в сумі 94 грн. 80 коп. за рахунок Боржника.

3.4 В ході ліквідаційної процедури ліквідатором надавалися до суду звіти (т ІІ, аркуші справи 186 - 214).

25.05.2018 ліквідатор звернувся з клопотанням (т ІІІ, аркуш справи) про затвердження ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу. До звіту додано докази здійснення ліквідатором Дейнегіною К.М. у 2017 році заходів з виявлення активів боржника шляхом проведення інвентаризації, направлення запитів до відповідних установ і організацій, закриття рахунків боржника (том ІІІ, аркуші справи 20 - 120), з яких вбачається відсутність у Боржника будь-яких активів та рахунків у банківських установах.

3.5 Ліквідатором Дейнегіною К.М. листом від 29.05.2018 №14 направлено на адресу Первомайської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області підсумковий звіт та ліквідаційний баланс банкрута, а також звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату основної та додаткової грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 07.08.2017 р. по 29.05.2018. Факт отримання вказаного листа не заперечується апелянтом.

3.6 З метою виявлення активів Боржника ліквідатором проведено інвентаризацію майна Боржника, за результатами якої встановлено, що майнові активи у нього відсутні.

Ліквідатором проведені заходи з розшуку активів Боржника, про що суду першої інстанції надані довідки від органів (роздруківки), які згідно з чинним законодавством в обов`язковому порядку реєструють права власності на нерухоме та цінне рухоме майно, в тому числі за попереднім місцем реєстрації боржника.

Згідно з інформацією, яка міститься у вказаних довідках, банкрут не є судновласником, не має в наявності великовантажних та інших технологічних засобів; сільськогосподарської техніки, самохідних машин та механізмів; автотранспортних засобів; цінних паперів, корпоративних прав, повітряних суден, морського та річкового транспорту, захисних споруд, вантажних вагонів, земельних ділянок, будь-якого іншого нерухомого майна, документів дозвільного та декларативного характеру на будівництво.

Боржник на обліку в митницях ДФС як особа, яка здійснює операції з товарами, не перебуває. Дебіторської заборгованості не виявлено.

Ліквідатором встановлено відсутність філій, дочірніх підприємств та відокремлених підрозділів, відсутність відкритих виконавчих проваджень, де стороною є банкрут.

Ліквідатором здійснено заходи із розшуку активів через інформаційно-довідкові системи в мережі Інтернет та за результатами проведених дій не виявлено наявності у боржника об`єктів інтелектуальної власності, патентів, корисних моделей тощо.

Ліквідатор навів таблицю (том ІV, аркуш справи 48), що відповідає таблиці, наведеній у звіті ліквідатора (т ІІІ, аркуш справи 4), в якій перелічено здійснені нею у процедурі ліквідації заходи, зокрема - направлені запити та отримані відповіді (із відповідними реквізитами). Суд апеляційної інстанції встановив наявність у матеріалах справи вказаних документів, а в судовому засіданні 04.06.2019 в ході дослідження матеріалів справи представником ініціюючого кредитора визнано факт наявності відповідей стосовно відсутності активів, наданих на запити ліквідатора відповідним установам - окрім Центру надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів та ДП "Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин".

Відсутність у Боржника транспортних засобів підтверджується довідкою Луганської митниці ДФС (том ІІ, аркуш справи 13), довідкою Регіонального сервісного центру МВС у Луганській області (том ІІІ, аркуш справи 23).

Відсутні відомості про те, що діяльність Боржника була будь-яким чином пов`язана з утриманням тварин.

Місцезнаходження Боржника (м. Первомайськ Луганської області, що входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення") унеможливлює проведення інвентаризації активів Боржника безпосередньо в м. Первомайську

Ліквідатор здійснив всі можливі заходи з інвентаризації майна Боржника згідно з наявними документами та відомостями реєструючих органів.

