СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2019 р. Справа № 922/530/18

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді при секретарі судового засідання За участю представників сторін: від позивача від відповідача розглянувши апеляційну скаргу Мартюхіна Н.О. Геза Т.Д., Шутенко І.А. Єлфімовій Ю.О. Ворожбянов А.М. - за довіреністю №08-21/1/2-19 від 02.01.2019; не з`явились; Харківської міської ради, м. Харків (вх. №2298 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2018 (повне текст складено 20.06.2018) у справі№922/530/18 (суддя Добреля Н.С.) за позовомХарківської міської ради, м. Харків до відповідача проТовариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп", м. Луцьк стягнення 552493,80 грн. В С Т А Н О В И В: У березні 2018 Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" (надалі - ТОВ "Вест Ойл Груп") про стягнення безпідставно збережених грошових коштів в розмірі орендної плати на підставі статтей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України у сумі 552493,80 грн.

Позовна заява мотивована обставинами, відповідно до яких відповідач набув право власності на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці загальною площею 0,3606 га по АДРЕСА_1 , яка належить Харківській міській раді, однак не вчинив дій щодо укладення договору оренди, у зв`язку з чим не сплачував орендну плату у період з червня 2017 по лютий 2018 (включно) та користувався земельною ділянкою без достатніх правових підстав.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.06.2018 у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи вказане рішення місцевий господарський суд виходив з наступних висновків: спірна сума орендної плати, яку просить стягнути позивач, за своєю правовою природою є збитками у вигляді упущеної вигоди; відповідач упродовж спірного періоду додержувався правил здійснення господарської діяльності, оформив право власності на нерухоме майно, вжив заходів з метою укладення договору оренди земельної ділянки та вносив плату за землю у формі земельного податку; позивачем не надано доказів ухилення відповідачем від укладення договору оренди або перешкоджання позивачеві отримати доходи від оренди земельної ділянки; у діях відповідача відсутні всі елементи складу цивільного правопорушення для покладення на нього обов`язку з виплати збитків у виді упущеної вигоди відповідно до положень ст. 22 ЦК України і ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, до Східного апеляційного господарського суду звернулась Харківська міська рада з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 13.07.2019 у справі №922/530/18 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно збережених грошових коштів в розмірі орендної плати у сумі 552493,80 грн.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, заявник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, та на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному судовому акті, обставинам справи.

В обґрунтування своїх доводів скаржник зазначає про неправильне застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень, які регулюють стягнення збитків (шкоди), з огляду на те, що спірна сума орендної плати, яку просить стягнути позивач, за своєю правовою природою є майном - грошовими коштами, збереженими відповідачем без достатньої правової підстави за рахунок позивача, для стягнення якої відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України не вимагається наявність складу цивільного правопорушення, у зв`язку з тим, що відповідне майно підлягає поверненню незалежно від того, внаслідок чиєї поведінки (набувача, потерпілого, інших осіб) відбулося його безпідставне збереження.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2018 скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено; стягнуто з ТОВ "Вест Ойл Груп" на користь Ради 552493,80 грн. безпідставно збережених грошових коштів; здійснено розподіл судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована набуттям відповідачем у власність нерухомого майна на земельній ділянці, у зв`язку з чим до нього, в силу ст. 120 Земельного кодексу України перейшло право оренди земельної ділянки від попереднього орендаря (ПП "Тех-Спец-Сервіс"), незалежно від державної реєстрації такого права та державної реєстрації припинення права попереднього землекористувача. Протягом спірного періоду відповідач договір оренди земельної ділянки не уклав та не сплатив орендну плату з червня 2017 по лютий 2018 (включно), у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з нього суми орендної плати як безпідставно збережених грошових коштів за рахунок позивача. При цьому, відповідно до положень статті 1212 ЦК України, наявність складу цивільного правопорушення не вимагається.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.07.2019 касаційну скаргу ТОВ "Вест Ойл Груп" задоволено частково; постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 у справі №922/530/18 скасовано; справу направлено до Східного апеляційного господарського суду на новий розгляд.

