Рішення

від 19.09.2019 по справі 927/580/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

19 вересня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/580/19 Господарський суд Чернігівської області у складі: головуючого судді Федоренко Ю.В., секретаря судового засідання Ткач І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали справи за позовом:

Релігійної громади Української Православної Церкви Свято-Покровської парафії с. Ковпита Чернігівського району

До відповідача: Ковпитської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління Чернігівської Єпархії Української Православної Церкви.

предмет спору: про визнання незаконним та скасування рішення.

Представники сторін:

від позивача: Захаров Є.М., адвокат, довіреність від 14.03.2019;

від відповідача: Печерна А.А. керівник;

від третьої особи: не з`явився.

Релігійною громадою Української Православної Церкви Свято-Покровської парафії с.Ковпита Чернігівського району (далі за текстом - Позивач) подано позов до Ковпитської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (далі за текстом - Відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення Ковпитської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області «Про скасування рішення сільської ради від 11 лютого 2003 року «Про безоплатну передачу бувшого приміщення сільської ради, що належить до комунальної власності територіальної громади с.Ковпита» від 22 лютого 2019 року.

Позов вмотивовано тим, що оспорюване рішення є ненормативним актом одноразового застосування який є виконаним з моменту передачі приміщення за актом приймання-передачі основних засобів від 28.03.2003, рішення вичерпало свою дію фактом його виконання і не може бути скасовано відповідачем через 16 років після його прийняття. Крім того, дане рішення прийнято з грубим порушенням процедури його розгляду і прийняття.

Також позивачем до позовної заяви додано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління Чернігівської Єпархії Української Православної Церкви, та про витребування у Відповідача оригіналу акту прийняття передачі основних засобів від 28.03.2003 за формою 03-1.

Ухвалою суду від 16.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 03.09.2019. Вирішено розглянути клопотання про залучення третьої особи та витребування доказів у підготовчому засіданні.

У підготовчому засіданні Відповідачем подано клопотання про долучення до справи додаткових доказів, яке задоволено судом. Додані до клопотання документи долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 03.09.2019 залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління Чернігівської Єпархії Української Православної Церкви; витребувано у Відповідача належним чином завірені копії: рішення Ковпитської сільської ради (п`ята сесія двадцять четвертого скликання) від 11.02.2003 про безоплатну передачу бувшого приміщення сільської ради, що належить до комунальної власності територіальної громади с. Ковпита; акт прийняття-передачі основних засобів від 28.03.2003 за типовою формою №03-1. Підготовче засіданні відкладено на 12.09.2019.

Третя особа надала письмові пояснення у яких зазначає, що оспорюване рішення є незаконним та таким, що грубо порушує права та інтереси релігійної громади, а тому підлягає скасуванню. Відповідач взагалі не має права вимоги щодо звільнення релігійною громадою і передачі йому даної будівлі у власність, оскільки не являється її власником. Вважає, що рішення прийнято з грубим порушенням процедури його розгляду і прийняття, зокрема, з порушенням вимог Законів України «Про доступ до публічної інформації» , «Про місцеве самоврядування в Україні» .

У підготовчому засіданні представником Відповідача надані додаткові документи, які судом долучені до матеріалів справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до Господарського процесуального закону строк не скористався. За таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі ч.2 ст.178 ГПК України.

Ухвалою суду від 12.09.2019, яку занесено до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 19.09.2019.

У судовому засіданні представник Позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Представник Відповідача висловив свої заперечення щодо заявленого позову, просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін суд встановив таке.

Безкоштовним запитом та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується факт реєстрації Позивача в якості юридичної особи.

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на 03.09.2019 підтверджено внесення відомостей про Відповідача в якості юридичної особи до реєстру.

Згідно з статутом Позивача, ухваленого парафіяльними зборами 04.03.1994, парафія є релігійним об`єднанням (релігійна спілка), первинний структурний підрозділ Української Православної Церкви, який безпосередньо входить до складу Чернігівської єпархії. Парафія здійснює свою діяльність при дотриманні діючого законодавства, Статуту Української Православної Церкви, Статуту Чернігівської єпархії, а також цього статуту.

