Постанова

від 27.08.2019 по справі 911/1958/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/1958/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Пількова К. М., Зуєва В. А.,

за участю секретаря судового засідання: Мартинюк М. О.,

за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсолюшнз"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2019 (судді: Разіна Т. І., Чорна Л. В., Іоннікова І. А.) і рішення Господарського суду Київської області від 24.01.2019 (суддя Бабкіна В.М . ) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсолюшнз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплий дім України"

про стягнення 1 530 099,57 грн заборгованості за договором № 22 від 15.12.2017,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсолюшнз" (далі - ТОВ "Будсолюшнз") звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплий дім України" (далі - ТОВ "Теплий дім України") про стягнення заборгованості за Договором № 22 від 15.12.2017.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобовязань щодо здійснення поставки товару відповідно до умов Договору № 22 від 15.12.2017 (далі - Договору), у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 1301900,00 грн сплачених грошових коштів за непоставлений товар, 196191,71 грн неустойки, 12595,52 грн інфляційних втрат, 19412,34 грн 3% річних, а також 22951,50 грн судового збору.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 24.01.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2019, у справі № 911/1958/18, позовні вимоги ТОВ "Будсолюшнз" про стягнення 1 301 900,00 грн сплачених грошових коштів за непоставлений товар, 196 191,71 грн неустойки, 12 595,52 грн інфляційних втрат, 19 412,34 грн 3% річних, 22 951,50 грн судового збору задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Теплий дім України" на користь ТОВ "Будсолюшнз" 190 347,19 грн неустойки та 2 855,21 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

2.2. Задовольняючи частково позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій встановили факт невиконання відповідачем обов`язку щодо поставки товару на суму здійсненої попередньої оплати, а тому дійшли висновку, що вимога позивача про стягнення неустойки є обґрунтованою, проте підлягає частковому задоволенню. Відмовляючи у стягненні суми попередньої оплати, господарські суди виходили з того, що така вимога є передчасною, оскільки укладений сторонами Договір є чинним, доказів його розірвання чи визнання недійсним матеріали справи не містять, а з вимогою про поставку оплаченого товару чи повернення попередньої оплати позивач до відповідача не звертався. Також місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є похідними від вимоги про стягнення попередньої оплати, тому вони задоволенню не підлягають. При цьому апеляційна інстанція погодилась із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, обгрунтовуючи це неможливістю нарахування інфляційних втрат та 3% річних на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати товару.

3. Короткий зміст касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2019 і рішенням Господарського суду Київської області від 24.01.2019 у справі № 911/1958/18, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернулося ТОВ "Будсолюшнз" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2019 і рішення Господарського суду Київської області від 24.01.2019 у справі № 911/1958/18 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 1 301 900,00 грн, 3 % річних у розмірі 19 412,24 грн, інфляційних втрат у розмірі 12 595,52 грн та ухвалити у цій частині нове рішення, яким задовольнити зазначені вимоги у повному обсязі.

3.2. В обґрунтування касаційної скарги ТОВ "Будсолюшнз" зазначає, що судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням вимог чинного законодавства України, зокрема, суди невірно застосували норми матеріального права. Скаржник зазначає, що вирішуючи справу по суті, суди не застосували частину 2 статті 693 Цивільного кодексу України. При цьому, на думку скаржника, господарські суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про передчасність звернення ТОВ "Будсолюшнз" із позовом про повернення попередньої оплати.

4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи

4.1. Суди попередніх інстанцій установили, що 15.12.2017 р. між ТОВ "Будсолюшнз" (замовник) та ТОВ "Теплий дім України" (постачальник) було укладено Договір поставки № 22, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується виготовити, здійснити супровід виготовлення та контроль за виготовленням квартирних металевих дверей (товар), які виготовляються за завданням замовника, а кількісні та якісні характеристики цього товару зазначаються в додатках до цього Договору (Специфікація № 1), які підписуються обома сторонами та є невідємною частиною цього Договору.