У вказаній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, апеляційний господарський суд, під час здійснення оцінки наданого Харківською міською радою розрахунку безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати, помилково залишив поза увагою та без належної оцінки твердження відповідача про те, що згідно з наявним в матеріалах справи листом Київського ОДПІ у м Харкові ГУ ДФС у Харківській області від 18.05.2017 № 884/9/20-31-1204-18 ТОВ "Вест Ойл Груп" перебуває на обліку як платник податку на земельну ділянку з 26.01.2017, внаслідок чого не врахував імовірності подвійного стягнення з відповідача суми безпідставно збережених коштів та можливості її зменшення на суму фактично сплаченого земельного податку.

29.07.2019 справа надійшла до Східного апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2019 для розгляду апеляційної скарги сформовано склад колегії суддів: Мартюхіна Н.О. - головуючий суддя, суддя Шутенко І.А., суддя Геза Т.Д.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 прийнято до провадження апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2018 у справі №922/530/18; встановлено відповідачу строк для подання відзиву з доказами його надсилання апелянту в порядку ст. 263 ГПК України до 13.08.2019 (з урахуванням висновків, викладених у постанові КГС у складі ВС від 08.07.2019 у справі №922/530/18; встановлено апелянту строк до 13.08.2019 для подання до суду письмових пояснень, щодо висновків викладених у постанові КГС у складі ВС від 08.07.2019 у справі №922/530/18 та надати обґрунтований розрахунок розміру заборгованості (безпідставно збереженого майна у розмірі орендної плати) за користування земельною ділянкою; зобов`язано ТОВ "Вест Ойл Груп" надати до суду до 13.08.2019 контррозрахунок заборгованості з урахуванням сплати податку за землю до бюджету або інших платежів за користування земельною ділянкою з обґрунтуванням вмотивованими поясненнями та відповідними доказами; призначено справу до розгляду на 19.08.2019 о 10:00.

13.08.2019 на адресу апеляційного суду від ТОВ "Вест Ойл Груп" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач посилається на наявність в матеріалах справи платіжних доручень, які свідчать про сплату ним земельного податку за користування земельною ділянкою по вул. Шевченка, 41 в місті Харкові за період з червня 2017 по лютий 2018 (включно) у загальному розмірі 63255,04 грн. На думку відповідача, вказані суми сплаченого земельного податку не були враховані позивачем при здійсненні розрахунку ціни позову, що може призвести до подвійного стягнення з ТОВ "Вест Ойл Груп" суми безпідставно збережених коштів.

15.08.2019 на адресу апеляційного суду від Харківської міської ради надійшли письмові пояснення, в яких позивач вказав про те, що під час первісного розгляду справи в суді апеляційної інстанції ним надавався лист ГУ ДФС у Харківській області №1488/20-40-12-03-17 від 18.01.2019, згідно інформації в якому ТОВ "Вест Ойл Груп" не значиться платником плати за землю.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2019 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №922/530/18 до 09.09.2019 о 14:15 год.; повторно зобов`язано ТОВ "Вест Ойл Груп" надати до суду контррозрахунок заборгованості з урахуванням сплати податку за землю до бюджету або інших платежів за користування земельною ділянкою з обґрунтуванням вмотивованими поясненнями та відповідними доказами; крім того, зобов`язано ТОВ "Вест Ойл Груп" надати до суду: податкові декларації з плати за землю за 2017-2018 роки; докази того, що за платіжними дорученнями за 2017 - 2018 роки, що наявні в матеріалах справи (т.1 а.с.73-79) сплачено податок за користування саме за спірною земельною ділянкою по вул. Шевченка, 41, м. Харків; докази зарахування сплачених сум за платіжними дорученнями за 2017-2018 роки (т.1 а.с.73-79) до Державного або місцевого бюджету за спірний період (куди зараховано кошти за користування земельною ділянкою); зобов`язано позивача та відповідача надати до суду письмові пояснення з обґрунтуванням доказами причин неукладення у 2016 та 2017 роках договору оренди землі запропонованого відповідачем (з урахуванням рішення Харківської міської ради №461/16 від 21.12.2016); зобов`язано Харківську міську раду надати до суду до 09.09.2019 рішення Харківської міської ради з доказами його оприлюднення, відповідно до якого встановлено розмір ставки 12% для орендаря та за якою позивачем здійснено розрахунок безпідставно збереженого майна у розмірі орендної плати.