За змістом пунктів 7 та 10 Статуту Управління Чернігівської Єпархії Української Православної Церкви, зі змінами та доповненнями зареєстрованими наказом №75 від 10.09.2007 Державного комітету України у справах національностей та релігій, керуючим Чернігівською єпархією є єпархіальний архієрей який, зокрема, здійснює загальне керівництво єпархіальними установами, парафіями та монастирями; виступає з клопотанням перед органами державної влади та місцевого управління про передачу єпархії храмів та інших будівель і споруд, призначених для церковних потреб.

Згідно з рішенням п`ятої сесії двадцять четвертого скликання Ковпитської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 11.02.2003 При безоплатну передачу бувшого приміщення сільської ради, що належить до комунальної власності територіальної громади с. Ковпита на балансі сільської ради знаходиться бувше адміністративне приміщення, балансовою вартістю 17592 грн, яке не використовується з 1991 року.

Розглянувши рішення зборів уповноважених територіальної громади с. Ковпита від 6 лютого 2003 року та клопотання Чернігівського Єпархіального управління, з метою збереження та раціонального використання майна в подальшому, керуючись Законами України Про місцеве самоврядування в Україні та Про власність , сільська рада вирішила:

1.Передати безкоштовно бувше адміністративне приміщення сільської ради Ковпитській общині Української Православної Церкви для подальшого використання під храм.

2. Вартість об`єкту в сумі 17592 списати з балансу сільської ради.

3. Виконкому сільської ради створити комісію і здійснити передачу об`єкту згідно чинного законодавства України.

На підставі вказаного рішення 28.03.2003 було здійснено приймання передачу приміщення про що складено та підписано акт прийняття-передачі основних засобів типової форми №03-1 (бюджет). Акт затверджено сільським головою.

Складення та підписання акту приймання передачі підтвердили у судовому засіданні представники сторін які пояснили, що оригінал вказаного акту у них не зберігся. Позивачем надано завірену секретарем виконкому Ковпитського сільської ради копію вказаного акту, який оглянуто у судовому засіданні.

Прийняття Відповідачем рішення про передачу Позивачу будівлі під храм підтверджується також і протоколом п`ятої сесії двадцять четвертого скликання Ковпитської сільради Чернігівського району Чернігівської області від 11.02.2003 року.

Факт користування позивачем переданим йому на підставі рішення Ковпитської сільської ради від 11.02.2003 приміщенням підтверджується також додатковою угодою від 18.05.2016 про внесення змін та доповнень до договору на постачання електричної енергії №7289 від 19.12.2007, додатками до вказаного договору, довідками ТОВ Енера Чернігів від 04.04.2019 та ПАТ Чернігівобленерго від 04.04.2019 про відсутність заборгованості позивача за спожиту електроенергію, копією рахунку-фактури від 31.03.2019 (а.с.28-34).

Предметом спору у справі є рішення двадцять першої сесії сьомого скликання Відповідача від 22.02.2019 Про скасування рішення сільської ради від 11 лютого 2003 року Про безоплатну передачу бувшого приміщення сільської ради, що належить до комунальної власності територіальної громади с. Ковпита .

Вказаним рішенням в зв`язку з тим, що церковна община УПЦ не оформила належним чином приміщення передане для використання під храм на підставі звернення ініціативної групи щодо переходу парафії сіл Ковпита та Жидиничі УПЦ до Православної Церкви України вирішено:

1. Скасувати рішення п`ятої сесії четвертого скликання Ковпитської сільської ради від 11 лютого 2003 року Про безоплатну передачу бувшого приміщення сільської ради, що належить до комунальної власності територіальної громади с. Ковпита .

2. Створити комісію для прийняття у комунальну власність Ковпитської територіальної громади будівлі за адресою АДРЕСА_1 , що використовувалась під церкву та затвердити склад комісії (додається).

3. Здійснити організаційно-правові заходи щодо передачі у власність територіальної громади с. Ковпита будівлі, що знаходиться за адресою: с. Ковпита вул. Квітнева, 1.

4. Секретарю сільської ради Пустовойт Н.В. надіслати копію рішення до Чернігівської Єпархії УПЦ.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань бюджету, фінансів, комунальної власності та соціально-економічного розвитку.

