Ухвала

від 23.09.2019 по справі 752/13393/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ТОВ "Будпромгруп Лтд" на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 25 липня 2019 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 25.07.2019 задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №12019100000000603 від 07.06.2019, та накладено арешт на нерухоме майно, яке розташованеза адресою: м. Київ, вул. Перспективна, 3, будівля контрольно-пропускного пункту літера «Г»; м. Київ, вул. Перспективна, 3, будівля теплопункту літера «Д»; м. Київ, вул. Перспективна, 3, будівля туалету літера «Т»; м. Київ, вул. Перспективна, 3, будівля туалету літера «У», із забороною будь-яким реєстраторам, реєстраційним службам чи державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам, які мають реєстраційні повноваження, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, видачі будь-яких правовстановлюючих документів, спрямованих на реєстрацію зміни власника нерухомого майна, яке розташованеза адресою: м. Київ, вул. Перспективна, 3, а саме: будівля контрольно-пропускного пункту літера «Г», будівля теплопункту літера «Д», будівля туалету літера «Т», будівля туалету літера «У».

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_7 в інтересах ТОВ "Будпромгруп Лтд" подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначав, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання прокурора, зауважив, що санкція ч. 4 ст. 190 КК України, за яким здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, тобто, на думку суду, слідчим дотримано вимоги ч. 3 ст. 170 КПК України при зверненні з клопотанням.

Проте, умови застосування арешту майна у випадку майбутньої конфіскації передбачено ч. 5 ст. 170 КПК України, а тому слідчий суддя помилково посилався в ухвалі на ч. 3 ст. 170 КПК України.

Слідчим суддею при прийнятті оскаржуваної ухвали не зазначено, які саме достатні підстави свідчать про те, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна в рамках даного кримінального провадження.

Крім того, ТОВ "Будпромгруп Лтд" не є юридичною особою, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, а тому накладення арешту на майно останнього у порядку ч. 5 ст. 170 КПК України є таким, що суперечить положенням Кримінального процесуального кодексу України.

Арештоване нерухоме майно, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Перспективна, 3, є власністю ТОВ "Будпромгруп Лтд", який є добросовісним набувачем у відповідності до положень цивільного законодавства, а саме ст.ст. 330, 388 ЦК України.

Слідчий суддя залишив поза увагою положення абзацу 2 ч. 10 ст. 170 КПК України, згідно якого, не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення злочину за участю ТОВ "Будпромгруп Лтд", а тому відсутні підстави вважати, що існує правова підстава для арешту майна.

Крім того, апелянт зазначав, що ухвала про арешт майна від 25.07.2019 постановлена без участі представника власника майна, та станом на день подання цієї апеляційної скарги вказану ухвалу не отримано. Зі змістом оскаржуваної ухвали захисник ознайомився 29.07.2019 року за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень, а тому, на переконання апелянта, строк на апеляційне оскарження ухвали ним не пропущено.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в інтересах ТОВ "Будпромгруп Лтд", які підтримали апеляційну скаргу, прокурора ОСОБА_4 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто у відсутності представника ТОВ "Будпромгруп Лтд", та дані про вручення представнику товариства ухвали слідчого судді у матеріалах справи відсутні.

Як зазначено у апеляційній скарзі, зі змістом оскаржуваної ухвали захисник ОСОБА_7 в інтересах ТОВ "Будпромгруп Лтд" ознайомився 29.07.2019, та 01.08.2019 подав апеляційну скаргу, тобто в строк, передбачений п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження,слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019100000000603 від 07.06.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

Згідно долученого до клопотання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 07.06.2019 внесено відомості №12019100000000603 про те, що до слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві надійшли матеріали звернення керівника ТОВ «Авто-Інновація» щодо заволодіння невстановленими особами шляхом шахрайства 11 об`єктами нерухомого майна, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Перспективна, 3, які на праві власності належать ТОВ «Авто-Інновація».