05.09.2019 до Східного апеляційного господарського суду, на виконання вимог ухвали від 19.08.2019, від Харківської міської ради надійшли письмові пояснення разом із копією рішення Харківської міської ради №461/16 від 21.12.2016.

У судовому засіданні апеляційної інстанції, яке проводилось 09.09.2019, був присутній представник позивача (апелянта) - Харківської міської ради, який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, рішення Господарського суду Харківської області від 13.07.2019 у справі №922/530/18 - скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Уповноважені представники відповідача - ТОВ "Вест Ойл Груп" у судове засідання апеляційної інстанції, призначене на 09.09.2019 не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи всі сторони були повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.

Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги та письмових пояснень, заслухавши пояснення присутнього представника позивача (апелянта), перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом, не заперечується учасниками справи, та підтверджується матеріалами справи:

На підставі рішення Харківської міської ради від 25.04.2012 № 693/12 між Радою та ПП "ТЕХ-СПЕЦ-СЕРВІС" укладено Договір оренди землі від 16.08.2012 №631010004000796 на земельну ділянку для будівництва АЗК з урахуванням знесення існуючої будівлі (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації), строком до 31.12.2015.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 05.02.2018 №112850260 (т.1, а.с.14-16) право приватної власності на нежитлову будівлю літ. "Б-1", загальною площею 182,9 кв.м. по вул. Шевченка, 41 у м. Харкові (надалі - нерухоме майно) з 09.09.2015 зареєстровано за ТОВ "Вест Ойл Груп" на підставі Свідоцтва про право власності від 10.09.2015 №43648168.

26.09.2016 ТОВ "Вест Ойл Груп" звернулося до Харківської міської ради із заявою про надання в оренду земельної ділянки.

04.10.2016 відповідач звернувся до Департаменту територіального контролю Харківської міської ради із заявою про надання в оренду земельної ділянки.

Рішенням Харківської міської ради 10 сесії 7 скликання від 21.12.2016 №461/16 відповідачу надано в оренду земельну ділянку площею 0,3606 га (кадастровий номер 6310136600:03:006:0035) строком до 31.12.2021.

На виконання зазначеного рішення, ТОВ "Вест Ойл Груп" уклало договір № 398 від 28.11.2016 з ПП "Арт`Ламма" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі.

24.01.2017 відповідно до акту приймання-передачі № 8/17, земельна ділянка передана попереднім орендарем (ТОВ "Тех-Спец-Сервіс") до земель запасу міста.

Актом від 24.03.2017 погоджені межі земельної ділянки.

29.06.2017 Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області зареєстровано технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ТОВ "Вест Ойл Груп".

10.07.2018 відповідачем отримано Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

05.02.2018 Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ТОВ "Вест Ойл Груп" використовує земельну ділянку площею 0,2225 га по вул. Шевченка, 41 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нерухомого майна. За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки, визначення її меж, площі та конфігурації. Межі земельної ділянки визначені відповідно до фактичного використання (межі паркану, будівлі та бордюру).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.02.2018 №112850260 (т.1, а.с.14); листом Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області від 24.05.2017 №19-20-0.23,08-424/116-17 (т.1, а.с.21); листом Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 25.04.2017 № 5382/0/225-17, речові права відповідача на земельну ділянку не зареєстровані.

З урахуванням наведених обставин позивач вказує, що відповідач, набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином не оформив правовідносин щодо користування земельною ділянкою.

