Постанова

від 25.09.2019 по справі 280/1144/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

25 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 280/1144/14-ц

провадження № 61-17686св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Штелик С. П.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідачі: Приватне акціонерне товариства Українська транспортна страхова компанія , Приватне підприємство Автотранспортна компанія Гарант ,

третя особа - ОСОБА_4 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватного підприємства Українська транспортна страхова компанія на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 06 червня 2016 року в складі судді Василенка Р. О. та рішення Апеляційного суду Житомирської області від 11 січня 2017 року в складі колегії суддів: Григорусь Н. Й., Косигіної Л. М., Худякова А. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства Українська транспортна страхова компанія (далі - ПрАТ Українська транспортна страхова компанія ), Приватного підприємства Автотранспортна компанія Гарант (далі - ПП Автотранспортна компанія Гарант ), третя особа - ОСОБА_4 , про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

Позов обгрунтовано тим, що 23 липня 2013 о 08.30 год. відбулась ДТП, в якій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним вантажним автомобілем ДАФ, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом SCMITZ SKO 24 , державний номерний знак НОМЕР_2 , які належать ПП Автотранспортна компанія Гарант , рухаючись автомобільною дорогою М-06 Київ-Чоп на 113 км + 128 м скоїв зіткнення з автомобілем Мерседес , державний номерний знак НОМЕР_3 , який рухався в попутному напрямку та яким керував ОСОБА_5 .

Внаслідок ДТП зазначені транспортні засоби з`їхали в кювет і автомобіль Мерседес перекинувся.

ДТП сталась з вини водія ОСОБА_4 , який порушив пункт 13.1 Правил дорожнього руху України та який на час ДТП перебував в трудових відносинах з ПП Автотранспортна компанія Гарант .

Внаслідок ДТП автомобіль Мерседес , державний номерний знак НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, отримав значні механічні пошкодження, що призвели до його фактичного знищення.

27 квітня 2013 між ПрАТ Українська транспортна страхова компанія та ПП Автотранспортна компанія Гарант відповідно до Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладено договір строком дії з 00.00 год. 27 квітня 2013 року до 26 квітня 2014 року з лімітом відповідальності за шкоду. заподіяну життю і здоров`ю - 100 000,00 грн, за шкоду, заподіяну майну - 50 000,00 грн без франшизи, за яким цивільно-правову відповідальність застраховано забезпеченим транспортним засобом ДАФ, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Заподіяна позивачу майнова шкода, полягає у фізичному знищенні належного йому автомобіля Мерседес , державний номерний знак НОМЕР_3 , середня ринкова вартість якого на момент ДТП становить 80 000,00 грн.

Ураховуючи те, що заподіяна позивачу майнова шкода перевищує ліміти відповідальності страховика, оскільки лімітом відповідальності є сума, що не перевищує 50 000,00 грн, така шкода повинна бути стягнута пропорційно: 50 000,00 грн з ПрАТ Українська транспортна страхова компанія та 30 000,00 грн з ПП Автотранспортна компанія Гарант .

Позивачу завдано моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях внаслідок знищення майна, розмір якої він оцінив у 5 000,00 грн та просив стягнути з ПП Автотранспортна компанія Гарант .

У процесі розгляду справи ОСОБА_2 збільшив позовні вимоги, які обгрунтував тим, що вартість знищеного майна збільшилась і згідно з актуалізованим висновком експерта за результатами проведеного повторного автотоварознавчого дослідження від 10 березня 2016 року № 21/06-15 дійсна ринкова вартість автомобіля Мерседес , державний номерний знак НОМЕР_3 , з урахуванням експлуатаційного зносу, без пошкоджень, отриманих під час ДТП 23 липня 2013 року, на час складання цього експерта становить 188 768,87 грн.

Розмір майнових збитків, завданих власнику вказаного транспортного засобу, дорівнює його ринковій вартості в неушкодженому стані на час складання висновку експерта та становить 188 768,87 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля в результаті його пошкодження під час ДТП 23 липня 2013 року на час складання висновку експерта становить 1 015 634,73 грн. Автомобіль є фізично знищеним (відновлення з економічної точки зору є недоцільним), його вартість в пошкодженому стані на час складання висновку експерта становить 62 078,12 грн.

Позивач поніс витрати, пов`язані з транспортуванням пошкодженого автомобіля Мерседес , державний номерний знак НОМЕР_3 , що становить 6 000,00 грн.

