Рішення

від 09.09.2019 по справі 924/348/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" вересня 2019 р. Справа № 924/348/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., за участю секретаря судового засідання Желіхівської О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом закритого акціонерного товариства „Старокостянтинівський хлібозавод", Хмельницька область, м. Старокостянтинів

до ОСОБА_1 , Хмельницька область, Старокостянтинівський район, с. Волиця Керекешина

до товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Морган кепітал" м. Київ

про - визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги №45-Ф від 01.09.2016р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Морган кепітал" та ОСОБА_1 ;

- визнання недійсним договору від 01.09.2016р. про відступлення прав за іпотечним договором посвідченим 16.11.2007р. приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області Лавутою Т.О. та зареєстрованим в реєстрі за №4143, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З., зареєстрованого в реєстрі за №2189, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Морган кепітал" та ОСОБА_1

Представники сторін:

від позивача: Овчаренко Л.Г. - адвокат згідно ордера від 06.02.2019р.

від відповідача-1: Сеньков О.Г. - адвокат згідно ордеру від 30.05.19р.

від відповідача-2: не викликався

Рішення ухвалюється 09.09.2019р., оскільки в судовому засіданні 03.09.2019р. постановлялася ухвала про оголошення перерви.

У судовому засіданні згідно зі ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

15.04.2019 року до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява закритого акціонерного товариства „Старокостянтинівський хлібозавод", Хмельницька область, м. Старокостянтинів до ОСОБА_1 , Хмельницька область, Старокостянтинівський район, с. Волиця Керекешина про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги №45-Ф від 01.09.2016р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Морган кепітал" та ОСОБА_1 ; визнання недійсним договору від 01.09.2016р. про відступлення прав за іпотечним договором посвідченого 16.11.2007р. приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області Лавутою Т.О. та зареєстрованого в реєстрі за №4143, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З., зареєстрованого в реєстрі за №2189, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Морган кепітал" та ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 22.04.2019р. вказану позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 06.05.2019р. відкрито провадження у справі №924/348/19, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості співвідповідача - товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Морган кепітал", призначено підготовче засідання.

13.06.2019р. судом продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/348/19 на 30 днів.

Ухвалою суду від 14.08.2019р. закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 29.08.2019р.

В судовому засіданні 29.08.2019р. постановлено ухвалу про відкладення судового засідання по суті на 03.09.2019р.

В судовому засіданні 03.09.2019р. постановлено ухвалу про оголошення перерви на 09.09.2019р.

Позиція позивача.

Закрите акціонерне товариство „Старокостянтинівський хлібозавод" звернулося з позовом до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Морган кепітал" про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги №45-Ф від 01.09.2016р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Морган кепітал" та ОСОБА_1 ; визнання недійсним договору від 01.09.2016р. про відступлення прав за іпотечним договором посвідченого 16.11.2007р. приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області Лавутою Т.О. та зареєстрованого в реєстрі за №4143, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З., зареєстрованого в реєстрі за №2189, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Морган кепітал" та ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оспорюванні договори про відступлення права вимоги укладені з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки кредитодавцем за кредитним договором може бути виключно банк або інша фінансова установа. Позивач наголошує, що ОСОБА_1 не є фінансовою установою і тому не має права надавати фінансові послуги, не може бути наділене правами кредитодавця за кредитним договором.

Позивач зазначає про те, що оспорюваний договір про відступлення права вимоги №45-Ф від 01.09.2016р. за своєю юридичною природою (незважаючи на його назву) є договором факторингу. Цесія (уступка) права вимоги є одним з обов`язкових елементів відносин факторингу. В свою чергу за змістом ч. 3 ст. 1079 ЦК України фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа суб`єкт підприємницької діяльності, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Посилаючись на правову позицію ВС від 11.09.2018р. у справі №909/968/16, позивач вказує, що фактор для надання фінансової послуги повинен бути включений до Державного реєстру фінансових установ.

Також звертає увагу, що договір про відступлення права вимоги містить іншу інформацію щодо кредиторської заборгованості, порівняно із заборгованістю, яка стягнута за рішеннями суду від 02.02.2011р. у справі №15/2149-10 та від 26.01.2011р. у справі №16/2146-10. Таким чином, позивач стверджує, що всупереч вимогам ст. 1050 ЦК України за договорами про відступлення права вимоги від 01.09.2016р. новий кредитор набув права вимоги за кредитними договорами набагато більше, ніж вказано в судових рішеннях, а Банк незважаючи на виставлену вимогу до боржника та рішення суду продовжував нараховувати проценти за користування кредитом та комісію, що не узгоджується з судовою практикою (постанова Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018р. у справі №444/9519/12).

У письмову поясненні від 11.07.2019р. позивач обґрунтував підстави звернення з даним позовом до господарського суду Хмельницької області. Зокрема зазначає, що з урахуванням положень п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України, у справах щодо виконання акцесорних зобов`язань суб`єктний критерій застосуванню не підлягає, а вибір судочинства у такому випадку залежить виключно від суб`єктивного складу сторін основного зобов`язання. Наголошує, що оспорюванні договори про відступлення права вимоги є похідними від основного договору (кредитних договорів від 16.11.2007р.), які укладалися між юридичними особами - ТОВ „Авена" та ПАТ „УкрСиббанк".

Позивач звертає увагу на те, що критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Натомість відсутність у фізичної особи статусу підприємця не має правового значення для визначення юрисдикції спору. При цьому посилається на судову практику - постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі №922/3506/18, від 19.03.2019р. у справі №904/2538/18, від 02.10.2018р. у справі №910/1733/18, від 13.03.2019р. №906/277/18, від 0907.2019р. у справі №916/1261/18.

Позиції відповідачів.

Відповідач - ОСОБА_1 у відзиві на позов від 22.05.2019р. проти позову заперечує. Зазначає, що оскільки договори про відступлення права вимоги від 01.09.2016р. в частині розміру кредитної заборгованості не спростовані, тому відсутні підстави для визнання їх недійсними, з вказаних обставин.

Також відповідач не погоджується з твердженням позивача про те, що договір про відступлення права вимоги №45-Ф від 01.09.2016р. за своєю юридичною природою є договором факторингу. Звертає увагу, що обов`язковою умовою договору факторингу є оплата, яку має здійснити первісний кредитор (клієнт) новому кредитору (фактору) за надання в його розпорядження коштів під відступлення права вимоги. Таку плату здійснює саме клієнт (первісний кредитор), а не навпаки, у зв`язку з чим здійснення фінансування первісного кредитора шляхом купівлі у нього новим кредитором права грошової вимоги, що зокрема допускається за договором факторингу, за відсутності обов`язку у первісного кредитора сплачувати новому кредитору винагороду за надання таких послуг не є підставою для визнання такого правочину договором факторингу. При цьому, посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018р. у справі №909/968/16.