В свою чергу відповідач не заперечує факт використання спірної земельної ділянки внаслідок розміщення належного йому на праві власності нерухомого майна, за відсутності укладеного договору оренди цієї ділянки та сплати орендної плати, посилаючись в обґрунтування своїх заперечень на відсутність складу правопорушення, у зв`язку із вжиттям передбачених законодавством дій, спрямованих на укладення такого договору та сплату земельного податку за використання земельної ділянки.

За твердженням позивача, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно, у ТОВ "Вест Ойл Груп" виник й обов`язок сплачувати грошові кошти за використання земельної ділянки у встановленому законодавством розмірі.

Проте, відповідач у період з червня 2017 по лютий 2018 (включно) не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі. У зв`язку з чим, Харківською міською радою було нараховано ТОВ "Вест Ойл Груп" за наведений період 552493,80 грн., в якості несплаченої орендної плати за використання земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності, без укладення договору оренди.

Вказані обставини стали підставою для звернення Харківської міської ради до суду з відповідним позовом про стягнення з ТОВ "Вест Ойл Груп" 552493,80 грн.

Як вже зазначалось, Господарським судом Харківської області 13.07.2018 ухвалено рішення у справі №922/530/18, яким у задоволенні позову відмовлено з підстав, наведених вище.

Заслухавши суддю-доповідача та присутнього представника позивача (апелянта), обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, переглянувши справу з урахуванням меж перегляду визначених в ст. 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення частковому скасуванню, враховуючи наступне.

Предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача як власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі ст.ст. 1212 - 1214 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за фактичне користування без належних правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розміщений.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно зі ст.ст. 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Частина 1 ст. 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Зі змісту ч. 2 ст. 120 ЗК України вбачається, що не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (такий висновок сформульовано Верховним Судом України у постанові від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15).

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Наведена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

Зі змісту глави 15, ст.ст. 120, 125 ЗК України та положень ст. 1212 ЦК України, випливає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Вест Ойл Груп" набуло у власність нерухоме майно на спірній земельній ділянці ще у 2015 році, а тому, до нього, в силу ст. 120 ЗК України перейшло право користування (оренди) відповідною земельною ділянкою попереднього орендаря (ПП "Тех-Спец-Сервіс"), незалежно від державної реєстрації такого права відповідача та державної реєстрації припинення права попереднього землекористувача. Таке право оренди відповідач зобов`язаний лише оформити.

Разом з тим, попередній землекористувач (ПП "Тех-Спец-Сервіс") внаслідок передання за актом приймання-передачі Харківській міській раді спірної земельної ділянки після закінчення строку відповідного договору оренди землі, вже не мав правових підстав для її використання та його право користування в будь-якому разі було припиненим у спірному періоді в силу п. "е" ч. 1 ст. 141 ЗК України, у зв`язку з набуттям відповідачем права власності на будівлі, що знаходяться на цій ділянці.

Як також встановлено, протягом спірного періоду, тобто з червня 2017 по лютий 2018 (включно) відповідний договір оренди земельної ділянки відповідачем не укладено, у зв`язку з чим ТОВ "Вест Ойл Груп" не сплатило у спірному періоді орендну плату, яку воно сплатило б в разі наявності відповідного договору, чим безпідставно, зберегло у себе грошові кошти за рахунок позивача.

Згідно пояснень Харківської міської ради відповідний договір оренди земельної ділянки з ТОВ "Вест Ойл Груп" було укладено лише в березні 2018.

Колегія суддів апеляційної інстанції, надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам в контексті вищенаведених положень земельного та цивільного Кодексів зазначає про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки вказані відносини до моменту укладення договору оренди мають ознаки кондиційних.

Збитки за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та безпідставно набуте майно мають різну правову природу і підпадають під різне нормативно-правове регулювання. Втім на відміну від збитків, для стягнення яких підлягає доведенню наявність складу правопорушення, а саме таких складових як: шкода, протиправна поведінка її заподіювача, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, а також вина, для висновків про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів є встановлення обставин набуття або збереження майна (коштів) за рахунок іншої особи (потерпілого) та те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність застосування до правовідносин сторін спору приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки підставами позову у даній справі є обставини безпідставного збереження відповідачем майна (коштів) за рахунок позивача, а саме використання земельної ділянки без укладання договору оренди, а не обставини заподіяння відповідачем шкоди власнику землі (позивачу).