4.2. Пунктами 1.2, 1.3 Договору передбачено, що постачальник зобов`язується доставити (поставити, передати у власність замовника) товар, який використовуватиметься замовником на будівництві, а замовник зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього плату згідно з умовами цього Договору та додатків до нього. Також постачальник зобов`язується провести монтажні роботи по встановленню товару на об`єкті (встановленому замовником місці доставки) в термін, обговорений сторонами додатково. Загальна сума Договору складає 1824000,00 грн., що погоджено сторонами (пункт 1.4 Договору).

4.3. Умовами пункту 3.1 Договору встановлено, що ціна за одиницю товару є динамічною та узгоджується у рахунку на оплату, який виставляється постачальником після отримання замовлення від замовника і вказується у видатковій накладній, яка супроводжує поставку конкретної партії товару і є невід`ємною частиною даного Договору.

4.4. Відповідно до пункту 3.2 Договору замовник зобовязаний здійснити попередню оплату товару у розмірі 70 % протягом трьох календарних днів з моменту виставлення рахунку, 30 % в день поставки товару на об`єкт замовника, 100 % від вартості монтажу після монтажу та підписання актів.

4.5. Згідно з пунктом 3.3 Договору оплата за товар здійснюється в національній валюті (у гривнях) шляхом банківського переведення коштів на поточний рахунок постачальника.

4.6. Відповідно до пункту 4.1 Договору поставка відбувається протягом 31 банківського дня з наступного дня після оплати в асортименті і кількості, вказаних у рахунку, згідно п. 3.2 цього Договору. Замовлення для більш швидкої поставки може бути направлено засобами зв`язку (електронна пошта, яка вказана в єдиному реєстрі, тощо). Строки поставки кожної партії узгоджуються додатково.

4.7. Пунктом 4.3 Договору передбачено, що на кожну поставку товару виписується видаткова накладна, в якій вказується найменування, кількість і вартість товару.

4.8. Відповідно до пункту 4.4 Договору замовник зобов`язаний підписати видаткову накладну не пізніше дня поставки йому товару, в разі затримки із підписання видаткової накладної замовником кількість і вартість поставленого товару може підтверджуватися іншими документами (в першу чергу, це підписаними замовником та повернутими (представленими) постачальнику як в оригіналі, так і у вигляді факсимільної копії довіреності на отримання товару із зазначенням асортименту і кількості товару, товаро-супровідні документи, податкові накладні тощо).

4.10. Датою поставки (відвантаження) товару вважається дата, вказана у видатковій накладній. Товар вважається прийнятим за кількістю і якістю в момент підписання видаткової накладної замовником (п.п. 4.6, 4.7 Договору).

4.11. Умовами пунку 7.1 Договору визначено, що у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобовязання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з пунктом 7.3 Договору за порушення строків поставки товару постачальник сплачує штраф у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення поставки.

4.12. Як встановлено судами, на виконання умов Договору поставки № 22 від 15.12.2017, ТОВ "Теплий дім України" було виставлено ТОВ "Будсолюшнз" рахунки на оплату № 627 від 15.12.2017 на суму 378000,00 грн, № 4 від 17.01.2018 на суму 501600,00 грн., № 5 від 17.01.2018 на суму 410400,00 грн, № 6 від 17.01.2018 на суму 501600,00 грн (рахунки №№ 4, 5, 6 не підписані з боку постачальника).

ТОВ "Теплий дім України" здійснило перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ "Будсолюшнз", що підтверджується платіжними дорученнями: № 1041 від 20.12.2017 на суму 265000,00 грн, № 1167 від 22.01.2018 на суму 122700,00 грн, № 1151 від 17.01.2018 на суму 324000,00 грн, № 1270 від 05.02.2018. на суму 265000,00 грн, № 1208 від 29.01.2018 на суму 324600,00 грн.