Жодних активів Боржника не було виявлено ні в ході інвентаризації, проведеної у 2017 році розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Льовіним А.П., ні у 2018 році ліквідатором боржника арбітражним керуючим Дейнегіною К.М.

В результаті інших численних заходів з пошуку активів Боржника, вжитих вищевказаними арбітражними керуючими, жодних активів також не виявлено.

3.7 Ліквідатор Дейнегіна К.М. листом від 29.05.2018 №14 направила на адресу Первомайської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області підсумковий звіт та ліквідаційний баланс банкрута, а також звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату основної та додаткової грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 07.08.2017 по 29.05.2018.

Ініціюючий кредитор не надав ліквідатору та суду першої інстанції заперечень стосовно повноти здійснених заходів в ході ліквідаційної процедури, а заперечення кредитора стосувалися лише виплати ліквідатору грошової винагороди.

3.8 Розмір та період нарахування заявленої ліквідатором до стягнення суми грошової винагороди (67991 грн. 29 коп.. за період з 07.08.2017 по 30.05.2018) узгоджується з матеріалами справи. Будь-яких контррозрахунків стосовно вказаної суми апелянтом не надано.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1 27.06.2019 Ініціюючий кредитор подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2019 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.03.2019, а справу направити до суду першої інстанції в іншому складі суду та проводити розгляд справи за участю представника ініціюючого кредитора.

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5.1 Суди дійшли неправильних висновків про існування підстав для виплати ліквідатору боржника - арбітражному керуючому Дейнегіній К.М. грошової винагороди за результатами виконання нею повноважень у ліквідаційній процедури Боржника з огляду на неправильне застосування судами норм Закону про банкрутство, оскільки фонд для авансування грошової винагороди ліквідатора у цій справі, як єдине джерело для виплати цієї винагороди за відсутністю у боржника грошових коштів та інших активів, не створювався, а відсутність активів у Боржника не перекладає обов`язок виплатити цю винагороду на кредитора (кредиторів) та не передбачає примусового стягнення цієї винагороди з кредиторів.

5.2 Відсутні підстави для затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Боржника у цій справі через невчинення ліквідатором повної сукупності дій для виявлення дебіторської заборгованості Боржника: нездійснення ліквідатором аналізу бухгалтерської документації Боржника, непроведення ним у встановленому порядку інвентаризації майнових активів Боржника (лише заочної інвентаризації - шляхом співставлення відомостей реєструючих органів з фактичною наявністю майнових активів) Боржника, відсутність інформації про направлення ліквідатором запитів до виконавчої служби з приводу виконавчих проваджень за участю Боржника, запитів до господарських судів - з приводу існування в провадженні судів господарських спорів за участю Боржника.

6. Позиція ліквідатора Боржника, викладена у відзиві на касаційну скаргу

6.1 Про виконання арбітражним керуючим Дейнегіною К.М. дій у ліквідаційній процедурі Боржника ліквідатор повідомляв єдиного кредитора у справі - ініціюючого, у тому числі були направлені звіт та ліквідаційний баланс, зауваження та заперечення проти яких з боку ініціюючого кредитора не надходило.

6.2 Покладення витрат з оплати винагороди та витрат ліквідатора на єдиного кредитора у справі через відсутність у боржника будь-яких активів відповідає вимогам чинного законодавства.

6.3 Твердження скаржника про нездійснення ліквідатором заходів , спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна Боржника не відповідають дійсності та спростовуються переліком вчинених ліквідатором у ліквідаційній процедурі Боржника дій, які підтверджуються доказами у справі, зокрема доданими до звіту ліквідатора.

7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо касаційного оскарження рішення щодо винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого

7.1 За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Основного Закону серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічні положення містяться у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

7.2 Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та всіх судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129) (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).

Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження, а реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поряд з цим, попри визначені основні засади судочинства, що полягають у забезпеченні права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів […]".

