Ухвала

від 25.09.2019 по справі 908/2436/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

25.09.2019 року м. Дніпро Справа № 908/2436/18

Центарльний апеляційний господарський суд у складі судді Кощеєва І.М.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Солар Енерджі" про відвід головуючого судді Коваль Л.А. у справі № 908/2436/18

за позовом Національного антикорупційного бюро України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Солар Енерджі"

про визнання угоди недійсною

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Центрального апеляційного господарського суду знаходиться апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Солар Енерджі" на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.03.2019р. у справі № 908/2436/18.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Токмак Солар Енерджі" подано через канцелярію суду заяву про відвід головуючого судді Коваль Л.А. від розгляду цієї справи.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Солар Енерджі" обґрунтована обставинами, які викликають сумнів у об`єктивності та неупередженості головуючого судді Коваль Л.А. у даній справі. Так, за доводами відповідача апеляційне провадження у даній справі відкрито 09.04.2019р., з моменту відкриття провадження фактично минуло 5 місяців, однак скарга до цього часу так і не розглянута, у зв`язку з чим апелянт зазначає про те, що головуючий суддя Коваль Л.А. може мати певну заінтересованість в розгляді даної справи. Також, відповідач посилається на те, що тричі судом апеляційної інстанції у складі головуючого судді Коваль Л.А. задовольнялись клопотання позивача про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, внаслідок цього змінено дату розгляду апеляційної скарги з 07.05.2019р. на 23.05.2019р.. В подальшому такі судові засідання були зірвані, проте позивач, який утримується за рахунок коштів дежавного бюджету, не позбавлений ні фізичної, ні матеріальної можливості направляти своїх працівників до суду з метою особистого прийняття участі в судових засіданнях, що, на думку відповідача, може свідчити про надання більшої переваги інтересам державного органу - НАБУ, що ставить під сумнів прийняття об`єктивного рішення в майбутньому. Крім того, відповідач зазначає і про постійну зміну суддів у даній справі, що також викликає у нього сумніви у об`єктивності вирішення даної справи.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Солар Енерджі" про відвід головуючого судді Коваль Л.А. у справі № 908/2436/18, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Коваль Л.А. (доповідач), судді - Вечірко І.О., Чередко А.Є., дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв`язку з чим зупинила апеляційне провадження у справі ухвалою від 23.09.2019р. до вирішення питання про відвід головуючого судді Коваль Л.А. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 24.09.2019р. вирішення питання про відвід головуючого судді Коваль Л.А. у справі №908/2436/18 передано на розгляд судді Кощеєва І.М.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Солар Енерджі" про відвід головуючого судді Коваль Л.А. у справі № 908/2436/18 суд не знаходить підстав для її задоволення враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

В п.п. 49, 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 09.11.2006 р. зазначається, що :

- відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним і об`єктивним критерієм. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суд неупередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого, inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24.02.1993р., п.п. 27, 28, 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії", № 33958/96, п. 42 рішення ЄСПЛ 2000-12). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу і ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. Рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" від 10.06.1996 року, п. 38).

- "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010р., для забезпечення існування неупередженості суду для цілей п.1 ст. 6 Конвенції необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах Морель проти Франції , п.п. 45-50; Пескадор Валеро проти Іспанії , п.23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі Лука проти Румунії , п. 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах Ветштайн проти Швейцарії , п. 44; Пабла Кю проти Фінляндії , п. 30; Мікалефф проти Мальти , п. 96).

Приписами ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 13 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Реалізації гарантій, встановлених ст. 6 Конвенції, слугує запровадження у національному законодавстві процедур, що забезпечують безсторонність судового розгляду. Такими є, зокрема, передбачені ст. 35 Господарського процесуального кодексу України підстави для відводу (самовідводу) судді та заборона повторної участі суддів розгляді справи (ст. 36 Господарського процесуального кодексу України).

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Водночас, згідно з п. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Підстави для відводу судді визначені процесуальним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України:

1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 36 цього Кодексу.

3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Стаття 36 Господарського процесуального кодексу України визначає недопустимість повторної участі судді у розгляді справи, а саме:

1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

2. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

3. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

4. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

5. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

6. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

У відповідності до ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд приймає до уваги, що у світлі положень ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як вбачається з матеріалів справи (руху справи в суді апеляційної інстанції), відкладення, перерви судових засідань, а також зміни колегій відбувались з об`єктивних причин.

З наведених в заяві про відвід головуючого судді Коваль Л.А. від розгляду даної справи обставин, що стосуються незгоди відповідача з процесуальними рішеннями судді, пов`язаних зі строком розгляду апеляційної скарги, призначенням судових засідань в режимі відеоконференції, а також у зв`язку із зміною суддів, які викликають у відповідача сумнів у неупередженості або об`єктивності вказаного судді, вбачається, що вони мають характер припущень, а тому не підтверджують упередженість та необ`єктивність вказаного судді у розгляді даної справи та за наведеними вище приписами ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути підставою для відводу.

Інших підстав чи доказів наявності обставин, які викликають сумнів в упередженості або необ`єктивності головуючого судді, заявник не наводить.

Таким чином, з аналізу доводів заявника та норм чинного Господарського процесуального кодексу України, що регулюють вказані питання, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а тому в задоволенні заяви відповідача слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Солар Енерджі" про відвід головуючого судді Коваль Л.А. у справі № 908/2436/18 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя І.М. Кощеєв