Остаточний розмір майнової шкоди, завданої ОСОБА_2 , становить 132 690,75 грн (188 768,87 грн - 62 078,12 грн + 6 000,00 грн), яку він просив стягнути з ПрАТ Українська транспортна страхова компанія в межах ліміту відповідальності в розмірі 50 000,00 грн, з ПП Автотранспортна компанія Гарант - 82 690,75 грн (132 690,75 грн - 50 000,00 грн) та моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн.

Крім того, позивач поніс витрати на правову допомогу в розмірі 9 969,95 грн.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ Українська транспортна страхова компанія , ПП Автотранспортна компанія Гарант , третя особа - ОСОБА_4 , про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Позов обгрунтовано тим, що 02 березня 2012 року між ним та ОСОБА_5 укладено трудовий договір, за яким останній виконував обов`язки водія. 22 липня 2013 року він завантажив на автомобіль Мерседес , державний номерний знак НОМЕР_3 , яким керував на підставі свідоцтва про реєстрацію та посвідчення водія відповідної категорії, акумуляторні батареї, що належать позивачу. Під час ДТП вантаж акумуляторних батарей повністю знищено.

Належність позивачу акумуляторних батарей підтверджено видатковими накладними від 22 липня 2013 року № РН-1405, РН-1406, РН-1407, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю Гатіора та позивачем, в загальній кількості 312 штук.

Таким чином, завдана позивачу майнова шкода полягає у фактичному знищенні акумуляторних батарей, а моральна шкода полягає в душевних стражданнях внаслідок знищення вказаного майна.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 збільшив позовні вимоги, в обґрунтування яких зазначав, що відповідно до статей 22, 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі (реальні збитки). Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, обчислюються виходячи із реальної вартості втраченого майна або вартості виконаних робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі на момент розгляду справи.

Згідно з довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю АКБ-СИСТЕМ від 01 березня 2016 року № П-32 вартість акумуляторних батарей в загальній кількості 312 штук становить 565 112,77 грн, тому ОСОБА_1 просив стягнути з ПрАТ Українська транспортна страхова компанія майнову шкоду в межах ліміту відповідальності у розмірі 50 000,00 грн, з ПП Автотранспортна компанія Гарант - майнову шкоду, що перевищує ліміт відповідальності страхової компанії - 515 112,77 грн (565 112,77 грн - 50 000,00 грн) та моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 9 969,95 грн.

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ПрАТ Українська транспортна страхова компанія , ПП Автотранспортна компанія Гарант , третя особа - ОСОБА_4 , про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Позов обгрунтовано тим, що в результаті ДТП, винуватцем якої є водій ОСОБА_4 , який був працівником ПП Автотранспортна компанія Гарант , загинув її чоловік ОСОБА_5

Автомобіль, яким керував ОСОБА_4 , застрахований у ПрАТ Українська транспортна страхова компанія . Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що страхова компанія здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування щодо одного померлого не може перевищувати дванадцять мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Така сума становить 13 764,00 грн, які позивач просила стягнути зі страхової компанії, а також згідно з товарним чеком від 24 липня 2013 року № 2089 майнову шкоду в розмірі 7 795,00 грн.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 19 січня 2015 року затверджено мирову угоду між ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ПП Автотранспортна компанія Гарант , провадження в справі в частині вимог про відшкодування моральної шкоди до ПП Автотранспортна компанія Гарант закрито.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 06 червня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ПрАТ Українська транспортна страхова компанія на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 50 000,00 грн. Стягнуто з ПП Автотранспортна компанія Гарант на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 515 112,77 грн, моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн, всього 565 112,77 грн. Стягнуто з ПрАТ Українська транспортна страхова компанія на користь держави 551,20 грн судових витрат щодо задоволених позовних вимог ОСОБА_1 Стягнуто з ПП Автотранспортна компанія Гарант на користь держави 4 134,00 грн судових витрат щодо задоволених позовних вимог ОСОБА_1 Стягнуто з ПП Автотранспортна компанія Гарант та ПрАТ Українська транспортна страхова компанія на користь ОСОБА_1 по 4 985,00 грн з кожного витрат на правову допомогу.

Позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ПрАТ Українська транспортна страхова компанія на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 50 000,00 грн. Стягнуто з ПП Автотранспортна компанія Гарант на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 82 690,75 грн, моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн, всього 87 690,75 грн. Стягнуто з ПрАТ Українська транспортна страхова компанія на користь держави 551,20 грн судових витрат щодо задоволених позовних вимог ОСОБА_2 Стягнуто з ПП Автотранспортна компанія Гарант на користь держави 1 378,10 грн судових витрат щодо задоволених позовних вимог ОСОБА_2 Стягнуто з ПП Автотранспортна компанія Гарант та ПрАТ Українська транспортна страхова компанія на користь ОСОБА_2 по 4 985,00 грн з кожного витрат на правову допомогу.

Позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ПрАТ Українська транспортна страхова компанія на користь ОСОБА_3 7 795,00 грн майнової шкоди та 13 764,00 грн моральної шкоди. Стягнуто з ПрАТ Українська транспортна страхова компанія на користь держави 1 102,40 грн судових витрат щодо задоволених позовних вимог ОСОБА_3 .

Рішення суду першої інстанції у частині позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мотивоване тим, що з відповідачів на користь позивачів підлягає стягненню відшкодування вартість втраченого майна та спричинена у зв`язку з цим моральна шкода.

Рішення суду першої інстанції у частині позову ОСОБА_3 до ПП Автотранспортна компанія Гарант , а також ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ПрАТ Українська страхована компанія не оскаржувалося, в апеляційному порядку не переглядається, тому не є предметом перегляду в суді касаційної інстанції.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 11 січня 2017 року рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до ПП Автотранспортна компанія Гарант про відшкодування судового збору і витрат на правову допомогу скасовано. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено в позові ОСОБА_1 до ПП Автотранспортна компанія Гарант про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_2 до ПП Автотранспортна компанія Гарант про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, змінено, збільшено розмір майнової шкоди з 82 690,75 грн до 109 337,00 грн.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_2 до ПП Автотранспортна компанія Гарант про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, в сумі 5 000,00 грн, судового збору в сумі 1 378,00 грн та витрат на правову допомогу в сумі 4 985,00 грн залишено без змін.

Зобов`язано ОСОБА_2 передати ПП Автотранспортна компанія Гарант залишки автомобіля Мерседес , державний номерний знак НОМЕР_3 .

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та продовжує здійснювати підприємницьку діяльність. Згідно з трудовим договором між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, від 02 березня 2012 року, ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 та здійснював перевезення вантажу - акумуляторів, який був пошкоджений під час ДТП.

ОСОБА_1 та його представником не надано, а судом не здобуто належних і допустимих доказів на підтвердження розміру спричиненої шкоди внаслідок ДТП, що відбулася 23 липня 2013 року, саме позивачу ОСОБА_1 як фізичній особі.

Суд апеляційної інстанції відхилив посилання представника ОСОБА_1 . на видаткові накладні, які містять інформацію про кількість та вартість акумуляторів станом на 22 липня 2013 року на загальну суму 69 078,74 грн та рахунок-фактуру про вартість аналогічних акумуляторів станом на 12 лютого 2016 року на загальну суму 565 111,93 грн, оскільки ці документи видані на ім`я ФОП ОСОБА_1

Позивач не довів, яким чином пошкодження вантажу - акумуляторів, перевезення якого здійснював працівник ФОП, порушило чи обмежило його право як фізичної особи.

Внаслідок ДТП ОСОБА_2 завдано майнову шкоду на суму 153 337,00 грн, яка відповідно до положень статей 1172, 1188, 1192, 1194 ЦК України підлягає відшкодуванню позивачу та 6 000,00 грн витрат з евакуації транспортного засобу з місця ДТП відповідно до акта від 25 лютого 2016 року у повному обсязі. Беручи до уваги ліміт страхового відшкодування, що підлягає виплаті ПрАТ Українська транспортна страхова компанія ОСОБА_2 у сумі 50 000,00 грн та загальний розмір майнової шкоди, суд апеляційної інстанції вважав, що рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_2 до ПП Автотранспортна компанія Гарант про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, підлягає зміні, а розмір майнової шкоди збільшенню з 82 690,75 грн до 109 337,00 грн.

Додатковим рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 01 березня 2017 року зобов`язано ОСОБА_2 передати ПрАТ Автотранспортна компанія Гарант залишки автомобіля Мерседес , державний номерний знак НОМЕР_3 , особливі відмітки - номер шасі пошкоджено корозією та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , видане ВРЕР-11 УДАІ м. Києва 19 червня 2009 року на ім`я ОСОБА_2 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У поданій у лютому 2017 року касаційній скарзі ПрАТ Українська транспортна страхова компанія просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами неправильно застосовано положення статті 30 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , оскільки у ній вказано порядок визначення розміру страхового відшкодування у разі тотального знищення транспортного засобу, а саме пунктом 30.2, згідно з яким якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Ще один спосіб визначення розміру страхового відшкодування було передбачено у редакції вказаного Закону, яка діяла до 05 лютого 2013 року, а саме пунктом 30.3 статті 30 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , згідно з яким якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратами з евакуації транспортного засобу з місця ДТП. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ.

