Ухвала

від 04.09.2019 по справі 910/8130/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

04.09.2019Справа № 910/8130/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у судовому засіданні справу

за поданням за позовом Приватного виконавця виконавчого округу в місті Києві Мельніченко Олега Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи по виконавчому провадженню № 57126263 у справі Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк (03115, м.Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 107-А) до про Товариства з обмеженою відповідальністю СВІТ ТРЕЙД КОМПЛЕКТ (01021, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 28/2, Н/П 43) стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 886 549 грн. 77 коп.

Приватний виконавець: не з`явився

ВСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство ПроКредит Банк (надалі також - Стягувач ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю СВІТ ТРЕЙД КОМПЛЕКТ (надалі також - Боржник ) про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 886 549 грн. 77 коп.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2017 року у справі № 910/8130/17 позов Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ТРЕЙД КОМПЛЕКТ" задоволений частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ТРЕЙД КОМПЛЕКТ" на користь Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" заборгованість по капіталу у розмірі 1 274 980 грн. 05 коп., заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 6 943 грн. 17 коп., заборгованість по процентам за неправомірне користування кредитом у розмірі 31 614 грн. 43 коп., пеню у розмірі 132 157 грн. 21 коп. та судовий збір у розмірі 21 685 грн. 42 коп.; в іншій частині позову відмовлено.

24.10.2017 року Господарським судом міста Києва видано наказ № 910/8130/17 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2017 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 року.

02.09.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від приватного виконавця виконавчого округу в місті Києві Мельніченка Олега Володимировича надійшло подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи по виконавчому провадженню № 57126263 з примусового виконання наказу № 910/8130/17 Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 року - ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2019 року розгляд подання приватного виконавця виконавчого округу в місті Києві Мельніченка Олега Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи по виконавчому провадженню № 57126263 з примусового виконання наказу № 910/8130/17 Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 року - ОСОБА_1 призначено на 04.09.2019 року.

В судове засідання 04.09.2019 року приватний виконавець виконавчого округу в місті Києві Мельніченко Олег Володимирович не з`явивися, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмою від 04.09.2019 року у справі № 910/8130/17.

Оскільки неявка приватного виконавця не є перешкодою для розгляду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи, Суд вважає за можливе розглянути подання за відсутності приватного виконавця.

Суд, дослідивши матеріали подання приватного виконавця, дійшов висновку про його задоволення та тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи по виконавчому провадженню № 57126263 з примусового виконання наказу № 910/8130/17 Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 року - ОСОБА_1 з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ст .2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Статтею 337 ГПК України унормовано, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що означений захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Так, за приписами п. 19 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження поміж іншого має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

Нормами п. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Приписами ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Відповідно до роз`яснення Верховного Суду України у листі від 01.02.2013 р. "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" поняття ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням суду, варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог Закону України "Про виконавче провадження", 03.09.2018 року приватним виконавцем Мельніченком Олегом Володимировичем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №57126263, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно.

05.09.2018 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження у загальному розмірі 1 172 827 грн. 19 коп.

Згідно з відповіддю Державної фіскальної служби України № 1041843178 від 04.09.2018 року боржник має 13 відкритих рахунків у банківських установах.

05.09.2018 року приватний виконавець звернувся до банківських установ із Вимогами про надання інформації щодо наявності відкритих рахунків, у відповідь банківськими установами повідомлено про накладення арештів на грошові кошти на рахунках боржника в межах стягуваної суми. Одночасно, АТ Укрсоцбанк повідомило, що залишок коштів на рахунку боржника складає 24 копійки. На підставі Розпорядження № 57126263 від 20.12.2018 року грошові кошти у розмірі 24 копійки перераховано в рахунок витрат виконавчого провадження на користь приватного виконавця.

18.09.2018 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт рухомого майна боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження у загальному розмірі 1 172 827 грн. 19 коп.

27.09.2018 року приватним виконавцем отримано від Територіального сервісного центру № 8046 Регіонального сервісного центру в м. Києві отримано відповідь № 31/26-1807 від 23.11.2018, відповідно до якої транспортних засобів за боржником не зареєстровано.

Крім того, в ході проведення виконавчих дій встановлено, що за боржником не зареєстровано рухоме майно, об`єкти інтелектуальної власності та земельні ділянки.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна боржник має у власності об`єкт житлової нерухомості - квартиру, загальною площею 53,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

08.10.2018 року приватний виконавець звернувся до боржника, Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві та Головного управління статистики у м. Києві із Вимогою про надання балансів (звіт про фінансовий стан боржника) за останні два звітні періоди.

31.10.2018 року приватним виконавцем складено Акт, яким встановлено, що за адресою місцезнаходження боржник не знаходиться.

Викликом приватного виконавця № 302 від 01.11.2018 року зобов`язано керівника боржника з`явитись до виконавця 14.11.2018 та надати перелік документів згідно вимоги.

Викликом приватного виконавця № 165 від 13.02.2019 року вдруге зобов`язано керівника боржника з`явитись до виконавця 20.02.2019 року та надати перелік документів згідно вимоги.

Директором боржника ОСОБА_1 було надано письмові пояснення від 20.02.2019 року, в яких вказано, що все майно і рахунки підприємства арештовані, підприємство діяльність не веде з 2018 років, доходи підприємство не отримує.

Крім того, 20.02.2019 року боржником на виконання вимоги від 08.10.2018 року подано декларацію про доходи та майно боржника юридичної особи, з якої вбачається відсутність майна боржника.