4.13. ТОВ "Теплий дім України" було надіслано на адресу ТОВ "Будсолюшнз" гарантійний лист б/н, б/д, відповідно до якого постачальник гарантував відвантаження дверей, які були оплачені згідно з рахунками № 4 та № 6 від 17.01.2018, до 08.03.2018.

У подальшому ТОВ "Теплий дім України" було надіслано на адресу ТОВ "Будсолюшнз" гарантійний лист б/н, б/д, відповідно до якого постачальник повідомляв замовника про те, що до 30.03.2018 буде розпочато відвантаження дверей.

4.14. Судами також установлено, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання з поставки ТОВ "Будсолюшнз" товару за Договором поставки № 22 від 15.12.2017 та не повернув останньому сплачені кошти, тому позивач звернувся з позовом до суду.

Як зазначено судом першої інстанції, факт поставки товару відповідачем на умовах Договору поставки № 22 від 15.12.2017 належними та допустимими доказами не доведений.

4.15. Поряд з цим, як встановлено судами, на виконання умов Договору поставки № 22 від 15.12.2017 та на підставі виставлених ТОВ "Теплий дім України" рахунків на оплату № 627 від 15.12.2017 на суму 378000,00 грн, № 4 від 17.01.2018 на суму 501600,00 грн, № 5 від 17.01.2018 на суму 410400,00 грн, № 6 від 17.01.2018 на суму 501600,00 грн, ТОВ "Будсолюшнз" перерахувало на користь відповідача грошові кошти в сумі 1301900,00 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

5.2. Предметом позову у цій справі є вимога позивача про стягнення 1301900,00 грн сплачених грошових коштів за непоставлений товар, 196191,71 грн неустойки, 12595,52 грн інфляційних втрат, 19412,34 грн 3% річних, а також 22951,50 грн судового збору.

5.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань щодо здійснення поставки товару відповідно до умов Договору № 22 від 15.12.2017.

5.3. Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

5.4. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку ( частина 1 статті 509 ЦК України).

5.5. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

5.6. Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

5.7. Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

5.8. Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

5.9. Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

5.10. Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Стаття 663 ЦК України визначає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

5.11. Приписами статті 664 ЦК України визначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору.

5.12. Відповідно до частини 1 статті 689 ЦК України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

5.13. Згідно з приписами статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

5.14. Як встановлено судом першої інстанції, за умовами Договору, зокрема, пункту 4.1, постачальник повинен був поставити замовнику товар протягом 31 банківських днів з наступного дня після оплати в асортименті і кількості, вказаному у рахунку. Однак, постачальник свої зобов`язання за Договором не виконав, товар, передбачений умовами Договору не поставив. Належних та допустимих доказів виконання умов Договору відповідачем не надано.

Як встановлено судами, у передбачені умовами Договору строки після отримання попередньої оплати від позивача відповідачем не було виконано обов`язку з поставки товару.

5.16. Звертаючись до суду, позивач просив стягнути з відповідача 196191,71 грн неустойки, яка передбачена пунктом 7.3 договору

Відповідно до умов пункту 7.3 Договору за порушення строків поставки товару постачальник сплачує штраф у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення поставки.

5.16. Тому висновки судів попередніх інстанцій про порушення відповідачем обов`язку з поставки товару є обгрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами, відтак - висновок судів про застосування до відповідача заходів відповідальності, передбачених пунктом 7.3 Договору, відповідає вимогам нормам матеріального права.

5.16. Водночас, Верховний Суд вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Будсолюшнз" в частині стягнення попередньої оплати з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 693 ЦК України встановлено: якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

5.18. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на виконання умов укладеного Договору, позивачем сплачено на користь відповідача в якості передоплати за товар загалом 1301900,00 грн, проте не було отримано від відповідача товар на суму передоплати.

5.19. При цьому, припис частини 2 статті 693 ЦК України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку непоставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.