У зв`язку з цим слід визнати помилковими висновки суду першої інстанції про недоведеність у діях відповідача всіх 4 елементів складу цивільного правопорушення, які можуть бути підставою для покладання на нього відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

З огляду на викладене, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Отже, у спірних правовідносинах наявні правові підстави для стягнення з відповідача суми орендної плати як безпідставно збережених грошових коштів за рахунок позивача. При цьому, відповідно до положень ст. 1212 ЦК України не вимагається наявність складу цивільного правопорушення, оскільки у зв`язку з тим, що відповідне майно підлягає поверненню незалежно від того, внаслідок чиєї поведінки (набувача, потерпілого, інших осіб) відбулося його безпідставне збереження.

При здійсненні оцінки наданого Харківською міською радою розрахунку безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати, на виконання вказівок, викладених в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.07.2019 у даній справі, які є обов`язковими під час нового розгляду справи в силу вимог ч. 1 ст. 316 ГПК України, судовою колегією Східного апеляційного господарського суду встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна сума орендної плати обрахована позивачем відповідно до встановлених діючими рішеннями Харківської міської ради коефіцієнтів та нормативної грошової оцінки землі.

Так, рішенням 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 №41/08 затверджено "Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіції, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові", яке набрало чинності з 01.03.2008.

Враховуючи той факт, що ТОВ "Вест Ойл Груп" використовує земельну ділянку для експлуатації та обслуговування АЗС, то Харківською міською радою при розрахунку безпідставно збережених грошових коштів застосовано коефіцієнт 12% ставки річної орендної плати (відсоток від нормативної грошової рцінки).

За твердженням позивача, хоча відповідач набув право власності на спірні будівлі ще 09.09.2015 і саме з цього часу використовує земельну ділянку, на якій ці будівлі розташовані, без оформлення права користування нею, не сплачуючи орендну плату, початок спірного періоду безпідставного збереження відповідачем відповідної суми грошових коштів в розмірі орендної плати, яку просить стягнути позивач, визначено ним зі значно пізнішої дати - з 01.06.2017, без зазначення причин невключення до спірного періоду часу з 09.09.2015.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що Харківська міська рада розрахувала розмір безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати виходячи з земельної ділянки площею 0,2225 га, в той час з матеріалів справи вбачається, що площа спірної земельної ділянки, як об`єкту цивільних прав складає 0,3606 га.

Таким чином позивач самостійно визначив період порушення його права, в межах якого він просить захистити це право в судовому порядку, а також обрахував розмір безпідставно збережених коштів виходячи із площі земельної ділянки, яка є меншою, аніж вбачається з матеріалів справи, що в світлі принципу диспозитивності, закріпленого в положеннях ст. 12 ЦК України та ст. 14 ГПК України, є саме правом позивача.

В процесі розгляду даної справи в господарському суді першої інстанції відповідачем надавався відзив на позовну заяву (а.с.62-66, т.1), за змістом якого ТОВ "Вест Ойл Груп" посилалось на те, що ним сплачувався земельний податок за період з червня 2017 по лютий 2018 (включно) в розмірі 63255,04 грн., на підтвердження чого до матеріалів справи надано копії платіжних доручень (а.с.73-80, т.1).

При цьому, судом першої інстанції не досліджувалось питання розрахунків між сторонами та не з`ясовувались обставини щодо правомірності неврахування Харківською міською радою плати земельного податку у розмірі 63255,04 грн. відповідачем.

З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зауважує наступне.

Згідно зі ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

При цьому, оскільки відповідач став власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, тому є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього (до оформлення орендних правовідносин), як землекористувача, є земельний податок.