Оцінивши зібрані по справі докази та позицію учасників справи суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (ч.1 ст.140 Конституції України).

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (ст.144 Конституції України).

Відповідно до ч.1, 10 ст.59 Закону Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки (ч.11 ст.59 Закону Про місцеве самоврядування в Україні .

Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами (ч.1 ст.74 Закону Про місцеве самоврядування в Україні ).

Згідно з ст.15 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядники інформації, яким відповідно до ст.13 вказаного закону є Відповідач, зобов`язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності; проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема і визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п.10 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України).

Акт органу місцевого самоврядування чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційним письмовий документ, який породжує певні праві наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. за N 7-рп/2009 встановлено, що в Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). У цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Також Конституційний Суд України у згаданому рішенні вказав, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3 Конституції України). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (ст. 74 Закону України "Про місцеве самоврядування України"). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Відповідно до ч.1 ст.4 Цивільного кодексу УРСР, який був чинним на час прийняття рішення від 11.02.2003 та передачі позивачу будівлі за актом приймання-передачі, цивільні права і обов`язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов`язки.

Рішення Ковпитської сільської ради від 11.02.2003 є ненормативно правовим актом органу місцевого самоврядування яке було виконано з моменту передачі бувшого адміністративним приміщенням сільської ради за актом приймання-передачі основних засобів від 28.03.2003.

Саме на підставі рішення Ковпитської сільської ради від 11.02.2003 у Позивача виникли правовідносини, пов`язані з користуванням вказаним приміщенням.

Тому одностороннє їх припинення шляхом прийняття Відповідачем оспорюваного рішення про скасування цього акта, є порушенням законних прав Позивача на користування переданим йому майном.

Доказів про оприлюднення як проекту рішення Ковпитської сільської ради від 22.02.2019 так і самого рішення суду не надано, що є порушенням вимог Законів Про місцеве самоврядування в Україні та Про доступ до публічної інформації .

При вирішенні спору судом враховується також і те, що оспорюване рішення було прийнято на підставі звернення ініціативної групи щодо переходу парафій сіл Ковпита та Жидиничі УПЦ до Правовласної Церкви України.

Відповідно до ст.2 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації в Україні усі правовідносини, пов`язані із свободою совісті і діяльністю релігійних організацій, регулюються законодавством України. Законодавство України про свободу совісті та релігійні організації складається з цього Закону та інших законодавчих актів України, виданих відповідно до нього.

Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).

Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами (ст.8 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації ).

В матеріалах справи відсутні докази про прийняття рішення загальними зборами Релігійної громади Української Православної Церкви Свято-Покровської парафії с. Ковпита Чернігівського району про зміну підлеглості.

Відповідно до п.51 ст. 26 Закону Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання надання згоди на передачу об`єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об`єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об`єктів державної власності.

Пунктом 3 оспорюваного рішення вирішено здійснити організаційно-правові заходи щодо передачі у власність територіальної громади с. Ковпита будівлі за адресою: с. Ковпита, вул. Квітнева, 1, однак жодних правових підстав для передачі приміщення церкви у власність територіальної громади с. Ковпита на час прийняття цього рішення не існувало.

Згідно з ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу (ч.3 ст.74 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ч.1-2 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Оцінивши зібрані у справі докази суд приходить до висновку, що оспорюване рішення суперечить чинному законодавству та порушує цивільні права та інтереси Позивача на передане йому у користування приміщення під храм в зв`язку з чим позов підлягає повному задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно з ст.129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення Ковпитської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 22.02.2019 Про скасування рішення сільської ради від 11 лютого 2003 року Про безоплатну передачу бувшого приміщення сільської ради, що належить до комунальної власності територіальної громади с. Ковпита .

Стягнути з Ковпитської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, вул. Грачова, 3, с. Ковпита Чернігівського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04411838, на користь Релігійної громади Української Православної Церкви Свято-Покровської парафії с. Ковпита Чернігівського району, код ЄДРПОУ 39515013, 1 921 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 30.09.2019.

Суддя Ю.В. Федоренко