Відповідач звертає увагу, що зі змісту договору про відступлення права вимоги №45-Ф від 01.09.2016р. вбачається, що після відступлення права вимоги первісним кредитором припиняються взаємовідносини з новим кредитором і боржником, що є ознакою відступлення права вимоги. Зазначене також підтверджується заміною стягувача у виконавчому провадженні.

Повідомляє, що 09.08.2017р. між ОСОБА_1 та ЗАТ „Старокостянтинівський хлібозавод" був укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким позивач передав відповідачу - ОСОБА_1 право власності на предмет іпотеки. Даний договір припинив зобов`язання позивача за договором іпотеки та зобов`язання ТОВ „Авена" за кредитним договором. Вказує, що при укладенні вищезазначеного договору позивачу було відомо про оспорювані договори та останній погоджувався з їх змістом.

Відповідач - ТОВ „Фінансова компанія „Морган кепітал" у заяві від 14.06.2019р. вважає позовні вимоги необґрунтованими та заперечує проти їх задоволення. Просить розгляд справи здійснювати за відсутності уповноваженого представника, за наявними у справі документами.

Дослідивши фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, надані по справі докази та пояснення, судом встановлено та приймається до уваги таке.

16.11.2007р. між АКІБ „УкрСиббанк" (надалі -Банк, змінив своє повне найменування на Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк") та товариством з обмеженою відповідальністю „Авена" (надалі - позичальник) було укладено кредитний договір за №11252689000, (надалі - Договір), згідно якого банк зобов`язувався надати позичальнику, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 1 000 000,00 грн. у порядку та умовах, визначених цим договором. (п.п. 1.1 кредитного договору).

16.11.2007р. між АКІБ „УкрСиббанк" (надалі Банк, змінив своє повне найменування на Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк") та Товариством з обмеженою відповідальністю „Авена" (надалі позичальник) було укладено кредитний договір за №11252713000, (надалі - Договір), згідно якого банк зобов`язався надати позичальнику, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 767000 грн. у порядку та умовах, визначених цим договором. (п.п. 1.1 кредитного договору).

Також 16.11.2007р. між АКІБ „Укрсиббанк" (іпотекодержатель) та ЗАТ „Старокостянтинівський хлібзавод" (іпотекодавець), що є майновим поручителем ТОВ „Авена", було укладено іпотечний договір (посвідчений приватним нотаріусом Лавутою Т. О., зареєстрований в реєстрі за №4143). Згідно із п.п.1.1 договору іпотеки передбачено, що іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю наступне нерухоме майно: цілісний майновий комплекс, що розташований на земельній ділянці площею 1,113 га та складається з: (головного корпусу площею 2898,0 кв.м., будівлі основного складу площею 459,8 кв.м., будівлі механічної майстерні площею 94,7 кв.м., магазину „Хліб" площею 137,7 кв.м., трансформаторної площею 31,7 кв.м., будівлі млина площею 130,7 кв.м., електростанції площею 74,7 кв.м., прохідної площею 34,6 кв.м., гаражів, зерноскладу площею 58,3 кв.м.), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 2 , що належить на праві власності Закритому акціонерному товариству „Старокостянтинівський хлібозавод" (м.Старокостянтинів, вул. М. Стельмаха, буд.2, код ЗКПО 00380439, р/р. НОМЕР_1 в АКІБ „УкрСиббанк", м. Старокостянтинів, МФО 351005), та є предметом іпотеки відповідно до Іпотечного договору від 16.11.2007р., який посвідчений приватним нотаріусом Лавутою Т. О., зареєстровано в реєстрі за №4143 на користь Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" (61050, м. Харків, Проспект Московський,60, р/р. НОМЕР_2 , МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750).

Укладення вищевказаних договорів встановлено рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.01.2011р. у справі №16/2146-10 та від 02.02.2011р. у справі №15/2149-10.

Так, згідно рішення господарського суду Хмельницької області від 26.01.2011р. у справі №16/2146-10 було стягнуто із товариства з обмеженою відповідальністю „Авена" на користь публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" 1269801,53 грн. заборгованості по кредиту, 2108,77 грн. пені, 6359,55 грн. витрат по оплаті державного мита та 117,77 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також звернуто стягнення на майно: цілісний майновий комплекс, що розташований на земельній ділянці площею 1,113 га та складається з: (головного корпусу площею 2898,0 кв.м., будівлі основного складу площею 459,8 кв.м., будівлі механічної майстерні площею 94,7 кв.м., магазину „Хліб" площею 137,7 кв.м., трансформаторної площею 31,7 кв.м., будівлі млина площею 130,7 кв.м., електростанції площею 74,7 кв.м., прохідної площею 34,6 кв.м., гаражів, зерноскладу площею 58,3 кв.м.), який знаходиться за адресою: м. Старокостянтинів, вул. Михайла Стельмаха, буд. 2, що належить на праві власності Закритому акціонерному товариству „Старокостянтинівський хлібозавод" (м.Старокостянтинів, вул. М. Стельмаха, буд.2, код ЗКПО 00380439, р/р. НОМЕР_1 в АКІБ „УкрСиббанк", м. Старокостянтинів, МФО 351005), та є предметом іпотеки відповідно до Іпотечного договору від 16.11.2007р., який посвідчений приватним нотаріусом Лавутою Т. О., зареєстровано в реєстрі за №4143 на користь Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" (61050, м. Харків, Проспект Московський,60, р/р. НОМЕР_2 , МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750).

Судом встановлено, що зобов`язання за кредитним договором №11252689000 від 16.11.2007р. є непогашеним в сумі 1269801,53 грн., з яких: 902945,92 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 366855,61 грн. - заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитними коштами.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 02.02.2011р. у справі №15/2149-10 стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Авена" на користь публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" 1062845,66грн. заборгованості по кредиту, 1762,26 грн. пені, 5323,03грн. витрат по оплаті державного мита та 117,77 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також звернуто стягнення на майно: цілісний майновий комплекс, що розташований на земельній ділянці площею 1,113 га та складається з: (головного корпусу площею 2898,0 кв.м., будівлі основного складу площею 459,8 кв.м., будівлі механічної майстерні площею 94,7 кв.м., магазину „Хліб" площею 137,7 кв.м., трансформаторної площею 31,7 кв.м., будівлі млина площею 130,7 кв.м., електростанції площею 74,7 кв.м., прохідної площею 34,6 кв.м., гаражів, зерноскладу площею 58,3 кв.м.), який знаходиться за адресою: м. Старокостянтинів, вул. Михайла Стельмаха, буд. 2, що належить на праві власності Закритому акціонерному товариству „Старокостянтинівський хлібозавод" (м.Старокостянтинів, вул. М. Стельмаха, буд.2, код ЗКПО 00380439, р/р. НОМЕР_1 в АКІБ „УкрСиббанк", м. Старокостянтинів, МФО 351005), та є предметом іпотеки відповідно до Іпотечного договору від 16.11.2007р., який посвідчений приватним нотаріусом Лавутою Т.О., зареєстровано в реєстрі за №4143 на користь Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" (61050, м. Харків, Проспект Московський,60, р/р. НОМЕР_2 , МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750).