Судом апеляційної інстанції з наявного в матеріалах справи листа Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (вих. 884/9/20-31-12-04-18 від 18.05.2017) (а.с. 38, т.1), наданого у відповідь на запит Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (вих. №5387/0/226-17 від 25.04.2017), з`ясовано, що відповідач - ТОВ "Вест Ойл Груп" перебуває на обліку як платник земельного податку за земельну ділянку за адресою вул. АДРЕСА_1 , 41, площею 0,3606 га з 26.01.2017. У вказаному листі контролюючого органу також зазначено, що нараховано по вказаній земельній ділянці на 2017 рік - 24383,80 грн.

В матеріалах справи містяться платіжні доручення, як докази на підтвердження сплати ТОВ "Вест Ойл Груп" земельного податку за користування земельними ділянками на рахунок УДКСУ у Київському районі м. Харкова, а саме:

- платіжне доручення №7150 від 28.07.2017, яке свідчить про сплату відповідачем земельного податку за червень 2017 в розмірі 8644,38 грн. (а.с.73, т.1);

- платіжне доручення №7960 від 29.08.2017, яке свідчить про сплату відповідачем земельного податку за липень 2017 в розмірі 8644,38 грн. (а.с.74, т.1);

- платіжне доручення №8946 від 28.09.2017, яке свідчить про сплату відповідачем земельного податку за серпень 2017 в розмірі 8644,38 грн. (а.с.75, т.1);

- платіжне доручення №9964 від 27.10.2017, яке свідчить про сплату відповідачем земельного податку за вересень 2017 в розмірі 8644,38 грн. (а.с.76, т.1);

- платіжне доручення №10728 від 28.11.2017, яке свідчить про сплату відповідачем земельного податку за жовтень 2017 в розмірі 8644,38 грн. (а.с. 77, т.1);

- платіжне доручення №12325 від 27.12.2017, яке свідчить про сплату відповідачем земельного податку за листопад 2017 в розмірі 8644,38 грн. (а.с.78, т.1);

- платіжне доручення №1540 від 27.02.2018, яке свідчить про сплату відповідачем земельного податку за січень 2018 в розмірі 8644,38 грн. (а.с. 79, т.1);

- платіжне доручення №769 від 29.01.2018, яке свідчить про сплату відповідачем земельного податку за грудень 2017 в розмірі 2744,38 грн. (а.с. 80, т.1).

Загалом за вказаними платіжними дорученнями відповідачем сплачено на рахунок УДКСУ у Київському районі м. Харкова земельний податок в сумі 63255,04 грн.

Позивач обраховує розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню з ТОВ "Вест Ойл Груп" на користь Харківської міської ради, в загальній сумі 552493,80 грн., виходячи з розміру орендної плати за землю.

В свою чергу відповідач не погоджується з обрахованою сумою безпідставно збережених коштів та наполягає на необхідності її зменшення на суму фактично сплаченого ним земельного податку в розмірі 63255,04 грн.

Як свідчить зміст реквізитів вказаних платіжних доручень в розділі "Призначення платежу", в останніх визначено загальну інформацію про сплату земельного податку помісячно, але платіжні доручення не містять будь-яких даних за яку конкретну земельну ділянку та в яких саме сумах сплачувався земельний податок до УДКСУ у Київському районі м. Харкова.

У зв`язку з необхідністю надання правової оцінки обставинам стосовно розрахунку суми безпідставно збережених коштів, в тому числі з`ясування та ідентифікації платежів по спірній земельній ділянці, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2019 було зобов`язано позивача та відповідача надати перелік необхідних документів, зокрема, зобов`язано ТОВ "Вест Ойл Груп" надати до суду податкові декларації з плати за землю за 2017-2018 роки.