5.20. При цьому, відмовляючи у позові в цій частині, судами попередніх інстанцій не застосовано частину 2 статті 693 ЦК України в контексті реалізації позивачем свого права щодо стягнення коштів передоплати, на яку не було поставлено товар у визначений договором строк.

5.21. Висновки судів про те, що зобов`язання сторін щодо поставки та прийняття товару згідно з укладеним між ними договором є чинними, також є помилковим, оскільки суд самостійно визначив модель поведінки позивача, без врахування того, що частина 2 статті 693 ЦК України наділяє особу саме правом самостійно визначити спосіб захисту свого порушеного права певним шляхом, що було реалізовано позивачем в межах даної справи шляхом подання відповідного позову.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 909/524/18.

5.22. Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 28.02.2019 у справі № 912/2275/17, умовою застосування частини 2 статті 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

5.23. Таким чином, Верховний Суд зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору не застосовано частину 2 статті 693 ЦК України, що призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає нормам матеріального права.

5.24. Крім того, позивачем, було заявлено вимоги про стягнення 12595,52 грн інфляційних втрат, 19412,34 грн 3% річних, які не були задоволені судами попередніх інстанцій.

Верховний Суд погоджується з висновками судів про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій частині, оскільки обов`язок щодо повернення суми попередньої оплати виник у відповідача лише з моменту пред`явлення такої вимоги позивачем (шляхом подання позову).

5.27. Враховуючи викладене, постановлені у справі судові рішення в частині відмови у стягненні 1 301 900,00 грн суми попередньої оплати підлягають скасуванню, а в іншій частині - залишенню без змін.

6. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. За змістом пункту 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

5.4. Відповідно до частин 1, 3 статті 311 цього Кодексу підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

5.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, з огляду на помилковість висновку судів про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог паро стягнення з відповідача у справі суми попередньої оплати, колегія суддів вважає, що судові рішення слід скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у цій частині.

Керуючись статтями 300, 301, пунктами 1, 3 частини 1 статті 308, статтями 311, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсолюшнз" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2019 і рішення Господарського суду Київської області від 24.01.2019 у справі № 911/1958/18 в частині відмови у стягненні 1 301 900,00 грн суми попередньої оплати скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення 1 301 900,00 грн суми попередньої оплати задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплий дім України" (07300, Київська обл., Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Шолуденка, будинок 6-Г, офіс 188, код ЄДРПОУ 38545183) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсолюшнз" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Чубинського, будинок 4, офіс 362, код ЄДРПОУ 41119947) 1 301 300,00 (один мільйон триста одну тисячу триста) грн суми попередньої оплати. У частині позовних вимог про стягнення 600,00 грн суми попередньої оплати відмовити.

У решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2019 і рішення Господарського суду Київської області від 24.01.2019 у справі № 911/1958/18 залишити без змін.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплий дім України" (07300, Київська обл., Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Шолуденка, будинок 6-Г, офіс 188, код ЄДРПОУ38545183) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсолюшнз" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Чубинського, будинок 4, офіс 362, код ЄДРПОУ 41119947) 19 519 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот дев`ятнадцять) грн 50 коп судового збору за подання позовної заяви.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплий дім України" (07300, Київська обл., Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Шолуденка, будинок 6-Г, офіс 188, код ЄДРПОУ38545183) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсолюшнз" 08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Чубинського, будинок 4, офіс 362, код ЄДРПОУ 41119947) 29 279 (двадцять дев`ять тисяч двісті сімдесят дев`ять) грн 25 коп судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплий дім України" (07300, Київська обл., Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Шолуденка, будинок 6-Г, офіс 188, код ЄДРПОУ38545183) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсолюшнз" 08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Чубинського, будинок 4, офіс 362, код ЄДРПОУ 41119947) 39 039 (тридцять дев`ять тисяч тридцять дев`ять) грн за подання касаційної скарги.

5. Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді В. А. Зуєв

К. М. Пільков