Судом встановлено, що зобов`язання за кредитним договором №11252713000, від 16.11.2007р. є непогашеним в сумі 1062 845,66 грн., з яких: 751436,53 грн. - прострочена заборгованість за кредитом та 311409,13 грн. - заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитними коштами.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.11.2013р. у справі №922/4189/13 було відмовлено у позові з ЗАТ „Старокостянтинівський хлібзавод", 3-і особи-1, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ „Авена" та ВДВС Старокостянтинівського районного управління юстиції до ПАТ "УкрСиббанк" про припинення іпотеки на майно.

01.09.2016р. між ПАТ "УкрСиббанк" (первісний кредитор) та ТОВ "Фінансова компанія "Морган кепітал" (новий кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги №08/16 за яким первісний кредитор зобов`язується передати у власність новому кредитору, а новий кредитор прийняти права вимоги та в їх оплату сплатити винагороду первісному кредитору на умовах, визначених цим договором. Обсяг прав вимоги станом на дату укладення цього договору визначається первинними договорами та договорами забезпечення, зазначеними у додатку І до цього договору (в тому числі додатковими угодами до них у разі їх наявності) (п. п. 1.1., 1.2. договору).

Пунктом 1.3. передбачено, що на день підписання договору загальна заборгованість за кредитними договорами зазначеними у додатку 1 до цього договору (в тому числі додатковими угодами до них у разі їх наявності) становить:

- за Кредитним договором №11252689000 від 16.11.2007 року, боржником за яким є товариство з обмеженою відповідальністю "Авена" заборгованість становить 2745815,06 грн., а саме: 902945,92 грн. - основна сума боргу, 1792303,94 грн. - проценти, 50565,20 грн. - комісія.

- за Кредитним договором №11252713000 від 16.11.2007р., боржником за яким є товариство з обмеженою відповідальністю "Авена", заборгованість становить 2304632,14 грн., а саме: 751436,53 грн. - основна сума боргу, 1504 502,46 грн. - проценти, 48693,15 грн. - комісія.

Відповідно до п. 1.4 договору одночасно з відступленням прав вимоги до нового кредитора переходять усі права первісного кредитора за усіма договорами забезпечення, які не були посвідчені нотаріально. Передання прав первісного кредитора за такими договорами забезпечення здійснюється не раніше надходження на рахунок первісного кредитора винагороди за цим договором, передбаченої п.2.1 цього договору. Новий кредитор після дня підписання Акту приймання-передачі прав вимоги відповідно до п. 3.2 договору зобов`язаний за власний рахунок ініціювати внесення змін до Державного реєстру обтяжень, рухомого майна щодо заміни заставодержателя.

Передання прав первісного кредитора за договорами забезпечення, що підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню згідно з положеннями ч. 1 ст. 209 ЦК України та ст. 18 Закону України "Про іпотеку", а саме за іпотечними договорами (договорами іпотеки) відбувається на підставі окремих договорів відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, що мають бути підписані та нотаріально посвідчені після підписання цього договору, але не раніше надходження на рахунок первісного кредитора винагороди за цим Договором, передбаченої п. 2.1 цього договору. Новий кредитор після дня підписання Акту приймання - передачі прав вимоги відповідно до п.3.2 цього договору зобов`язаний за власний рахунок ініціювати внесення змін до Державного реєстру прав щодо зміни іпотекодержателя.

У п. 2.1. договору про відступлення прав вимоги передбачено, що сума винагороди за даним договором становить 948864,10 грн. без ПДВ та сума винагороди у сумі 53267,90 грн.

Відповідно до п. 2.2. договору новий кредитор здійснює перерахування винагороди двома платежами у безготівковій формі у дату відступлення на рахунок первісного кредитора. Винагорода вважається отриманою первісним кредитором від нового кредитора після зарахування на рахунок первісного кредитора всієї суми винагороди, зазначеної у п. 2.1. цього договору.

Права вимоги переходять від первісного кредитора до нового кредитора у дату відступлення, але не раніше моменту зарахування на рахунок первісного кредитора суми винагороди за цим договором, передбаченої п. 2.1. цього договору, після чого новий кредитор одержує право вимагати від боржників і гарантів виконання усіх зобов`язань за первинними договорами і договорами забезпечення. До нового кредитора переходять права вимоги в обсязі та на умовах, що існували на дату відступлення (п. 3.1. договору).

Згідно з п. 3.2. договору відступлення прав вимоги засвідчується складанням сторонами акта приймання-передачі прав вимоги за формою згідно з додатком 2 до цього договору. Акт приймання-передачі прав вимоги складається сторонами виключно після одержання первісним кредитором суми винагороди.

У п. 3.5. договору передбачено, що після дати відступлення новий кредитор може відступити ці або будь-які права вимоги третім особам. Таке відступлення не потребує згоди або повідомлення первісного кредитора.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

01.09.2016р. між ПАТ "УкрСиббанк" (первісний кредитор) та ТОВ "Фінансова компанія "Морган кепітал" (новий кредитор) на виконання договору про відступлення прав вимоги №08/196 від 01.09.2016р. складено та підписано акт приймання-передачі документації, згідно якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв: оригінал кредитного договору №11252689000 від 16.11.2007р., укладеного з позичальником- ТОВ „Авена", оригінал кредитного договору №11252713000 від 16.11.2007р., укладеного з позичальником- ТОВ „Авена", оригінал іпотечного договору від 16.11.2007р., укладеного з ЗАТ „Старокостянтинівський хлібозавод", посвідчений приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області Лавутою Т.О. 16.11.2007р. та зареєстрованим в реєстрі за №4143.