Так, в наданому відповідачем на виконання вимог ухвали від 19.08.2019 контррозрахунку заборгованості з урахуванням сплати податку за землю містяться пояснення, що розмір сплаченого ТОВ "Вест Ойл Груп" земельного податку згідно платіжних доручень (а.с.73-79, т.1) за користування земельною ділянкою у спірний період з червня 2017 по лютий 2018 (включно) відповідає сумам податку, що задекларований Товариством до сплати згідно податкових декларацій за землю за 2017 - 2018 роки. Відтак, на думку відповідача різниця становить 489238,76 грн. (552493,80 грн. - 63255,04 грн.)

Позивачем не надано суду першої та апеляційної інстанції будь-яких мотивованих заперечень та контррозрахунків стосовно вказаних відповідачем сум сплаченого земельного податку.

Колегією суддів при перевірці наданих ТОВ "Вест Ойл Груп" податкових декларацій з плати земельного податку за 2017 - 2018 роки досліджено та встановлено наступні обставини.

Як вбачається з розрахунку сум земельного податку, наданого у якості додатку до податкової декларації з плати за землю за 2017 та 2018 роки, ТОВ "Вест Ойл Груп" був задекларований та підлягав оплаті земельний податок за двома різними земельними ділянками, а саме:

1) Земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:08:001:0056:

- річна сума земельного податку за 2017 рік складає 77667,12 грн., виходячи із розрахунку помісячних платежів з січня по грудень 2017 року в розмірі 6472,26 грн.;

- річна сума земельного податку за 2018 рік складає 77667,12 грн., виходячи із розрахунку помісячних платежів з січня по грудень 2018 року в розмірі 6472,26 грн.;

2) Земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:03:006:0035:

- річна сума земельного податку за 2017 рік складає 24383,80 грн., виходячи із розрахунку помісячних платежів: січень 2017 - 490,48 грн., з лютого по грудень щомісячні платежі по 2172,12 грн.;

- річна сума земельного податку за 2018 рік складає 26065,45 грн., виходячи із розрахунку помісячних платежів з січня по грудень 2018 року в розмірі 2172,12 грн.;

При цьому, за наявними в матеріалах справи доказами вбачається, що спірна земельна ділянка загальною площею 0,3606 га по вул. Шевченка, 41 в місті Харкові, яка належить Харківській міській раді, та за яку відповідач сплачував земельний податок у період з червня 2017 по лютий 2018 (включно), має кадастровий номер 6310136600:03:006:0035.

Отже, відповідач посилається на сплату земельного податку в розмірі 63255,04 грн., у зв`язку з чим вказує на необхідності зменшення суми безпідставно збережених грошових коштів в розмірі орендної плати (552493,80 грн.) на вказану суму фактично сплаченого ним земельного податку, але не тільки за земельну ділянку площею 0,3606 га по вул. Шевченка, 41 (6310136600:03:006:0035), а й за іншу земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:08:001:0056, яка не є предметом спору у даній справі. Тобто, відповідач посилається на сплату 63255,04 грн., але платежі земельного податку в цій сумі відбувались за дві земельні ділянки.

Зазначені обставини, що це дві різні земельні ділянки, додатково підтверджується інформацією з листа Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (вих. 884/9/20-31-12-04-18 від 18.05.2017) (а.с. 38, т.1), в якому зазначено, що по земельній ділянці площею 0,3606 га по вул. Шевченка, 41 нараховано земельного податку в сумі 24383,80 грн., тобто як за земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:03:006:0035.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що за платіжними дорученнями, на які посилається відповідач, фактично сплачувався земельний податок на рахунок УДКСУ у Київському районі м. Харкова в сумі 63255,04 грн. за дві різні земельні ділянки, що, об`єктивно, не може свідчити про необхідність зменшення суми безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою площею 0,3606 га по вул. Шевченка, 41 (552493,80 грн.) саме на суму фактично сплаченого ТОВ "Вест Ойл Груп" земельного податку (63255,04 грн.), оскілки ця сума була сплачена у якості земельного податку за дві різні земельні ділянки, в тому числі спірну з кадастровим номером 6310136600:03:006:0035.