7.3 Згідно з частиною першою статті 8 Закону банкрутство, якою визначено особливості оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Зазначена норма кореспондується з положеннями частини шостої статті 12 ГПК України, якою встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною третьою статті 8 Закону про банкрутство передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

За змістом зазначених норм з моменту порушення щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Тому встановлені частиною третьою статті 8 Закону про банкрутство особливості та обмеження у реалізації права на касаційне оскарження судових рішень у процедурі банкрутства полягають, зокрема у тому, що оскарження затвердження звіту ліквідатора про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат завершується із завершенням відповідного апеляційного провадження.

7.4 Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення в частині затвердження звіту про нарахування та виплату ліквідатору Боржника грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатору Денегіної К.М. за підсумками процедури ліквідації Боржника, стягнення з Кредитора на користь арбітражного керуючого Дейнегіної К.М. основної винагороди за виконання повноважень ліквідатора тощо не підлягають касаційному оскарженню.

7.5 Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

7.6 Статтею 296 ГПК України визначені підстави для закриття касаційного провадження.

Втім, хоча стаття 296 ГПК України не містить такої підстави для закриття касаційного провадження, яке помилково відкрите, однак в цьому випадку процесуально правильними є дії суду касаційної інстанції щодо закриття касаційного провадження у відповідній частині, оскільки касаційне провадження у цій справі було відкрите з перегляду ухвали суду першої інстанції, у тому числі в тій частині, яка не підлягає оскарженню, і в разі касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень в цій частині суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини.

Близький за змістом висновок викладений в постанові Верховного Суду від 08.01.2019 у справі № 922/1906/18.

7.7 У зв`язку із викладеним Суд дійшов висновку про закриття на підставі статті 296 ГПК України касаційного провадження за скаргою Кредитора на оскаржувані судові рішення в частині затвердження звіту про нарахування та виплату ліквідатору Боржника грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатору Денегіної К.М. за підсумками процедури ліквідації Боржника, стягнення з Кредитора на користь арбітражного керуючого Дейнегіної К.М. основної винагороди за виконання повноважень ліквідатора.

Щодо звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі про банкрутство

7.8 За змістом норм статей 1, 37, 38, 41, 46 Закону про банкрутство ліквідаційна процедура як стадія провадження у справі про банкрутство є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств, а тому правильне завершення ліквідаційної процедури є основним завданням ліквідатора, який, з урахуванням покладених на нього Законом про банкрутство повноважень (статті 41, 46 Закону про банкрутство) повинен наполегливо та добросовісно працювати упродовж всієї процедури ліквідації.

Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, які необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом з зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).

Подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за результатом проведених дієвих заходів, які передбачені у ліквідаційній процедурі.

Законом не визначено вичерпного переліку таких заходів, які має вчинити ліквідатор для завершення ліквідаційної процедури, визначені тільки основні напрямки таких заходів, що дозволяють сформувати ліквідаційну масу та задовольнити, за умови виявлення майна (ліквідних активів), вимоги кредиторів, що логічно випливає із визначених Законом повноважень ліквідатора та надає останньому можливість відповідно до власного самостійного та незалежного розсуду вчиняти дії щодо виявлення та розшуку активів банкрута для формування ліквідаційної маси.

Разом з тим обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення - принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі.

Суд звертається до правових позицій, викладених в постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі №927/1191/14 та в постанові від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012.

7.9 Враховуючи встановлені судами обставини щодо повноти вчинених ліквідатором Боржника дій, передбачених Законом про банкрутство, у ліквідаційній процедурі Боржника, за наслідками якої не виявлено майнових активів Боржника для задоволення вимог ініціюючого кредитора, який є єдиним виявленим кредитором у справі про банкрутство Боржника, а суду надано звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, Суд погоджується із висновками судів першої і апеляційної інстанцій про існування підстав для ліквідації підприємства Боржника та закриття провадження у справі.