01.09.16р. між ПАТ "УкрСиббанк" (первісний кредитор) та ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал" (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги за Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області Лавутою Т.О. 16.11.2007р. та зареєстрованим в реєстрі №4143, відповідно до п. 1 якого одночасно з укладенням між первісним кредитором та новим кредитором договору про відступлення прав вимоги № 08/16 від 01.09.2016р. (далі - договір про відступлення прав вимог), за Кредитним договором №11252689000 від 16.11.2007р. разом з усіма додатками до нього/них та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями та викладеннями у новій редакції, що є його невід`ємною частиною та за Кредитним договором №11252713000 від 16.11.2007р. разом з усіма додатками до нього/них та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями та викладеннями у новій редакції, що є його невід`ємною частиною (надалі разом - Кредитний договір), укладеним між первісним кредитором та товариством з обмеженою відповідальністю „Авена" (код ЄДРПОУ 23739185), (надалі іменується - боржник): первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає права вимоги за Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області Лавутою Т.О. 16.11.2007р. та зареєстрованим в реєстрі за № 4143 (надалі - Іпотечний договір), укладеним між первісним кредитором з однієї сторони та ЗАТ "Старокостянтинівський хлібзавод" (код ЄДРПОУ 00380439), юридична адреса: 31100 Хмельницька область, м.Старокостянтинів, вул.М.Стельмаха, 2 (надалі - Іпотекодавець), з другої сторони, відповідно до якого первісному кредитору в забезпечення виконання зобов`язань боржником за кредитним договором було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: цілий майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, місто Старокостянтинів, вулиця Михайла Стельмаха, будинок 2 та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Старокостянтиніської міської ради 02.11.2007р., на підставі рішення від 11.10.2007р. за №476 п.5 та зареєстрованого Старокостянтинівським бюро технічної інвентаризації в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 06.11.2007р. за реєстраційним номером 1079032, номер запису 38 в реєстраційній книзі №1 і немає жодних договірних змін строків позовної давності, щодо правочинів на підставі яких Іпотекодавець набув право власності на предмет іпотеки.

Предмет іпотеки складається з: цегляного головного корпусу площею 2898,0 кв.м., позначеного в плані літерою „А-2"; цегляної будівлі основного складу площею 459,8 кв.м., ., позначеної в плані літерою „Д-1"; цегляної будівлі механічної майстерні площею 94,7 кв.м., позначеної в плані літерою „В-1"; цегляного магазину „Хліб" площею 137,7 кв.м., позначеного в плані літерою „Г-1"; цегляної трансформаторної площею 31,7 кв.м., позначеної в плані літерою „Ж-1"; цегляної будівлі млина площею 130,7 кв.м., позначеної в плані літерою „З-1"; цегляної електростанції площею 74,7 кв.м., позначеної в плані літерою „К-1"; цегляної прохідної площею 34,6 кв.м., позначеного в плані літерою „П-1"; цегляного гаража, позначеного в плані літерою „Г1-1"; блочного гаража, позначеного в плані літерою „Г2-1"; блочного гаража, позначеного в плані літерою „Г3-1"; цегляно-блочного гаража, позначеного в плані літерою „Д-1"; цегляного зерноскладу площею 58,3 кв.м., позначеного в плані літерою „М-1"; шлакового паркану, позначеного в плані літерою „1-1"; дерев`яного паркану, позначеного в плані літерою „2-1"; асфальтної території, позначеної в плані „1".

Відповідно до п. 1.2. договору відступлення прав вимоги за іпотечним договором здійснюється в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включаючи: всі права іпотекодержателя, що передбачені умовами Іпотечного договору; право звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до іпотечного договору.

Вартість прав, що відступаються за цим договором, включено до ціни за договором про відступлення права вимоги за кредитними договорами та підлягає сплаті на умовах, в порядку і в строки, визначені договором про відступлення прав вимоги (п. 1.3. договору).

Договір підписано представниками сторін, скріплено печатками підприємств та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. 01.09.2016р., зареєстрований в реєстрі за №2188.

01.09.2016р. на підставі заяви ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал" №18378014 від 01.09.2016р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено зміни щодо іпотекодержателя, а саме, АКІБ "УкрСиббанк" змінено на ТОВ "Фінансова компанія "Морган кепітал".

01.09.2016р. між ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал" (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №45-Ф відповідно до якого первісний кредитор зобов`язується передати у власність новому кредитору, а новий кредитор прийняти права вимоги та в їх оплату сплатити винагороду первісному кредитору на умовах, визначених цим договором. Обсяг прав вимоги станом на дату укладення цього договору визначається первинними договорами та договорами забезпечення (п. п. 1.1., 1.2. договору).

Пунктом 1.3. передбачено, що на день підписання договору загальна заборгованість за кредитними договорами зазначеними у додатку 1 до цього договору (в тому числі додатковими угодами до нього) становить:

- за Кредитним договором №11252689000 від 16.11.2007 року, боржником за яким є товариство з обмеженою відповідальністю "Авена" заборгованість становить 2745815,06 грн., а саме: 902945,92грн. - основна сума боргу, 1792303,94 грн. - проценти, 50565,20 - грн. комісія.

- за Кредитним договором №11252713000від 16.11.2007р., боржником за яким є товариство з обмеженою відповідальністю "Авена", заборгованість становить 2304632,14 грн., а саме: 751436,53 грн. - основна сума боргу, 1504 502,46 грн. - проценти, 48693,15 грн. - комісія.

Відповідно до п. 1.4 договору одночасно з відступленням прав вимоги до нового кредитора переходять усі права первісного кредитора за усіма договорами забезпечення, які не були посвідчені нотаріально. Передання прав первісного кредитора за такими договорами забезпечення здійснюється не раніше надходження на рахунок первісного кредитора винагороди за цим договором, передбаченої п.2.1 цього договору. Новий кредитор після дня підписання Акту приймання-передачі прав вимоги відповідно до п. 3.2 договору зобов`язаний за власний рахунок ініціювати внесення змін до Державного реєстру обтяжень, рухомого майна щодо заміни заставодержателя.

Передання прав первісного кредитора за договорами забезпечення, що підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню згідно з положеннями ч. 1 ст. 209 ЦК України та ст. 18 Закону України "Про іпотеку", а саме за іпотечними договорами (договорами іпотеки) відбувається на підставі окремих договорів відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, що мають бути підписані та нотаріально посвідчені після підписання цього договору, але не раніше надходження на рахунок первісного кредитора винагороди за цим Договором, передбаченої п. 2.1 цього договору. Новий кредитор після дня підписання Акту приймання - передачі прав вимоги відповідно до п.3.2 цього договору зобов`язаний за власний рахунок ініціювати внесення змін до Державного реєстру прав щодо зміни іпотекодержателя.

У п. 1.6. договору сторони підтвердили, що згідно з цим договором до нового кредитора переходять права вимоги первісного кредитора за всіма судовими рішеннями та виконавчими документами, отриманими в межах примусового стягнення заборгованості боржником та/або гарантів за первинними договорами.

Згідно з п. 2.1. договору передбачено, що сума винагороди за відступлення прав вимоги становить 1005000,00 грн. без ПДВ.