Разом з тим, з наданої АТ Укрсоцбанк на запит приватного виконавця виписки по рахунку боржника за період з 19.07.2017 року по 27.12.2018 року вбачається, що у період з 24.07.2017 року по 03.09.2018 року відбувався рух коштів по рахунку: а саме: здійснювались оплати за поставлений товар, оплата послуг, оплата абонплати за укладеними господарськими договорами, сплата процентів та погашення комісії за РКО, що підтверджує ведення боржником господарської діяльності та наявність грошових коштів для погашення заборгованості перед Позивачем. В той же час, згідно з інформацією за випискою, рух коштів по рахунку божника припинився після 03.09.2018 року, тобто після відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду. При цьому, останньою дією по рахунку є перерахування 04.09.2018 року грошових коштів у розмірі 35 385 грн. 24 коп. на інший поточний рахунок, що підтверджує обізнаність боржника про наявність виконавчого провадження та його умисне ухилення від виконання рішення у даній справі.

15.03.2019 року приватним виконавцем отримано відповідь від Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Головного управління державної міграційної служби в місті Києві, відповідно до якої, ОСОБА_1 , 18.06.2013 року був документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , орган, що видав 8037, та 07.02.2019 року був документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , орган, що видав 8103.

З матеріалів справи вбачається, що Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України повідомлено державного виконавця, що боржник перетинав державний кордон України, а саме:

- пункт пропуску Бориспіль, 28.04.2018 року виїзд - 10.05.2018 року в`їзд, Київ - Хургада, Хургада Київ;

- пункт пропуску Бориспіль, виїзд 18.06.2018 року - 21.06.2018 року в`їзд, Київ - Прага, Прага - Київ;

- пункт пропуску Краківець, 23.08.2018 року виїзд - 23.08.2018 року в`їзд, НОМЕР_6

- пункт пропуску Краківець, 24.08.2018 року виїзд - 24.08.2018 року в`їзд, НОМЕР_5

- пункт пропуску Бориспіль, 07.12.2018 року виїзд - 10.12.2018 року в`їзд, Київ - Рига, Рига - Київ;

- пункт пропуску Бориспіль, 17.01.2019 року виїзд - 26.01.2019 року в`їзд, Київ - Шарм Ель Шейх , Шарм Ель Шейх - Київ;

- пункт пропуску Бориспіль, 11.03.2019 року виїзд Київ - Відень.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги роз`яснення Верховного Суду України, викладені в листі від 01.02.2013, судом встановлено, що приватним виконавцем у повному обсязі вчинені усі необхідні дії для примусового виконання судового рішення, проте, боржник ухиляється від виконання обов`язків, покладених на нього рішенням суду, будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суду не здійснює, що суперечить вимогам частини 5 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Положеннями статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" № 3857-ХІІ у редакції від 28.08.2018 встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Статтею 7 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що ст. 129-1 Конституції України, ст. 326 Господарського процесуального кодексу України та ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009 Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі "Шмалько проти України" зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пар. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).

Таким чином, практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання остаточного судового рішення.

З огляду на викладене вище, враховуючи те, що приватним виконавцем належними засобами доказування доведено факт ухилення керівника боржника від виконання остаточного рішення суду та враховуючи приписи чинного законодавства щодо обов`язковості виконання остаточних судових рішень, суд вважає правомірним та обґрунтованим застосування до керівника боржника-юридичної особи такої міри примусового впливу, як обмеження у праві виїзду за межі України, що узгоджується з положеннями ст. 337 Господарського процесуального кодексу України, п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".

За вказаних обставин у сукупності, наведена міра може змусити боржника виконати свої зобов`язання за судовим рішенням або віднайти шляхи врегулювання боргового зобов`язання із стягувачем, тому подання Приватного виконавця виконавчого округу в місті Києві Мельніченка Олега Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи по виконавчому провадженню № 57126263 ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 234, 337 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 18 та 19 Закону України Про виконавче провадження , Господарський суд міста Києва,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Подання Приватного виконавця виконавчого округу в місті Києві Мельніченка Олега Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Світ Трейд Комплект ОСОБА_1 за наказом Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 року у справі № 910/8130/17 - задовольнити.

2. Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Світ Трейд Комплект - ОСОБА_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 , до виконання зобов`язань, покладених на боржника Товариство з обмеженою відповідальністю Світ Трейд Комплект (Ідентифікаційний код юридичної особи 16485488) наказом № 910/8130/17, виданим 24.10.2017 року Господарським судом міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю СВІТ ТРЕЙД КОМПЛЕКТ (01021, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 28/2, Н/П 43, Ідентифікаційний код юридичної особи 16485488) на користь Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк (03115, м.Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 107-А, Ідентифікаційний код юридичної особи 21677333) заборгованість по капіталу у розмірі 1 274 980 (один мільйон двісті сімдесят чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят) грн. 05 (п`ять) коп., заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 6 943 (шість тисяч дев`ятсот сорок три) грн. 17 (сімнадцять) коп., заборгованість по процентам за неправомірне користування кредитом у розмірі 31 614 (тридцять одна тисяча шістсот чотирнадцять) грн. 43 (сорок три) коп., пеню у розмірі 132 157 (сто тридцять дві тисячі сто п`ятдесят сім) грн. 21 (двадцять одна) коп. та судовий збір у розмірі 21 685 (двадцять одна тисяча шістсот вісімдесят п`ять ) грн. 42 (сорок дві) коп.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 04 вересня 2019 року

Суддя О.В. Чинчин