Як встановлено органом досудового розслідування, з 26.03.2012 за ТОВ «Авто-Інновація» (далі-Товариство) зареєстровано права власності на 11 об`єктів нерухомого майна, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Перспективна, 3, а саме - адміністративний корпус - літера «А», виробничий корпус - радіовузол - літера «Б», будівля приміщень малярного цеху - літера «В», будівля контрольно-пропускного пункту - літера «Г», будівля теплопункту - літера «Д», будівля механічного цеху - літера «Ж», будівля оздоровчого комплексу - літера «Е», будівля туалету - літера «Т», будівля туалету - літера «У», будівля контрольно-пропускного пункту - літера «Ф», корпус гаража - літера «X». Ці права зареєстровано у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на підставі свідоцтв про права власності Товариства, виданих Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). З 08.06.2013 сім об`єктів, а з 21.10.2014 ще чотири об`єкти майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав в якості предметів іпотеки та знаходяться під забороною на підставі іпотечних договорів між Позивачем (як іпотекодавцем) та компанією "Генезис Нетворк ЛТД" (як іпотекодержателем та обтяжувачем).

Однак, не зважаючи на наявність в Державному реєстрі речових прав заборон на відчуження всіх об`єктів, 24.09.2015 державним реєстратором до Державного реєстру речових прав, всупереч закону, внесено записи про реєстрацію права власності на всі означені об`єкти майна за ПАТ «Київське автотранспортне підприємство» та в подальшому, 08.04.2019, на всі означені приміщення, незважаючи на наявність заборон на відчуження, змінено власника на ОСОБА_8 ..

Як вбачається з довідки Державного реєстру речових прав від 25.05.2019, на приміщення з літерою «Г» 15.02.2016 приватним нотаріусом ОСОБА_9 із Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області на підставі підробленого судового рішення Господарського суду м. Києва у справі №911/3325/15 від 02.12.2015, протиправно викреслено з Державного реєстру речових прав іпотеку та обтяження.

Також, як вбачається з довідки Державного реєстру речових прав від 25.05.2019, державним реєстратором із КП «Реєстраційне бюро» 07.02.2019 викреслено іпотеку та обтяження з приміщень з літерами «Д», «Т» та «У» на підставі судового рішення по справі N910/189/14 від 12.09.2018. Однак, це судове рішення жодним чином не стосується вказаних приміщень і тому є підробленим.

Таким чином, чотири об`єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Перспективна, 3, а саме: будівля контрольно-пропускного пункту - літера «Г», будівля теплопункту - літера «Д», будівля туалету - літера «Т», будівля туалету - літера «У», перебували на праві власності ОСОБА_8 .

Як зазначено прокурором у клопотанні, згідно інформації, отриманої з Державного реєстру речових прав від 22.07.2019, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 право власності на указані нежитлові приміщення, на підставі договору дарування, 23.05.2019 перереєстровано на ОСОБА_11 .

Постановою старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_12 від 19.06.2019, об`єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: будівля контрольно-пропускного пункту - літера «Г», будівля теплопункту - літера «Д», будівля туалету - літера «Т», будівля туалету - літера «У»,визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12019100000000603.

22.07.2019 прокурор другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури м. Києва ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва з клопотанням, в якому просив накласти арешт на нерухоме майно, яке розташованеза адресою: м. Київ, вул. Перспективна, 3, будівля контрольно-пропускного пункту літера «Г»; м. Київ, вул. Перспективна, 3, будівля теплопункту літера «Д»; м. Київ, вул. Перспективна, 3, будівля туалету літера «Т»; м. Київ, вул. Перспективна, 3, будівля туалету літера «У», із забороною будь-яким реєстраторам, реєстраційним службам чи державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам, які мають реєстраційні повноваження, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, видачі будь-яких правовстановлюючих документів, спрямованих на реєстрацію зміни власника нерухомого майна, яке розташованеза адресою: м. Київ, вул. Перспективна, 3, а саме: будівля контрольно-пропускного пункту літера «Г», будівля теплопункту літера «Д», будівля туалету літера «Т», будівля туалету літера «У».

Клопотання прокурора мотивовано необхідністю забезпечити збереження вищевказаного майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні, з метою недопущення його відчуження, оскільки існує реальна загроза його незаконного відчуження.

25.07.2019 прокурор у кримінальному провадженні - прокурор прокуратури м. Києва ОСОБА_5 подав слідчому судді Голосіївського районного суду міста Києва уточнення до клопотання про накладення арешту на майно, в якому зазначав, що згідно інформації, отриманої з Державного реєстру речових прав від 22.07.2019, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 право власності на нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Перспективна, 3, будівля контрольно-пропускного пункту літера «Г»; м. Київ, вул. Перспективна, 3, будівля теплопункту літера «Д»; м. Київ, вул. Перспективна, 3, будівля туалету літера «Т»; м. Київ, вул. Перспективна, 3, будівля туалету літера «У», 20.06.2019 перереєстровано на ТОВ "Будпромгруп Лтд", та просив врахувати зазначені відомості під час розгляду клопотання слідчим суддею.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 25.07.2019 задоволено клопотання прокурора.