У п. 2.2. договору сторони підтверджують, що сума винагороди за відступлення права вимоги сплачена новим кредитором в повному об`ємі до підписання даного договору на підставі попереднього договору про відступлення права вимоги №45-Ф/1 від 31.08.2016р.

Відповідно до п. 3.1. договору права вимоги переходять від первісного кредитора до нового кредитора у дату відступлення, але не раніше моменту зарахування на рахунок первісного кредитора суми винагороди за цим договором, передбаченої п. 2.1. цього договору, після чого новий кредитор одержує право вимагати від боржників і гарантів виконання усіх зобов`язань за первинними договорами і договорами забезпечення. До нового кредитора переходять права вимоги в обсязі та на умовах, що існували на дату відступлення.

Згідно з п. 3.2. договору відступлення прав вимоги засвідчується складанням сторонами акта приймання-передачі прав вимоги за формою згідно з додатком 2 до цього договору. Акт приймання-передачі прав вимоги складається сторонами виключно після одержання первісним кредитором суми винагороди.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений печаткою ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал".

01.09.2016р. між ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал" (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (новий кредитор) на виконання договору про відступлення прав вимоги №45-Ф від 01.09.2016р. складено та підписано акт приймання-передачі документації, відповідно до якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв: кредитний договір №11252689000 від 16.11.2007р., укладений з позичальником - ТОВ „Авена", кредитний договір №11252713000 від 16.11.2007р., укладений з позичальником - ТОВ „Авена", іпотечний договір від 16.11.2007р., посвідчений приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області Лавутою Т.О. 16.11.2007р. та зареєстрованим в реєстрі за №4143, копію договору про відступлення прав вимоги №08-16 від 01.09.2016р.

01.09.2016р. між ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал" (первісний іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (новий іпотекодержатель) укладено договір відступлення права вимоги за Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області Лавутою Т.О. 16.11.2007р. та зареєстрованим в реєстрі №4143 відповідно до п. 1.1. якого у зв`язку з укладенням між первісним іпотекодержателем та новим іпотекодержателем договору про відступлення права вимоги № 45-Ф від 01.09.2016р. відповідно до якого первісний іпотекодержатель відступив новому іпотекодержателю всі права вимоги за кредитним договором №11252689000 від 16.11.2007р., разом з усіма додатками до нього/них та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями викладеннями у новій редакції, що є його невід`ємною частиною та за кредитним договором №11252713000 від 16.11.2007р., разом з усіма додатками до нього/них та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями та викладеннями у новій редакції, що є його невід`ємною частиною (надалі разом - Кредитний договір), укладеним між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Авена", (надалі іменується - боржник), права за яким набуті первісним іпотекодержателем відповідно до договору про відступлення права вимоги №08-16 від 01.09.2016р., укладеного між ПАТ "УкрСиббанк" та первісним іпотекодержателем, первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель набуває прав первісного іпотекодержателя, належних первісному іпотекодержателю згідно з Іпотечним договором посвідченим приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницькі області Лавутою Т.О. 16.11.2007р. та зареєстрованим в реєстрі за №4143 (далі - Договір іпотеки), укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк" та Закритим акціонерним товариством „Старокостянтинівський хлібзавод" (надалі іменується - Іпотекодавець), права за яким набуті первісним іпотекодержателем відповідно до договору про відступлення прав за Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області Лавутою Т.О. 16.11.2007р. та зареєстрованим в реєстрі за №4143, що укладений між ПАТ "УкрСиббанк" та первісним іпотекодержателем, і посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. 01.09.2016р. за реєстровим №2188.

Згідно п.п. 1.2. договору новий іпотекодержатель набуває право замість первісного іпотекодержателя одержати переважно перед іншими кредиторами боржника в порядку, визначеному договором іпотеки та Законом України "Про іпотеку", задоволення всіх своїх вимог (повернення суми основної заборгованості, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (штраф, пеня), відшкодування збитків, тощо), які випливають з умов Кредитного договору та/або Договору іпотеки, за рахунок майна, вказаного в п.1.4 цього договору.

Відповідно до п. 1.4. договору предметом іпотеки, визначеним договором іпотеки є нерухоме майно, а саме: цегляний головний корпус площею 2898,0 кв.м., позначений в плані літерою „А-2"; цегляна будівля основного складу площею 459,8 кв.м., позначеноа в плані літерою „Д-1"; цегляна будівля механічної майстерні площею 94,7 кв.м., позначена в плані літерою „В-1"; цегляний магазин „Хліб" площею 137,7 кв.м., позначений в плані літерою „Г-1"; цегляна трансформаторна площею 31,7 кв.м., позначена в плані літерою „Ж-1"; цегляна будівля млина площею 130,7 кв.м., позначена в плані літерою „З-1"; цегляна електростанція площею 74,7 кв.м., позначена в плані літерою „К-1"; цегляна прохідна площею 34,6 кв.м., позначена в плані літерою „П-1"; цегляний гараж, позначений в плані літерою „Г1-1"; блочний гараж, позначений в плані літерою „Г2-1"; блочний гараж, позначений в плані літерою „Г3-1"; цегляно-блочний гараж, позначений в плані літерою „Л-1"; цегляний зерносклад площею 58,3 кв.м., позначений в плані літерою „М-1"; шлаковий паркан, позначений в плані літерою „1-1"; дерев`яний паркан, позначений в плані літерою „2-1"; асфальтна територія, позначена в плані „1". Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці площею 1,113 га.

Договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та нотаріального посвідчення (п. 4.5. договору).

Даний договір підписаний представниками сторін та скріплений печаткою ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. 01.09.16р. та зареєстровано в реєстрі за №2189.

01.09.2016р. між ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал" (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (новий кредитор) складено та підписано акт приймання-передачі, відповідно до якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв оригінал іпотечного договору від 16.11.2007р., посвідчений приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області Лавутою Т.О. 16.11.2007р. та зареєстрованим в реєстрі за №4143.

01.09.2016р. на підставі заяви ОСОБА_1 №18378170 від 01.09.2016р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено зміни щодо іпотекодержателя, а саме, ТОВ "Фінансова компанія "Морган кепітал" змінено на ОСОБА_1 .

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 13.10.2016р. у справі №15/2149-10 замінено у виконавчому провадженні №44760963 про примусове виконання наказу господарського суду Хмельницької області від 17.02.2011р. у справі № 15/2149-10 стягувача - публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (м. Харків, проспект Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750) на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 - АДРЕСА_4 , ідентиф. номер НОМЕР_3 ).

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 03.11.2016р. у справі №16/2146-10 у справі №16/2146-10 замінено сторону - стягувача у виконавчому провадженні №44761069 від 28.07.2014р. по примусовому виконанню наказу господарського суду Хмельницької області №16/2146-10 від 10.02.2011р. із - публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (м. Харків, проспект Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750) на гр. ОСОБА_1 (Хмельницька область, Старокостянтинівський р-н, с.Волиця - Кереешина, реєстраційний номер облікової картки платника № НОМЕР_3 ).

