Ухвала

від 20.08.2019 по справі 752/13393/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2019 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого - ОСОБА_2.,

суддів - ОСОБА_3., ОСОБА_4.,

секретаря - ОСОБА_5.,

за участю:

прокурора - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційною скаргою адвоката, який діє в інтересах заявника ТОВ «БУДПРОМГРУП ЛТД» - ОСОБА_7. на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12 липня 2019 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12019100000000603 від 07.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

02 липня 2019 року до Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_6. про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12019100000000603 від 07.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, а саме: на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а саме: будівля контрольно-пропускного пункту літера «Г», будівля теплопункту літера «Д», будівля туалету літера «Т», будівля туалету літера «У», яке на праві власності належить ОСОБА_1.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12 липня 2019 року клопотання задоволено та накладено арешт на вищевказане майно, із забороною будь-яким реєстраторам, реєстраційним службам чи державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам, які мають реєстраційні повноваження, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, видачі будь-яких правовстановлюючих документів, спрямовані на реєстрацію зміни власника нерухомого майна. Обґрунтовуючи своє рішення, слідчий суддя зазначив, що санкція ч.4 ст.190 КК України, за якими здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, а також послався на наявність підстав, передбачених ч.2 ст.170 КПК України, та прийшов до висновку, що арешт майна, яке відповідає критеріям ст.98 КПК України, необхідний для запобігання його відчуження на користь інших осіб.

На вказану ухвалу слідчого судді адвокат, який діє в інтересах заявника ТОВ «БУДПРОМГРУП ЛТД» - ОСОБА_7., подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам КПК України, у зв'язку з тим, що ТОВ «БУДПРОМГРУП ЛТД» є добросовісним набувачем майна та стосовно цього підприємства не здійснюється кримінальне провадження. При цьому в ухвалі не було зазначено достатніх підстав, які свідчать про можливість призначення покарання у виді конфіскації майна в рамках даного кримінального провадження. Тому, просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

Заслухавши:

- доповідача - суддю апеляційного суду;

- прокурора, який заперечував проти задоволення поданої апеляційної скарги, ухвалу слідчого судді просив залишити без змін, як законну та обґрунтовану;

- ознайомившись з матеріалами клопотаннята обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього кодексу.

Як вбачається з матеріалів провадження, під час досудового розслідування встановлено, що не зважаючи на наявність в ДРРП заборони на відчуження об'єктів нерухомого майна, які на праві власності зареєстровані за ТОВ «БУДПРОМГРУП ЛТД», державним реєстратором до ДРРП внесено записи про реєстрацію права власності на всі об'єкти за ПАТ « Київське автотранспортне підприємство» та в подальшому на всі приміщення не зважаючи на наявність заборони на відчуження, змінено власника на ОСОБА_1, таким чином, чотири об'єкти нерухомого майна, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме: будівля контрольно-пропускного пункту літера «Г», будівля теплопункту літера «Д», будівля туалету літера «Т», будівля туалету літера «У», на праві власності належить ОСОБА_1.

Санкція ч.4 ст.190 КК України за якою здійснюється кримінальне провадження, передбачає додаткове покарання конфіскацію майна

Оскільки арешт накладено з метою конфіскації майна, як виду покарання, відповідно до ст.170 КПК України, існують підстави для тимчасового позбавлення права на відчуження вказаного майна.

У випадку, передбаченому ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається, серед іншого, з метою забезпечення виконання покарання у виді конфіскації майна.

Тому, розглядаючи клопотання слідчого про накладення арешту на майно, у відповідності до ст.173 КПК України слідчий суддя прийшов до правильного висновку про те, що незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів, які б свідчили про вчинення злочину ТОВ «БУДПРОМГРУП ЛТД», що являється добросовісним набувачем, є безпідставними та необґрунтованими. На даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину. Лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, а саме на чотири об'єкти нерухомого майна, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме: будівля контрольно-пропускного пункту літера «Г», будівля теплопункту літера «Д», будівля туалету літера «Т», будівля туалету літера «У» та на праві власності належить ОСОБА_1., діяв у спосіб і у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах заявника ТОВ «БУДПРОМГРУП ЛТД» - ОСОБА_7. слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12 липня 2019 року, необхідно залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах заявника ТОВ «БУДПРОМГРУП ЛТД» - ОСОБА_7., залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12 липня 2019 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12019100000000603 від 07.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, а саме: на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а саме: будівля контрольно-пропускного пункту літера «Г», будівля теплопункту літера «Д», будівля туалету літера «Т», будівля туалету літера «У», яке на праві власності належить ОСОБА_1, залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4