Постановляючи ухвалу про арешт майна, слідчий суддя виходив з того, що санкція ч. 4 ст. 190 КПК України, за якими здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна. Крім того, слідчий суддя виходив з необхідності запобігання відчуженню або знищенню майна.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У своїх висновках Європейський Суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах, «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

З матеріалів судового провадження вбачається, що органом досудового розслідування під час складання вищевказаного клопотання та слідчим суддею під час його розгляду не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних нормКПК Українита Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Слідчий суддя при накладенні арешту на об`єкти нерухомого майна, обґрунтовуючи підстави і мету накладення такого арешту, посилався на необхідність забезпечення конфіскації майна у кримінальному провадженні.

За правилами ч.5 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У відповідності до вимог п. 3 ч. 2 ст. 13 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

З наведеного убачається, що арешт на майно юридичної особи може бути накладений лише у випадку, якщо стосовно такої особи здійснюється провадження.

Однак, як убачається із матеріалів клопотання, відомості про здійснення органом досудового розслідування провадження щодо ТОВ "Будпромгруп Лтд", у матеріалах справи відсутні, що свідчить про відсутність підстав у даному випадку для позбавлення права на мирне володіння майном ТОВ "Будпромгруп Лтд" з метою конфіскації майна як заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Крім того, за правилами ч. 1 ст. 96-6, ст. 96-8 КК України, до юридичних осіб судом можуть бути застосовані такі заходи кримінально-правового характеру: 1) штраф; 2) конфіскація майна; 3) ліквідація.

Конфіскація майна полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави майна юридичної особи і застосовується судом у разі ліквідації юридичної особи згідно з цим Кодексом.

Статтею 96-3 КК України передбачено підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру, зокрема: 1) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених устаттях 209і306,частинах першійідругійстатті 368-3,частинах першійідругій статті 368-4,статтях 369і369-2цього Кодексу;

2) незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов`язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368-3, частинах першій і другій статті 368-4, статтях 369 і 369-2цього Кодексу;

3) вчинення її уповноваженою особою від імені юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених устаттях 258-258-5цього Кодексу;

4) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями109,110,113,146,147, частинами другою - четвертоюстатті 159-1, статтями160,260,262,436,437,438,442,444,447цього Кодексу.

Наведений у ст. 96-3 КК України перелік злочинів є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Оскільки вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за правилами ст. 96-3 КК України не є підставою для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру, передбачених ст. 96-6 КК України, то відсутні достатні підстави вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Задовольняючи клопотання прокурора про арешт нерухомого майна у кримінальному провадженні, слідчий суддя самостійно змінив підставу та мету арешту майна.

Так, у клопотанні прокурора підстави і мета накладення арешту у відповідності до положень ст. 170 КПК України зазначені як необхідність збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), тоді як слідчий суддя, за відсутності у клопотанні підстави арешту майна, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України (конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи), без законних на те підстав наклав арешт з метою конфіскації майна як виду покарання.

На переконання колегії суддів, орган досудового розслідування у розумінні вимогст. 132 КПК Українине надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

Не зважаючи на те, що органом досудового розслідування визнано речовими доказами нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Перспективна, 3, будівля контрольно-пропускного пункту літера «Г»; м. Київ, вул. Перспективна, 3, будівля теплопункту літера «Д»; м. Київ, вул. Перспективна, 3, будівля туалету літера «Т»; м. Київ, вул. Перспективна, 3, будівля туалету літера «У», прокурором у клопотанні не доведено таку мету арешту майна, як збереження речових доказів.

Так, як убачається із даних Державного реєстру речових прав, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 право власності на будівлі контрольно-пропускного пункту літера «Г»; теплопункту літера «Д»; м. Київ, вул. Перспективна, 3, туалету літера «Т»; туалету літера «У», які розташовані у м. Київ, по вул. Перспективна, 3, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, виданого ОСОБА_8 , 20.06.2019 перереєстровано за ТОВ "Будпромгруп Лтд" (код ЄДРПОУ 42934929).