Позивач посилаючись на те, що оспорюванні договори про відступлення права вимоги укладені з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки кредитодавцем за кредитним договором може бути виключно банк або інша фінансова установа, звернувся з позовом до суду про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги №45-Ф від 01.09.2016р. та договору про відступлення прав за іпотечним договором від 01.09.2016р., укладених між товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Морган кепітал" та ОСОБА_1 .

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Щодо юрисдикції господарського суду.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття „суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Разом з тим, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Згідно положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Статтею 45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко передбачені положеннями статті 20 ГПК України, якою визначена предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.

З дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII „Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також запроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Натомість відсутність у фізичної особи статусу підприємця не має правового значення для визначення юрисдикції спору.

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №922/3506/18 від 03.07.2019р.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Отже, до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/1733/18, від 19.03.2019р. у справі №904/2538/18.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.03.2019р. у справі №904/2538/18 додатково звернула увагу на те, що положення пункту 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України пов`язують належність до господарської юрисдикції справ у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не з об`єднанням позовних вимог до боржника у забезпечувальному зобов`язанні з вимогами до боржника за основним зобов`язанням, а з тим, що сторонами основного зобов`язання мають бути юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Як вбачається з матеріалів справи сторонами основного зобов`язання за кредитними договорами №11252689000 від 16.11.2007р. та №112527123000 від 16.11.2007р. є ПАТ „УкрСиббанк" та ТОВ „Авена", тобто юридичні особи. Крім того, сторонами правочину, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання за кредитними договорами, а саме іпотечного договору від 16.11.2007р. також були юридичні особи - ПАТ „УкрСиббанк" та ЗАТ „Старокостянтинівський хлібзавод".

Договори, які є предметом оскарження у даній справі, укладені між юридичною особою - ТОВ „Фінансова компанія „Морган кепітал" та фізичною особою - ОСОБА_1 . При цьому, договір про відступлення прав вимоги №45-Ф від 01.09.2016р. є похідним від основного договору, укладеного між юридичними особами, а договір від 01.09.2016р. про відстпулення прав за іпотечним договором є похідним від договору, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання за кредитними договорами, а саме іпотечного договору від 16.11.2007р. сторонами якого також були юридичні особи.

Оскільки сторонами основного зобов`язання є юридичні особи, наявність між ними господарських правовідносин, враховуючи положення п. 1. ч. 1 ст. 20 ГПК України та правові висновки Великої Палати Верховного Суду, даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Згідно з положеннями частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За приписами частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст.215 ЦК України).

У п. 2.1. постанови Пленуму ВГС України від 29.05.2013р. №11 „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Щодо правової природи договору про відступлення прав вимоги №45-Ф від 01.09.2016р.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2016р. між ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал" (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №45-Ф.

Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання недійсним оспорюваного договору зазначає, що договір про відступлення прав вимоги №45-Ф від 01.09.2016р. незважаючи на його назву є договором факторингу, за яким кредитодавцем може бути виключно банк або інша фінансова установа.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України „Про банки і банківську діяльність", за якою факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

У статті 350 ГК України факторинг визначений як передання чи зобов`язання банку передати грошові кошти за плату в розпорядження іншої сторони, яка відступає або зобов`язується відступити банку своє право грошової вимоги до третьої сторони.

Статтею 1077 ЦК України унормовано, що, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 06.02.2014р. № 352 „Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 № 231" до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Таким чином, у ЦК України, як вбачається зі змісту статей 512, 1077 цього Кодексу, проведено розмежування правочинів, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: правочини з відступлення права вимоги (цесія) та договори факторингу.

Правова позиція щодо розмежування вказаних договорів міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №909/968/16 від 11.09.2018р. та застосовується судом при вирішенні даного спору.

Зокрема, аналіз статей 512-518 ЦК України дає підстави зробити такий висновок щодо суб`єктного складу правочинів з відступлення права вимоги: відповідно до статті 2 цього Кодексу учасниками цесії можуть бути будь-яка фізична або юридична особа.

Разом з тим, із частини першої статті 1077 ЦК України, статті 350 ГК України та частини п`ятої статті 5 Закону України „Про банки і банківську діяльність" вбачається, що суб`єктний склад у договорі факторингу має три сторони: клієнт, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності (частина друга статті 1079 Цивільного кодексу України), фактор, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (частина третя статті 1079 Цивільного кодексу України) та боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором.

У статті 350 ГК України зазначено, що фактором може бути лише банк. Разом з тим, у пункті 1 частини 1 статті 1 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон), норми якого є спеціальними, вказано, що фінансовими установами є банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди й компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо передбачених законом, - інших послуг (операцій), пов`язаних із наданням фінансових послуг. У частинах першій, другій статті 7 цього Закону зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Отже, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до Державного реєстру фінансових установ.

Щодо розмежування за предметом договору, то за договором цесії може бути відступлене право як грошової, так і не грошової (роботи, товари, послуги) вимоги. ЦК України передбачає лише перелік зобов`язань, у яких заміна кредитора не допускається (статті 515 ЦК України). Предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги (стаття 1078 ЦК України).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За змістом пункту 11 частини першої статті 4 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" факторинг є фінансовою послугою.

Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.

При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.

Якщо право вимоги відступається „за номінальною вартістю" без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов`язанні (частина третя статті 656 ЦК України).

Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому, сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.

Плата за договором факторингу може бути у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченої в договорі, право вимоги за яким передається.

Згідно з частиною першою статті 1084 Цивільного кодексу України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

За умовами п. 1.1. договору про відступлення права вимоги №45-Ф від 01.09.2016р. ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал" (первісний кредитор) зобов`язалося передати у власність ОСОБА_1 (новому кредитору), а новий кредитор прийняти права вимоги та в їх оплату сплатити винагороду первісному кредитору на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 2.1. договору сума винагороди за відступлення прав вимоги становить 1005000,00 грн. без ПДВ.

Натомість у п. 1.3. договору визначено, що на день підписання договору загальна заборгованість становить:

- за Кредитним договором №11252689000 від 16.11.2007р., боржником за яким є товариство з обмеженою відповідальністю "Авена" заборгованість становить 2745815,06 грн., а саме: 902945,92грн. - основна сума боргу, 1792303,94 грн. - проценти, 50565,20 - грн. комісія;

- за Кредитним договором №11252713000 від 16.11.2007р., боржником за яким є товариство з обмеженою відповідальністю "Авена", заборгованість становить 2304632,14 грн., а саме: 751436,53 грн. - основна сума боргу, 1504 502,46 грн. - проценти, 48693,15 грн. - комісія.