7.10 Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє аргументи скаржника (пункт 5.2) про нездійснення (неналежне здійснення) ліквідатором Боржника певних дій у ліквідаційній процедурі, оскільки ці аргументи зводяться до необхідності дослідження та встановлення касаційним судом обставин справи та до необхідності оцінки доказів у справі, що суперечить нормам частин 1, 2 статті 300 ГПК України, відповідно до яких переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

7.11 Поряд з викладеним Суд зазначає про таке.

Процесуальні дії суду у справі про банкрутство мають вчинятися чітко у строки, встановлені Законом про банкрутство. Необґрунтоване затягування таких строків призводить до настання ряду негативних правових наслідків. Зокрема, збільшуються судові витрати на здійснення провадження у справі про банкрутство (оплата послуг арбітражного керуючого тощо), які оплачуються кредиторами.

Отже, якщо ліквідатор працює неефективно, то його дії повинні своєчасно оскаржуватись у порядку норм частини 11 статті 41 Закону про банкрутство.

У зв`язку із цим та з урахуванням положень статті 74 ГПК України Суд дійшов висновку, що, на кредитора або іншу особу, що відповідно до закону має право заперечувати звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, зокрема з підстав неналежного виконання ліквідатором боржника своїх обов`язків у ліквідаційній процедурі та неповноти виконаних ним дій у цій процедурі, покладений тягар доведення цих обставин, доведення того, що ці порушення з боку ліквідатора мали місце і призвели до порушення порядку проведення дій у ліквідаційній процедурі, і тим самим вплинули на показники в ліквідаційному балансі боржника (змінили ці показники тощо), вплинули на формування ліквідаційної маси і на задоволення вимог кредиторів, і як результат - вплинули на результати проведеної ліквідаційної процедури боржника, а відповідно і на прийняття рішення за результатами розгляду та затвердження звіту та ліквідаційного балансу боржника.

Однак суди у цій справі не встановили обставин надходження протягом усієї ліквідаційної процедури Боржника скарг на дії ліквідатора Боржника від ініціюючого кредитора, або надходження від скаржника інших документів, які б спростували зазначені ліквідатором Боржника відомості в звіті ліквідатора та в ліквідаційному балансі, зокрема.

Навпаки, суди встановили обставини щодо ненадання ініціюючим кредитором ліквідатору та суду першої інстанції заперечень стосовно повноти здійснених заходів в ході ліквідаційної процедури та стосовно відомостей в звіті ліквідатора і ліквідаційному балансі, а заперечення Кредитора стосувалися лише виплати ліквідатору Боржника грошової винагороди (пункт 3.7).

7.12 З огляду на викладене Суд дійшов висновку, що ініціюючий кредитор, оскаржуючи судові рішення у справі з підстав неповноти вчинених ліквідатором дій у ліквідаційній процедурі Боржника намагається домогтися перегляду судових рішень, що набрали законної сили та є остаточними, та винесення нового рішення у цій справі.

Верховний Суд, ухвалюючи цю постанову, керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

7.13 У зв`язку із викладеним, доводи скаржника щодо неправомірності затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Боржника і як наслідок ліквідацію Боржника та закриття провадження у цій справі про банкрутство не знайшли свого правого та матеріального підтвердження, оскільки не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги не підлягають задоволенню.

7.14 Висновки судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи. У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувані постанова апеляційного суду та ухвала місцевого суду в частині затвердження звіту ліквідатор та ліквідаційного балансу Боржника, і як наслідок ліквідацію Боржника, закриття провадження у справі підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2019 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.03.2019 в частині рішення про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора Денегіної К.М ., стягнення з Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на користь арбітражного керуючого Дейнегіної К.М. основної винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період з 07.08.2017 по 30.05.2018 в сумі 67 991 грн 29 коп. у справі № 913/982/14 закрити.

2. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення.

3. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2019 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.03.2019 в частині рішення про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу банкрута у справі № 913/982/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді С.В. Жуков

К.М. Огороднік