Разом з тим, з 05 лютого 2013 року пункт 30.3 вказаного Закону виключено.

Страховий поліс у вказаній справі укладено 26 квітня 2013 року, а ДТП відбулося 23 липня 2013 року, що свідчить про безпідставність застосування до спірних правовідносин пункту 30.3 статті 30 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Вказане свідчить про те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про розмір спричиненого ОСОБА_2 збитку, який полягає у різниці між вартістю транспортного засобу до та після ДТП.

Рішенням суду апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження спричиненої внаслідок ДТП шкоди саме ОСОБА_1 як фізичній особі, а накладні та рахунок фактура видані на ім`я ФОП ОСОБА_1 , а не на ОСОБА_1 як фізичну особу.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

06 квітня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ПрАТ Українська транспортна страхова компанія .

У квітні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року вказану справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В.

29 липня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно із статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 23 липня 2013 близько 08 год. 09 хв. ОСОБА_4 керував технічно справним автопоїздом DAF-FT95XF, державний номерний знак НОМЕР_5 , у складі із напівпричепом SCHMITZ-SKO 24, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Рухаючись вказаним транспортним засобом на 113 км + 128 м автодороги Київ-Чоп зі сторони м. Києва в напрямку м. Житомира поблизу с. Козак Коростишівського району Житомирської області, ОСОБА_4 на порушення вимог пункту 2.3б Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила), проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, на порушення вимог пункту 13.1 Правил залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки і стану транспортного засобу, при наближенні до автомобіля Мерседес Benz 814D , державний номерний знак НОМЕР_3 , яким попереду у попутному напрямку керував ОСОБА_5 , не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, в результаті чого передньою правою частиною кабіни автопоїзду скоїв зіткнення із задньою лівою частиною автомобіля Мерседес Benz 814D , державний номерний знак НОМЕР_3 . У результаті зіткнення транспортні засоби з`їхали у правий кювет, де автомобіль Мерседес Benz 814D , державний номерний знак НОМЕР_3 , перекинувся. Внаслідок даної дорожньо-транспортної події водію ОСОБА_5 заподіяні тілесні ушкодження, які є смертельними.

Вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2014 року ОСОБА_4 визнано винним за частини другою статті 286 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 17 червня 2014 на підставі пункту в статті 1 Закону України Про амністію від 08 квітня 2014 звільнено обвинуваченого ОСОБА_4 від основного та додаткового покарання, призначеного вищевказаним вироком Коростишівського райсуду Житомирської області.

ОСОБА_4 на час ДТП перебував у трудових правовідносинах з ПП Автотранспортна компанія Гарант . Автомобіль DAF-FT95XF, державний номерний знак НОМЕР_5 , ПП Автотранспортна компанія Гарант був застрахований у ПрАТ Українська транспортна страхова компанія .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги частково з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтею 30 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів визначено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та на сьогоднішній день продовжує здійснювати підприємницьку діяльність. Згідно з трудовим договором між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, від 02 березня 2012 року, ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 та здійснював перевезення вантажу - акумуляторів, який пошкоджений під час ДТП. Разом з тим ОСОБА_1 та його представником не надано, а судом не здобуто належних та допустимих доказів на підтвердження розміру спричиненої шкоди внаслідок ДТП, що мала місце 23 липня 2013 року, ОСОБА_1 саме як фізичній особі.

За таких обставин суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції у цій частині та відмовив в позові у цій частині.

ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець, проте матеріали справи не містять будь-яких доказів, що ОСОБА_5 перебував у трудових правовідносинах з ФОП ОСОБА_2 . Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу Мерседес Benz 814D , державний номерний знак НОМЕР_3 , яким керував загиблий внаслідок ДТП ОСОБА_5 , автомобіль належить на праві власності ОСОБА_2 як фізичній особі та містить особливу відмітку про те, що ОСОБА_5 має право керувати ним.

За таких обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 як власник має право на відшкодування майнової шкоди, пов`язаної зі знищенням внаслідок ДТП належного йому автомобіля Мерседес Benz 814D , державний номерний знак НОМЕР_3 .