Тобто, загальна сума розмір грошової вимоги становить 5050447,20 грн., що значно перевищує ціну відступлення вимоги (1005000,00 грн. без ПДВ).

Разом з тим, у п. 3.1. договору передбачено, що після переходу права вимога новий кредитор (ОСОБА_1 ) одержує право вимагати від боржників і гарантів виконання усіх зобов`язань за первинними договорами і договорами забезпечення. А у визначенні термінів, які сторони застосовують у договорі права вимоги визначено, як права грошової вимоги, існуючі або майбутні, первісного кредитора до боржників і гарантів щодо погашення (стягнення, повернення) заборгованості, що виникли та/або виникнуть на підставі первинних договорів і договорів забезпечення. Зокрема, права вимоги включають право вимагати: повернення суми кредиту; сплати процентів за користування кредитом; сплати сум комісійної винагороди за надання та користування кредитними коштами.

З аналізу вищевказаних положень договору про відступлення права вимоги слідує, що ОСОБА_1 , як новий кредитор набув права вимоги до ТОВ „Авена" та ЗАТ „Старокостянтинівський хлібзавод" щодо погашення заборгованості, що виникла та/або виникне у майбутньому на підставі первинних договорів та договорів забезпечення.

Отже, ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал" (первісний кредитор) уступив право вимоги до боржника (ТОВ „Авена") в обмін на грошову винагороду в сумі 1005000,00 грн. без ПДВ., які ОСОБА_1 (новий кредитор) зобов`язався сплатити первісному кредитору, тобто, в даному випадку фактично відбулося фінансування однієї особи іншою за рахунок передачі останній грошової вимоги до третьої особи (боржника), що є основною ознакою договору факторингу.

Уклавши договір про відступлення права вимоги за кредитними договорами ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал" отримало фінансування у розмірі 1005000,00 грн. без ПДВ, а ОСОБА_1 , в свою чергу, укладаючи вказаний договір набув право одержання прибутку у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що відступається, і ціною вимоги, що передбачена договором про відступлення права вимоги. Така різниця виразилася в отриманні ОСОБА_1 від первісного кредитора права вимагати від боржника (боржників), виконання усіх зобов`язань за первинними договорами і договорами забезпечення, що виникли та/або виникнуть у майбутньому. При цьому, загальний розмір грошових вимог первісного кредитора до боржника (боржників), які підлягають відступленю за цим договором складає 5050447,20 грн.

Таким чином, після укладення договору про відступлення права вимоги ОСОБА_1 отримав прибуток від обміну своїх грошових коштів на дебіторську заборгованість ТОВ „Авена" перед ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал".

Вище наведене свідчить про те, що укладений між ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал" та ОСОБА_1 оспорюваний договір №45-Ф від 01.09.2016р. за своєю юридичною природою (незважаючи на його назву як договір про відступлення права вимоги) є договором факторингу. Цесія (уступка права вимоги) є одним з обов`язкових елементів відносин факторингу. Проте сама по собі назва оспорюваного у даній справі договору не змінює його правової природи.

З огляду на вищезазначене, твердження відповідача - ОСОБА_1 про те, що оспорюваний договір №45-Ф від 01.09.2016р. є договором відступлення права вимоги (цесія) є безпідставним та таким, що спростовується змістом самого договору з урахуванням норм чинного законодавства.

Крім того, у п. 2.2. договору сторони підтвердили, що сума винагороди за відступлення права вимоги сплачена новим кредитором ( ОСОБА_1 ) в повному об`ємі до підписання даного договору на підставі попереднього договору про відступлення права вимоги №45-Ф/1 від 31.08.2016р., що також є ознакою договору факторингу, за яким (на відміну від договору купівлі-продажу) фінансування завжди відбувається під відступлення права грошової вимоги, тобто спочатку фактор передає грошові кошти, а після того клієнт відступає йому своє право грошової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судовими рішеннями у справах №15/2149-10 та №16/2146-10, кредитні договори (№11252689000 від 16.11.2007р. та №11252713000 від 16.11.2007р.), право грошової вимоги за яким передано ОСОБА_1 були укладені між ПАТ „УкрСиббанк" та ТОВ „Авена".

На підставі договору про відступлення прав вимоги №08/16 від 01.09.2016р. ПАТ "УкрСиббанк" (первісний кредитор) передав за винагороду права вимоги за вищевказаними кредитними договорами у власність ТОВ "Фінансова компанія "Морган кепітал" (новий кредитор).

Таким чином, з укладенням договору про відступлення прав вимоги №08/16 від 01.09.2016р. у кредитних договорах з ТОВ „Авена", відбулася заміна кредитодавця - ПАТ "УкрСиббанк" на ТОВ "Фінансова компанія "Морган кепітал", які є фінансовими установами, що мають право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, а в подальшому з укладенням договору про відступлення права вимоги №45-Ф від 01.09.2016р. відбулася заміна кредитодавця ТОВ "Фінансова компанія "Морган кепітал" на ОСОБА_1 , який є фізичною особою та не відноситься до фінансових установ у розумінні Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", що можуть надавати фінансові послуги, у тому числі і у формі факторингу.

Відтак, з огляду на те, що за змістом частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а оспорюваний правочин суперечить наведеним вище приписам цивільного законодавства України щодо суб`єктного складу договору факторингу, то він підлягає визнанню недійсним відповідно до частини першої статті 215 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018р. у справі №909/968/16, постанові Верховного Суду від 13.06.2019р. у справі №916/1253/15-г.

Щодо вимог про визнання недійсним договору від 01.09.2016р. про відступлення прав за іпотечним договором.