Як клопотання прокурора, так і постанова слідчого від 19.06.2019 про визнання майнаречовим доказом містять лише опис встановлених органом досудового розслідування обставин вчинення кримінального правопорушення та виклад дослівного змісту ч. 1 ст. 98 КПК України, без обґрунтування, за яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України нежитлові приміщення по вул. Перспективна, 3 у м. Києві визнано речовими доказами.

Так, відповідно дост. 98 КПК України,речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Однак надані суду матеріали, з урахуванням відомостей, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні, не містять даних, які б давали розумні підстави вважати, що належні на праві власності ТОВ "Будпромгруп Лтд"нежитлові приміщення у м. Київ по вул. Перспективна, 3 можуть бути знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Даних щодо причетності ТОВ "Будпромгруп Лтд" чи його посадових осіб до вчинення кримінального правопорушення, за яким здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, а також належних та допустимих доказів того, що нежитлові приміщення набуті кримінально протиправним шляхом або отримані ТОВ "Будпромгруп Лтд" внаслідок вчинення кримінального правопорушення, матеріали справи не містять.

З матеріалів судового провадження вбачається, що накладення арешту на належне ТОВ "Будпромгруп Лтд" нерухоме майно, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи зазначеного товариства потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на таке майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Прокурор таслідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення ст. ст. 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна дляйого власника.

Відповідно ч. 1ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170КПК України.

На переконання колегії суддів, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки за викладених у клопотанні та доданих до нього матеріалах обставинах не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Крім того, звертаючись із клопотанням про арешт майна 22.07.2019, прокурор навів у клопотанні невірні дані щодо власника майна, на яке просив накласти арешт, вказавши, що нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Перспективна, 3 належать ОСОБА_11 , у той час як убачається з долучених до клопотання відомостей з Державного реєстру речових прав, право власності на вказані нежитлові приміщення 20.06.2019 перереєстровано ТОВ "Будпромгруп Лтд".

При цьому, звертаючись 25.07.2019 до слідчого судді із заявою про уточнення клопотання про накладення арешту на майно у частині зазначення власника нежитлових приміщень, прокурор залишив поза увагою, що положеннями чинного кримінального процесуального законодавства не передбачено можливість внесення уточнень до клопотання про накладення арешту на майно.

Наведене дає колегії суддів підстави вважати, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді обмеження права власності ТОВ "Будпромгруп Лтд" здійснено в порушення вимог закону, а отже втручання в право на мирне володіння майном зазначеної юридичної особи здійснено без законних на те підстав.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, у зв`язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ТОВ "Будпромгруп Лтд" задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 25.07.2019, якою задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №12019100000000603 від 07.06.2019, та накладено арешт на нерухоме майно, яке розташованеза адресою: м. Київ, вул. Перспективна, 3, будівля контрольно-пропускного пункту літера «Г»; м. Київ, вул. Перспективна, 3, будівля теплопункту літера «Д»; м. Київ, вул. Перспективна, 3, будівля туалету літера «Т»; м. Київ, вул. Перспективна, 3, будівля туалету літера «У», із забороною будь-яким реєстраторам, реєстраційним службам чи державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам, які мають реєстраційні повноваження, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, видачі будь-яких правовстановлюючих документів, спрямованих на реєстрацію зміни власника нерухомого майна, яке розташованеза адресою: м. Київ, вул. Перспективна, 3, а саме: будівля контрольно-пропускного пункту літера «Г», будівля теплопункту літера «Д», будівля туалету літера «Т», будівля туалету літера «У», - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про арешт нерухомого майна, яке розташованеза адресою: м. Київ, вул. Перспективна, 3, будівля контрольно-пропускного пункту літера «Г»; м. Київ, вул. Перспективна, 3, будівля теплопункту літера «Д»; м. Київ, вул. Перспективна, 3, будівля туалету літера «Т»; м. Київ, вул. Перспективна, 3, будівля туалету літера «У», із забороною будь-яким реєстраторам, реєстраційним службам чи державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам, які мають реєстраційні повноваження, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, видачі будь-яких правовстановлюючих документів, спрямованих на реєстрацію зміни власника нерухомого майна, яке розташованеза адресою: м. Київ, вул. Перспективна, 3, а саме: будівля контрольно-пропускного пункту літера «Г», будівля теплопункту літера «Д», будівля туалету літера «Т», будівля туалету літера «У», - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3