Для визначення майнової шкоди, спричиненої ОСОБА_2 пошкодженням належного йому на праві власності автомобіля, судом першої інстанції неодноразово призначалися автотоварознавчі експертизи, проте в основу рішення суду першої інстанції покладено актуалізований висновок, призначення якого судом не вирішувалось, а інформація є не повною та містить чисельні помилки (в тому числі і арифметичні).

З метою визначення розміру майнового збитку, спричиненого ОСОБА_2 пошкодженням належного йому автомобіля, який є фізично знищеним (відновлення з економічної точки зору є недоцільним), за клопотанням представника позивачів ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 16 листопада 2016 року призначено повторну судову автотоварознавчу експертизу, оскільки представник ПП Автотранспортна компанія Гарант не погоджувався з актуалізованим висновком експерта від 10 березня 2016 року та з моменту заподіяння шкоди національна валюта значно знецінилась.

Визначаючи розмір майнової шкоди, суд ураховував обсяги механічних пошкоджень та висновок від 23 листопада 2016 року № 4242, який не викликав сумніву в його правильності та є належним, допустимим, достовірним доказом. Майновий збиток, заподіяний власнику автомобіля Мерседес Benz 814D , державний номерний знак НОМЕР_3 , становить 153 337,00 грн, оскільки розмір збитків, що підлягає відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі відповідно до статті 1192 ЦК України.

Суд вважав, що внаслідок ДТП ОСОБА_2 заподіяно майнову шкоду у розмірі 153 337,00 грн, яка відповідно до положень статей 1172, 1188, 1192, 1194 ЦК України підлягає відшкодуванню на користь позивача та 6 000,00 грн витрат з евакуації транспортного засобу з місця ДТП відповідно до акта від 25 лютого 2016 року.

Верховний Суд зауважує, що згідно з пунктом 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 14-176цс18 відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вважає, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Суд апеляційної інстанції взяв до уваги ліміт страхового відшкодування, що підлягає у виплаті ПП Українська страхова компанія ОСОБА_2 у сумі 50 000,00 грн та загальний розмір майнової шкоди.

Разом з тим, Верховний Суд бере до уваги доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції безпідставно вирішив питання про передачу залишків автомобіля ПП Автотранспортна компанія Гарант з огляду на таке.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що внаслідок ДТП ОСОБА_2 завдано майнову шкоду у розмірі 153 337,00 грн, яка відповідно до положень статей 1172, 1188, 1192, 1194 ЦК України підлягає відшкодуванню на користь позивача та 6 000,00 грн витрат з евакуації транспортного засобу з місця ДТП відповідно до акта від 25 лютого 2016 у повному обсязі та вирішив питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду, здійснивши посилання на пункт 30.3 статті 30 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Разом з тим, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що Законом України від 05 липня 2012 року № 5090-VІ Про внесення змін до деяких законів України щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , який набрав чинності з 05 лютого 2013 року, до статті 30 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів внесені зміни, які полягали, зокрема в тому, що із вказаної статті виключено пункт 30.3, яким передбачалося, що якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця ДТП, а право на залишки транспортного засобу отримує страховик.

Відповідно до статті 30 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у новій редакції транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Отже, для визнання автомобіля фізично знищеним згода власника транспортного засобу фактично не потрібна, оскільки вказівку на це вилучено із вказаної статті Закону, а пункт 30.3 - виключено. Передбачено лише дві підстави, коли транспортний засіб вважається фізично знищеним: у випадку, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим.

Відповідно до статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями досліджувати докази та не може вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

З огляду на зазначене, для правильно вирішення справи в частині позову ОСОБА_2 до ПП Автотранспортна компанія Гарант про відшкодування майнової шкоди суд апеляційної інстанції має встановити фактичні обставини та вирішити питання щодо відшкодування різниці між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із пунктом третім частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта вказаної статті).

З огляду на те, що встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи не відноситься до компетенції Верховного Суду, оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в частині позову ОСОБА_2 до ПП Автотранспортна компанія Гарант про відшкодування майнової шкоди підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд у вказаній частині.

Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає частковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат має здійснити вказаний суд за результатами вирішення спору пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Українська транспортна страхова компанія задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Житомирської області від 11 січня 2017 року в частині позову ОСОБА_2 до Приватного підприємства Автотранспортна компанія Гарант про відшкодування майнової шкоди скасувати, справу у цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині рішення Апеляційного суду Житомирської області від 11 січня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко

Судді: А. А. Калараш

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

С. П. Штелик