Детально дослідивши надані відповідачем податкові декларації з плати за землю за 2017 та 2018 роки, судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Вест Ойл Груп" задекларовано та сплаті підлягав земельний податок за користування земельною ділянкою загальною площею 0,3606 га по вул. Шевченка, 41 в м. Харкові в наступному розмірі:

- червень 2017 - 2172,12 грн.;

- липень 2017 - 2172,12 грн.;

- серпень 2017 - 2172,12 грн.;

- вересень 2017 - 2172,12 грн.;

- жовтень 2017 - 2172,12 грн.;

- листопад 2017 - 2172,12 грн.;

- грудень 2017 - 2172,12 грн.;

- січень 2018 - 2172,12 грн.

Всього сплачено земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:03:006:0035 з червня 2017 по січень 2018 (включно) - 17377,60 грн.

Отже, з метою недопущення подвійного стягнення з відповідача суми безпідставно збережених коштів, обрахований позивачем розмір орендної плати, яку останній просив стягнути на підставі ст.ст. 1212 - 1214 ЦК України (552493,80 грн.) підлягає зменшенню на суму фактично сплаченого ТОВ "Вест Ойл Груп" земельного податку, тобто на 17377,60 грн.

Таким чином, надавши на виконання обов`язкових вказівок суду касаційної інстанції правову оцінку обставинам стосовно розрахунку суми безпідставно збережених коштів та доказам, які надані сторонами з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, колегія суддів Східного апеляційного господарського суди дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 535116,20 грн. (552493,80 грн. - 17377,60 грн.) безпідставно збережених коштів.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права та не в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи, у зв`язку із чим: апеляційна скарга Харківської міської ради підлягає частковому задоволенню; рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2018 у справі №922/530/18 підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 535116,20 грн. безпідставно збережених коштів із прийняття у цій частині нового рішення - про задоволення позовних вимог; а в решті оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2018 у справі №922/530/18 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2018 у справі №922/530/18 - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 535116,20 грн. безпідставно збережених коштів.

В скасованій частині ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" (43010, м. Луцьк, вул. Кременчуцька ,38, ідент. код 34524327) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7 ідент. код 04059243) 535116 грн. 20 коп. безпідставно збережених грошових коштів.

В решті рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2018 у справі №922/530/18 - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" (43010, м. Луцьк, вул. Кременчуцька ,38, ідент. код 34524327) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7 ідент. код 04059243) судовий збір: за подання позовної заяви в сумі 8027 (вісім тисяч двадцять сім) грн. 74 коп. та за подання апеляційної скарги в сумі 12040 (дванадцять тисяч сорок) грн. 11 коп.

Стягнути з Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7 ідент. код 04059243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" (43010, м. Луцьк, вул. Кременчуцька ,38, ідент. код 34524327) судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 521 (п`ятсот двадцять один) грн. 33 коп.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Т.Д. Геза

Суддя І.А. Шутенко

(У судовому засіданні 09.09.2019 проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 12.09.2019).

Зареєстровано 12.09.2019
Оприлюднено 12.09.2019
Дата набрання законної сили 09.09.2019

Судовий реєстр по справі 922/530/18

Проскрольте таблицю вліво →
Рішення Суд Форма
Постанова від 09.09.2019 Східний апеляційний господарський суд Господарське
Ухвала від 19.08.2019 Східний апеляційний господарський суд Господарське
Ухвала від 29.07.2019 Східний апеляційний господарський суд Господарське
Постанова від 08.07.2019 Касаційний господарський суд Господарське
Ухвала від 24.05.2019 Касаційний господарський суд Господарське
Ухвала від 15.04.2019 Касаційний господарський суд Господарське
Ухвала від 14.03.2019 Касаційний господарський суд Господарське
Постанова від 06.02.2019 Східний апеляційний господарський суд Господарське
Ухвала від 04.02.2019 Східний апеляційний господарський суд Господарське
Ухвала від 09.01.2019 Східний апеляційний господарський суд Господарське

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Перевірити компанію

Додайте Опендатабот до улюбленного месенджеру

Вайбер Телеграм Месенджер

Опендатабот для телефону