Положеннями п. 1.4 договору про відступлення права вимоги №45-Ф від 01.09.2016р. передбачено, що одночасно з відступленням прав вимоги до нового кредитора ( ОСОБА_1 ) переходять усі права первісного кредитора за усіма договорами забезпечення, які не були посвідчені нотаріально. Передання прав первісного кредитора за договорами забезпечення, що підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню згідно з положеннями ч. 1 ст. 209 ЦК України та ст. 18 Закону України "Про іпотеку", а саме за іпотечними договорами (договорами іпотеки) відбувається на підставі окремих договорів відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, що мають бути підписані та нотаріально посвідчені після підписання цього договору, але не раніше надходження на рахунок первісного кредитора винагороди за цим Договором, передбаченої п. 2.1 цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2016р. між ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал" (первісний іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (новий іпотекодержатель) укладено договір відступлення права вимоги за Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області Лавутою Т.О. 16.11.2007р. та зареєстрованим в реєстрі №4143 відповідно до п. 1.1. якого у зв`язку з укладенням між первісним іпотекодержателем та новим іпотекодержателем договору про відступлення права вимоги № 45-Ф від 01.09.2016р. відповідно до якого первісний іпотекодержатель відступив новому іпотекодержателю всі права вимоги за кредитним договором №11252689000 від 16.11.2007р., разом з усіма додатками до нього/них та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями викладеннями у новій редакції, що є його невід`ємною частиною та за кредитним договором №11252713000 від 16.11.2007р., разом з усіма додатками до нього/них та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями та викладеннями у новій редакції, що є його невід`ємною частиною (надалі разом - Кредитний договір), укладеним між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Авена", (надалі іменується - боржник), права за яким набуті первісним іпотекодержателем відповідно до договору про відступлення права вимоги №08-16 від 01.09.2016р., укладеного між ПАТ "УкрСиббанк" та первісним іпотекодержателем, первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель набуває прав первісного іпотекодержателя, належних первісному іпотекодержателю згідно з Іпотечним договором посвідченим приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницькі області Лавутою Т.О. 16.11.2007р. та зареєстрованим в реєстрі за №4143 (далі - Договір іпотеки), укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк" та Закритим акціонерним товариством „Старокостянтинівський хлібзавод" (надалі іменується - Іпотекодавець), права за яким набуті первісним іпотекодержателем відповідно до договору про відступлення прав за Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області Лавутою Т.О. 16.11.2007р. та зареєстрованим в реєстрі за №4143, що укладений між ПАТ "УкрСиббанк" та первісним іпотекодержателем, і посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. 01.09.2016р. за реєстровим №2188.

Згідно п.п. 1.2. договору новий іпотекодержатель набуває право замість первісного іпотекодержателя одержати переважно перед іншими кредиторами боржника в порядку, визначеному договором іпотеки та Законом України "Про іпотеку", задоволення всіх своїх вимог (повернення суми основної заборгованості, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (штраф, пеня), відшкодування збитків, тощо), які випливають з умов Кредитного договору та/або Договору іпотеки, за рахунок майна, вказаного в п.1.4 цього договору (яке належить ЗАТ „Старокостянтинівський хлібзавод").

Таким чином, внаслідок укладення договору від 01.09.2016р. про відступлення права вимоги за Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області Лавутою Т.О. 16.11.2007р. та зареєстрованим в реєстрі №4143, ОСОБА_1 набув право вимоги до ЗАТ „Старокостянтинівський хлібзавод", як іпотекодавця, що виступив майновим поручителем боржника - ТОВ „Авена" за кредитними договорами №11252689000 від 16.11.2007р. та №11252713000 від 16.11.2007р.

Оспорюваний договір від 01.09.2016р. про відступлення права вимоги за Іпотечним договором укладений теж з метою забезпечення виконання зобов`язання ТОВ „Авена" за кредитними договорами, право вимоги за якими ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал" передало ОСОБА_1

Згідно з приписами частини першої статті 546 Цивільного кодексу України одним із способів забезпечення виконання зобов`язання є застава.

За визначенням статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Одним із окремих видів застав є іпотека - застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ст. 575 ЦК України).

Загальні умови забезпечення зобов`язання визначено статтею 548 Цивільного кодексу України, ч. 2 якої передбачено, що недійсне зобов`язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов`язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За таких обставин, у силу закону недійсність договору про відступлення права вимоги №45-Ф від 01.09.2016р., укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал" (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (новий кредитор) спричиняє недійсність договору від 01.09.2016р. зареєстрованого в реєстрі за №2189 про відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 16.11.2007р. зареєстрованим в реєстрі №4143, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал" (первісний іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (новий іпотекодержатель).

Судом не може бути прийнято до уваги посилання відповідача - ОСОБА_1 на припинення зобов`язання позивача за договором іпотеки та зобов`язання ТОВ „Авена" за кредитними договорами внаслідок укладення між ОСОБА_1 та ЗАТ „Старокостянтинівський хлібзавод" договору про задоволення прав іпотекодержачеля від 09.08.2017р., оскільки даний договір не надавався відповідачем до матеріалів справи та не був предметом дослідження під час вирішення даного спору.

Щодо порушення прав позивача.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст.215 ЦК України).

У рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 у справі N 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) вказано, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Як було встановлено судом відповідачі з порушенням закону уклали договір про відступлення прав вимоги №45-Ф від 01.09.2016р. та договір від 01.09.2016р. зареєстрований в реєстрі за №2189 про відступлення права вимоги за Іпотечним договором, які є недійсними, і тим самим порушили права ЗАТ „Старокостянтинівський хлібзавод", як іпотекодавця, що виступив майновим поручителем боржника - ТОВ „Авена" за кредитними договорами №11252689000 від 16.11.2007р. та №11252713000 від 16.11.2007р. З огляду на вищевикладене, той факт, що позивач не є стороною оспорюваних договорів, не позбавляє його права звернення до суду з вимогою про захист своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Тому посилання відповідача - ОСОБА_1 на не доведення позивачем порушення його прав та інтересів внаслідок укладення спірних договорів, судом до уваги не приймається.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Згідно зі ст. ст. 73, 76-79 Господарського кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами.

З урахуванням положень ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів в рівних частинах у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 73, 74, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги №45-Ф від 01.09.2016р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Морган кепітал" та ОСОБА_1 .

Визнати недійсним договір від 01.09.2016р. про відступлення прав за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області Лавутою Т.О. 16.11.2007р. та зареєстрованим в реєстрі за №4143, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Морган кепітал" та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З., зареєстрований в реєстрі за №2189.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , паспорт серія НОМЕР_4 , виданий Старокостянтинівським РВ УМВС в Хмельницькій області 01.02.2000р.) на користь закритого акціонерного товариства „Старокостянтинівський хлібозавод" (31100, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Михайла Стельмаха, буд. 2, ідентифікаційний код 00380439) 1921,00 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Морган кепітал" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 37-Б, офіс №4, ідентифікаційний код 4008320) на користь закритого акціонерного товариства „Старокостянтинівський хлібозавод" (31100, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Михайла Стельмаха, буд. 2, ідентифікаційний код 00380439) 1921,00 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст.256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку визначеному ст. 257 ГПК України до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 17.09.2019р.

Суддя О.Є. Танасюк

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи,

2 - ЗАТ „Старокостянтинівський хлібозавод" (03022, м. Київ, Провулок Охтирський, 3, офіс 203);

3 - ОСОБА_1 (31121, Хмельницька область, Старокостянтинівський район, с. Волиця Керекешина );

4 - ТОВ „Фінансова компанія „Морган кепітал" (01103, м. Київ, вул. Михайла Драгомирова, буд. 20).

Всім рек. листом з пов. про вручення